Главная Обратная связь

Дисциплины:






Економічна війна ФРН і ГДР



В ФРН вельми побоювалися того , що рішення V з'їзду СЄПН можуть бути здійснені. Саме тому, використовуючи загострення обстановки навколо Берліна в 1958-1960 рр. уряд ФРН фактично розірвало торгову угоду з НДР в кінці 1960 р., щоб перешкодити зростанню східнонімецької економіки. ФРН почала практикувати економічну війну проти НДР ще в першій половині 1960 Фірми Західній Німеччині навмисно затримали відвантаження в НДР 28 тис. тонн металу ще щодо торговельної угоди 1959 і стали затягувати переговори про укладення відповідної угоди на 1960 р. У результаті за 5 місяців 1960 замість 99 тис. тонн товстого прокатного листа Східна Німеччина отримала тільки 59,2 тис. тонн. У результаті почалися простої в хімічній промисловості і перебої в постачанні електроенергією. Крім торговельної війни, яку Захід вів проти НДР в 1960 р. посилилася вербування в Східній Німеччині кваліфікованих фахівців, з тим, щоб перешкодити економічному стрибку НДР. Тим часом всупереч поширеній точці зору НДР аж ніяк не завжди втрачала своє населення на користь західного сусіда. Саме наприкінці 50 -х років зважаючи поліпшити відносини населення НДР до власної держави відтік населення у ФРН почав скорочуватися. У 1956 р. з НДР до ФРН переселилося 279 тисяч чоловік, а в 1957 р. - 261 000. Звичайно, це було набагато менше, ніж у кризовому, але далі терпіти такий стан справ не можна було, так як на Захід виїжджали, насамперед, молоді й освічені люди. До 1958 політичні мотиви давно вже не відігравали вирішальної ролі в еміграції переважної більшості " біженців " з НДР. Людей манили більш високі заробітки і матеріальне благополуччя. Для економіки ФРН «біженці » з НДР дали набагато більше, ніж американська "допомога. Вартість "людського капіталу" з НДР становила у ФРН в "золоте десятиліття" 50-х років 2,6 млрд. марок щорічно (економія на освіті та навчанні персоналу). У 1960 р. частка біженців і переселенців (не тільки з НДР, але і з інших країн Східної Європи) становила 30,7 % всіх осіб найманої праці ФРН (у 1950 р. - 28 %). Однак зростання добробуту населення НДР (а він, починаючи з 1953 р. був безперервним) до 1958 дозволяв сподіватися на перелом на краще в ситуації змагання з ФРН і на міграційному полі. У 1958 р. країну покинули" тільки " 204 тисячі жителів, а в 1959 - 144 тисячі. У першому кварталі 1959 пішло в ФРН 27 тисяч осіб, а переселилося в НДР звідти 15 тисяч. Абсолютна втрата населення, таким чином, склала 12 тисяч чоловік, що було в три рази менше аналогічного показника в першому кварталі 1958 р. Наприкінці 1958 р. вперше за всю історію НДР встановилася рівновага між припливом і відтоком населення. Така сприятлива ситуація пояснювалася не тільки стабільним економічним розвитком НДР, а й започаткованим у ФРН міні-спадом (там різко знизилися темпи зростання економіки). Через це фактора в НДР переселилася значна кількість стали безробітними гірників з Рура.
Керівництво НДР в 1959-1960 рр. послідовно скорочувало розрив з ФРН по середньому споживанню товарів. Можна констатувати, що на початку 1960 р. НДР виконувала свої показники економічного змагання з ФРН, і розрив скорочувався навіть дещо швидше, ніж передбачалося. Особливо вражаючими були успіхи НДР на тлі сильно збільшеного після скасування карток купівельного попиту населення. У 1960 р. жителям було продано на 38% більше телевізорів, на 91% - холодильників, на 16% - автомашин. Розрив з ФРН неухильно скорочувався і по товарах тривалого користування. Якщо в 1959 р. на 100 східнонімецьких сімей доводилося 11.1 телевізорів, то роком пізніше - вже 18.5 (у ФРН - 22.5). Можна констатувати, що на початку 1960р. НДР виконувала свої показники економічного змагання з ФРН, і розрив скорочувався навіть дещо швидше, ніж передбачалося.

 

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...