Главная Обратная связь

Дисциплины:






Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі



Правові підстави участі прокурора у цивільному процесі. Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у цивільному судовому процесі, визначають:

· Конституція України (ст. 121-123 закріплення за органами прокуратури виконання функції представництва інтересів громадян або держави у суді),

· ЗУ «Про прокуратуру» (ст. 1, 19, 33-40) N 1790-XII ( 1790-12 ) від 05.11.91, (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 53, ст.793 ВВР, 1991, N 53, ст.794 із змінами N 3668-VI ( 3668-17 ) від 08.07.2011 р.

· ЦПК (ст. 3, 26, 27, 45, 46),

· норми права іншого галузевого законодавства - ст. 42, 165, 170, 240 СК та накази Ген. прокурора України. Наприклад, «Про організацію роботи по представництву прокурором інтересів громадянина або держави в суді», «Про затвердження структури Генеральної прокуратури України» в складі Генеральної прокуратури України, в прокуратурах областей, міст були створені управління (відділи) по представництву інтересів громадян і держави у судах.

Процесуальні форми участі прокурора у цивільному процесі – це закріплена у процесуальному

законі можливість впливу його діяльності на розвиток цивільного провадження незалежно від стадій судочинства:

· відкриття провадження у цивільній справі – звернення до суду із заявою про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів (ч. 1 ст. 45 ЦПК); подання заяви і скарги про апеляційне оскарження рішення і ухвали суду першої інстанції (статті 292, 295 ЦПК); подання касаційної скарги на рішення і ухвалу суду першої і апеляційної інстанції (ст. 324 ЦПК); подання скарги про перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами після перегляду у касаційному порядку (ст. 353 ЦПК); подання заяви про перегляд рішень або ухвал суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами (статті 361, 362 ЦПК);

· вступ у справу в будь-якій стадії процесу для здійснення функції представництва інтересів громадян або держави (ст. 35 ЗУ «Про прокуратуру», ст. 45 ЦПК). У цій процесуальній формі прокурор користується широкими процесуальними правами, як і при порушенні ним процесу у справі, за винятком спеціальних прав щодо розпорядження предметом спору і процесу. Він не може замінити заявлену іншими особами вимогу, збільшити або зменшити її розмір, відмовитися від неї тощо. Але прокурор може вступити у цивільний процес у справі шляхом пред'явлення самостійної заяви до однієї чи двох сторін в інтересах третьої особи. У таких випадках прокурор користуватиметься процесуальними правами, такими як і при порушенні ним цивільної справи у суді, тобто при участі у цивільному процесі у першій процесуальній формі.



Основні завдання представництва прокурора залежно від характеру волевиявлення прокурора:

факультативна участь (необов'язкова) - це участь за власною ініціативою у розгляді справ: про визнання шлюбу недійсним (ст. 42 СК), про позбавлення батьківських прав (ст. 165 СК), про відібрання дітей у батьків та їх передачу на піклування до органів опіки і піклування (ст. 170 СК), про скасування усиновлення чи визнання його недійсним (ст. 240 СК).

імперативна (обов'язкова) –

1) це участь на вимогу закону у справах про відшкодування збитків, заподіяних злочином (ст. 34 ЗУ «Про прокуратуру»), а також у справах про усиновлення дітей, про позбавлення батьківських прав, про майнові та житлові права неповнолітніх, про відшкодування збитків за рахунок державного бюджету, про звільнення від арешту майна, що стягується у доход держави (п. 9.3 наказу Ген прокурора України № 6/3-ГП).

2) це участь за ініціативою суду, коли суд (суддя) визнає її необхідною у конкретній справі при вирішенні питання про склад осіб, які братимуть участь у справі в попередньому судовому засіданні (п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК), у постановленій ним про це ухвалі. Ухвала суду (судді) про обов'язкову участь прокурора у справі оскарженню не підлягає, і прокурор не може відмовитися від її виконання.

Участь прокурора у цивільному процесі при відкритті провадження у справі

Прокурор встановлює у кожному конкретному випадку обставини порушення прав і законних інтересів громадян та державних інтересів та має право звернутися до суду із заявою на їх захист, коли громадяни за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть відстоювати у суді свої права. У випадках звернення прокурора з вимогою в інтересах громадянина, який має таку можливість або не погоджується із заявленою вимогою прокурора, суд залишає заяву прокурора без розгляду як таку, що подана особою, яка не має повноважень на ведення справи у суді (п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК). З прийняттям позовної заяви від прокурора відкривається провадження у цивільній справі та участь прокурора визначена обов'язковою (п. 9 наказу Ген прокурора України № 6/3-ГП).

Процесуальні документи прокурора при відкритті провадження.Відкриття провадження у цивільній справі - порушення прокурором цивільної справи у суді першої інстанції настає внаслідок подання до суду відповідного процесуального документа, виконаного у письмовій формі: у справах позовного провадження – позовної заяви, у справах наказного і окремого провадження – заяви. Позовна заява має містити відомості, зазначені у ст. 119 ЦПК, з обов'язковим посиланням на норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини сторін у справі, і з обґрунтуванням їх застосування. Ген. прокурор України у наказі № б/3-ГП зобов'язує при підготовці позовів та заяв долучати до них всі необхідні матеріали, вимоги формулювати відповідно до чинного матеріального та процесуального закону, посилатися на конкретні докази і долучати їх до позовних заяв (п. 8.3). Пред'явленню позовної заяви передує велика і важлива допроцесуальна діяльність прокурора щодо вивчення матеріалів справи, збирання доказів – використання у цій роботі матеріалів перевірок органів контролю, статистики, податкової інспекції, Держбанку тощо, а також щодо встановлення усіх учасників процесу. Процесуальні документи, які подаються прокурором на порушення цивільної справи у суді в інтересах громадян або держави, державним митом не оплачуються, не несе прокурор й інших судових витрат. При пред'явленні прокуратурою позовів від свого імені як юридичної особи, при участі її у справі відповідачем, питання про сплату нею державного мита та інших судових витрат вирішується на загальних підставах.

Процесуальні права і обов'язки прокурора

· заявляти клопотання про залучення до участі у справі всіх заінтересованих осіб і витребувати необхідний доказовий матеріал, подавати заяви про забезпечення доказів і позову, розшук відповідача;

· знати інформацію про засідання та їх учасників (день, час і місце проведення огляду, місця судового засідання розгляду справи, знати прізвища осіб складу суду, експерта, перекладача, секретаря судового засідання, спеціаліста і заявляти за наявності підстав їм відводи (статті 20, 22 ЦПК).

· підтримувати, змінювати свої заяви, відмовлятися від них. Відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених ним вимог не позбавляє особу, на захист прав і законних інтересів якої цю заяву було подано, права вимагати від суду розгляду справи по суті в первісному обсязі (ч. 2 ст. 46 ЦПК). Пояснюється це тим, що прокурор не є суб'єктом спірних матеріальних правовідносин. З цих причин він не може укласти і мирову угоду.

· висловлювати свої міркування з окремих питань, що виникають при розгляді справ, а також по суті справив цілому. Такі міркування і висновки мають бути мотивованими, юридичне обґрунтованими на об'єктивному аналізі фактичних обставин справи, встановленому у судовому засіданні, та визначати позицію прокурора з приводу вирішення справи по суті.

· інші права: знайомитися з технічним записом судового засідання і журналом судового засідання, подавати на нього свої зауваження і брати участь у їх розгляді; подавати заяви про виправлення описок і арифметичних помилок у рішенні, про винесення додаткового рішення і про роз'яснення рішення та брати участь у їх розгляді (статті 199, 219-221 ЦПК).

Участь прокурора у провадженні справ у апеляційній інстанції. Право внесення апеляційної, касаційної скарги на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні і окремі подання тільки у справах, в розгляді яких вони брали участь (ст. 37 ЗУ «Про прокуратуру»). З метою вирішення питання наявності підстав для внесення апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі (ч.4 ст 36-1 ЗУ «Про прокуратуру»).

Заява і скарга прокурора адресується до апеляційного суду, а подається разом з додатками через суд першої інстанції, що розглянув справу протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Прокурор, який подав апеляційну скаргу, має право її доповнити, змінити, відмовитися, відкликати (ст. 300 ЦПК). Доповнити, змінити апеляційну скаргу прокурора може також прокурор вищого рівня до початку розгляду справи судом (ст. 40 ЗУ "Про прокуратуру"). Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення Верховним Судом України, заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, має право знайомитися з матеріалами справи в суді (ч. 4 ст 46 ЦПК).

У разі прийняття судом відмови від апеляційної скарги і закриття з цих підстав апеляційного провадження, повторна подача апеляційної скарги прокурором не допускається. Прокурор має право на одержання від апеляційного суду повідомлення про час і місце судового засідання щодо розгляду його скарги і брати у ньому участь. Він має право заявляти клопотання про виклик у судове засідання свідків, призначення експертизи, залучення до участі у справі спеціалістів та витребування інших доказів, подавати додатково докази, давати пояснення, висловлювати свої міркування з окремих питань та по суті справи, виступати у дебатах.

Участь прокурора у провадженні справ у касаційній інстанції.Строк подання касаційної скарги встановлено 20 днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду (ст. 325 ЦПК). Згідно зі ст. 324 ЦПК прокурор, який бере участь у справі, має право вносити касаційні скарги відповідно на рішення або ухвали суду першої інстанції, які були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також на рішення, ухвали апеляційної інстанції з підстав їх незаконності.

Підставою для внесення є незаконність рішення і ухвали суду, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У зв'язку з цим прокуророві належить при підготовці вивчити матеріали у справі, точно виявити, які порушення і неправильні застосування норм матеріального і процесуального права були допущені судом при розгляді і вирішенні справи, у чому полягає суть порушення та чи можуть вони викликати скасування, зміну чи постановлення нового рішення згідно із повноваженнями касаційної інстанції (ст. 336 ЦПК України).

Касаційна скарга подається у письмовій формі і має містити обов'язкові реквізити, передбачені ст. 326 ЦПК, бути підписаною із доданими копіями та доданими письмовими матеріалами відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, поданою безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Прокурор, який вніс касаційну скаргу, має право відмовитися, доповнити, змінити або відкликати скаргу (ст. 330 ЦПК). Доповнити, змінити касаційну скаргу має право також прокурор вищого рівня (ст. 40 ЗУ «Про прокуратуру»). Доповнення чи зміна скарги можлива протягом строку касаційного оскарження. Відкликання касаційної скарги можливе до початку розгляду справи в касаційному суді. Відмовитися від касаційної скарги прокурор має право протягом усього часу розгляду справи. Питання про прийняття відмови від касаційної скарги вирішується касаційним судом у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від касаційної скарги і закриття з цих підстав касаційного провадження, повторна подача касаційної скарги не допускається.

Для підтримання скарги прокурор обов'язково бере участь у судовому засіданні, про день і час якого має право бути повідомленим завчасно. Він може знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, подавати додаткові докази, робити відводи, висловлювати міркування з усіх питань, клопотань, заяв осіб, які беруть участь у справі, тощо у процесі розгляду справи у засіданні суду касаційної інстанції, а також давати пояснення та виступати у дебатах.

Різновидом касаційного провадження є розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами (статті 353-360 ЦПК). Прокурор, який бере участь у справі, при наявності підстав для перегляду судового рішення у зв'язку з винятковими обставинами, передбаченими ст. 354 ЦПК, має право оскаржити до Верховного Суду України судові рішення у цивільних справах після їх перегляду у касаційному порядку і взяти участь у їх перегляді Верховним Судом України.

Процесуальне-правове становище прокурора у цьому провадженні таке саме як і в касаційному провадженні, з урахуванням особливостей, визначених ЦПК України для провадження у зв'язку з винятковими обставинами (ч. 4 ст. 357 ЦПК). Прокурор може порушити провадження у справі про перегляд рішень, ухвал і наказу суду у зв'язку з нововиявленими обставинами. За наявності нововиявлених обставин, визначених ст. 361 ЦПК, рішення, ухвали суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за заявою прокурора, який бере участь у справі (ч. 1 ст. 362 ЦПК).





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...