Главная Обратная связь

Дисциплины:






Зірка успіху та щастя



 

Здоров’я (діяльність по виживанню – 20%)

 

Стосунки

(інформаційне спілкування – 20%) Гроші (їжа – 20%)

 

 


Емоційний обмін (любов – 20%) Робота (спеціалізація; обмін

послугами, обмін статусом – 20%)

 

Практикум

Крок №1. А тепер давайте проведемо невеличку самодіагностику про те, наскільки ми щасливі. Для цього у запропонованій нижче таблиці проставте відсотки про те, на скільки ви себе вважаєте благополучним по кожному із секторів і на скільки, на ваш погляд, благополучні в цілому інші (у сумі має вийти 100 %). Додайте проценти у стовпцях і розділіть суму на п’ять. Ви отримуєте два результати, один – процент вашого благополуччя (щастя), другий – процент благополуччя оточення. Можливо ви щасливіші ніж всі інші. Вітаю! Але ви дійсно будете почуватись щасливими за умови, що ваш процентний показник рівний як мінімум – 70-80 і є більшим від показника оточення.

  Я(%) Оточення(%)
Здоров'я
Любов
Робота
Гроші
Стосунки
Висновок

 

А тепер спробуйте написати до кожного із пяти складових по три принципи, правила, яких ви дотримуєтеся в своєму житті по відношенню до них (наприклад: гроші – їх має бути просто достатньо (до речі, якщо ви такої думки притримуєтеся насправді у житті, то їх у вас ніколи не буде багато) і т.д). На нашу думку, ви вже багато що зрозуміли на цьому етапі роботи.

Крок №2. Напишіть одним реченням головну мету, яку ви хочете досягнути і десь покладіть запис так, щоб ви його не бачили.

Крок №3. Проранжуйте для себе всі п’ять секторів людського благополуччя. На першому місці поставте найважливіший для вас сектор у даний момент (якщо ви випускник школи і у вас на першому місці стосунки, то самі розумієте, що ви не досить мотивовані на вступ) і так далі, поставивши на останнє місце найнезначніший для вас сектор. Місце у рангу сектора визначає мотиваційний вектор особистості.

Крок №4. А тепер подумайте, скільки часу ви думаєте про кожний сектор благополуччя протягом доби, з розрахунку, що доба має 100 % часу (у сумі по всіх секторах у вас мвє вийти – 100%). А тепер скільки часу ви реально робите по кожному сектору протягом доби (у сумі по всіх секторах у вас мвє вийти – 100%). Виходячи із закону – «Свідомість роздумує, а підсвідомість управляє і визначає дійсні бажання і дії людини» (тобто те, що ми робимо і є дійсними нашими бажаннями), ми можемо зробити висновок про те, які наші бажання є дійсними. Для цього треба подивитись на другий стовпчик і на сектор, який набрав найбільше процентів часу. Як бачимо, у нашому випадку людина думає, що найважливіші її бажання стосуються здоров’я, але насправді її хвилюють найбільше стосунки, а не здоров’я. Даний крок роботи – дуже багатоінтерпритаційний. Творіть висновки разом!



 

  Скільки часу думаєте про це(%) Скільки часу реально ви робите для цього(%)
Здоров'я
Любов
Робота
Гроші
Стосунки

 

Крок №5. Зараз попрацюємо з інвентаризійним квадратом мотивів. Заповніть кожний з чотирьох секторів.

 

Маю і хочу мати – №1 Маю,але не хочу мати – №2
Не маю,але хочу мати – № 3 Не маю і не хочу мати – №4

 

Приділіть достатньо часу, і викладіться повністю.

Зверніть увагу на сектоз №3 у квадраті і підкресліть найголовніше бажання, на ваш погляд.

(У досягненні мети важливо йти не «від», а «до» (успішними бізнесменами стали ті, які хотіли зробити свою справу, їх 20%, а ті хто прийшов у бізнес, бо втікали від бідності, стали ніким або середнячками – їх 80%). Зрозуміло, чому сектор №3 є важливим – у ньому найбільшою мірою прихований ваш успіх і щастя. Виберіть у ньому три найголовніших бажання і проранжуйте їх. Подивіться, що на першому місці у вас опинилось. Подумайте мить про це бажання.

Подивіться чи це бажання попадає у сектор, яким ви реально найбільше переймаєтесь (з кроку №4). Добре, якщо все збігається. А якщо ні? Робіть висновки, що вам треба робити.

Крок №6. Попрацюємо з бажанням, що при ранжуванні у кроці №5 перебувало на першому місці. На даному етапі ми постараємося оцінити наскільки підсвідомо ми хочемо того, що описує дане бажання.

Для цього оцініть по п’ятибальній шкалі всі сім тверджень про вашу мету, з точки зору того, наскільки ви переконані у її здійсненні, наскільки ви вірите у неї (5 – це максимальна переконаність, 4 – практично так, …1 – відсутність переконаності, віри).

Підсвідома установка має сім компонентів:

- Ця мета бажана;

- Ця мета варта того, щоб її досягнути;

- Ця мета досяжна;

- Те, що мені треба робити, щоб досягнути мети, нормально і природно, без ломки життя;

- Те, як я буду жити, коли досягну мети, це нормально і природньо і приємно;

- У мене є всі необхідні здібності для досягнення мети;

- Я заслуговую досягнення цієї мети.

(Якщо ми чогось не досягаємо – це є неконгруентність наших свідомих і підсвідомих установок. Підсвідомо ми часто не готові досягнути щось, хоч і свідомо прагнемо чогось).

Якщо у вас на всі сім тверджень оцінки 4 і 5, то це означає, що ви можете братись за своє бажання, з точки зору його реалізії. Якщо є оцінки 1, 2, 3 по якихось пунктах – ваше бажання нездійсненне або є проблематичним з точки зору практичної реалізації.

Крок №7. Якщо у вас є сектор, який набрав менше 4 балів, то можна перепрограмувати його так, щоб у вас з’явилась підсвідома установка.

Наприклад у вас два бали набрав компонент (6) – «У мене є всі необхідні здібності для досягнення мети». Проведіть з ним перепрограмування за такими стимульними зв’язками, підєднуючи їх до тверджень підсвідомої установки із кроку №6:

…тому що

…оскільки

…і я її досягну до того, як

…і я почну її досягати після того, як

…поки

…якщо

…хоч і

…так само як

…у будь-який час

…так що.

Наприклад: У мене є всі необхідні здібності для досягнення мети (…тому що…) і продовжте це речення.

У мене є всі необхідні здібності для досягнення мети (…оскільки…) і продовжте це речення.

І так зробіть з усіма десятьма зв'язками.

Ви будете здивовані, але ваша переконаність зросте і ви повірите в досяжність мети (бажання).

Крок №8. На цьому етапі ми записуємо свою мету (бажання), яка була головною у квадраті мотивів (крок №5). Відкрийте свою мету, яку ви написали під час виконання кроку №2. Що скажете? Ваші бажання схожі? Ви щось зрозуміли? Ви відкрили для себе свої істинні бажання? Що зараз ви скажете про свою мету в житті?

 

На цьому етапі міні-тренаж, який має на меті навчити старшокласника розуміти власні мотиви закінчується. Проте, за потреби його можна продовжити декількома заняттями, метою яких є розвиток у випускників асертивності. Для чого це потрібно?

Часто людина орієнтується на оцінку не лише своєї сім’ї, але і суспільства, у якому живе, та якому постійно не може догодити. Внаслідок чого, вона не вірить у власні сили, не може вірно оцінити, і тим більше виразити свої емоції, такі як гнів, ніжність, радість та ін., що призводить до невпевненості в собі. Таких людей відносять до інгібіторного, або подавленого типу особистості.

На противагу таким людям є збуджений, ексітаторний тип особистості, який не боїться своїх почуттів. Представники цього типу діють рішуче, на повну силу, вони знають чого хочуть у житті, а отже мають можливість самоствердитися і досягнути успіху.

Асертивність – це щире та рішуче вираження іншим своїх почуттів, прав, думок, прагнень з повагою до прагнень і думок інших.

Якщо ви сумніваєтесь, чи є ваша поведінка асертивною, подумайте: чи сприяла вона зростанню вашої самоповаги.

Розвиток асертивності потрібно поєднувати із розвитком самоконтролю, для того, щоб асертивність не переросла в агресивне відстоювання своїх позицій.

Отож, головною метою слідуючих розвиваючих занять є розвиток асертивності та самоконтролю.

Завдання до роботи:

- Навчання вільно висловлювати свої думки і почуття.

- Розвиток комунікативної компетентності на усіх рівнях: адекватне, відкрите, чесне, пряме спілкування із незнайомими людьми, друзями, сім’єю тощо.

- Розвиток активної орієнтації у житті, цілеспрямованості, наполегливості.

- Підвищення самоповаги особистості.

- Розвиток навичок самоконтролю поведінки та емоцій.

 

Крок № 1. Розпочнемо роботу із фрази настрою, яка налаштує нас на активне пізнання та розвиток власного Я:

- «Ми побудуємо в собі світ внутрішньої свободи, вільний від страхів, невпевненості в собі, сліпого підкорення звичкам і соціуму. Будемо вільними від заздрощів та недовіри. Якою я не була б, але Я моя. І не має сильнішої людини від мене».

Крок № 2.Наступним кроком буде звернення до позитивного досвіду на дану тему. Кожному учаснику групи потрібно знайти три риси характеру, які йому заважають у житті, і на кожну з цих рис пригадати ситуацію, де він поводився зовсім протилежно.

Наприклад:

- я нерішучий, але є ситуації , в яких мені вдається швидко приймати рішення;

- я піддатливий, але є ситуації, в яких я вмію відстояти свою думку;

- я несміливий, але є ситуації, в яких я сміливіший за інших.

З тією ж метою можна використовувати прийом заміни прикметників та звернення до своїх прав. Наприклад: - я вразливий, але я через душу пропускаю проблеми людей; - я наївний, але я відвертий в контактах з людьми (заміна прикметників); - ти скупий – я економлю використані кошти та речі; ти приділяєш мені мало часу – я маю право побути на самоті (звернення до своїх прав).

На цьому етапі необхідно запропонувати написати розповідь на тему: «Я-чорне, я-біле». Пригадати свої невдачі, які мають вплив на теперішнє життя. Запропонувати варіанти, як можна переробити негатив в позитив.

Крок №3.Написати розповідь на тему: «Формула успіху лідера» (подати як домашнє завдання), обговорити написані учасниками розповіді на занятті. Після чого, дати можливість учням продовжити наступні речення:

- У мене дуже мало часу, тому що…

- В мене було б більше часу, якби…

- Я витрачаю дуже багато часу дарма, тому що…

- Я погано планую свій час, тому що…

Продовження даних речень надасть можливість учасникам тренінгу задуматися, що вони дійсно роблять для того аби стати успішними і чогось досягнути у житті.

Провеси обговорення питання про значення відвертості і довіри для успішного спілкування.

Крок № 4.Необхідною умовою розвитку комунікативної компетентності є вміння відмовляти. Щоб потренуватися казати «ні», можна виконати роботу у парах. Необхідно усіх учасників тренінгу поділити на пари. Один з членів кожної пари починає розповідати своєму партнерові про ситуації, в яких йому важко сказати «ні». Це можуть бути ситуації, які виникають вдома, в школі, при спілкуванні з іншими людьми. Потім члени пари міняються ролями. Після завершення вправи необхідно обговорити її (як учасники її виконували, які почуття виникали).

Крок № 5. Тест

Інструкція: розмістіть, будь ласка, ціннісні орієнтації особистості із поданого списку на аркуші так, як вам найбільш зручно і комфортно.

1. Активне діяльне життя.

2. Життєва мудрість.

3. Здоров’я.

4. Цікава робота.

5. Переживання красивого.

6. Любов.

7. Матеріально забезпечене життя.

8. Наявність хороших і вірних друзів.

9. Суспільне визнання.

10. Можливість пізнання світу.

11. Продуктивне життя (розкриття своїх можливостей).

12. Розвиток (робота над собою, самовдосконалення).

13. Розваги (відпочинок).

14. Воля (самостійність у судженнях).

15. Щасливе сімейне життя.

16. Щастя інших людей (що оточують).

17. Творчість.

18. Впевненість у собі (внутрішня гармонія).

 

Інтерпритація результатів: аркуш паперу (формат А4) із розміщеними на ньому ціннісними орієнтаціями особистості ділиться на 4 рівні частини, як показано на зразку. Ті ціннісні орієнтації з переліку, які розміщені вище середньої лінії – визнаються людиною; ті які нижче – відкидаються; ті, що зліва – недосягнуті (або людина уже спробувала втілити їх у життя); ті, що розміщені справа існують у майбутній перспективі людини.

Зразок

Визнається   Недосягнуто (спробува)     Майбутня перспектива
    Відкидається  

Обговорення питання: «За, що я дійсно відповідаю у своєму житті?».

Обговорити із учасниками тренінгу стимули, що сприяють та стримують активність особистості в житті.

Вироблення 10 позитивних фраз установок. Наприклад: я сильний, я впевнений у собі, я рішучий і т.д.

Крок № 6.Вироблення вміння правильно виражати свої почуття, коли акцент переноситься із дій людини, яка вас засмучує, на ваші почуття. Це є принципом безконфліктного ведення діалогу. Спочатку треба описати ситуацію, потім почуття, які у вас виникають, а на останок описати, що виникає або може виникнути як наслідок.

Наприклад: «Мамо, коли я чую, як ти на мене кричиш, мені стає погано і я думаю, що ми не зможемо ніколи порозумітися» тощо.

Запропонувати учням скласти 5 фраз, якими вони змогли б користуватися у конфліктних ситуаціях.

Крок № 7.Скласти розповідь про себе на тему: «Я через 5 років». Це сприятиме розвитку прогностичного мислення, уяви та допоможе у моделюванні ситуації успіху, виділенні тих якостей характеру та умінь і навичок, які необхідні будуть учневі у майбутньому. Обов’язково обговорити кожну розповідь.

Дані кроки практичні психологи можуть доповнити власними, перевіреними досвідом прийомами і вправами, спрямованими на розвиток асертивності та самоконтролю поведінкових і емоційних реакцій старшокласника.

Щасливий випускник той, який знає відповіді на 13 «Як?»

1. Як досягти успіху?

2. Як правильно поводитися з грошима?

3. Як мотивувати себе на досягнення мети?

4. Як планувати свій час?

5. Як навчитися виступати привселюдно?

6. Як правильно взаємодіяти з іншими людьми, щоб викликати тільки повагу і симпатію?

7. Як знаходити друзів?

8. Як без початкового капіталу побудувати великий бізнес?

9. Як грамотно інвестувати зароблені гроші, зберігати і збільшувати їх кількість?

10. Як знайти щастя та гармонію у своєму житті?

11. Як бути здоровим і радіти життю?

12. Як знайти свою любов і жити з нею все життя так, як у «медовий місяць»?

13. Як правильно виховувати своїх дітей?

Якщо ваші діти, учні не уявляють відповідей на поставленні запитання, то ще не пізно допомогти їм хоч на одне із них відповісти. «Відповіді» – це основи людського буття та резюме про якість навчально-виховного процесу в сенсі підготовки школяра до життя.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...