Главная Обратная связь

Дисциплины:






Неоднозначність визначення змісту поняття “кредит” у зазначених нормативних документах потребує уточнення



Вимоги до структури навчального плану

 

2.1 Основними структурними елементами навчального плану є:

Ø загальні реквізити;

Ø графік навчального процесу;

Ø план навчального процесу.

 

2.2 Навчальний план починається з заповнення його загальних реквізитів, до яких належать:

· гриф керівника ВНЗ “ЗАТВЕРДЖУЮ”, що розташовується на верхньому лівому ріжку плану – сектор І (підпис, ініціал і прізвище, дата, печатка закладу), наприклад:

 
 
І ІІ ІІІ ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор (підпис) М. Поляков 15 травня 2003 р. (печатка)  

 

 


· визначення назв міністерства і вищого навчального закладу, освітньо-кваліфікаційного рівня (рівнів), напряму підготовки, спеціальності та спеціалізації (при наявності), а також форми навчання (денна, заочна) – сектор ІІ, що розташовується праворуч попереднього грифу, наприклад:

 
 
І ІІ ІІІ Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет Навчальний план підготовки спеціаліста напрям 0907 Радіотехніка спеціальність 7.090702 Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси спеціалізація 7.090702.01 Радіоприймальні комплекси Форма навчання – денна  

 

 


· визначення освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавр, спеціаліст, магістр), термінів їх навчання, на базі якої ОПП провадиться підготовка фахівців, а також кваліфікації – сектор ІІІ (верхній правий ріжок), наприклад:

· а) для бакалавра

 
 
І ІІ ІІІ Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр Термін навчання – 4 роки Кваліфікація – технічний фахівець в галузі радіотехніки      

 

 


б)для спеціаліста

 

· б) для спеціаліста

 
 
І ІІ ІІІ Освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст Термін навчання на базі ОПП підготовки бакалавра–1 рік Кваліфікація – інженер з радіотехніки  

 

 


в) для магістра

 

 

в) для магістра

 
 
І ІІ ІІІ Освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр Термін навчання на базі ОПП підготовки бакалавра – 1 рік Кваліфікація – науковий співробітник (радіотехніка), викладач вищого навчальногозакладу (радіоелектронні пристрої, системи та комплекси)

 


Навчальний план може складатися за такими схемами підготовки фахівців:

· бакалавр;

· спеціаліст;

· магістр;

· бакалавр-спеціаліст;

· бакалавр-магістр;

· бакалавр-спеціаліст-магістр.

В залежності від цього заповнюються відповідні рядки у секторі ІІІзагальних реквізитів навчального плану.Термін навчання та кваліфікація для освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст, магістр визначаються відповідними освітньо-професійними програмами.



 

2.3 У графіку навчального процесу обов’язково визначаються роки (курси) навчання за відповідною освітньо-професійною програмою, на кожний з яких передбачається обсяг теоретичного навчання, види та термін практик, екзаменаційних сесій, канікул, державної атестації. Вводяться відповідні позначки для названих складових. Наводиться таблиця зведеного бюджету часу (в тижнях), яка в залежності від схеми підготовки фахівців може мати декілька варіантів.

Якщо навчальний план передбачає тільки підготовку бакалаврів (з терміном навчання 4 роки), то зведений бюджет часу розраховується, як показано у табл. 1 (наведені в таблицях числа є умовними і повинні розглядатися лише як приклади).

 

 

Таблиця 1– Зведений бюджет часу (в тижнях) при підготовці бакалаврів

(4 роки)

Курс Теоретичне навчання Екзамени Практика Дипломне проектуван. Державна атестація Канікули Всього
   
   
   
 
Разом  

 

Якщо навчальний план передбачає підготовку фахівців за схемами “бакалавр-спеціаліст” чи “бакалавр-магістр” (табл. 2), у графу “Курс” доцільно включати рядок “4Б/4С” або “4Б/4М” для контингенту студентів, які закінчують навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр (4Б), та для тих з них, що продовжують після цього навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст (4С) або магістр (4М). Зведений бюджет часу на 4-му курсі дорівнюватиме тоді відповідно 46 і 52 тижням, у тому числі 2 і 8 тижнів канікул.

Таблиця 2– Зведений бюджет часу (в тижнях) при підготовці бакалаврів (4 роки) і спеціалістів або магістрів (1 рік)
Курс Теоретичне навчання Екзамени Практика Дипломне проектув. Державна атестація Канікули Всього
   
   
   
4Б/4С   2/8 46/52
Разом 139/157 23/26 11/16 -/15 2/2 27/35 202/253

Положенням про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) [6, 7] на підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст або магістр відводиться, як правило, один рік, але в деяких випадках за дозволом Міністерства освіти і науки України цей термін може бути збільшений до півтора року. У зв’язку з цим нижче наведено ще один варіант зведеного бюджету часу (табл. 3).

Таблиця 3 – Зведений бюджет часу (в тижнях) при підготовці бакалаврів

(4 роки) і спеціалістів або магістрів (1,5 років)

Курс Теоретичне навчання   Екзамени Практика Дипломне проектув. Державна атестація Канікули Всього
   
   
   
4Б/4С   2/8 46/52
   
     
Разом 139/173 23/29 11/19 - /15 2/2 27/42 202/282

 

При складанні навчального плану підготовки тільки спеціалістів або магістрів в табл. 2 і табл. 3 заповнюється рядок для 5-го курсу (1 рік навчання) чи для 5-го та 6-го курсів (1,5 року навчання).

Кількість тижнів у семестрах самостійно визначається ВНЗ виходячи із умови виконання вимог освітньо-професійної програми (не менше мінімальної кількості годин, передбачених на теоретичне навчання).

Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, повинна становити не менше 8 тижнів. Для випускників, що отримують диплом бакалавра і не продовжують навчання, а також для тих, хто отримує дипломи спеціалістів і магістрів (після бакалавра), літні канікули не плануються.

При будь-якій схемі підготовки фахівців передбачається як теоретичне навчання, так і різні види практичної (для магістрів науково-практичної) підготовки.

Для різних схем підготовки фахівців (табл. 1, 2, 3), як приклад, показано різну кількість тижнів, відведених на практики. Нижче (табл. 4) наводяться можливі назви практик та їх розподіл по семестрах (цифри умовні).

 

Таблиця 4 – Види практичної підготовки бакалавра

 

Види практики Семестр Тижні
Навчальна: - ознайомлювальна - комп’ютерна - тощо        
Виробнича: - технологічна - експлуатаційна - конструкторська - педагогічна - лікувальна - переддипломна - науково-дослідна - тощо   ... ... 10 або 11 10 або 11   ... ...
Разом   ...

 

У графіку навчального процесу визначаються (відповідно до ОПП) форми державної атестації студентів: державний екзамен (тестування), випускна робота для бакалавра, дипломний проект (роботу) для спеціаліста, магістерська робота (окремими ОПП передбачається поєднання державного екзамену з виконанням проектів, робіт). Дотримання визначених галузевими стандартами вищої освіти форм державної атестації є обов’язковим.

 

2.4 План навчального процесу обов’язково повинен включати відомості про:

ü нормативну частину відповідно до освітньо-професійної програми;

ü вибіркову частину програми (цикли дисциплін самостійного вибору ВНЗ та вільного вибору студента);

ü назви навчальних дисциплін;

ü семестровий контроль (екзамени, заліки);

ü курсове проектування;

ü розподіл загального обсягу годин на аудиторні (лекції, лабораторні, практичні) та самостійну роботу студентів;

ü кількість аудиторних годин по курсах і семестрах;

ü кількість тижнів у кожному семестрі;

ü загальну кількість годин тижневого навантаження;

ü кількість екзаменів;

ü кількість заліків;

ü кількість курсових проектів (робіт).

 

3 Вимоги до змістовності навчального плану

 

При складанні плану навчального процесу кількість екзаменів в екзаменаційну сесію, заліків, а також інтервал між екзаменами визначається ВНЗ. Протягом семестру ВНЗ можуть запроваджувати модульно-кредитну систему контролю якості підготовки студентів.

Навчальні дисципліни гуманітарно-економічного та природничо-наукового (фундаментального) циклів ОПП підготовки бакалавра слід планувати протягом перших двох років навчання.

Курсове проектування визначається відповідною програмою навчальної дисципліни. В плані навчального процесу вказується, в якому семестрі виконується проект.

Навчальний час, передбачений на самостійну роботу студента, повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни [4].

Навчальний день студента становить не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень – не більше 54 академічних годин, аудиторне

 

 

навантаження студента рекомендується планувати не більше 30 годин на тиждень [12]. Водночас рекомендується планувати у робочому навчальному

планіпроведення самостійної роботи студентів під керівництвом викладачів. Зазначений вид роботи зараховується до навчального навантаження викладача обсягом не більше 6 годин на тиждень [12].

Складання навчального плану перепідготовки фахівців для отримання другої вищої освіти здійснюється на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів і магістрів з урахуванням особливостей післядипломної освіти. Структура навчального плану не має принципових відмін від запропонованої.

Структура навчального плану містить у собі цикли дисциплін відповідно до Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) [6, 7 ].

Згідно з рішенням колегії Міністерства освіти України [9] та Указом Президента України [10] на організацію занять з дисципліни Фізичне виховання повинно плануватись 4 години навчальних занять на тиждень протягом усього періоду навчання, за винятком останнього семестру. Підсумковий контроль проводиться у формі заліку (не менше одного за кожен навчальний рік).

Цих вимог можна дотриматись, передбачивши 2 год. на тиждень протягом усього періоду навчання, за винятком останнього семестру, а інші 2 год. – на заняття у секціях з різних видів спорту, групах здоров’я тощо [8]. В навчальному плані це відображається так, як показано у табл. 5.

 

Таблиця 5 - Розподіл навчального часу з фізичного виховання

   
Фізичне виховання     2/2* 2/2* 2/2* 2/2* 2/2* 2/2* 2/2*  

Примітка:* 2 години, вказані у знаменнику, відводяться на заняття у секціях з різних видів спорту, групах здоров’я тощо.

Для спеціаліста та магістра фізичне виховання планується аналогічно. Кількість навчальних годин, відведених на дисципліну Фізичне виховання, може корегуватисялише за рішенням Міністерства освіти і науки України. Дисципліна Фізичне виховання змінила назву і визначається як Фізична культура обсягом часу 216 год. для бакалавра [13]. Цей обсяг не відповідає вимогам нормативних документів освіти щодо забезпечення 4 навчальних годин на тиждень з фізичної культури [9, 10]. Тому рекомендується в навчальному плані на цей вид занять визначати 50% від загального обсягу часу, відведеного на дисципліну Фізична культура з тією ж приміткою 2/2*. Оскільки ВНЗ самостійно визначають кількість тижнів у семестрах,

 

загальний обсяг часу на фізичну культуру може бути різним. Як приклад, 243 год/4,5 кредити (табл. 5).

Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах [4] передбачається проведення індивідуальних занять зі студентами та виконання індивідуальних завдань, які їм видаються.

Індивідуальні заняття є формою організації навчального процесу у ВНЗ, метою яких є створення умов для реалізації творчих можливостей студентів, що виявили особливі здібності до науково-дослідної роботи.

Індивідуальні заняття проводяться з окремими студентами, як правило, у позаурочний час і за окремим графіком, затвердженим деканом факультету, і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін. Індивідуальні заняття здійснюються за індивідуальним навчальним планом студента, який передбачає види індивідуальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного та підсумкового контролю і, в свою чергу, складається на підставі робочого навчального плану вищого навчального закладу. Тобто індивідуальний навчальний план студента складається на кожний навчальний рік. Обсяг часу, передбачений на індивідуальні заняття студентів, є додатковим до загального обсягу на весь період навчання.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові та дипломні проекти (роботи) тощо) є однією з форм організації навчального процесу. Як правило, вони виконуються окремо кожним студентом самостійно під керівництвом викладачів. У випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти інших факультетів.

В графах 12...23 плану навчального процесу вказується кількість тижнів згідно з графіком навчального процесу за традиційною двосеместровою схемою. Вищий навчальний заклад самостійно визначає кількість тижнів у семестрі. У формі навчального плану, що додається, числа в цих графах наведені як приклад для заповнення (18-17,..., 18-20). В цих же графах вказується кількість аудиторних годин на тиждень з конкретної дисципліни. Загальний обсяг будь-якої навчальної дисципліни планується в годинах і кредитах. За наказом Міністерства освіти і науки України № 285 [8] 54 години дорівнюють 1 кредиту, а за наказом Міністерства освіти України № 161[4] одному кредиту відповідають 3 академічні години навчальних занять та самостійної роботи з однієї дисципліни у навчальному тижні протягом навчального семестру. Таким чином, тривалість навчального часу студента обсягом 54 академічні години дорівнює 18 кредитам. Якщо тривалість семестру дорівнює 20 тижням, то навантаження студента дорівнює 60 академічним годинам, або 20 кредитам, у семестрі з однієї дисципліни в той час як за наказом № 285 це навантаження дорівнює 54 академічним годинам, тобто 2, 7 год. у навчальному тижні.

Неоднозначність визначення змісту поняття “кредит” у зазначених нормативних документах потребує уточнення.

Згідно з Положенням про освітньо-кваліфікаційні рівні [6, 7] нормативна частина ОПП визначається для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів таким чином.

v Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра включає:

· цикл загальних гуманітарних та соціально-економічних дисциплін;

· цикл загальних фундаментальних дисциплін;

· цикл спеціальних дисциплін

· різні види практичної підготовки.

v Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста включає:

§ спеціальні дисципліни, у тому числі соціально-економічні;

· різні види практичної підготовки.

 

v Освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену підготовку:

§ фундаментальну;

§ гуманітарну;

§ соціально-економічну;

§ психолого-педагогічну;

§ спеціальну;

§ науково-практичну.

 

За логікою самої назви освітньо-професійні програми підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра складаються з двох частин:

освітніх частин програм, які забезпечують отримання фахівцями відповідних освітніх рівнів базова вища освіта або повна вища освіта;

професійних частин програм, які разом з освітніми частинами програм забезпечують отримання фахівцями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст або магістр.

Для бакалавра (табл. 6):

освітня частина програми передбачає навчальні нормативні гуманітарні, соціально-економічні та природничо-наукові (фундаментальні) дисципліни і забезпечує отримання відповідного освітнього рівня базова вища освіта за відповідним напрямом;

професійна частина програми передбачає нормативну частину (спеціальні дисципліни – загально-професійні та професійно-орієнтовані) та

 

практичну підготовку і разом з освітньою частиною програми забезпечує отримання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр з відповідного напряму.

Складовою освітньо-професійної програми є також вибіркова частина (дисципліни самостійного вибору ВНЗ та вибору студента).

 

Таблиця 6 – Розподіл навчального часу ОПП підготовки бакалавра

(годин/кредитів)

Загальний обсяг теоретичного навчання 7506/ 139
Обсяг, визначений програмою  
Нормативна частина: 1. Теоретичне навчання за освітньою частиною програми: - цикл гуманітарних і соціально-економічних дисциплін - цикли природничо-наукових (фундаментальних)    
2. Теоретичне навчання та практична підготовка за професійною частиною програми Спеціальні дисципліни: - цикл загально-професійних дисциплін - -цикл професійно-орієнтованих дисциплін 3. Практична підготовка  
Вибіркова частина: - цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ - цикл дисциплін вільного вибору студента  

Для спеціаліста (табл. 7):

освітня частина програми передбачає нормативні професійно орієнтовані соціально-економічні дисципліни і забезпечує отримання освітнього рівня повна вища освіта за відповідною спеціальністю;

професійна частина програми передбачає нормативну частину (спеціальні дисципліни та практичну підготовку), що разом з освітньою частиною програми забезпечує отримання освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст за відповідною спеціальністю.

 

Складовою освітньо-професійної програми є також вибіркова частина.

 

Таблиця 7 – Розподіл навчального часу ОПП підготовки

спеціаліста (годин/кредитів)

Загальний обсяг теоретичного навчання 972/ 18
Нормативна частина: 1.Теоретичне навчання за освітньою частиною програми: - цикл соціально-економічних дисциплін  
2. Теоретичне навчання та практична підготовка за професійною частиною програми: - цикл спеціальних дисциплін 3.Практична підготовка (переддипломна практика, дипломне проектування)   20 тижнів  
Вибіркова частина  

Для магістра (табл. 8):

освітня частина програми передбачає нормативні професійно орієнтовані природничо-наукові (фундаментальні), гуманітарні, соціально-економічні та психолого-педагогічні дисципліни і забезпечує отримання освітнього рівня повна вища освіта за відповідною спеціальністю;

професійна частина програми передбачає нормативну частину (спеціальні дисципліни та науково-практичну підготовку), що разом з освітньою частиною програми забезпечує отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за відповідною спеціальністю.

Складовою освітньо-професійної програми є також вибіркова частина.

Таблиця 8 - Розподіл навчального часу ОПП підготовки

магістра (годин/кредитів)

Загальний обсяг теоретичного навчання 972/18
Нормативна частина: 1. Теоретичне навчання за освітньою частиною програми: - цикл гуманітарних дисциплін - цикл соціально-економічних дисциплін - цикл природничо-наукових (фундаментальних) дисциплін - цикл психолого-педагогічних дисциплін  
2. Теоретичне навчання за професійною частиною програми: - цикл спеціальних дисциплін 3.Науково-практична підготовка (наукові дослідження, виконання випускної магістерської роботи)   20 тижнів
Вибіркова частина  

Дотримання назв нормативних навчальних дисциплін та їх обсягів є обов’язковим для навчального закладу. Збільшення часу на нормативні навчальні дисципліни дозволяється і може відбуватися лише за рахунок годин, відведених на цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ. Зменшувати мінімальний обсяг нормативних дисциплін, вилучати їх із ОПП, а також вводити нові нормативні дисципліни, не передбачені ОПП, забороняється. На останній семестр навчання планується, як правило, значна за обсягом практична та науково-практична робота (педагогічна, переддипломна, науково-дослідна практики), яка завершується державною атестацією у вигляді державних екзаменів (тестування), захисту випускної роботи бакалавра, дипломного проекту спеціаліста або випускної магістерської роботи. Зменшення часу на практичну та науково-практичну підготовку випускників введенням додаткових тижнів теоретичного навчання в останньому семестрі не рекомендується.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом, складаються з циклів самостійного вибору ВНЗ та вільного вибору студента і вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб тощо. До цього циклу можуть бути віднесені гуманітарні, соціально-економічні, природничо-наукові (фундаментальні), загально-професійні, професійно-орієнтовані та спеціальні дисципліни . Для реалізації дійсно вільного вибору студенту вищим навчальним закладом може бути запропоновано декілька блоків дисциплін цього циклу, кожний обсягом по 756 годин, або їх перелік у кількості, достатній для вільного вибору з них саме цих 756 годин (14 кредитів). В межах цього обсягу студент може одержати також військову підготовку за відповідною програмою, що передбачає теоретичне навчання та військові табірні збори (останні – за рахунок канікулярного часу) і відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних документів, на підставі яких може бути присвоєно звання офіцера запасу (675 год/12,5 кредитів).





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...