Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема 3. Розвиток готельної справи у другій половині ХІХ та на початку ХХ століття



Основні терміни: «странноприимница», «Гранд-Отель», Отель-Савой»,

Розвиток туризму в XIX ст. мав сприятливий вплив на зростання будівництва готелів. Основним центром забудови стає Київ.

До початку XIX ст. Київ, з його прекрасними природно-кліматичними умовами, вигідним географічним положенням і багатою архітектурно-історичною спадщиною, мав усі можливості для того, щоб у найкоротші терміни стати великим туристським центром Східної Європи. Для цьо­го треба було реалізувати потужний місцевий потенціал, залучити ви­датних архітекторів того часу і перебудувати центр міста, створивши один з найкращих у Росії готельно-розважальних комплексів.

До відкриття регулярних залізничних рейсів, тобто до 1889 p., ці плани втілювалися в життя дуже повільно і готельне господарство розвивалося однобічно. З великих виділявся тільки «Зелений готель», що був побудований в 1803 - 1805 pp., належав Лаврі і був найпопулярнішим у 50-х pp. XIX ст. У 1825 р. тут зупинялись О. С. Грибоедов і А. 3. Муравйов. Наприкінці минулого століття будівлю було рекон­струйовано, і нині це житловий будинок по вулиці Московській, 30.

Архітектори доклали максимум зусиль для того, щоб центр Києва, «дохідне місце» з погляду туризму, мав би і неповторний архітектур­ний вигляд. Стрімкими темпами Хрещатик перетворився на калейдоскоп з гарних житлових будинків, готелів, ресторанів, магазинів, банків і був продовжений до Бессарабської площі. Вінчав цю пишноту парк «Шато-де-Флер», закладений у 1863 p., зі своєю перлиною - Долиною Троянд (нині стадіон «Динамо»).

У Києві до 1901 р. було побудовано 64 готелі, які можна умовно розподілити на великі групи.

Готелі, розміщені безпосередньо поруч з вокзалом.Функціонували чотири готелі і безліч мебльованих кімнат. Вони знаходились на вули­ці Безаківській (нині Комінтерну) - така скупченість пояснювалася безпосередньою близькістю вокзалу і чудового Ботанічного саду. Прак­тично всі готелі на цій вулиці були побудовані в 1880 - 1890 pp.

Суперзіркові готелі.Заможні відвідувачі Києва, що жадали «шумно­го» життя, зупинялись у готелі «Європейський» у центрі міста на Царській (нині Європейській) площі. Цей готель був найстарішим у Києві. Саме в «Європейському» функціонував один з найкращих київ­ських ресторанів позаминулого століття. Як сповіщалось у рекламі, готель мав на вокзалі свого представника, який дбав про багаж і зручну карету, що доставляла постояльця з готелю до поїзда. Більш популяр­ним був «Гранд-Отель» (на цьому місці нині стоїть корпус Головпо­штамту). Фешенебельний і дорогий (люкс - 30 крб за добу), на 110 но­мерів, «Гранд-Отель» мав власний омнібус на вокзалі, відмінний ресто­ран, телефон безпосередньо в номері та всі необхідні зручності тих часів.



Неподалік розміщувався відомий блискучою репутацією «Hotel de France». Напередодні першої світової війни Київ поповнився ще одним першокласним готелем на 100 номерів - «Континенталь», спеціально відкритим для дуже заможних клієнтів. Престижний номер тут коштував пожильцю 15 крб за добу. Нині на місці розкішного готелю - оперна студія Національної музичної академії. До першокласних готелів слід віднести і «Отель-Савой», що також знаходився на Хрещатику.

Таким чином, обираючи готель, вельможне панство отримувало всі зручності: омнібус або екіпаж для поїздок по місту, окремий кабінет у ресторані, старанну прислугу (під час добору обслуговуючого персоналу цих готелів пильну увагу приділяли культурі мови, володінню принаймні російською та французькою мовами), а в номері - парове опалення, ванну, електричне освітлення, телефон. Крім того, кожний готель перед­плачував чимало періодичних видань, надавав безоплатну допомогу в пошуках у місті необхідного адресата.

Готелі другого класу.Ними мали можливість скористатися особи середнього достатку. Таких готелів у Києві було набагато більше, ніж суперзіркових.

Назви готелів столиці Південно-Західного краю (офіційна назва Правобережної України в Російській імперії) відбивали всю географію Європи: «Австрія», «Англія», «Америка», «Брістоль», «Версаль», «Ліон», «Марсель», «Італія», «Прага», «Берлін», «Краків», «Сан-Ремо» і навіть «Великий Національний». Вони розміщувалися на центральних вулицях, які, на відміну від інших, були вимощені, мали електричне освітлення, а також спеціально обладнані стоянки для екіпажів. У 1913 р. в місті було 80 готелів.

Якщо ж комусь не вистачало цієї розмаїтості, можна було зайти до кондитерської, що сяяла вітринами буквально поряд на Хрещатику.

Найдорожчим ресторанним закладом Києва наприкінці XIX ст. вва­жався ресторан готелю «Метрополь». Належав він купцеві Дьякову і пропонував так звані «табльдоти» за плату один карбованець з люди­ни. Престижними були також ресторани при готелях «Бель-Вю», «Євро­пейський», «Гранд-Отель», «Континенталь», ресторан «Семадені» на Хрещатику; менш дорогі, але також вишукані страви подавали при го­телі «Оріон». Ще дешевшими були страви в готелях «Древняя Русь» і «Марсель». Пристойний обід тут обходився в 30 - 40 коп.

Приймаючи замовлення на доставку листа або посилки, комісіонер видавав квитанцію. Як правило, комісіонери-посильні об'єднувались в артіль, яка несла відповідальність за кожного «червонокашкетника» і, якщо виникала потреба, повертала замовнику витрати або виплачувала штраф у сумі не більш як 100 крб.

З появою телефону всі великі готелі миттєво скористалися новим досягненням цивілізації і потреба в послугах комісіонерів-посильних відпала.

«Мебльовані кімнати»-- один з різновидів тогочасних готелів. Вони знаходились на всіх гомінких вулицях, конкурували з першокласними готелями, не поступаючись їм у сервісі. Найбільшою популярністю ко­ристувалися «мебльовані кімнати» «У Ільїнської» - на Володимирській вулиці, «У Іваницького» - на Золотоворітській, «У Діякова» - на Миколаївській площі (нині площа І. Франка), «У Познякова» - на Золотоворітській площі. Номери й мебльовані кімнати, що знаходились далі від центральної частини міста (переважно на Подолі), коштували всього 30 - 40 коп. за добу.

«Подвір'я», заїжджі і постоялі двори.Особи, які зупинялись у Києві на тривалий час, наймали мебльовані кімнати в приватних будин­ках. Довгострокова оренда кімнати «з самоваром і прислугою» обходи­лась квартиранту в 15 - 20 крб за місяць, а на околицях і в передмісті плата становила всього 5 крб.

Отже, ми бачимо, що наприкінці XIX - на початку XX ст. на укра­їнських землях, що були територіями Російської та Австро-Угорської імперій, за прикладом деяких європейських країн почали створюватися перші туристські організації й товариства, формуватися туристські ре­гіони і курортні зони. Загалом же туризм не став на цих територіях масовим явищем, на тому етапі він залишався ще привілеєм вищих прошарків суспільства - аристократії й буржуазії, оскільки саме ці соціальні верстви мали достатні кошти. В свою чергу, творча інтеліген­ція прагнула використати туризм і екскурсійну справу для просвіти народу й піднесення його національної свідомості. В дореволюційний період туризм належав до сфери громадсько-суспільної діяльності і тому значну роль у становленні туризму на українських землях відігра­вали видатні суспільно-політичні діячі, вчені, прогресивна національна інтелігенція.

Література: 3,4,5,7,8,9,11,12,14,22

 

Питання до самоконтролю:

1. Який готель був найпопулярнішим у 50-х p.p. XIX ст.? Коли був побудований і кому належав?

2.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...