Главная Обратная связь

Дисциплины:






Стаття 40. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва



Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть пере­даватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жило­го будинку, господарських будівель і гаражного будівницт­ва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у влас­ність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

 

Громадяни України, реалізовуючи свої земельні права, за рішенням органів виконавчої

влади або органів місцевого са­моврядування можуть безоплатно набувати у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого бу­динку, господарських будівель і гаражного будівництва. Пра­во па безоплатну передачу для зазначених потреб виникає у громадян у разі приватизації земельних ділянок, які перебу­вають у їх користуванні, і в разі одержання земельних діля­нок із земель державної і комунальної власності за нормами безоплатної приватизації, встановленими ст. 121 ЗК України. Ці норми складають: для будівництва і обслуговування жило­го будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гекта­ри; для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара. Безоплатна передача земельних ділянок для зазначених цілей здійснюється лише один раз. Порядок передачі зе­мельних ділянок у межах безоплатної приватизації встанов­лений ст. 118 ЗК України.

Якщо норма безоплатної приватизації земельної ділянки не задовольняє громадянина, він може понад визначені норми набувати у власність земельну ділянку на підставі цивільно-правових угод: купівлі-продажу, міни, дарування, успадку­вання тощо. У разі купівлі-продажу продавцями таких земе­льних ділянок можуть бути громадяни, які мають земельні ділянки на праві приватної власності для вказаних потреб, а також органи державної влади та органи місцевого самовря­дування, які відповідно до їх повноважень здійснюють про­даж земельних ділянок державної чи комунальної власності. Порядок придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод регулюється гл. 20 ЗК України.

У разі бажання громадянина, або коли ним вже вичерпане право на безоплатну передачу земельної ділянки, вона може надаватися йому в оренду в межах норм безоплатної привати­зації в порядку, визначеному ст. 124 ЗК України.

Забудова земельних ділянок, наданих для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і га­ражів, здійснюється після виникнення права власності чи права оренди земельної ділянки. Ці права громадянин набу­ває лише після одержання ним державного акта, а при оренді земельної ділянки — після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Фактична забудова земельної ділянки здійснюється після встановлення її меж у натурі (на місцевос­ті), одержання документа, що посвідчує право на неї, її дер­жавної реєстрації та одержання у встановленому порядку дозволу на виконання будівельних робіт (ст. 23 Закону Украї­ни «Про основи містобудування»).



Порядок та умови надання дозволу на виконання будівель­них робіт з нового будівництва, реконструкції, технічного пе­реоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів установлені Положенням про порядок надання дозволу на ви­конання будівельних робіт, затвердженим наказом Держбуду України від 5 грудня 2000 року1. Це положення розроблене згідно з Законом України «Про планування і забудову терито­рій» і є обов'язковим для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування.

Дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будин­ків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного пере­оснащення є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будіве­льних робіт відповідно до затвердженої проектної документа­ції, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт. Цей дозвіл надається інспекціями державно­го архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів.

Виконання будівельних робіт без зазначеного дозволу забо­роняється. Недодержання даних вимог вважається самовіль­ним будівництвом (ст. 211 ЗК України). Відповідальність за самовільне будівництво виникає як при забудові самовільно зайнятої ділянки, так і при використанні належної громадя­нину земельної ділянки, але при. цьому спорудження або пе­ребудова будівлі, прибудова до неї ведеться без встановленого дозволу або без затвердженого проекту, із суттєвим відхилен­ням від нього або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...