Главная Обратная связь

Дисциплины:






Інтеграція особистості -дуже простий і дієвий процес емоційного, розумового і духовного прояснення, який може проводити практично кожен, з мінімальним навчанням і досвідом



Індивідуальна робота.

1.До кожного з індивідуальних питань 8-ми тем семінарських занять придумати 4 варіанти тестів (кожен працює з своїм індивідуальним питанням семінарських занять згідно списку у журналі) із розшифровкою правильних відповідей.

 

Семінар 1.Соціальна інженерія як рівень соціологічного знання. Проблема об’єктивності соціології

1)Соціальна інженерія належить до:

а) прикладної соціології

б) теоретичної соціології;

в) емпіричної соціології. ;

Відповідь: а) Прикладна соціологія безпосередньо вивчає практичні галузі людської діяльності, збагачує такі спеціальні галузі соціологічного знання. Орієнтована соціальна інженерія на зміну поведінки та установок людей, вирішення соціальних проблем, на адаптацію соціальних організацій, установ, соціальних інститутів до умов, які змінюються, обставин, з метою збереження соціальної стабільності.

2) В яких формах існує соціальна інженерія?

а) у вигляді програми, і самої діяльності;

б) прогнозування;

в)технічних наробок

Відповідь:а) Існує у двох формах: 1) у вигляді програми, що містить процедури та операції (способи і засоби діяльності), 2) у вигляді самої діяльності, побудованої у відповідності з цією програмою.

3) Важливою ланкою в ланцюжку "наукове знання - проектування - технологізація - інженерна діяльність":

а) проектування;

б) соціальні показники;

в)технології.

Відповідь:б) Соціальні показники - це і є якісно-кількісні характеристики об'єкта, що свідчать про ступінь наближення об'єкта до належного, нормальному. Використання соціальних показників - одна з найважливіших складових соціально-інженерної діяльності.

4)Вперше проблему об’єктивності соціології досліждував?

а)Дюркгель;

б)Конт;

в)Вебер.

Відповідь:в)Вебер досліджував об’єктивності соціології як науки. Характеризував він цю проблему с точки зору ставлення до цінності і оцінку.

 

Семінар 2. Колумбійська школа соціології

1)Представники Колумбійська школа соціології:

а) Р. М. Мак-Айвер;

б) Дж. Тернер;

В) Я. (Дж.) Л. Морено.

Відповідь:а) та в)

2) Що досліджувала Колумбійська школа?

а) соціальну поведінку;

б) суспільний розвиток;

в) соціальну організацію;

Відповідь: в)Колумбійська школа досліджує закономірності поведінки в соціальній організа­ції.

3) Основоположник соціометрії:

а) Морено;

б) Лазерсфельд;

в) Мак- Айвер.

Відповідь:а) Якоб Морено основоположник нового напряму – соціометрія.

4) Мак-Айвер досліджував таку проблему:

а)суперечності між індивідом і суспільством;

б) суперечності між індивідом і природою;



в) суперечності між природою і суспільством.

Відповідь:а) Мак-Айвер вирішував вічну проблему суперечності відносин між індивідом і суспільством. Відкидаючи як теорію соціального договору, так і органіцістскіе концепції, він підкреслював фундаментальну гармонію між особистістю і суспільством, визнаючи в той же час, що ця гармонія далека від досконалості.

 

Семінар 3. Модерне та постмодерне суспільство у працях постмодерністів

1) Теоретики постмодернізму:

а) Ф. Ніцше, X. Ортега-і-Гассет, Е. Фромм;

б) Анрі Сен-Сімон, Г. Спенсер, К. Маркс;

в) М. Вебер, О.Конт , П. Сорокін

Відповідь: а)Теоретики постмодернізму виступають продовжувачами критики модерності капіталістичного розвитку, яку здійснювали Ф. Ніцше, X. Ортега-і-Гассет, Е. Фромм та інші прихильники негативної оцінки "індустріального масового" суспільства. Ця критика стосувалася головним чином сфер культури та суспільної свідомості.

2) Оригінальність соціологічного теоретизування Бурд'є:

а)аналіз взаємозв’язку суб’єкта та об’єкта;

б) аналіз взаємозв’язку суспільства та індивіда;

в) аналіз взаємозв'язку об'єктивного і суб'єктивного;

Відповідь:в) Оригінальність соціологічного теоретизування Бурд'є виявляється в аналізі взаємозв'язку об'єктивного і суб'єктивного. Соціальний світ видається мислителю як складна багатовимірна структура, де об'єктивне і суб'єктивне взаємо пронизується та доповнюється одне одним.

3) Кому належить цей вислів«Плюралізм припускає наявність співіснуючих, навіть конкуруючих інтерпретацій, гадок або підходів; він, однак, не враховує того факту, що простір, в якому існують ці інтерпретації, сам може вважатися конфліктним»?

а) Ф. Ніцше,

б) С. Уебер

в) X. Ортега-і-Гассет

Відповідь:б) С. Уебер .У теоретичній сфері найважливішими елементами проекту модерну є просвітницький розум (раціоналізм), фундаменталізм (пошук сталих основ і прагнення до визначеності і чіткості), універсалізм пояснювальних схем та узагальнюючих теорій.

4) Соціальний аспект «модернізму»:

а)кількісна еволюція;

б)якісна еволюція;

в)якісні зміни.

Відповідь: б)У соціальному аспекті під «модернізацією», яка в загальнотеоретичному розумінні базується на ідеї внутрішньої здатності суспільства до якісної еволюції, в науці розуміють: сукупність різного роду економічних, політичних, правових, психологічних, культурологічних зрушень та перетворень конкретного суспільства у напрямку його саморегуляції; наближення соціальних і політичних систем та їх фрагментів до максимально можливого рівня їх розвиненості

 

Семінар 4. Культура та соціальна нерівність: форми прояву

1) Основними критеріями, за якими марксизм поділяв суспільство на класи, були такі:

а) організація суспільного виробництва;

б) володіння засобами виробництва;

в) функціонування податкової системи.

Відповідь:а) і б) Першим дослідником, хто створив наукову концепцію соціальної нерівності, був Карл Маркс, що розробив знамениту теорію класів та класової боротьби. У марксизмі класи — це великі групи людей, що відрізняються за їх місцем в історично обумовленій системі суспільного виробництва, за їх відношенням до засобів виробництва, за їх роллю в суспільній організації праці, а також за способами отримання й розмірах тієї долі суспільного багатства, якою вони володіють.

2) Універсальним мірилом нерівності у сучасному суспільстві виступає:

а)влада;

б)гроші;

в)походження.

Відповідь:б) Універсальним мірилом нерівності у сучасному суспільстві виступають гроші. Саме їх кількість визначає місце індивіда або його сім'ї в соціальній стратифікації.

3) Сутність економічної нерівності (диференційності) полягає:

а)нерівномірність доходів;

б)різне походження;

в)різний рівень освіти.

Відповідь:а) Сутність економічної нерівності (диференційності) полягає у тому, що найбільш високі доходи отримує найменша частина суспільства, а середні та найменші доходи - більшість населення.

4) Основними типами культури є:

а)анти соціологічна культура;

б) девіантна культура;

в)народна культура.

Відповідь:б) Девіантна культура (як різновид субкультури; притаманна групам з соціально відхиленою поведінкою; приклад—стиль життя кримінальних угрупувань)

 

Семінар 5. Поняття диспозиційної структури особистості та принципи її моделювання

1) Представників диспозиційного напряму у вивченні особистості:

а) Ф. Ніцше, X. Ортега-і-Гассет, Е. Фромм;

б) Гордон Оллпорт, Ганс Айзенк, Раймонд Кеттел;

в) Анрі Сен-Сімон, Г. Спенсер, К. Маркс;

Відповідь:б) Гордон Оллпорт, Ганс Айзенк, Раймонд Кеттел - цих психологів об'єднують як представників диспозиційного напряму у вивченні особистості. Диспозиційні психологи погоджувались у тому, що закономірною властивістю особистості є демонстрація певної постійності вчинків, думок, почуттів незалежно від плину часу, подій та життєвого досвіду.

2) Суть особистості у диспозиційній структурі визначається:

а)емоціями;

б) схильностями;

в) поведінкою;

Відповідь:б) Суть особистості визначається тими її схильностями, які е її невід'ємним атрибутом і які вона проносить через усе життя. На думку диспозиційних психологів, найсуттєвіші властивості особистості пояснюються такою психологічною реальністю, як риси.

3) В основі диспозиційної теорії особистості Гордона Оллпорт лежать положення::

а) кожна людина неповторна і індивідуальна;

б)кожна людина має схильності до навчання;

в) всі особистості мають однакові риси;

Відповідь:а) Оллпорт стверджував, що кожна людина неповторна і індивідуальна, оскільки вона є носієм своєрідного поєднання якостей, потреб, які він називав рисами. Особистісна риса - це готовність (диспозиція) поводитися схожим чином у різних ситуаціях. Особистісні риси визначають схожість поведінки індивіда, незважаючи на плин часу та зміну ситуацій.

4) В основі диспозиційної теорії особистості Ганса Айзенка лежать положення:

а) чотирирівневої ієрархічної моделі людської особистості;

б) факторного аналізу;

в)самоідентичності;

Відповідь:а) і б) Англійський учений Ганс Айзенк (1916-1997) увійшов до історії психології як творець чотирирівневої ієрархічної моделі людської особистості.Як і Кеттелл, Айзенк користувався для своєї теорії математичним апаратом факторного аналізу.

 

Семінар 6. Клас буржуазії в індустріальному суспільстві, структура та динаміка розвитку.

 

1) Підприємницька і виробнича верстви міст- це:

а) знать;

б) буржуазія;

в) чернь.

Відповідь:б) Дедалі помітнішу роль у житті цих країн відіграє "третій стан" — буржуазія (або "середній клас"), підприємницька і виробнича верстви міст, що зайняли проміжне становище між "знаттю" та "черню". Стрижнем економічного порядку стає володіння і розпорядження не людьми (кріпаками, васалами), а власністю у вигляді капіталу, землі, знарядь та засобів виробництва, знань та умінь.

2) Гаранти класу буржуазії:

а) ринок капіталів;

б)державна власність;

в) приватна власність,

Відповідь:а) в) Приватна власність, ринок капіталів, товарів і праці стали гарантом зростаючих можливостей буржуазії в індустріальному суспільстві конструювати власну долю і досягати поставленої мети.

3) "Першим буржуа" називають:

а) Бенджаміна Франкліна;

б) Макса Вебера;

в)Теодора Рузвельта.

Відповідь:а) "Першим буржуа" іноді називають американського видавця, дипломата і винахідника Бенджаміна Франкліна (1706—1790) за чітко сформульовані ним етичні принципи поведінки та запровадження їх у власне життя.

4) К. Маркс буржуазіюнайчастіше ототожнював з:

а) з особами, які володіють засобами виробництва або контролюють їх;

б) з особами, які володіють робочою силою і використовують її;

в) з особами, які займаються державним управлінням.

Відповідь:а)З часів К. Маркса буржуазіянайчастіше ототожнювали з особами, які володіють засобами виробництва або контролюють їх, а звідси — з класом, якому належить найбільша матеріальна частка у суспільстві та який виявляє найхарактерніші консервативні риси. Мірою того, як зростала чисельність людей, що піднімалися на вищий економічний щабель життя, справжня буржуазія ставала частиною дедалі ширшого середнього класу (фахівці, чиновництво, наймані управителі).

 

Семінар7. Соціальні та реальні соціальні групи

1) Соціальна група поділяються за принципом формування:

а) умовні (номінальні) групи;

б)природні групи;

в)малі групи;

Відповідь:а) За принципом формування-Умовні (номінальні) групи – об’єднання людей за певною умовною ознакою (стать, вік, професія, освіта, етнічна, політична чи релігійна належність), в яких реальні особистості, що їх віднесли до умовної групи, не мають між собою реальних відносин та зв’язків і навіть можуть не знати один одного.

2) Реальні групи-це:

а) об’єднання людей за певною умовною ознакою (стать, вік, професія, освіта, етнічна, політична чи релігійна належність), в яких реальні особистості, що їх віднесли до умовної групи, не мають між собою реальних відносин та зв’язків і навіть можуть не знати один одного.

б) реально існуюче в певному просторі і часі об’єднання людей, яке характеризується тим, що її члени поєднані між собою реальними відносинами та зв’язками.

в) об’єднання людей на підставі загальної діяльності, в рамках офіційно визнаних організацій.

Відповідь: б)Реальні групи – реально існуюче в певному просторі і часі об’єднання людей, яке характеризується тим, що її члени поєднані між собою реальними відносинами та зв’язками.

3) Умовні (номінальні) групи-це:

а) об’єднання людей за певною умовною ознакою (стать, вік, професія, освіта, етнічна, політична чи релігійна належність), в яких реальні особистості, що їх віднесли до умовної групи, не мають між собою реальних відносин та зв’язків і навіть можуть не знати один одного.

б) реально існуюче в певному просторі і часі об’єднання людей, яке характеризується тим, що її члени поєднані між собою реальними відносинами та зв’язками.

в) об’єднання людей на підставі загальної діяльності, в рамках офіційно визнаних організацій.

Відповідь:а) Умовні (номінальні) групи – об’єднання людей за певною умовною ознакою (стать, вік, професія, освіта, етнічна, політична чи релігійна належність), в яких реальні особистості, що їх віднесли до умовної групи, не мають між собою реальних відносин та зв’язків і навіть можуть не знати один одного.

4)До якої групи відносяться громадяни:

а)реальної;

б)умовної;

в)світової.

Відповідь: а)Реальні групи - групи, які вирізняються за сукупністю ознак, що відображають характер реальних відносин у суспільстві. Наприклад, городяни - це люди, які живуть у місті та ведуть міський спосіб життя, з високою щільністю людських контактів, переважанням анонімності та формалізованості у спілкуванні, з різноманітною трудовою та дозвілевою діяльністю, зайняті переважно в індустріальній та інформаційній сфері та інше.

 

Семінар 8. Мода як соціальний інститут

1) Мода — це:

а) форма стандартизованої масової поведінки людей, що виникає стихійно під впливом настроїв, смаків, захоплень, які домінують у суспільстві

б) процес формування особистості в сучасних соціальних умовах, процес засвоєння соціального досвіду, в ході якого фахівець перетворює соціальний досвід у відповідні цінності і орієнтації.

в) основний мотив інтенціонального буття людини.

Відповідь:а) Мода — це форма стандартизованої масової поведінки людей, що виникає стихійно під впливом настроїв, смаків, захоплень, які домінують у суспільстві

2) Для моди характерно:

а)стійкість;

б)динамічність;

в)схильність до круглих форм.

Відповідь:б) Для моди характерна динамічність, постійне прагнення до швидкоплинності, новизни і водночас вона консервативна. Щось заперечуючи, відкидаючи старе, мода разом з тим претендує на роль зразка, еталона. Інакше кажучи, мода — це часткова, зовнішня зміна культурних форм поведінки і уподобань людини.

3)Що виступає методом впливу на психіку людини, пов 'язаний з істотним зниженням її критичності до інформації, що надходить, відсутністю прагнення перевірити її достовірність, необмеженою довірою до її джерел?

а) навіювання;

б) наслідування;

в) зараження.

Відповідь:а) Навіювання, або сугестія, —метод впливу на психіку людини, пов 'язаний з істотним зниженням її критичності до інформації, що надходить, відсутністю прагнення перевірити її достовірність, необмеженою довірою до її джерел.

4)Що таке модний процес?

а) виробництво символів нової сучасності;

б) виробництво символів для минулих тенденцій;

в) виробництво символів престижної сучасності.

Відповідь:в) модний процес-виробництво символів престижної сучасності.

Семінар 9.Права та свободи людини як соціальна норма.

1) Права людини - це

а) вихідним поняттям проблеми прав людини-громадянина.

б) її можливість діяти певним чином для того, щоб забезпечити своє нормальне існування;

в) об'єктивна реальність, вона виходить за межі врегульовані правом, так як на неї впливають і інші соціальні норми.

Відповідь:б) Права людини - це її можливість діяти певним чином для того, щоб забезпечити своє нормальне існування, розвиток і задоволення власних потреб.

2) Норми права -

а) це правила поведінки регулюють відносини між соціальними групами з приводу захоплення, утримання і використання публічної політичної влади.

б) це правила поведінки, прийняті в окремих організаціях, трудових та інших колективах.

в) це приписи держави та є обов'язковими для виконання під загрозою державного примусу всіма фізичними таюридичними особами, яких вони стосуються.

Відповідь: в)Норми права - це приписи держави та є обов'язковими для виконання під загрозою державного примусу всіма фізичними таюридичними особами, яких вони стосуються. Норми права різні за способами дії на людей (заборона, обязиваніе, дозвіл), вони чітко регулюють поведінку людей, вимагаючи від них однозначної зовнішнього поведінки і можуть бути виражені лише в суворо визначених даними державою формах - нормативно-правовий акт, юридичний прецедент, нормативний договір , правовий звичай та ін

 

4) Інфраструктура-

а) утворюють самостійну групу актів, ієрархічно не підлеглих регламентом, який є актом загального характеру, що підлягає застосуванню в усіх своїх елементах всіма органами держав-членів Європейського Союзу)

б) це організаційний «базис», «або« кістяк », особливу побудову нормативно-організаційних форм, від яких безпосередньо залежить і розвиток, і саме функціонування соціального регулювання.

в) це соціальні норми у вузькому сенсі слова.

Відповідь:б) Інфраструктура - це не просто поділ соціального регулювання в суспільстві на види, а що склалося об'єктивно обумовлене побудова системи, що виражається в стійкому моделі нормативних форм регулювання,причому такої моделі, вузлові ланки якого спираються на певні, теж стійкі організаційні форми. Тому інфраструктура - це організаційний «базис», «або« кістяк », особливу побудову нормативно-організаційних форм, від яких безпосередньо залежить і розвиток, і саме функціонування соціального регулювання.

 

Семінар10. Реформа як особлива форма розвитку суспільства та її ознаки

1)Рефо́рма—це

а)перетворення еволюційним шляхом;

б)перетворення реформістським шляхом;

в)перетворення революційним шляхом.

Відповідь:в)Рефо́рма— перетворення, що вводиться законодавчим шляхом. Зокрема процес перетворення держави, розпочатий владою з необхідності. Кінцева мета будь-якої реформи - зміцнення та оновлення державних засад, що, однак, не завжди несе за собою поліпшення рівня життя, скорочення державних витрат і навпаки - збільшення доходів.

2) Реформатор-це:

а) людина, що заважає здійсненню реформи;

б) людина, що проводить реформи.

в) людина, що є учасником реформи.

Відповідь:б) Реформатор - людина, що проводить реформи.

 

3) Реформи бу­вають:

а) політичні;

б) економічні;

в)освітні.

Відповідь:а) б) Реформи бу­вають політичні (якщо змінюються елементи політичної сис­теми чи характер їх відносин; наприклад, реформа виборчої системи, реформа органів виконавчої влади — адміністративна реформа та ін.), економічні (якщо зміни стосуються форм господарювання, грошово-кредитної системи, оподаткування та ін.). Зміни в соціальних умовах людської життєдіяльності визначаються як соціальна реформа.

 

4) Нововведення-

а) це перехід від доіндустріального до індус­тріального;

б) це початкова стадія керованої (свідомої) соціальної зміни.

в) відносно новий термін, що використо­вується з кінця 80-х років для визначення специфіки соці­альних змін у так званих постсоціалістичних країнах.

Відповідь: б)Нововведення (інновації) — це початкова стадія керованої (свідомої) соціальної зміни.

 

2.Скласти словник основних понять (поняття + його визначення) до індивідуальних питань 8-ми тем семінарських занять (кожен працює зі своїм індивідуальним питанням згідно з переліком питань семінарських занять за списком у журналі ).

 

Семінар 1.

1)Соціальна інженерія - це, свого роду, теоретико-прикладний напрям науково практичної діяльності, котрий тісно пов'язаний із усіма рівнями соціологічних знань.

2) Соціальне моделювання- багатоплановий метод дослідження, один із шляхів пізнання. Воно зумовлює дослідження реально існуючих предметів, явищ, соціальних процесів, органічних і неорганічних систем.

3) Соціальне прогнозування — це дослідження соціальної системи на більш глибокому рівні, який дає можливість передбачати, прогнозувати майбутнє, яке одночасно виступає як синтез різнобічних знань про суспільство.

Семінар 2

1) Соціометрія - теорія вивчення міжособових відносин, автором якої є австрійсько-американський психолог та соціолог Якоб Морено. Рідше соціометрією називають методику вивчення внутрішніх групових зв'язків та ієрархії в маленьких групах осіб.

2) Соціальна реальність - це вся сукупність умов суспільного життя, які виступають перед членами суспільства як надіндивідуальних, об'єктивно дані обставини їх існування.

3) Соціальні факти - особливий тип явищ, які мають місце тільки в суспільстві, тільки у спільному житті людей.

Семінар 3

Постмодернізм-це теоретичний напрям вважається одним з нових (останніх) макротеоретичних надбань соціологічної науки. На думку соціологів, він "стоїть дещо не в одній площині" поруч зі способами пізнання соціальної реальності і самої соціології і більше стосується нового розуміння змін у суспільстві, які сьогодні відбуваються.

2) Модернізм - сукупність поширених на Заході в політології і соціології концепцій суспільно-економічного та політичного розвитку, що пояснюють процес переходу від стабільного традиційного до сучасного індустріального та постіндустріального суспільства, що безперервно змінюється. їх прояв обумовлений формуванням критичного ставлення до традиційної науки про поведінку.

3) Об'єкт дослідження конкретно-наукового структуралізму - культура як сукупність знакових систем, найважливіша з яких – мова, але в яку входять також наука, мистецтво, релігія, міфологія, звичаї, мода, реклама і т. п.

Семінар 4

1) Соціальна мобільність є природний, нормальний "рухомий" стан суспільства, це один з механізмів соціальної стратифікації, котрий пов'язаний із зміною становища людини в системі соціальних статусів.

2) Соціальної стратифікації - аслідок нерівності позицій (посад, професій), різниця в розмірі матеріальної та моральної винагороди (престиж), влади, освіти між різними стратами та прошарками населення.

3) Бідність визначається як економічний та соціокультурний стан людей, котрі мають мінімальну кількість ліквідних цінностей (ті, що постійно підлягають продажу та обміну) та обмежений доступ до соціальних благ.

Семінар 5

1) Риси -це фундаментальні одиниці особистості, кожна з яких є узагальнененою схильністю діяти певним чином у відповідній типовій ситуації.

2) Особистість, Г.Олпортом, - це динамічна організація особливих мотиваційних систем, звичок, установок і особистісних рис індивіда, які визначають унікальність його взаємодії з середовищем, передусім соціальним.

3) Факторний аналіз — статистичний метод аналізу впливу окремих факторів (чинників) на результативний показник.

Семінар 6

1)Буржуазія (фр. Bourgeoisie, від давньо-фр. burgeis — городяни, від burc, borg — місто) — соціальна верства або суспільний клас; частина суспільства, зайнята підприємницькою діяльністю, власники засобів виробництва. Відповідно до розміру підприємства або капіталу, буржуазію в суспільствознавстві традиційно поділяють на дрібну, середню та крупну:

· дрібна буржуазія — підприємці, котрі використовують власну робочу силу, або невелику кількість найманих робітників, як то членів своєї сім'ї (селяни, фермери, міські кустарі, в тому числі самостійна інтелігенція)

· середня буржуазія — володарі дрібних підприємств, крупні представники вільних професій

· крупна буржуазія — підприємці з сотнями найманих працівників, володарі великих капіталів

 

2)Індустріа́льне суспі́льство — суспільство, в якому закінчено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).

3)Аристократія - форма державного ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті.

Семінар 7

1) Соціальна група - своєрідний посередник між окремою людиною і суспільством в цілому. Не тільки суспільство в цілому, а й окрема людина живе за законами соціальної групи.

2) Номінальна група - штучно виділена за якоюсь ознакою сукупність людей, реально не мають жодних зв`язків між собою: виборці, покупці прального порошку певної марки, особи з вищою освітою та ін Номінальні групи виділяються для вирішення як наукових, так і практичних завдань.

3) Реальна група - реально існуюча спільність людей, в якій є зв`язки і відносини між членами і яка взаємодіє з іншими групами.

Семінар 8

1) Мода — це форма стандартизованої масової поведінки людей, що виникає стихійно під впливом настроїв, смаків, захоплень, які домінують у суспільстві.

2) Соціалізація - процес формування особистості в сучасних соціальних умовах, процес засвоєння соціального досвіду, в ході якого фахівець перетворює соціальний досвід у відповідні цінності і орієнтації, вибірково вводить у власну систему поведінки ті норми і шабло ни, які прийняті у суспільстві.

3) Самоідентифікація - основний мотив інтенціонального буття людини. Серед її способів особливу значимість мають ті, які висвітлюють грані зіткнення “я” і іншого.

Семінар 9.

1)Но́рма пра́ва (правова́ норма) —це загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.

2)Свобо́ди люди́ни — негативні правомочності фізичних осіб, як індивідуальні, так і колективні. Свободи реалізуються шляхом усунення державного регулювання з тієї чи іншої поведінки особи.

3) Основний соціальний обов'язок людини — це необхідність певної її поведінки, об'єктивно зумовленої конкретно-історичними потребами існування інших людей, націй, народу, його соціальних груп і всього людства.

Семінар 10.

1) Ре­форма — це шлях поступових змін у суспільстві. Реформи бу­вають політичні (якщо змінюються елементи політичної сис­теми чи характер їх відносин; наприклад, реформа виборчої системи, реформа органів виконавчої влади — адміністративна реформа та ін.),

2) Нововведення (інновації) — це початкова стадія керованої (свідомої) соціальної зміни.

3) Модернізація — це перехід від доіндустріального до індус­тріального (в сучасних умовах — постіндустріального) су­спільства, що передбачає рішучі зміни в усіх сферах суспіль­ного життя.

 

Самостійна робота.

1. Представити міні-резюме (коротенький конспект) та скласти словник основних понять (поняття + його визначення) за наступною тематикою (кожен працює зі своїм індивідуальним питанням за списком у журналі):

 

18. Основні соціологічні теорії особистості

 

Серед найвпливовіших концепцій особистості слід насамперед назвати рольову теорію (Ральф Лінтон, Толкотт Парсонс, Роберт Мертон та ін.), побудовану на засадах уявлення про особу як суб'єкта соціальної діяльності, основний зміст якої полягає у виконанні соціальних ролей, що відповідають суспільному становищу індивіда, його соціальному статусові. Для пояснення специфіки формування, розвитку і соціальної активності особистості рольова теорія застосовує низку спеціальних понять, серед яких центральне місце посідає категорія "соціальні очікування" (експектації). Соціальні очікування висуваються до виконання індивідом тих чи інших ролей, які відповідають його статусу в суспільстві та соціальних групах. Міра адекватності рольової поведінки особистості певним соціальним експектаціям і визначає співвідношення соціальних заохочень та санкцій, а це, у свою чергу, зумовлює становище особистості в суспільстві, престиж її, суб'єктивну задоволеність.

Плідним напрямом сучасного розвитку соціологічної теорії особистості є символічний інтеракціонізм (Герберт Блумер, Та-мотсу Шибутані, Манфорд Кун та ін.), засновниками якого є американські соціологи Чарльз Кулі та Джордж Герберт Мід. У межах теорії "дзеркального Я" (Дж.Г. Мід) самосвідомість людини розглядається як результат соціальної взаємодії (інтеракції), завдяки якій індивід здатний побачити себе "збоку" очима інших учасників взаємодії і на підставі набутого досвіду сформувати соціальний образ свого "Я", який є, по суті, продуктом відображення в особистості всієї сукупності її міжособистісних контактів. Символічний інтеракціонізм у своїх сучасних трактуваннях еволюціонував у напрямі до феноменологічної соціології та етнометодології, зосередивши основну увагу на символічному змісті соціальної взаємодії, на трансформації повсякденного досвіду спілкування людей у смислові структури групової та індивідуальної свідомості.

Марксистська теорія особистості, що інтенсивно розроблялась у радянській соціології (Володимир Ядов, Ігор Кон та ін.) і орієнтувалася на інтеракціоністське трактування особистості як продукту соціальної взаємодії, залишається досить популярною серед сучасних західних соціологічних шкіл, які намагаються об'єднати окремі положення марксизму з іншими соціальними теоріями (неомарксизм, фрейдомарксизм, критична соціологія). Марксизм, особливо ті його модифікації, які обслуговували практику побудови комуністичного суспільства, об'єднує щодо розуміння особистості утопічна ідея формування ідеальної особистості, яка буде жити в суспільстві, позбавленому соціальної несправедливості й нерівності між людьми. Як показав історичний досвід, спроби практичного втілення цього ідеалу мають результат, протилежний очікуваному: замість "всебічно розвиненої особистості" та "нової людини" формується знеособлений соціальний конформіст як базовий тип особистості.

Певне місце проблема особистості посідає також у соціологічних концепціях необіхевіоризму, зокрема в теорії соціального обміну (Джордж Хоманс, Пітер Блау). У цих концепціях розвиток особистості постає як результат фіксації індивідом досвіду суспільної поведінки, що становить сукупність соціально прийнятних реакцій на стимули, джерелом яких є соціальне середовище. Хоча соціобіхевіоризм не заперечує існування особистісних якостей, що виходять за межі реактивного соціального досвіду, такі психічні феномени не є для нього предметом наукового аналізу.

Проблемам формування соціальних типів особистості, а також закономірностям соціалізації індивіда значна увага приділяється в психоаналітичній соціології, духовним джерелом якої є соціологічні праці австрійського психолога Зігмунда Фрейда ("Тотем і табу" та ін.) і неофрейдистів (Карен Хорні, Гаррі Саллі-ван, Брік Фромм та ін.). Основна проблема психоаналітичної теорії — це конфлікт особистості і суспільства, пошук шляхів вирішення якого пов'язується з розробкою специфічних методів "суспільної психотерапії", зживанням масових патологічних комплексів, викликаних конфліктом індивідуальних потягів та суспільних вимог, що обмежують індивідуальну свободу, В межах цього напряму розвитку соціологічної теорії найбільш глибоко опрацьована проблематика соціальної типології особистості (Гарольд Дуайт Лассуелл, Б. Фромм, Теодор Адорно, Абрахам Кардінер, Дейвід Рісмен та ін.).

Проблема особистості є важливою сполучною ланкою між соціологією та психологією. Численні спроби соціологів вивести "чисті" соціологічні закономірності, що характеризують життя суспільства, незалежно від психологічних особливостей особистості, як правило, неспроможні. Класичним прикладом є аналіз проблеми самогубства, задуманий Емілем Дюркгеймом як пошук об'єктивних зв'язків між зростанням кількості самогубств та дезінтегрованістю основних соціальних структур. Однак пояснюючи виявлені залежності, Б. Дюркгейм змушений був звернутися до психологічних механізмів формування смислових структур свідомості та поведінки особистості. Чи не найслабшою ланкою марксизму, первісно задуманого як знаряддя звільнення особистості від відчужених форм соціального життя і повернення її до свободи самореалізації, є концепція особистості як продукту суспільних відносин, сутність якої вичерпується рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин певного суспільства.

Сучасні тенденції розвитку соціологічної теорії особистості — це інтеграція в конкретних дослідженнях окремих елементів класичних теоретичних підходів у соціології та соціальній психології, а також підвищена увага соціологів до когнітивних структур, повсякденного досвіду та соціально-культурних характеристик особистості. Особлива увага в сучасній соціології особистості приділяється проблемам розвитку особистості в мінливому соціальному світі — у процесі постіндустріального розвитку суспільства, переходу до "інформаційного" і "програмованого" суспільства (Даніел Белл, Ален Турен, Амітай Бтціоні, Олвін Тоффлер та ін.), а також проблемам формування соціальних типів особистості за різних суспільно-політичних умов, зокрема під час переходу суспільства від тоталітарної системи до демократії.

Останній аспект є особливо актуальним для України та інших держав колишнього соціалістичного табору, що відмовилися від комуністичної ідеології та декларували своїм завданням побудову відкритого демократичного суспільства. Соціологічний аналіз проблеми особистості в цьому аспекті ґрунтується на типології, яка є одним з основних методів соціологічного дослідження. Подальше викладання проблем соціальної типології особистості потребує попереднього ознайомлення з можливостями застосування цього методу в соціальному пізнанні та соціології особистості.

 

Визначення:

1) Особистість — це поняття, вироблене для відображення біо-соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин.

Інтеграція особистості -дуже простий і дієвий процес емоційного, розумового і духовного прояснення, який може проводити практично кожен, з мінімальним навчанням і досвідом.

3) Соціальна активність особистості — це системна соціальна якість, в якій виявляється та реалізується рівень її соціальнос­ті, тобто глибина та повнота зв’язків особистості із соціумом, рівень перетворення особистості на суб’єкта суспільних від­носин.

4) Свідомість є здатністю людини до рефлексії, адекватного відображення навколишнього світу, подій, що відбуваються в ньому, своєї Батьківщини, обов´язку тощо, а також створення до них свого ставлення.

5) Поведінка особистості – це зовнішній прояв діяльності, у якому виявляється конкретна позиція людини, його установка.

 

 

2. До кожного з перерахованих вище 33 питань придумати 4 варіанти тестів із розшифровкою правильних відповідей(кожен працює зі своїм індивідуальним питанням за списком у журналі ).

1) Рольову теорію розвивали:

А) Ральф Лінтон, Толкотт Парсонс, Роберт Мертон

Б) Герберт Блумер, Та-мотсу Шибутані, Манфорд Кун

В) Карен Хорні, Гаррі Саллі-ван, Брік Фром

Відповідь: А) Серед найвпливовіших концепцій особистості слід насамперед назвати рольову теорію (Ральф Лінтон, Толкотт Парсонс, Роберт Мертон та ін.), побудовану на засадах уявлення про особу як суб'єкта соціальної діяльності, основний зміст якої полягає у виконанні соціальних ролей, що відповідають суспільному становищу індивіда, його соціальному статусові.

2) Марксистську теорію особистості розвивали:

А) Карен Хорні, Гаррі Саллі-ван, Брік Фромм

Б) Володимир Ядов, Ігор Кон

В) Джордж Хоманс, Пітер Блау

Відповідь: Б) Марксистська теорія особистості, що інтенсивно розроблялась у радянській соціології (Володимир Ядов, Ігор Кон та ін.) і орієнтувалася на інтеракціоністське трактування особистості як продукту соціальної взаємодії.

3) Засновником символічного інтеракціонізму є:

А) Чарльз Кулі та Джордж Герберт Мід;

Б) Герберт Блумер;

В) Гаррі Саллі-ван;

Відповідь: А) Плідним напрямом сучасного розвитку соціологічної теорії особистості є символічний інтеракціонізм (Герберт Блумер, Та-мотсу Шибутані, Манфорд Кун та ін.), засновниками якого є американські соціологи Чарльз Кулі та Джордж Герберт Мід.

4) Основна проблема психоаналітичної теорії:

А)конфлікт у суспільстві;

Б)міжособистісний конфлікт;

В) конфлікт особистості і суспільства.

Відповідь: В) Основна проблема психоаналітичної теорії — це конфлікт особистості і суспільства, пошук шляхів вирішення якого пов'язується з розробкою специфічних методів "суспільної психотерапії", зживанням масових патологічних комплексів, викликаних конфліктом індивідуальних потягів та суспільних вимог, що обмежують індивідуальну свободу,





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...