Главная Обратная связь

Дисциплины:






Особливості державного регулювання оціночної діяльності в Україні



 

Сучасні дослідники, серед яких А.Д. Нестерова, Д.М. Стеченко, визначають економіку теперішнього часу як синтез ринкового механізму і елементів державного регулювання [13, ст. 25]. В умовах ринкової трансформації економіки України підвищується необхідність усвідомленого впливу держави на формування сучасних цивілізованих соціально-економічних відносин [14, ст. 42]. Дуже важливим вбачається аналіз ефективності засобів державного впливу на різні сфери господарювання, тому, важливим питанням є визначення основних форм державного регулювання оціночної діяльності.

Господарський кодекс України (далі – ГК) в якості основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання називає наступні: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; сертифікація та стандартизація; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

Основні напрями державного регулювання оціночної діяльності сформульовано в Законі «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі – Закон про оцінку майна). Розглянемо ті, які є найважливішими [1, ч. 2 ст. 23].

1. Перший напрям державного регулювання оціночної діяльності такий як контроль за дотриманням єдності нормативно-правового та організаційного забезпечення оцінки майна складається з методичного регулювання оцінки майна, визначення випадків обов'язкового проведення оцінки майна, встановлення певних обмежень щодо здійснення оціночної діяльності та визначення підстав проведення оцінки майна.

Методичне регулюванняоцінки майна здійснюється відповідно до положень (національних стандартів), методик та інших нормативно-правових актів [1, ст. 9].

Обов'язковим є проведення оцінки майна, зокрема, у разі створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності; реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна), у інших випадках, у тому числі у разі переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; оподаткування майна; визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом; в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів. Випадки обов'язкової оцінки земель містяться у ст. 13 Закону про оцінку земель.

Обмеженнями щодо здійснення оціночної діяльності є наступні.

По-перше, не може бути оцінювачем особа, яка має непогашену судимість за корисливі злочини.



По-друге, не допускається проведення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності – суб'єктами господарювання у разі: проведення суб'єктом оціночної діяльності – суб'єктом господарювання оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на праві власності або на яке зазначені особи мають майнові права; проведення оцінки майна фізичної особи – замовника або керівників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв'язки з зазначеними особами, або суб'єктом оціночної діяльності – суб'єктом господарювання, керівництво якого має зазначені зв'язки; проведення оцінки майна своїх засновників (учасників). Аналогічні обмеження містяться і в ст. 14 Закону про оцінку земель щодо здійснення експертної грошової оцінки земель.

По-третє, під час оцінки майна, що здійснюється органами державної влади, у тому числі Фондом державного майна України (далі – ФДМУ), та органами місцевого самоврядування, не може передбачатися виключне право її проведення органами державної влади та органами місцевого самоврядування або оцінювачами, які працюють в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених законом; не можуть передбачатися будь-які форми виключного права на проведення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності, які створені зазначеними органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Законодавчо закріплено підстави здійснення оціночної діяльності. Так, суб'єкт господарювання здійснює оцінку на підставі договору на оцінку майна, а органи державної влади і місцевого самоврядування – на підставі наказу керівника. Якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності – суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством. Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки визначається договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

2. Другим напрямом Закон про оцінку майна визначає забезпечення норм і рівня професійної підготовки оцінювачів та контроль за їх додержанням. Для реалізації цього напряму держава створює єдину систему навчальних закладів та забезпечує виконання вказаними закладами вимог з професійної підготовки оцінювачів. Відповідно до ст. 14 Закону про оцінку майна та ст. 8 Закону про оцінку землі, професійна підготовка оцінювачів здійснюється навчальними закладами, які уклали угоду про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів з ФДМУ або Державним комітетом України із земельних ресурсів (далі – Держкомземом) відповідно.

Професійна підготовка оцінювачів складається з навчання за програмами базової підготовки та підвищення кваліфікації. Загальні вимоги до змісту навчальних програм підлягають обов'язковому погодженню Наглядовою радою з питань оціночної діяльності (Наглядовою радою з питань експертної грошової оцінки земельних ділянок), які здійснюють контроль за якістю професійної підготовки оцінювачів.

Фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного року у складі суб'єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менш як дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит, отримують кваліфікаційне свідоцтво. Рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва приймає екзаменаційна комісія.

3. Наявність кваліфікаційного свідоцтва підтверджує достатній рівень підготовки особи, яка займається оціночною діяльністю. Однак, для здійснення діяльності, яка визнається господарською (практична діяльність з оцінки майна), особі необхідно отримати відповідний статус. Так, третім важливим напрямом державного регулювання оціночної діяльності є визначення умов набуття права на здійснення оціночної діяльності, а саме отримання сертифікату суб'єкту оціночної діяльності. Відповідно до ст. 5 Закону про оцінку майна суб'єктами оціночної діяльності є:

суб'єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є в комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Сертифікатсуб'єкта оціночної діяльності – суб'єкта господарювання (далі – сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Позиція Закону про оцінку земель з цього приводу не досить чітка. Так, відповідно до ст. 6 суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є:

органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок;

юридичні особи – суб'єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та які отримали ліцензії на виконання землеоціночних робіт у встановленому законом порядку;

фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок та ліцензію на виконання землеоціночних робіт у встановленому законом порядку;

юридичні особи – суб'єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які в установленому законом порядку отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Виникає питання, чи достатньо для здійснення експертної грошової оцінки земельних ділянок мати ліцензію на виконання землеоціночних робіт, чи все ж таки крім ліцензії потрібно і мати сертифікат суб'єкта оціночної діяльності. Слід зазначити, що Закон про оцінку земель містить відсилочну норму щодо обов'язковості сертифікації суб'єктів оціночної діяльності. Так, у ст. 10 зазначено, що права та обов'язки суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель визначаються в тому числі Законом про оцінку майна, який, в свою чергу, вказує, що оцінка майна, яка проведена суб'єктом оціночної діяльності – суб'єктом господарювання без чинного сертифіката, є недійсною. Тому вимога про наявність сертифікату є обов'язковою для всіх суб'єктів оціночної діяльності, у тому числі для тих, які здійснюють оцінку в сфері землі.

4. Хоча Закон про оцінку майна не вказує на такий напрям державного регулювання, як ліцензування оціночної діяльності, вважаємо, що цей напрям приховується за формулюванням інші напрями діяльності для реалізації функцій державного регулювання оціночної діяльності. Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», серед інших, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів. Таким чином, ліцензованою є тільки експертна грошова оцінка земельних ділянок. Інші види оціночної діяльності ліцензуванню не підлягають.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги щодо здійснення цих робіт, забезпечення встановленого порядку обліку, зберігання та використання матеріалів і відомостей про виконані роботи, захисту держави, територіальних громад і споживачів від неякісної продукції.

5. Наступним напрямом є ведення Державного реєстру оцінювачів та Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності. Згідно цього напряму в Україні утворено Державний реєстр оцінювачів [1, ст. 59]; Державний реєстр оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок [2, ст. 8]; Державний реєстр суб'єктів оціночної діяльності.

6. Важливим напрямом державного регулювання слід зазначити визнання статусу саморегулівної організації оцінювачів.

7. Контроль у сфері оцінки майна здійснюється спеціально утвореними органами – Наглядовою радою з питань оціночної діяльності (далі – Наглядова рада), Наглядовою радою з питань експертної грошової оцінки земельних ділянок, екзаменаційними комісіями.

Персональний склад Наглядової ради передбачає рівне представництво органів державної влади (до складу входять представники ФДМУ та інших органів державної влади) та СРО оцінювачів. Наглядова рада є постійно діючим органом, до повноважень якого, серед інших, належать:

вирішення спірних питань, пов'язаних з видачею або анулюванням сертифіката;

погодження загальних вимог до навчальних програм навчання оцінювачів та підвищення їх кваліфікації;

розгляд та надання пропозицій щодо скарг на оціночну діяльність суб'єктів оціночної діяльності – суб'єктів господарювання, у тому числі тих, які виникли під час проведення рецензування звіту про оцінку майна.

Окремо слід зазначити контроль за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, який здійснюється на підставі відповідного порядку [12, ст. 46].

До того ж, існує така форма контролю як рецензування звіту про оцінку майна, регламентованого ст. 13 Закону про оцінку майна.

Рецензування полягає в неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

У сфері оцінки землі рецензуванню підлягають звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, крім звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Для звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу застосовується державна експертиза, яка регламентується Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

8. Відповідальність у сфері оцінки майна передбачена ст. ст. 25 і 32 Закону про оцінку майна. Згідно загальних засад відповідальності, передбачених Розділом V ГК, за порушення умов договору для суб'єктів оціночної діяльності застосовуються штрафні санкції у вигляді стягнення збитків, включаючи не отримані доходи, та, якщо це передбачено договором або законом, стягнення неустойки.

Крім цього, в сфері оцінки застосовується адміністративно-господарські санкції. Зокрема, передбачено позбавлення кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності.

Таким чином, серед основних напрямів або форм державного регулювання господарської діяльності в сфері оцінки можна виділити наступні:

1) нормативно-правове та організаційне забезпечення оціночної діяльності;

2) забезпечення рівня професійної підготовки оцінювачів;

3) сертифікація суб'єктів оціночної діяльності;

4) ліцензування оціночної діяльності (в сфері оцінки землі);

5) реєстрація оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності;

6) визнання статусу СРО оцінювачів;

7) контроль за здійсненням оціночної діяльності;

8) притягнення до відповідальності за порушення в сфері оцінки майна.

Серед названих лише такі форми регулювання, як сертифікація суб'єктів оціночної діяльності та ліцензування оціночної діяльності (в сфері оцінки землі), кореспондують засобам державного впливу на діяльність суб'єктів господарювання, передбаченим ГК. Тому ці форми можна віднести до загальних засобів регулювання оціночної діяльності. Усі інші слід розглядати як спеціальні.


 

Висновки

 

Оціночна діяльність є порівняно молодою галуззю професійних консультаційних послуг. Ця діяльність, що виникла, виходячи з об'єктивної необхідності незалежної оцінки, переживає стадію переходу від абсолютно «незрілого» і недосконалого стану до інтеграції в господарські механізми сучасної України. Початок цієї стадії був викликаний прийняттям нормативно-правової бази з оціночної діяльності – закону про оцінку, що регулює цей вид діяльності на державному рівні, і, прийняті у відповідності йому, стандарти оцінки обов'язкові до застосування.

Регулювання оціночної діяльності полягає у створенні системи заходів і процедур для забезпечення якості послуг оцінювачів та відповідності цих послуг встановленим критеріям.

Система регулювання оціночної діяльності забезпечує формування та розвиток інфраструктури оцінки майна в Україні, об’єктивність та законність її проведення, функціонування конкурентного середовища серед суб’єктів оціночної діяльності, які проводять незалежну оцінку об’єктів оцінки, впровадження у практику незалежної оцінки об’єктів оцінки міжнародних норм і правил оцінки та виконання інших завдань, визначених цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Основними механізмами регулювання оцінки майна і професійної оцінної діяльності є: нормативно-методичне регулювання, організаційно-правові механізми сегментації і контролю ринку оцінних послуг, організаційно-правові механізми «внутрішньокорпоративної ієрархії», організаційно-правові механізми регулювання доступу на ринок оціночних послуг.

Реалізація вищезгаданих механізмів можлива шляхом державних рішень і впливу, а також шляхом формування громадських інститутів в цій професійній сфері. Таким чином, сукупність механізмів, що реалізовуються державою, складає суть державного регулювання, і, відповідно, сукупність механізмів, що реалізовуються громадськими інститутами, – суть громадського регулювання.

В той же час, навколо встановлення тієї або іншої системи регулювання або контролюючого органу розгортався і досі існує конфлікт інтересів.

Інтереси різних органів, структур, центрів впливу на питання регулювання оціночною діяльністю пов'язані з наступними позиціями:

– можливістю ліцензування і створення бар'єрів для вступу в діяльність, встановленню освітніх цензов;

– встановлення стандартів оцінки;

– регулювання якості послуг;

– можливість контролю ринку оціночних послуг;

– визначення ступеня свободи оцінювачів, перерозподіл ринку, контроль за оцінювачами;

– регулювання статусу звітів об оцінки, визначенні їх сили, можливості їх спростування, меж можливості служіння звіту для приватних інтересів;

– контроль за притягненням до відповідальності оцінювачів;

– визначення ступеня незалежності оцінювачів;

– вплив на процес затвердження звіту про оцінку як документу доказового значення, що має силу, вплив на споживачів оціночних послуг, використання інструментів викликання, гальмування, прискорення, переривання господарських процесів і перерозподілу власності.

У певному значенні роль оцінювача для економіки можна порівняти з роллю церкви для морального життя суспільства, і корисно використати ту ж модель для професійного регулювання. Оціночне співтовариство має бути відокремлене від держави, тому що його мета – представляти не державні, а громадські інтереси.

Лише традиційні претензії держави на роль ефективного власника, як деякий атавізм в перехідний період, сприяють виникненню в деяких країнах ліцензування оціночної діяльності і державних структур, що регулюють її. Але дуже скоро суспільство в особі ефективних власників заявить претензії на розумніше і справедливіше регулювання цієї важливої сфери економіки – саморегулювання професійними співтовариствами.


Список літератури

 

1. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р.

2. Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 р.

3. Постанова №1440 від 10 вересня 2003 р. «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

4. Постанова №1442 від 28 жовтня 2004 р. «Про затвердження Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна».

5. Постанова №1655 від 29 листопада 2006 р. «Про затвердження Національного стандарту №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів».

6. Постанова №1185 від 3 жовтня 2007 р. «Про затвердження Національного стандарту №4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності».

7. Наказ «Про затвердження Положення про порядок видачі сертифікатів суб’єктів оціночної діяльності» №479 від 14.03.2002 р.

8. Наказ «Про затвердження Порядку роботи Наглядової ради з питань оціночної діяльності» №791 від 08.05.2002 р.

9. Наказ «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру оцінювачів» №1594 від 09.09.2002 р.

10. Абдулаев Н.А., Колайко Н.А. Стоимость предприятия: теоретические подходы и практика оценки. М.: ИВШПиП, 2000.

11. Микерин. Г.И., Павлов. Н.В. Международные стандарты оценки, М. Интерреклама, 2003

12. Нестерова А.Д. Государственное регулирование экономики: Курс лекций. – Калининград: Кали-нингр. ун-т, 1997. – 63 с.

13. Правовое регулирование оценочной деятельности. составитель: Верхозина А.В.М. РОО. 2002.

14. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2000. – 176 с.

15. Матеріали Науково-практичної конференції «Законодавче регулювання оціночної діяльності в Україні. Сучасний стан та перспективи розвитку», МІБ, Київ, 2009

 

Размещено на Allbest.ru

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...