Главная Обратная связь

Дисциплины:






Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права



Санкції – це встановлені в нормах цивільного процесуального права наслідки, що настають у разі їх недодержання і порушення, тобто всі правові наслідки, які забезпечують реалізацію норм. Ними є заходи захисту і заходи відповідальності.

Заходи захисту спрямовані на припинення правопорушення, поновлення порушеного права і забезпечення виконання обов'язку. Нових (додаткових) обов'язків на суб'єктів цивільних процесуальних правопорушень вони не покладають. До заходів захисту належать санкції, які припиняють правопорушення (припиняючи), і які поновляють права (правопоновлюючі). Припиняючі санкції спрямовані на припинення неправомірних процесуальних дій, отже, проти настання правових наслідків, на досягнення яких спрямовані такі дії: відмова у прийнятті заяви до провадження суду (ч. 2 ст. 122 ЦПК), у прийнятті зустрічного позову (ст. 123 ЦПК); залишення заяви без руху (ст. 121, 297 ЦПК), попередження (ст. 92 ЦПК), закриття провадження у справі і залишення заяви без розгляду (ст. 201-207 ЦПК). Правопоновлюючі санкції спрямовані на поновлення порушених цивільних процесуальних прав, забезпечення виконання обов'язків шляхом скасування (повного або часткового) незаконних рішень, ухвал суду (статті 307, 336 ЦПК), поворот виконання (статті 380-382 ЦПК) тощо.

Цивільно- процесуальною відповідальністю називаються встановлені нормами цивільного процесуального права і забезпечені державним примусом заходи, що покладаються на учасників процесу у вигляді обтяжливого, нееквівалентного (додаткового) обов'язку або некомпенсованого позбавлення прав за протиправні цивільні процесуальні дії або за бездіяльність. Заходи відповідальності покладають на правопорушника новий додатковий обов'язок – відшкодувати збитки, сплатити штраф, тобто виявляються у покаранні. ЦПК України встановлює такі заходи відповідальності: стягнення збитків (статті 133, 155, 268), стягнення компенсації за втрату заробітку (ст. 85), стягнення судових витрат і збитків (ст. 133), примусовий привід (статті 94, 146), видалення із залу судового засідання (ст. 92). Заходи відповідальності спрямовуються на майно і особу правопорушника, заходи захисту – на саме правопорушення, його наслідки та дії (бездіяльність) правопорушника. Для застосування заходів процесуальної відповідальності необхідна, як правило, вина правопорушника і тільки як виняток – настає безвинна відповідальність. Для застосування заходів захисту вина правопорушника не потрібна.

Заходи цивільної процесуальної відповідальності мають майновий або особистий немайновий характер. Майновий характер мають стягнення завданих збитків, у тому числі стягнення компенсації за втрату робочого часу і судових витрат. Немайновий – примусовий привід (статті 94, 146 ЦПК), видалення із зали судового засідання. Цивільні процесуальні санкції захисту і відповідальності сприяють запобіганню правопорушень, але встановлені ЦПК України такі заходи, як окрема ухвала (ст. 211), забезпечення позову (ст. 151), забезпечення можливих збитків відповідача (ст. 153), попередження (ст. 92), спрямовані виключно на запобігання порушення цивільних процесуальних норм, а також шкідливим наслідкам, які можуть настати внаслідок правопорушень.



 

Режим законності у цивільному судочинстві забезпечується також застосуванням до суб'єктів цивільних процесуальних правопорушень заходів кримінальної, дисциплінарної, адміністративної і громадської відповідальності. За злісне і більш небезпечне цивільне процесуальне правопорушення, яке є одночасно кримінальним злочином, настає кримінальна відповідальність. Підлягають кримінальній відповідальності за статтями 384, 385 КК свідок (ст. 50 ЦПК ), експерт (ст. 53 ЦПК ), перекладач (ст. 55 ЦПК). Кримінальна відповідальність встановлена за втручання у вирішення судових справ, за погрозу щодо судді, за посягання на її життя тощо (статті 376, 377, 379, 382 КК). Закон «Про судоустрій та статус суддів» вніс зміни до статті 382 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за невиконання судових рішень. Якщо раніше за умисне невиконання рішень було передбачено відповідальність лише службової особи, то відтепер будь-яка особа несе відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрала законної сили, або перешкоджання її виконанню, що карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Більш сувора відповідальність передбачена за невиконання рішень службовою особою та за невиконання рішень Європейського суду з прав людини. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення (ст. 162 ЗУ«Про судоустрій та статус суддів»). Слід зазначити, що випадків невиконання рішень суду, як от про забезпечення позову, є чимало. Очевидно, юристам треба буде доводити неумисність невиконання судових рішень. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.

Представники сторін і тих осіб, що є посадовими особами, а також члени колегії адвокатів за несумлінне ведення справи відповідають у дисциплінарному порядку або в порядку громадського впливу (ст. 147 КЗпП України, ст. 16 Закону України «Про адвокатуру»).

Судді несуть дисциплінарну відповідальність за порушення законності при розгляді цивільних справ, за допущення навмисного порушення закону або несумісність, що призвели до скасування чи зміни судового рішення.

Адміністративна відповідальність встановлена:

· За неповагу до суду (ст. 1853 КпАП України) у вигляді штрафу, який тепер може складати від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-1700 грн). Неповага до суду може виражатись у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, а також у злісному ухиленні експерта, перекладача від явки в суд. Притягати осіб до відповідальності за неповагу до суду уповноважені районні, районні у містах, міські чи міськрайонні суди (судді), а також місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України. При цьому, для притягнення особи до відповідальності її присутність є необов’язковою. До того ж протоколи у таких категоріях справ не складаються взагалі, а постанови у цих справах оскарженню не підлягають.

· Залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали або постанови суду чи невжиття заходів до усунення зазначених у них порушень закону, а також несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу (постанову) чи подання тягнуть накладення адміністративного штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 1856 КпАП України).





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...