Главная Обратная связь

Дисциплины:






Географічне розташування та кліматичні особливості Рівненської області



ВСТУП

Щороку державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області систематизуються дані про якісний стан довкілля області надані суб'єктами екологічного моніторингу, які проводили протягом 2009 року контроль і спостереження за станом атмосферного повітря, земельних та водних ресурсів, рослинного та тваринного світу.

Дані щодо якісного стану довкілля в області в 2009 держуправлінню надали:

управління, установи та організації області, зокрема, головні управління: статистики в області, агропромислового розвитку, Держкомзему у області, житлово-комунального господарства, економіки та інвестиційної політики, промисловості та розвитку інфраструктури, ветеринарної медицини в області, обласних управлінь: меліорації і водного господарства, лісового та мисливського господарства, з питань будівництва та архітектури, з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, освіти і науки, культури і туризму, територіального управління Держгірпромнагляду області, Держсанепідемслужби в області, обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики, обласного центру з гідрометеорології, обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, центру з організації радіологічного контролю в області, Державної екологічної інспекції в області, Державної інспекції захисту рослин області, Головного держуправління охорони використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в області, Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження області, Рівненської геологічної експедиції, територіального відділу надрокористування області, ВП "Рівненська АЕС”, ОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал”, ДП „Рівнестандартметрологія”, Рівненського природного заповідника та наукових установ області тощо.

Основна мета Доповіді – це висвітлення та ознайомлення широкого загалу державних та громадських органів, колективних підприємств, установ, організацій і простих громадян про стан природного середовища в області, його проблеми та перспективи подальшого розвитку та використання.


ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Географічне розташування та кліматичні особливості Рівненської області

Рівненська область розташована на північному заході України. Її площа – 20051 км2, що становить 3,1 % від загальної території України.

Клімат області помірно континентальний: м'яка зима з частими відлигами, тепле літо, середньорічна кількість опадів - 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня – першій декаді січня. Літо, що приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і ґрунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня.



Область в геоморфологічному відношенні поділяється на три частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря.

Розміщення Рівненщини на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області зумовили бурхливий і неоднозначний перебіг геологічної історії, що відбилося у неоднорідності тектонічної структури і формуванні досить складного комплексу геологічних відкладів на більшій частині області.

Територія області розташована у межах двох крупних платформенних структур - Українського щита та Волинсько-Подільської плити і лише незначна ділянка на північно-східній окраїні Рівненщини лежить у межах Прип'ятського прогину.

Мінерально-сировинна база області складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (торф), що становить 20,1 % від загальних запасів України, дорогоцінного каменю (бурштин) - 100 % від запасів України, базальтової сировини для виробництва мінеральної вати та волокна - 100 % від запасів України, сировини для виробництва будівельних матеріалів (сировина цементна, скляна, крейда будівельна, камінь будівельний тощо) – 17,5% від запасів України, прісні та мінеральні підземні води – 2,86% та 2,25% відповідно.

Гідрологічно Рівненщина знаходиться у районі трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип'ятського та Українського басейну тріщинуватих вод. Прогнозні ресурси підземних вод області оцінюються 5579,9 тис. м3/добу. Балансові запаси підземних вод на розвіданих родовищах – 493,062 тис.м3/добу.

Ріки області належать до басейну Прип'яті і живляться в основному за рахунок талих снігових вод, у меншій мірі – ґрунтових вод та атмосферних опадів. Найбільші з них – Горинь, Стир та притока Горині – Случ. Основний напрямок течії - з півдня на північ – зумовлений загальним зниженням території від Волинського лесового плато до Поліської низовини.

Найбільші серед озер – Нобель (4,7 км2) та Біле (4,5 км2). Нобель розташоване в заплаві Прип'яті, його максимальна глибина 11,3 м. Є також значна кількість озер у заплавах Горині, Стиру, Веселухи.

Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найпоширеніші дерново-підзолисті, опідзолені, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти. Дерново-підзолисті, характерні для Полісся, малородючі, бідні на поживні речовини ґрунти утворились під лісовою рослинністю на водно льодовикових відкладах. На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі ґрунти і опідзолені чорноземи, вони досить родючі, тому майже всі розорані. Південь Полісся представляють дернові та торфоболотні ґрунти в заболочених зниженнях озерно-льодовикового та річкового походження.

Територія Рівненщини охоплює декілька природних регіонів і лежить на межі між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. За підрахунками флора області нараховує близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі, але є і такі, що мають досить вузький ареал та такі, що знаходяться тут на межі свого поширення.

У рослинному покриві переважають ліси та інші лісовкриті площі (близько 37 % площі), 13 % займають сіножаті і пасовища та 5,3 % - відкриті заболочені землі. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і варіює від 40% на півночі до 2-3 % на півдні.

На Поліссі найбільш поширені соснові та сосново-дубові ліси, на Волинському лесовому плато – здебільшого листяні ліси, а в Малому Поліссі – дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав'яним покровом.

Більшість боліт низинні, менш поширені перехідні та верхові.

Тваринний світ характерний для лісової зони.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...