Главная Обратная связь

Дисциплины:






Зона можливого ураження



Зона можливого ураження це: - окрема тер-ія, на якій внаслідок виник-я НС техног. та прир. хар-ру виникає загроза життю або здоров’ю людей та заподіяння матер. втрат; - окрема тер-ія або об’єкт, на яких внаслідок НС техног., природ. чи військ. хар-ру виникає загроза життю або здоров’ю людей чи заподіяння матеріальних втрат;

16. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Захист населення і територій від НС техног. і прир. хар-ру здійснюєтьсяза принципами: 1) пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження здоров’я людей та навколишнього середовища; 2)безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки, вільного доступу населення до інформацій про захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру; 3) особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки і дій у НС техногенного і природного характеру; 4) відповідальності в межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог ЗУ „Про захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру”; 5) обов’язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження виникнення НС техногенного і прир одного характеру і мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків; 6) врахування економічних, природних та ін особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення НС техногенного і природного характеру; 7) максим. можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, призначених для запобігання НС т і природного характеру та реагування на них.

18. Інформування населення про небезпеку. Оповіщення населення про небезпеку. Сигнали оповіщення.

Інформування й оповіщенняу сфері захисту насел. і терит. від НС техног. і прир. хар-ру є основним і головним невід’ємним елементом усієї системи заходів такого захисту. Інформацію становлять відомості про прогнозовані або виниклі НС з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них. Оповіщення про загрозу виникнення НС техног. і прир. хар-ру та постійне ін форм-ня насел. про нихзабезп-ться шляхом:

Система оповіщенняорган-ться з урахуванням структури держ. упр-ня, хар-ру і рівня НС, наявності і місця розташування сил, які можуть залучатися до ліквідації наслідків НС.

Система оповіщення ЦО складається із загальнодержавної, регіональних і спеціальних систем централізованого оповіщення, локальних та об’єктових систем оповіщення, систем’ циркулярного виклику.

У цих системах можуть використовуватися апаратура і технічні засоби оповіщення ІДО, канали та засоби зв’язку мережі радіомовлення і телебачення центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, мережі зв’язку які входять до Єдиної національної системи зв’язку. Оповіщення населення здійснюється за допомогою електросирен, мережі радіомовлення та телебачення. За цим сигналом населення повинно вмикати засоби теле- та радіомовлення для прийому мовного повідомлення. Тексти звернень до населення повинні передаватися державною мовою, якою користується більшість населення в регіоні.



19. Спостереження і контроль за обстановкою і територією. Мета, порядок, організація та здійснення.

З метою своєчасного захисту населення і території від НС техног. і прир. хар-ру, запобігання і реагування на них відповідними центр. і місц.. органами викон. влади здійснюються:

- створення і підтримка в постійній готовності загальнодержавної і терит. систем спостереження і контролю з включенням у них існуючих сил і засобів контролю;

- орг-ія збору, обробки і передачі інф-ції про стан навкол. серед-ща, забруднення харч. продуктів, продов. сировини, фуражу, води радіо акт., хім. речовинами, мікроорганізмами й іншими біол. агентами.

Контроль можуть здійснювати: Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) є постійно діючим органом, який координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов’язану з безпекою та захистом населення і територій, реагуванням на надзвичайні ситуації техногенного і природного походження. Комісії з ТЕБ та НС створюються на державному, регіональному, районному (міському) і об’єктовому рівнях. Комісія в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Положенням про Державну комісію з питань ТЕБ та НС та іншими актами законодавства. Основними завданнями комісії є:

- координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов’язаних із створенням та функціонуванням Національної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації;

- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки;

- організація та керівництво проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

23. Евакуаційні заходи. Способи евакуації населення у заміську зону.

Евакуація –цеорганізоване вивезення (виведення) службовців підпр-тв, орг-й і установ, які припиняють чи переносять свою діяльність у заміську зону, а також непрацездатного і незайнятого у вироб-ві насел. із зон можливих руйнувань категорійованих міст і об’єктів, розташова­них поза цими містами. Евакуації підлягає насел., що проживає в насел. пунк­тах, розташованих у зонах можливого катастроф. затоплен­ня, можливого небезпек. радіоак-го забруднення, хім. ураження, у районах вин-ня стихійних лих, аварій і катаст­роф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров’ю людей). У залежності від обстановки, що склалася під час НС техног. і прир. хар-ру, може бути про­ведена загальна чи часткова евакуація насел. тимчасового чи безповоротного характеру. Загальна евакуація проводиться за рішенням КМУ для всіх категорій населення і планується на ви­падок: – можливого небезп. радіоакт. забруднення те­риторій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосе­редня загроза життю і здоров’ю людей, які проживають у зоні ура­ження); – виникнення загрози катастроф. затоплення місце­вості з 4год доходженням проривної хвилі. Часткова евакуація проводиться за рішенням КМУ на випадок: -аварії на атомній електростанції з можливим забрудненням території; – усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин; – загрози катастрофічного затоплення місцевості; – лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших ге­офізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, які загрожують населеним пунктам. Проведення організованої евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом: планування евакуації населення; визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон; організації оповіщення керівником підприємств і населен­ня про початок евакуації; організації управління евакуацією; усебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населенняє. Заміською зоною називається територія за межами зон можливих руйнувань, встановлених для категорійованих міст і категорійованих об’єктів, розташованих поза цими містами. Межі зон можливих руйнувань встановлюються в залежності від значення міг і а і чисельності його населення. Райони розселення евакуйованих у заміській зоні і порядок їх виведення і вивезення визначаються адміністрацією міста з ураху­ванням створення умов для продовження виробничої діяльності підприємств, транспортних можливостей, наявності жилого фонду і забезпечення всім необхідним угруповання сил ЦО, призначеного для ведення РІНР в осередках ураження.

24. Послідовність загальної евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.

Евакуація –цеорганізоване вивезення (виведення) службовців підпр-тв, орг-й і установ, які припиняють чи переносять свою діяльність у заміську зону, а також непрацездатного і незайнятого у вироб-ві насел. із зон можливих руйнувань категорійованих міст і об’єктів, розташова­них поза цими містами. У залежності від обстановки, що склалася під час НС техног. і прир. хар-ру, може бути про­ведена загальна чи часткова евакуаціянасел. тимчасового чи безповоротного характеру.Заміською зоною називається територія за межами зон можливих руйнувань, встановлених для категорійованих міст і категорійованих об’єктів, розташованих поза цими містами. Загальна евакуація проводиться за рішенням КМУ для всіх категорій населення і планується на ви­падок: – можливого небезп. радіоакт. забруднення те­риторій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосе­редня загроза життю і здоров’ю людей, які проживають у зоні ура­ження); – виникнення загрози катастроф. затоплення місце­вості з 4год доходженням проривної хвилі. Райони розселення робітників і службовців в заміській зоні повинні знаходитись на такій відстані від міста, яка гарантувала б їх безпеку, а на переїзд людей для роботи в міста і їх повернення в заміську зону для відпочинку витрачалась би мінімальна кількість часу. Проведення організованої евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом: планування евакуації населення; визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон; організації оповіщення керівником підприємств і населен­ня про початок евакуації; організації управління евакуацією; усебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населенняє.

29. Радіаційний захист населення і територій.

Радіаційний захист включає заходи для виявлення й оцінки радіан., хім. обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хім. контролю, розробку типових режимів радіан. захисту, забез-ня засобами інд. і ко­лек. захисту, орг-ю і проведення спец. обробки.

Виконання вимог радіаційного захисту забезпе­чується шляхом:

Дозиметричний і хімічний контроль – це система заходів, то проводяться для контролю радіо акт. опромінення особового складу формувань та насел. і визн-ня ступеню радіоакт. і хім. зараження вир-го устат-ня, техніки, продовольства, води і т. п. Він організовується управлінням (відділом) з НС і проводиться командирами формувань безперервно:

- надання населенню можливостей купувати в установлено­му порядку в особисте користування засобів індивідуального захи­сту і дозиметрів

- завчасного пристосування об’єктів побутового обслугову­вання і транспортних підприємств для проведення санітарної об­робки людей і спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

- розробки загальних критеріїв, методів і методик спостере­жень щодо оцінки радіаційної і хімічної обстановки;

- завчасного створення і використання засобів колективного захисту населення від радіаційної і хімічної небезпеки;

- пристосування наявних засобів колективного захисту від інших видів загрози для захисту від радіаційної і хімічної небезпеки.

30. Хімічний захист населення і територій.

Хімічний захист включаєзаходи для виявлення й оцінки радіаційної, хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розробку типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального і ко­лективного захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.

Виконання вимог хімічного захисту забезпе­чується шляхом:

- створення уніфікованих засобів захисту приладів і ком­плектів дозиметричного й хімічного контролю;

Дозиметричний і хімічний контроль – це система заходів, то проводяться для контролю радіо акт. опромінення особового складу формувань та насел. і визн-ня ступеню радіоакт. і хім. зараження вир-го устат-ня, техніки, продовольства, води і т. п. Він організовується управлінням (відділом) з НС і проводиться командирами формувань безперервно:

- надання населенню можливостей купувати в установлено­му порядку в особисте користування засобів індивідуального захи­сту і дозиметрів

- завчасного пристосування об’єктів побутового обслугову­вання і транспортних підприємств для проведення санітарної об­робки людей і спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

- розробки загальних критеріїв, методів і методик спостере­жень щодо оцінки радіаційної і хімічної обстановки;

- завчасного створення і використання засобів колективного захисту населення від радіаційної і хімічної небезпеки;

- пристосування наявних засобів колективного захисту від інших видів загрози для захисту від радіаційної і хімічної небезпеки.

 

31. Організація хімічного контролю на об’єкті господарської діяльності.

Об’єкт госп. діял-ті — це підпр-ва (державні і приватні), установи і орг-ії, навчальні заклади та інші. Хімічний контроль здійснюється з метою визначення наявності та ступеня зараження ОР, СДОР людей, тварин, техніки, одягу, засобів інд. захисту, продуктів, води, фуражу та інше. Контроль здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки (ВПХР, ППХР, ПХР-МВ), а також користуються хімічними лабораторіями (ПХЛ-54, ПХЛ-ЛБ). Якщо немає можливості визначити ОР, СДОР — береться проба і скеровується на аналіз в СЕС. Відповідальність за проведення контролю на ОГД покладається на начальників штабів та служб ЦО і командирів об’єктових формувань. На об’єктах розробляється наказ з організації дозиметричного та хімічного контролю, в якому визначається:

Порядок забезпечення технічними засобами контролю.

Організація видачі засобів контролю.

Облік доз опромінення та ступеню забруднення РР, ОР, СДОР.

Подання донесень про поглинені дози, ступені зараження.

Обов’язки посадових осіб з ведення контролю.

Режими радіаційного захисту та порядок впровадження їх в дію.

Під режимом радіаційного захисту розуміємо порядок дії людей, використання способів та засобів захисту в зонах радіаційного зараження, який передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.Він передбачає послідовність та тривалість використання захисних споруд, захисних властивостей промислових та житлових приміщень, обмеження перебування людей на відкритій місцевості.

47. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи на об’єкті у НС. До рятувальних робіт відносяться: До невідкладних робіт відносяться: Комісія з НС в ході проведення робіт проводить постійне спостереження за обстановкою, уточнює плани і задачі формувань. При неможливості ліквідувати наслідки аварії силами об’єкту Комісія звертається за допомогою в Управління НС району (міста, області) щодо можливості залучення до ліквідації наслідків формувань служб району (міста, області). При проведенні рят. та інших невідкл. робіт на об’єкті організуються наступні види забезпечення: розвідка, інженерне, хімічне, медичне, шляхове, транспортне, технічне, матеріальне, метрологічне, гідрометеорологічне та комендантська служба.

48. Організація радіаційної й хімічної розвідки під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Внаслідок аварії на хімічно-небезпечному підприємстві із виливом СДОР або при застосуванні противником хім. зброї для оцінки ситуації необхідно проводити хімічну розвідку. Визначення отруйних речовин у повітрі, на місцевості, техніці та інших об’єктах проводиться приладами хім. розвідки і газосигналізаторами або шляхом проб і наступного їх аналізу в хім.лабораторіях. Принцип визначення отруйних речовин приладами хімічної розвідки заснований на зміні кольору індикаторів при взаємодії з отруйними речовинами. Для визначення отруйних речовин застосовуються такі засоби хімічної розвідки: військовий прилад хімічної розвідки — ВПХР, прилад хімічної розвідки — ПХР, універсальний газосигналізатор, напівавтоматичний прилад хімічної розвідки — НПХР та інші.Всі роботи з приладами хімічної розвідки по визначенню отруйних речовин проводяться в засобах інд. захисту органів дихання та шкіри (в протигазах, в табельному захисному одязі, в гумових чоботях і рукавицях). Радіаційна розвідка –застосовується в штабах ЦО пром. підпр-тв (об’єктів) міст, районів, обл., а також у війс. частинах.Вихідними даними є: рівні радіації і час їх виміру в окремих точках місцевості приладами рад. розвідки. Ці дані – основа для нанесення меж фактичних зон радіаційного зараження. Для цього на карті (схемі) відмічаються точки виміру рівнів радіації і біля кожної з них вказується величина рівня, приведена до 1 год. після ядерного вибуху. Штаби ЦО рівні радіації, що виміряні в різних точках і в різний час, розрахунками за допомогою таблиць приводять на 1 годину після вибуху і наносять межі зон радіоактивного зараження на карту Завдання, які вирішуються при оцінці радіаційної обстановки 1.Визн-ня можливих доз опромінення при діях на місцевості, яка зар-на РР. 2.Визн-ня допустимого часу перебування людей на зараженій місцевості. 3.Визн-ня часу вводу формувань ЦО і тривалість роботи змін в осередку ядер.ураження. 4. Визн-ня можливих радіаційних втрат.

57. Дегазація території обєкта. Дегазацією назив. знезаражування об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) та вилучення отруйних речовин. Дегазація території може проводитися хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами чи розсипайням сухих дегазуючих речовин за допомогою шляхових машин. Механічний спосіб — зрізання та видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7—8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету, дошок тощо.Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірно-наривними і нервово-паралітичними ОР, проводиться обробкою розчином хлорного вапна.

 

70.Дії персоналу при аварії на хімічно-небезпечному обєкті.

Працівники здійснюють технічну експлуатацію апаратів та обладнання, де використовується НХР, сповіщають про виникнення аварії з НХР чергового диспетчера та чергову зміну по прямим телефонам, установленим безпосередньо на робочрму місці. Після закінчення оповіщення робітник виконує свої обов’язки відповідно до порядку, викладеному в робочій інструкції та плані локалізації і ліквідації аварій. Черговий диспетчер ХНО, отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповістити персонал ХНО, оперативному черговому спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади, міський відділ внутрішніх справ, а також спеціальні служби, що залучаються до проведення робіт в умовах аварії з НХР, та керівників підприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення.

 

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...