Главная Обратная связь

Дисциплины:






Стаття 211. Відповідальність за порушення земельного законодавства



1. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, ад­міністративну або кримінальну відповідальність відповід­но до законодавства за такі порушення:

а) укладення угод з порушенням земельного законодав­ства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших зе­мель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речо­винами і стічними водами, засмічення промисловими, по­бутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за ці­льовим призначенням;

д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

е) знищення межових знаків;

є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідро­технічних споруд, захисних насаджень;

и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;

і) самовільне відхилення від проектів землеустрою;

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення зе­мельних ділянок.

2. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.

У цій статті ЗК України дано перелік порушень земельного законодавства, за вчинення яких настає юридична відпо­відальність за правилами, визначеними в інших актах зако­нодавства. Юридична відповідальність за земельні правопорушення залежно від їх характеру та від застосування санкцій поділяється на адміністративну, кримінальну, ци­вільно-правову, а також за нормами трудового права.

Правова відповідальність за земельні правопорушення за­лежно від застосування санкцій поділяється на адміністрати­вну, кримінальну, цивільну та дисциплінарну.

Адміністративна відповідальність настає за винні й про­типравні порушення земельного законодавства, вчинені умис­но або з необережності при використанні й охороні земель, що за ступенем своєї небезпеки не потребують кримінального пе­реслідування.

Перелік земельних правопорушень, за вчинення яких на­ступає адміністративна відповідальність, наводиться в актах адміністративного і земельного права.

Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) визначені такі підстави притягнення до ад­міністративної відповідальності:

1) псування сільськогосподарських та інших земель, забруд­нення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробни­чими та іншими відходами, а також невжиття заходів по бо­ротьбі з бур'янами (ст. 52 КУпАП);



2) використання земель не за цільовим призначенням, неви­конання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єк­тів, які негативно впливають на стан земель, неправильна екс­плуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідро­технічних споруд та захисних лісонасаджень (ст. 53 КУпАП);

3) самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53і КУпАП);

4) приховування або перекручування даних земельного ка­дастру (ст. 532 КУпАП);

5) несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або не приведення їх до стану, придатного для використання за призначенням (ст. 54 КУпАП);

6) самовільне відхилення від проектів внутрішньогоспо­дарського землеустрою (ст. 55 КУпАП);

7) знищення межових знаків {ст. 56 КУпАП).

Норми адміністративного і земельного законодавства визна­чають види земельних правопорушень і санкції за їх вчинення. Відповідно до інфляції, що відбувається в країні, розміри грот шових штрафів, що накладаються на винних за вчинення зе­мельних правопорушень, встановлюються у кратному відно­шенні до неоподатковуваного мінімуму доходу громадян, що діє в Україні на момент вчинення правопорушення. Грошо­вий штраф, що накладається на громадян, коливається від одного до двадцяти, на посадових осіб — від трьох до двадця­ти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Залежно від виду земельного правопорушення адміністра­тивний штраф накладається на правопорушника місцевими органами Державного комітету України по земельних ресур­сах Міністерства екології та природних ресурсів України.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок здійс­нення органами Державного комітету України по земельних ресурсах державного контролю за використанням та охоро­ною земель, затвердженому наказом Держкомзему України від 29 липня 1993 р. № 65, органи державного контролю за використанням і охороною земель відповідно до своєї компе­тенції складають протоколи та розглядають справи про ад­міністративні правопорушення земельного законодавства, по­в'язані з порушенням правил використання земель, прихо­вуванням або перекрученням даних земельного кадастру, самовільним відхиленням від проектів внутрішньогосподар­ського землеустрою, знищенням межових знаків, а також на­кладають штрафи згідно з чинним законодавством України.

Справи про адміністративні правопорушення земельного законодавства розглядаються державними інспекторами з пи­тань використання та охорони земель відповідно до їхньої компетенції. Зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення ма­ють право: Голова Державного комітету України по земель­них ресурсах та його заступники, Голова Державного коміте­ту АР Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру та його заступники, начальники обласних, Київського та Севас­топольського міських управлінь та їх заступники, начальни­ки міських (міст обласного та районного підпорядкування), районних управлінь (відділів) земельних ресурсів та їх засту­пники, а також інженери-землевпорядники сіл і селищ.

Суми штрафів за порушення земельного законодавства, що накладаються державними інспекторами з питань викорис­тання та охорони земель, перераховуються до позабюджетних фондів місцевого самоврядування.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15-ти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніше 15 днів з дня повідомлення порушника про незадово­лення (відхилення) протесту, якщо скарга залишилася незадоволеною.

При несплаті штрафу порушником земельного законодав­ства у встановлений термін постанова про накладення штра­фу надсилається для відрахування суми штрафу в примусово­му порядку шляхом відрахування із заробітної плати чи іншого заробітку (доходу) відповідно до Цивільного процесу­ального кодексу України.

Кримінальна відповідальність за порушення земельного законодавства настає у разі вчинення дій, що зазіхають на встановлений земельний правопорядок і являють собою сус­пільну небезпеку. До числа суспільно небезпечних дій, що тягнуть застосування заходів кримінальної відповідальності. Кримінальний кодекс України (далі — КК України) відно­сить приховування або умисне перекручування службовою особою відомостей про екологічний, у тому числі радіацій­ний, стан, пов'язаний із забрудненням земель, якщо стан цих земель такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рос­линний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною безпекою. При цьому за приховування або умисне перекручування цих відомостей, вчинене повторно або в місцевості, оголошеній зо­ною надзвичайної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, встановлена більш сувора санк­ція (ст. 238 КК України). Суб'єктами кримінальної відпо­відальності за такі злочини може бути лише службова особа (ст. 364 КК України).

Стаття 239 КК України передбачає кримінальну відпо­відальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля внаслідок порушення спеціаль­них правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров я людей чи довкілля. Цією самою статтею КК України встанов­лена кримінальна відповідальність з більш суворими санкція­ми за такі самі діяння, що спричинили загибель людей, їх ма­сове захворювання або інші тяжкі наслідки.

Слід зазначити, що КК України 2001 р. не передбачає кри­мінальної відповідальності за самовільний захват землі, яка застосовувалась відповідно до ст. 199 КК УРСР 1960 р.

Цивільно-правова відповідальність настає за фактом пору­шення земельного законодавства, пов'язаного із заподіянням шкоди землям, що охороняються законом, правам і інтересам власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, незалежно від притягнення винних до інших видів правової відповідальності.

Цивільну відповідальність за шкоду, що є прямим наслід­ком порушення земельного законодавства, слід відрізняти від економічної відповідальності за правомірну шкоду, зумовлену об'єктивними причинами, і яка підлягає відшкодуванню лише у випадках, спеціально передбачених законом. Відповідно до законодавства правомірна шкода відшкодовується у встанов­леному порядку при вилученні (викупі) земельних ділянок для державних чи громадських потреб або тимчасовому їх зайнят­ті, обмеженні прав власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, у передбачених законом випадках.

Протиправна шкода, що є наслідком вчинення таких земе­льних правопорушень, як забруднення, засмічення земель, псування і знищення родючого шару ґрунту, невиконання обов'язкових заходів щодо поліпшення земель та охорони ґрунтів, проектування, розміщення, будівництво, запрова­дження в експлуатацію об'єктів, що негативно впливають на стан земель, і ряду інших правопорушень, пов'язаних із неви­конанням вимог закону щодо охорони землі, є одночасно шкодою економічною і шкодою екологічною.

Згідно із ЗК України збитки, заподіяні вилученням (вику­пом) або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеженням прав власників землі й землекористувачів, у то­му числі орендарів, погіршенням якості земель або приведен­ням їх у непридатність для використання за цільовим призна­ченням у разі негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій і громадян, підлягають від­шкодуванню у повному розмірі власникам землі й землекори­стувачам, у тому числі орендарям, які зазнали цих збитків.

 

 

 

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...