Главная Обратная связь

Дисциплины:






Загальна будова і принципи дії ручних осколкових гранат



Будова ручної осколкової гранати РГД-5

Ручна осколкова наступальна граната РГД-5 (див. рис. 155) складається з таких частин: корпус із трубкою для запалу, роз­ривний заряд, запал. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої оболонки (її називають ковпаком) і вкладиша ковпака. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється трубка запалу, яка герметизує розривний заряд у корпусі. Щоб запобігти забрудненню трубки при зберіганні, в неї вгвинчується пластмасова пробка. При підготовці гранати до кидка замість пробки в трубку вгвинчується запал. Нижня части­на корпусу складається із зовнішньої обо­лонки (її називають піддоном) і вкладиша піддона.

Розривний заряд заповнює корпус і слу­жить для розриву гранати на осколки.

1 — корпус; 2 — запал; 3 — розривний заряд; 4 — ковпак; 5 — вкладиш ковпака; б — трубка запалу; 7 — манжета; 8 — піддон; 9 — вкладиш піддона

Рис. 155. Граната РГД-5: а — загальний вигляд; б — будова:

 

Будова ручної осколкової гранати Ф-1

Ручна осколкова оборонна граната Ф-1 (див. рис. 176) призначена для ураження живої сили переважно в оборонному бою. Оскільки осколки розлітаються на значну відстань, ки­дати її можна тільки з укриття, БМП, броне­транспортера.

Граната Ф-1 складається з корпусу, розрив­ного заряду і запалу. Корпус гранати чавунний із повздовжніми та поперечними борозенками, по яких він звичайно і розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні, тран­спортуванні та перенесенні гранати в корпус вгвинчується пластмасова пробка.

 

 

1 — корпус; 2 — розривний заряд; 3 — запал

Рис. 156. Граната Ф-1: а — загальний вигляд; б — будова

 

УЗРГМ — уніфікований запал ручної гра­нати модернізований (див. рис. 157) — призна­чається для вибуху розривного заряду гранат РГД-5 і Ф-1. Він складається з ударного ме­ханізму і власне запалу.

 

 

1 — трубка ударного механізму; 2 — з'єднувальна втулка; 3 — напрямна шайба; 4 — бойова пружина; 5 — ударник; 6 — шайба ударника;7 — спусковий важіль; 8 — запобіжна чека; 9 — втулка вповільню- вача; 10 — уповільнювач; 11 — капсуль-запалювач; 12 — капсуль-детонатор

Рис. 157. Запал гранати УЗРГМ: а — загальний вигляд; б — у розрізі

 

Ударний механізм служить для запалю­вання капсуля-запалювача. Він складається з трубки ударного механізму, з'єднувальної трубки, напрямної шайби, бойової: пружини, ударника, шайби ударника, спускового важеля і запобіжної чеки з кільцем.

Власне запал призначений для вибуху роз­ривного та заряду гранати. Він складається із втулки-уповільнювача, капсуля-запалювача, вповільнювача і капсуля детонатора.



Запали завжди мають бути в бойовому стані. Розбирати запали та перевіряти робо­ту ударного механізму категорично забороня­ється.

 

Будова ручної осколкової гранати РГН

Ручна граната наступальна РГН призначена для ураження живої сили противника при на­ступі. Граната РГН (див. рис. 158) складається з верхньої і нижньої частин. До верхньої части­ни корпусу за допомогою манжети прикріплю­ється стакан для ударно-дистанційного запалу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки. Радіус розльоту осколків — до 25м.

1 — нижня напівсфера; 2 — верхня напівсфера; З — стакан; 4 — пробка: 5 — манжета; 6 — ви­бухова суміш

Рис. 158. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГН

 

Будова ручної осколкової гранати РГО Ручна граната оборонна РГО призначена для ураження живої сили противника пере­важно в оборонному бою.

 

Граната РГО (див. рис. 159) складається з таких частин; корпусу із стаканом для запа­лу, розривного заряду, ударно-дистанційного запалу. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня частина склада­ється із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для запалу. Нижня частина корпусу також складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. Роз­ривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки, які уражають живу силу в радіусі до 200 м. При зберіганні грана­ти у стакан вгвинчується пластмасова пробка.

1 — нижня внутрішня напівсфера; 2 — нижня зо­внішня напівсфера; 3 — вибухова суміш; 4 — верх­ня зовнішня напівсфера; 5 — стакан; 6 — пробка; 7 — манжета; 8 — верхня внутрішня на півсфера

Рис. 159. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГО

 

Ударно-дистанційний запал (див. рис. 160) При звільненні важеля (14) під дією пружини (17) ударник вдаряє жалом (15) у капсуль-запалювач КВ-Н-1 (25), який ви­кликає запалювання піротехнічних сумішей (23) і піротехнічної уповільнювальної суміші (27). Піротехнічні суміші швидко згоряють, і сто­пори (21) під дією пружин переміщаються в бік заглушки (24), вивільняючи движок (5). Движок пересувається пружиною і подає капсуль-запалювач КВ-Н-1 (4) під жало інер­ційного пристрою (8). При падінні на землю (при зустрічі з перепоною) вантаж (13) долає опір пружини (19), і жало (8) викликає спра­цювання капсуля-запалювача КВ-Н-1 (4), при цьому спрацьовує капсуль-детонатор Б-37 (20) і відбувається вибух.

 

У випадку відсутності перепон після виго­ряння піротехнічних уповільнювальних сумішей (27) через 3,2-4,2 спрацьовує капсуль-детонатор Б-37 (20), а потім капсуль-детонатор 7К1 (1).

 

1 — капсуль-детонатор 7К1; 2 — стакан; 3, 10, 22, 26 — втулка; 4, 25 — капсуль-запалювач КВ-Н-1; 5 — двигун (движок); 6, 9, 17 — пружина; 7 — ков­пачок пружини; 8, 15 — жало; 11 — гільза; 12 — корпус; 13 — вантаж; 14 — важіль; 16 — удар­ник; 18 — кільце; 19 — планка; 20 — капсуль- детонатор Б-37; 21 — стопори; 23 — піротехнічна суміш; 24 — заглушка; 27 — піротехнічна уповіль- нювальна суміш

Рис. 160. Будова ударно-дистанційного запалу





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...