Главная Обратная связь

Дисциплины:






Рибоводне обладнання садкових господарств



Правильно підібране рибоводне обладнання полегшує найважчі виробничі процеси у садковому господарстві, а саме: монтаж та розбирання садків, їх зариблення та облов, годівля риб у садках, проведення сортувань, профілактика і лікування , приготування у господарстві кормів, добування кормової риби.

При виборі матеріалу для рибоводного устаткування до нього висувають дві основні вимоги:

1. Проникненість його до води;

2. Відсутність токсичності для риб.

На сьогодні застосовують різноманітні матеріали: металічні та пластмасові сітки та листи, дерев’яні решітки, капронову дель та сито. Враховуючи водообмін, їх умовно поділяють на три групи :

1. Добре проникні;

2. Слабо проникні;

3. Непроникні.

Із добре проникних матеріалів у садковому рибництві найбільше розповсюдження отримала капронова дель ( мінімальний розмір вічка 3,6 мм). Цю капронову дель застосовують для молоді риб масою 100-300 мг, по мірі росту риби використовують садки із делі з зростаючим розміром вічка. Для крупних риб, зокрема для плідників застосовують дель з вічком 12-20 мм. До, слабо проникних відносять садки виготовлені із капронових сит ( максимальний розмір вічка 1,364 мм, а мінімальний 1,064 мм). Для мальків риб найчастіше застосовують сита № 7-15. непроникні матеріали (метал, пластмаса) застосовують для басейнів, інкубаційних апаратів та іншого обладнання у яких проводять інкубацію ікри та підрощення молоді.

До берегових рибоводних споруд та обладнання відносяться інкубаційні та малькові ділянки обладнані рибоводним устаткуванням. Рибоводні споруди розміщують в осушених затоках водойми, тобто нижче рівня води в основній водоймі, а інкубаційні апарати можуть бути плавучими і розміщуватись у водоймі. Для розміщення рибоводних споруд на осушеній частині водойми земляною дамбою відокремлюють затоку або іншу ділянку водойми площею в декілька гектарів. На осушеній ділянці розміщують необхідні рибоводні споруди: інкубаційні та малькові ділянки, систему рибницьких ставів та ставів біологічної очистки стічних вод малькової ділянки, водоподаючу та водовідвідну мережі, насосну станцію, захисні земляні дамби, водозабір з гравієвим фільтром розташованим у водоймі. Така схема розміщення має ряд переваг:

1. Вода подається самопливом;

2. Гравієві фільтри попереджують потраплянню паразитів у садки;

3. Наявність ставів біологічної очистки стічних вод дозволяє скидати у водойму відпрацьовану воду;

4. Ширше застосовувати різні хімічні лікувальні препарати.

 

3.5. Загальні відомості про вирощування риби у басейнах

Переваги басейнів порівняно з садками заключають в можливості регулювання умов утримання, інтенсивності і характера водообміну, забезпечення благополучного температурного і гідрохімічного режима для вирощування риби, можливості організації безперервного виробництва товарної продукції. В басейнових господарствах, які відрізняються більш високою надійністю, можлива повна механізація і автоматизація більшість рибоводних процесів. Створюються умови для очистки води і для організації оборотної системи водопостачання.



 

Таблиця 2. Рибоводно-біологічні нормативи при вирощуванні риби басейнах (форель)

 

 

Найменування норми Показники
маточне стадо, вік самки самці   4-6 3-5
маса плідників, г самки самці   800-3000 500-1500
щільність посадки ремонту, вік 2-3роки, при масі 0,4-0,6кг 10екз/м²
співвідношення самок і самців 1:4-10
щорічна вибраковка, %
резерв, % самок самців  
перед нерестове утримання
басейни площею, м2
глибина, м
щільність посадки, екз./м2 20-40
співвідношення самців і самок 1:3-4
збір і осіменінні ікри
концентрація анестезуючої речовини (хінальдін) 1:50 000 або1:10 000
використання самок для отримання ікри, разів одноразово
використання самців для отримання молок, разів не більше 10
заплідненість, %
норма загрузки ікрою ІБТМ, тис. екз.
витрата води, л/хв
вміст кисню, мг/л
тривалість інкубації, днів 320-360
відхід ікри за період інкубації, %
витримування вільних ембріонів в лотках інкубаційного апарата рівень води при витримуванні, м 0,1-0,4
щільність посадки, екз./м 10 000
витримування передличинок, кількість днів 15-21
температура води, °С 12-14
вміст кисню, (мінімум), мг/л
вихід вільних ембріонів від ікри, %
вихід від ембріонів до личинки, %
витримування мальків
басейни розміром, м 2x2x0,8
тривалість вирощування, діб 30-45
температура води, °С 14-18
вміст кисню, (мінімум), мг/л
маса личинок, г
щільність посадки, екз. їм"
годівля , раз на добу 7-8
кількість корму, % від маси тіла
середня маса мальків, г 3-4
вихід від личинок, %
вирощування цьоголітків в басейнах
площа, м2 6-30
температура води, °С 14-18
вміст кисню, мг/л
рівень води , м 0,8
щільність посадки мальків, екз. /м
відхід, %
вирощування річняків форелі в басейнах
температура води, °С 2-4
щільність посадки при масі цьоголіток 20г, екз./м
площа, м2 6-30
глибина, м
рівень води в басейні, м 0,8
відхід, %
вирощування товарної форелі в басейнах
площа, м 10-30
глибина, м
рівень води в басейні, м 0,8
тривалість вирощування, діб 120-150
вміст кисню, мг/л
щільність посадки річняків масою 50-150г, екз./м2 300-350
відхід, %
середня маса товарної форелі, г

 

 

4.Технологія виробництва

4.1. Заводський спосіб відтворення форелі (робота інкубцеху)

Згідно завдання курсової роботи ми повинні отримати 4,5 млн.екз. личинок райдужної форелі, враховуючи, що вихід личинок від вільних ембріонів 80%. тому необхідна кількість вільних ембріонів складає:

вільні ембріони=4,5млн.*100%/80%=5625000 екз.

1. Враховуючи, що вихід вільних ембріонів від заплідненої ікри складає 80%, тому необхідна кількість заплідненої ікри становить:

запліднена ікра= 5625000*100%/80%=7031250шт.

2.Враховуючи, що заплідненість ікри становить 95%, тому кількість незаплідненої (всієї) ікри становить:

незапліднена ікра= 7031250 *100%/95%= 7401316шт.

3.Так як робоча плодючість однієї самки форелі становить 3500 шт. ікринок, тому необхідно мати таку кількість самок:

самки= 7401316 /3500=2115 екз.

4.Приймаємо співвідношення самців і самок 1:3, тому самців необхідно мати:

самці=2115/3=705 екз.

5. Якщо врахувати, що запас маточного поголів’я складає самок - 50%, самців - 10% від стада плідників , то відповідно в господарстві необхідно мати запасне стадо в якому будуть 1058 самок і 71 самців.

6.Для раціонального використання наявних потужностей інкубцеху робота заводського відтворення форелі доцільно проводити залучаючи 235 самок в один тур. Тому необхідно провести 9 турів (2115/235=9).

7. У період до нерестового нагулу плідників оптимальна температура води -12-16°С. У цей час слід дуже ретельно стежити за санітарним станом ставів і газовим режимом. Здоров'я риб та їх ріст потрібно контролювати щомісячно шляхом контрольних оглядів і зважувань. Приріст за сезон повинен станови­ти 400-500 г.

За 1,5-2 міс. до завершення статевого дозрівання плідників і ремонтну групу, яка дозріває у поточному році, переводять у бетоновані стави чи ба­сейни площею до

100 м2 із співвідношенням сторін 1:10-20, глибиною до 1 м. У басейнах повинна бути передбачена можливість розділення їх на відсіки площею по 20-30 м2 за допомогою поперечних перегородок. Витрати води повинні бути в межах 3 л/хв на 1 кг маси плідників, водообмін - за 20 хв, оп­тимальна температура - 6-12°С, вміст розчиненого кисню - 10-12 мг/л.

Строки настання статевої зрілості залежать від спадкових особливостей плідників і умов навколишнього середовища. У числі останніх найбільшу роль відіграє освітленість, температура і течія води. У райдужної форелі ста­тева зрілість настає тим швидше, чим коротший період з денним освітленням. Прискорити дозрівання риб можна також підвищуючи температуру води і за­стосовуючи гіпофізарні ін'єкції. Сприятливо впливає на дозрівання статевих продуктів і посилення течії води.

У переднерестовий період плідників слід добре годувати і контролювати дозрівання статевих продуктів. За 2-3 тижні до початку нересту (період нере­сту з січня по березень) плідників і ремонтну групу сортують за статевими ознаками і розмішують в окремі відсіки ставу чи в басейни. Щільність посад­ки залежить від водообміну і становить 20-25 екз./м2 при і 40-45 екз./м2 при 12-хвилинному водообміні.

Для визначення зрілості статевих продуктів рибу періодично відловлюють і оглядають. Зріла ікра переміщується у черевній порожнині і при погладжу­ванні черевця чи вигинанні тіла вільно виходить з генітального отвору. При масовому дозріванні контролюють 2-3 рази на тиждень. За результатами огляду самок ділять на 3 групи і розміщують в окремі місткості: зрілих (з ік­рою, що виділяється), близьких до дозрівання (з м'яким черевцем, ікра не ви­діляється) і далеких до дозрівання (з тугим черевцем). Від зрілих самок ікру звичайно беруть у той же чи наступний день; самок, близьких до дозрівання, слід повторно перевірити через 3-5 діб, далеких до дозрівання - через 6-10 діб. Самці дозрівають раніше від самок і небезпека перезрівання їх невелика, тому вони не потребують спеціального контролю.

Визначаємо кількість басейнів об’ємом 100 м2 при 20-хвилинному во­дообмінні для переднерестового утримання плідників, якщо середня маса плідників становить 2 кг:

кількість басейнів для плідників: (2115 екз.+8460 екз.)/(40 екз./ м2))/100 м2=3шт.

8. Ікру і сперму від форелі одержують шляхом відціджування і за допомогою наркозу. Для анестезування плідників застосовуємо хінальдин у концентрації 1 : 10 000 - 50 000. Риб опускають у розчин на 1 хв. (наркоз перестає діяти через 5-7 хв. після занурення у воду), потім їх споліс­кують чистою водою і протирають сухою м.'якою тканиною. В один таз зби­рають ікру від 5-8 самок і змішують з молочком, взятим від 3-5 самців. Час відціджування статевих продуктів до їх змішування не повинен перевищувати 10 хв. Існує метод одержання ікри за допомогою стиснутого повітря, при якому ікринки залишаються чистими і знижується небезпека зціджування не­зрілих ікринок.

При розмноженні форелі застосовують сухий чи напівсухий спосіб осіменіння ікри. При сухому способі ікру і сперму ретельно перемішують, потім приливають воду (до покриття ікри) і знову перемішують. Після цього через 5-10хв. спокою починають відмивати ікру від порожнинної рідини і залишків сперми. Ікру після промивання залишають у тих же тазах у спокої на 2-3 год. для набрякання. У цей період необхідно забезпечити слабку проточність води. При напівсухому способі до ікри доливають сперму, розведену водою безпо­середньо перед осіменінням і відразу ж приступають до перемішування ста­тевих продуктів.

При інкубації ікри необхідно контролювати вміст кисню, температуру, освітленість і уникати механічних впливів.

Інкубацію здійснюють в апаратах горизонтального і вертикального типів. В апараті першої групи рамки з ікрою розміщуються послідовно у горизонта­льній площині, другої - у вертикальній. Найбільш поширені у форелевих господарствах лоткові апарати системи Аткінса, Шустера і ропшинські. На 1м2 інкубатора розміщується до 45-60 тис. ікринок форелі. У басейновому господарстві ми будемо використовувати вертикальний інкубаційний апарат ІМ. Автор конструкції А.Н.Канід'єв. Складається із 10 секцій, які встановлені на площадці каркасу. Секції розміщені двома вертикальними ря­дами. В одному ряді 5 секцій. Розмір апарату 0,8x0,4x1,2 м. Площадки карка­су, що використовуються для встановлення секцій, мають бокову вісь пово­роту і можуть висуватись із свого гнізда. Кожна секція представлена двома циліндричними посудинами, які вставлені одна в одну. Внутрішня посудина має сітчасте дно, яке трохи підняте від дна зовнішньої посудини. По центру внутрішньої посудини розміщена водозливна трубка з сітчастим ковпаком, яка вмонтована в зовнішню посудину Запліднену ікру лососів розміщують на сітчастому дні внутрішньої посудини шаром 8-10 см, що відповідає 10-15 рядам і складає біля ЗО тис. ікри­нок, затуляють конусною кришкою. Загальне навантаження на апарат може складати 300 тис. ікринок. Вода надходить у верхню секцію, попадає на ко­нусну кришку і стікає в простір між стінками внутрішньої та зовнішньої посудини, піднімаючись через сітчасте дно внутрішньої посудини, омиваючи на своєму шляху ікру, після чого через трубку з сітчастим ковпаком скидається на конусну кришку нижньої секції. Після проходження води через останню нижню секцію вода відводиться із апарата. Витрата води складає 15 л/хв. на 300 тис. ікринок.

В інкубаційні апарати подають чисту воду, яка не містить домішок, з температурою 6-10°С. Вміст розчиненого кисню не повинен бути нижче 7 мг/л. З підвищенням температури швидкість ембріонального розвитку збільшуєть­ся, а виживання ембріонів знижується. Ікра форелі у процесі ембріогенезу чу­тлива до впливу світла. Ця чутливість збільшується після запліднення до ста­дії пігментації очей, а потім знижується, тому ікру і вільні ембріони треба утримувати в темноті [8].

Механічні впливи особливо небезпечні у першій половині інкубації. Тому на початку інкубації слід особливо обережно поводитись з ікрою. У кінцевій стадії, до настання пігментації очей до викльову, ікра більш життєстійка, у цей період її можна перевозити.

Під час інкубації з апаратів слід видаляти мертву ікру сифоном чи піпет­кою.

З метою запобігання ураженню ікри сапролегнією проводять її профілак­тичну обробку на початку інкубації і потім на стадії початку пігментації очей розчином формаліну в концентрації 1 : 2000, хлораміну - 1 : 30000 і малахі­тового зеленого -1:150000 при експозиції 10 хв. Починаючи з стадії пігмен­тації очей і до початку викльову ембріонів обробку проводять 1 -2 рази на ти­ждень.

Загальний розвиток ікри райдужної форелі від закладання до викльову при температурі 6°С триває в середньому 61 добу (366 градусо-днів), при 12°С -26 діб (312 градусо-днів). При добрій якості ікри і сперми та оптимальних умовах ембріонального розвитку відхід у процесі інкубації не перевищує 10-20%.

Залежно від конструкції інкубаційного апарата викльов ембріонів відбува­ється безпосередньо в апараті або ікру у переддень викльову переносять у ло­тки і басейни. Після завершення викльову ембріонів, який триває 5-7 діб при температурі не вище 12°С, рекомендується температуру підвищити до 14°С, що сприяє швидшому розсмоктуванню жовткового мішка і прискорює пере­хід на змішане живлення. Вільних ембріонів утримують в лотках інкубаційно­го апарата чи басейну [8].

9. Розраховуємо необхідну кількість апаратів ІМ, якщо в одному такому апараті можна інкубувати 300000 шт. ікринок: 7401316шт/300000шт=25шт .

10. Розраховуємо необхідну кількість інкубапаратів в один тур:

25шт апаратів/9турів + 1запасний=3 шт. в один тур.

Висновок: для отримання 4,5 млн. личинок райдужної форелі необхідно 2115 екз. самок і 705 екз самців. Для отримання заданої кількості личинок в інкубапарати необхідно посадити 7401316шт. ікринок. Необхідна кількість інкубапаратів ІМ становить 25шт. Запас маточного поголів’я складає самок - 50%, самців - 10% від стада плідників , то відповідно в господарстві необхідно мати запасне стадо в якому будуть 1058 самок і 71 самців.

 

 

4.2.Повносистемне басейнове господарство (вирощування різновікових груп райдужної форелі)

Переваги басейнів порівняно з садками заключають в можливості регулювання умов утримання, інтенсивності і характера водообміну, забезпечення благополучного температурного і гідрохімічного режима для вирощування риби, можливості організації безперервного виробництва товарної продукції. В басейнових господарствах, які відрізняються більш високою надійністю, можлива повна механізація і автоматизація більшість рибоводних процесів. Створюються умови для очистки води і для організації оборотної системи водопостачання.

 

4.2.1. Вирощування вільних ембріонів та личинок райдужної форелі

Згідно завдання курсової роботи необхідно виростити 4,5млн. личинок і 450т товарної райдужної форелі. Для вирощування вільних ембріонів використовують лотки інкубаційного апарату площею 1м² . Необхідно створити наступні умови: рівень води в лотках 20см, витримування вільних ембріонів 20днів, водообмін 4 - 6 разів на годину, температура води +12­­­­­­­­­­­­­­­­...+14°С, вміст розчиненого кисню більше 7мг/л, рН дорівнює 6,5-7,5. Щільність посадки 10тис.екз/м². Лотки мають бути прикритими.

Розрахунок кількості лотків виходять з того що кількість личинок 4,5млн, вихід личинок від вільних ембріонів 80%. Тому необхідна кількість вільних ембріонів становить: 4,5млн.екз*100%/80%=5,625млн.екз.

Необхідна площа лотків для витримування вільних ембріонів становить:

5625тис.екз/10000шт/м² = 562,5 м².

В лотках в личинковий період розвитку відбувається розсмоктування жовткового мішка, на 50% підняття на плав, з’являється позитивний фототаксис, витримування личинок можна здійснювати в тих же ємностях, що і ембріонів. Однак необхідно підняти рівень води.

4.2.2. Вирощування мальків

Вирощування мальків здійснюється в малькових басейнах, створивши необхідні умови: температура води +14­­­­­­­­­­­­­­­­...+18°С, вміст розчиненого кисню більше 7мг/л, щільність посадки 10тис.екз/м². Розміри басейнів 2х2х0,8м, тобто в одному басейні можна посадити більше 40тис.екз личинок . Кількість відповідних басейнів становить:

4500000екз./40000екз./басейн=113шт. басейнів.

Площа всіх басейнів становить: 4500000шт/10000шт./ м² = 450 м².

На кінець періоду вирощувана середня маса мальків повинна становити 3 - 4 г . При вирощуванні мальків будемо вважати, що вихід від личинок до мальків становить 100%, так як відхід від вільних ембріонів до личинок становить 20%.

4.2.3. Вирощування цьоголіток

 

Вирощування цьоголіток здійснюється в басейнах згідно нормативів площа, яких становить 6-30 м², рівень води 0,8м, щільність посадки 2000шт/м³.

Об’єм басейну становить: 10 м²*0,8м=8м³.

Кількість цьоголіток в басейні становить: 2000 екз/м³*8м³=16000екз./басейн.

Кількість басейнів для вирощування цьоголіток становить:

4500000шт/16000шт/басейн=281басейн.

Так як площа кожного басейну становить 10м² тоді загальна площа басейнів для вирощування цьоголіток дорівнює 2810м².

Якщо вихід цьоголіток від личинок складає 80%, то кількість цьоголіток становить: 4500000екз.*80%/100%=3600000екз.

 

4.2.4. Вирощування річняків

Для вирощування річняків використовують ті ж басейни площею 10м² при щільності посадки 500шт/м² .

Кількість цьоголіток в одному басейні становить: 500екз./м²*10м²=5000екз./басейн.

Кількість басейнів становить: 3600000екз./5000екз./басейн=720шт.басейнів.

Площа басейнів в господарстві становить: 720шт.басейнів.*10м² =7200м².

Відхід річняків від цьоголіток згідно нормативу складає 10%.

Кількість річняків становить: 3600000екз.*90%/100%=3240000екз.

 

4.2.5. Вирощування товарної райдужної форелі

Використовуємо ті ж самі басейни площею по 10м², щільність посадки згідно нормативу 300-350шт/ м². Приймаємо щільність посадки 350екз./ м².

Кількість товарної форелі в одному басейні становить:

350шт/ м²*10 м² =3500екз./басейн.

Кількість басейнів для вирощування товарної форелі становить: 3240000екз./3500екз./басейн=926 басейнів.

Загальна площа басейнів становить: 926*10м² =9260м².

Вихід дволіток товарної форелі згідно нормативів 90%, а вага 200г. Тому ми отримаємо таку кількість товарної райдужної форелі: 3240000екз.*90%*0,2кг/100%=583200кг=583,2т.

Виходячи з завдання курсової роботи необхідно було виростити 450 т товарної форелі і 4,5млн. личинок. Ми отримали 583,2т. товарної риби. Для вирощування цьоголіток необхідно 2810 м² басейнів, а для товарної риби - 9260 м².

 

4.2.6. Маточне стадо та резерв плідників

Маточне стадо згідно нормативів складається з 5 річних самок масою 2000г і 4 річних самців масою 1000г. Резервний запас для самців 10%, для самок - 50%. Нагульний період плідників починається після нересту. Витримування плідників в басейнах площею 20 м², рівень води 0,8м. Температура води до 20°С, вміст розчиненого кисню 9-11мг/л, щільність посадки 30шт/100м², хоча можна садити і 50шт/100м². В один басейн садимо 5 плідників.

Загальна кількість плідників становить: ♀2115+♀1058+♂705+♂71=3949екз.

Необхідна кількість басейнів для утримування плідників становить: 3949екз./5екз./басейн=790шт. басейнів.

Загальна площа басейнів становить: 790шт*10м²=7900м².

 

4.2.7 Переднерестове утримання плідників

За 2-3 тижні до нересту плідників та дозріваючу ремонтну групу сортують за статевими ознаками і розміщують окремо в басейни площею по 10м² , щільність посадки 40шт/м².

Необхідна кількість басейнів для переднерестового утримання плідників становить: 3949екз./400екз./басейн=10 басейнів.

Висновок: для самців необхідно 4шт. басейнів, а для самок - 6шт.басейнів.

 

4.2.8 Розрахунок ремонтного стада і необхідної кількості басейнів

Кількість ремонту згідно нормативу 200% по відношенню до маточного стада. Тобто 25-30% іде вибраковка стада плідників, то необхідно ремонт для поповнення.

Розрахунок чисельності ремонту райдужної форелі, якщо вихід 5%:

чотирилітки: 3949шт*2*5%/100%=395екз.,

трилітки: (395+3949*2)*5%/100%=415екз.,

дволітки: (415+3949*2)*5%/100%=416екз.,

цьоголітки: (416+3949*2)*5%/100%=416екз.

Кількість басейнів для ремонтної групи при щільності посадки 10екз./м² і площі басейну 10м² становить:

для чотирилітки: 395/100екз./басейн=4шт. басейни,

для трилітки: 415/100екз./басейн=4шт. басейни,

для дволітки: 416/100екз./басейн=4шт. басейни,

для цьоголітки: 416/100екз./басейн=4шт. басейни.

Висновок: для ремонтного стада різновікових груп форелі необхідно 20 басейнів площею по 10м².

 

5. Інтенсифікаційні заходи в басейновому господарстві по вирощуванню товарної форелі

Так як у басейнах не має природніх кормів то інтенсифікація полягає або внесення природних кормів (зоопланктон) на перших стадіях розвитку, або внесення пастоподібних штучних кормів, які виготовленні на основі малоцінної риби, з тканин теплокровних тварин (кров’яне борошно, селезінка, м’ясо-кісткове борошно), і відходів борошномельної промисловості (дерть, мучки, та ін.).

Стартові комбікорми призначені для молодших вікових груп лососевих і передбачають годівлю особин масою до 2 - 5 г. Продукційні комбікорми призначені для особин масою 5 — 200 г і вище, що потребує відповідного збільшення розмірів гранул. При цьому слід враховувати, що відповідність розмірів крупки і гранул масі тіла риб забезпечує фізичну доступність корму й оптимізує його витрати. У разі заковтування рибою великих часточок корму до­сить часто пошкоджується стравохід, що негативно позначається на стані риби і супроводжується гальмуванням росту і масонакопичення. Проте це не зменшує загальної проблеми фізіологічної повноцінності кормів у зв'язку з віком культивованих лососевих, їх фізіологічним станом, сезонними аспектами утримання.

Поряд з широким використанням гранульованих кормів для годівлі форелі та інших лососевих дотепер істотне значення ма­ють пастоподібні кормосуміші, які готують в умовах господарств безпосередньо перед згодовуванням. Остання вимога має особли­ве значення, бо кормосуміші у такому стані не можна зберігати тривалий час, оскільки вони швидко втрачають свої дієтичні і поживні якості, що може стати причиною зниження ефективності годівлі, а в крайніх випадках і спричинити загибель риби.

У період раннього постембріогенезу, на пізніх передличинкових і ранніх личинкових стадіях розвитку, упродовж перших п'яти діб як корм для молоді риб можна використовувати круто зварене яйце, яке протирають крізь сито з розміром отворів до 1 мм. Отриману протерту масу розбавляють у воді і ретельно перемі­шують, після чого у вигляді суспензії вносять у товщу води [5].

З перших днів годівлі молоді лососевих можна використовува­ти кормосуміш, яку готують з протертої крізь сито м'якоті селезін­ки з додаванням до 15 % дрібних фракцій рибного борошна, до 5 % пшеничного борошна, до 5 % сухих молочних відвійок, до 3 % кормових дріжджів. Для забезпечення потреб у жирах до кормо-суміші бажано додавати риб'ячий жир у кількості до 5 %, який можна замінити на жири рослинного походження або високоякіс­ні фосфатиди.

Високоефективні кормосуміші для молоді лососевих отримують з свинячої селезінки і коров'ячої печінки у співвідношенні 1:1. Проте високий вміст у свинячій селезінці жирів робить її досить важкою для засвоєння, тому рекомендовано використовувати ко­ров'ячу селезінку або додавати до кормосуміші свіжу кров, частка якої не повинна перевищувати ЗО %.

З поступовим підвищенням маси і лінійних розмірів тіла фо­релі та інших лососевих у них формується досить виражена хар­чова реакція, що дає змогу використовувати вертикальні сітчасті годівниці розміром 5 х 10 см, на поверхню яких намазують тон­кий шар пастоподібної кормової суміші. Остання вимога забезпе­чує утримання суміші на поверхні годівниці і створює оптимальні умови для живлення молоді риб. Інтенсивність травлення у мо­лоді лососевих риб визначає потребу годівлі до 6-8 разів на день, тобто з такою частотою кормосуміші намазують на годівни­цю. На кожні 2 тис. личинок влаштовують 1 годівницю, а величи­ну добового раціону визначають залежно від термічного режиму і середньої маси риб (табл. 11.6).

З досягненням малькової стадії розвитку харчовий раціон фо­релі дещо змінюється. Це потрібно враховувати при приготуванні пастоподібних кормосумішей. За якісним складом кормосуміш має містити 21-25% протеїну, 6-8 жиру, 7-11 вуглеводів, 4 - 6 % мінеральних речовин. Для збагачення кормосуміші легко­засвоюваними білками до їх складу доцільно вводити до 5 % су­хих молочних відвійок, а з метою вітамінізації раціону — додава­ти пасту з наземної або водної рослинності. Приготовлену кормо­суміш недоцільно зберігати тривалий час, інтервал між її вигото­вленням і згодовуванням має бути мінімальним, а в разі потреби короткочасного зберігання слід використовувати холодильне устаткування. Для годівлі кожних 2 тис. мальків використовують 1 сітчасту годівницю, але дещо більшого розміру (10 х 20 см), на яку намазують приготовлену кормосуміш. Періодичність годівлі — 4 — 6 разів упродовж світлової частини доби.

При годівлі мальків форелі і формуванні їхнього раціону треба враховувати, що склад вікової групи «мальки» — це молодь з до­сить розбіжною середньою масою тіла, що в період раннього онто­генезу має виняткове значення і тісно пов'язане з анатомічними особливостями та фізіологічним станом риб [5].

Після досягнення мальками маси 2 г, що у форелей за часом збігається з досягненням вікової групи «цьоголітки», у пастоподіб­них кормосумішах доцільно збільшити вміст сухих речовин і роз­ширити використання компонентів рослинного походження. За якісним складом раціони для цьоголіток форелі мають містити 26 - ЗО % протеїну, 6-7 жиру, 9-11 вуглеводів, 3 - 5 % мінера­льних речовин. Рецептуру пастоподібних кормосумішей рекомен­дується дещо змінювати залежно від маси молоді [5]. Пастоподібні кормосуміші для годівлі цьоголіток форелі неза­лежно від рецепту мають містити кормові компоненти, які до включення до складу суміші обов'язково просіюють з метою виді лення фракцій розміром понад 0,5 мм. Техніка годівлі передбачає намазування кормосуміші на сітчасту годівницю або на кормовий столик, якщо форель вирощують у ставах. Один кормовий столик забезпечує харчування 5 тис. цьоголіток з періодичністю годівлі до 3 — 4 разів упродовж світлової частини доби.

Для годівлі старших вікових груп лососевих, куди можна від­нести одноліток, дволіток і т. д., з метою отримання товарної про­дукції застосовують пастоподібні кормосуміші або вологі грану­льовані комбікорми. Такі корми виготовляють безпосередньо у господарствах на базі кормокухонь з набором відповідного облад­нання. При цьому рецепти кормосумішей для виробництва това­рної рибопродукції передбачають залучення значно більшої част­ки компонентів рослинного походження, ніж це було прийнято для молодших вікових груп. Пастоподібні кормосуміші мають міс­тити 26-30% протешу, 6-8 жиру, 13-17 вуглеводів, 6-7% мінеральних речовин [5].

Набутий досвід підтверджує корисність заміни у деяких випад­ках пастоподібних кормосумішей на вологі гранульовані комбіко­рми, які мають містити ЗО - 34% протеїну, 6-8 жиру, 20 - 23 вугле­водів і 8 — 9 % мінеральних речовин. При цьому добова норма згодовування цих кормів дещо нижча порівняно з пастоподібни­ми кормосумішами. Періодичність годівлі протягом світлової час­тини доби має становити не менше 3-4 разів.

Для годівлі лососевих риб пастоподібними кормосумішами і вологими гранульованими комбікормами перспективно застосо­вувати аерогодівниці, запропоновані і конструктивно вирішені В. В. Лавровським, що дало змогу підвищити ефективність годів­лі за рахунок раціонального використання кормів.

За широкомасштабного виробництва форелі та інших лососевих риб більш технологічнішим напрямом у годівлі є використання сухих гранульованих комбікормів. В разі дотримання відповідних умов вони можуть досить довго зберігати свої якісні і кількісні по­казники, стабільно виробляються підприємствами комбікормової промисловості, що усуває необхідність забезпечення відповідних технологічних процесів у рибницьких господарствах, дає змогу ефективно механізувати й автоматизувати годівлю риби [5].

 

 

Таблиця 3. Рецепти повноцінних гранульованих комбікормів для форелі, % [5].

 

Інгредієнт РГМ-6М РГМ-5В РГМ-8М 114-1 Р-За Р-5с Ф-3 Ф-4 Ф-4М
    Маса риби, г
  <6 >5 >50 30 - 300
Борошно  
рибне 19,6 - -
м'ясо- кісткове 8,6 -
кісткове - - - - - -
кров'яне
пшеничне 5,4 16,8 7,6
трав'яне 4,2
водоростеве
Сухе знежирене молоко   5,5
  Шрот соняшниковий _ _ _ -
соєвий 6,6 - - - - -
Дріжджі кормові
Меляса - - - - - -
Фосфатиди 5,8 -
Олія 3,8 - -
Жир риб'ячий
Премікс
Разом
  Якісна характеристика комбікорму
Вміст, %  
сирого протеїну 40-41 38-39 44,7 41,1 39,9 41,2 39,9 40,6
сирого жиру 7-8 7-8 10,6 8,8 3,4 7,1
БЕР 23-24 25-2 20,8 29,1 31,6 32,8 36,1 34,1
сирої клітковини 2-3 5-6 0,9 4,3 4,8 4,6 6,8 4,6
сирої золи 14,5 15 - 16 9-10 6-8 12,6 5-7
Перетравна (асимільована) енергія, МДж/кг 12,6 10,8 10,4 12,1 11,2 10,5 10,2 0,1
                     

 

 

Інтенсифікаційні заходи в басейновому господарстві при підрощуванні личинок райдужної форелі

Інтенсифікація з вирощування личинок форелі складається згідно нормативів вміст кисню у воді повинен бути не менше 7мг/л, температура води 12-14°С. Витримування передличинок до стадії личинки становить 20 днів. На протязі цього періоду ми будемо годувати передличино пастоподібними кормосумішами, які збалансовані протеїном, вуглеводами, жирами і вітамінами. Згідно таблиці 11.6 добова норма корму для передличинок становить 11,5% від маси тіла. В господарстві загальна кількість передличинок становить 5,625млн.екз.

Розраховуємо добову норму корму для личинок: МК=5625000*1г*11,5%/100%=646,9кг/добу.

На протязі 20 днів необхідно згодувати таку кількість корму: 646,9*20=12938кг.

 

Інтенсифікаційні заходи в підрощувальних лотоків

Згідно нормативів мальків витримують в басейнах розміром 2х2х0,8м. Температура води 14-18°С, вміст кисню більше 7мг/л, тривалість вирощування 40діб. Маса личинок 1г. Маса отриманих мальків 4г. Годівля здійснюється 8 разів на добу, кількість корму 8% від маси тіла риби. Годують рибу пастоподібними кормосумішами з високим вмістом білка. Корми наносять на решітки, вставляють у басейн. Так як відхід від вільних ембріонів до личинок становить 20%, то вихід мальків від личинок становить 100%. Тоді кількість отриманих мальків становить 4,5млн.екз.

Розраховуємо кількість корму для мальків форелі:

МК4г=4500000*4г*8%/100%=1440кг/добу.

Загальна кількість корму на період 40діб становить: 1440*40=57600кг.

Інтенсифікаційні заходи в басейновому господарстві при вирощуванні цьоголіток райдужної форелі

Вирощування цьоголіток здійснюється в басейнах площею 6-30м², при температурі води 14-18°С, вміст кисню у воді 7мг/л. Маса цьоголіток становить 20г. Годівлю цьоголіток проводять пастоподібними кормосумішами.

Розраховуємо кількість корму для цьоголіток, якщо добовий раціон складає 5,5% від маси тіла(згідно таблиці ):

МК20г=3600000*0,02*5,5%/100%=3960кг/добу.

Вирощування здійснюється на протязі 50діб, тоді загальна кількість корму становить: 3960*50=198000кг.

 

Інтенсифікаційні заходи в басейновому господарстві при вирощуванні річняків райдужної форелі

Вирощування річняків здійснюється в басейнах площею 6-30м², при температурі води 2-4°С, вміст кисню у воді 7мг/л. Маса річняків становить 50г. Годівлю цьоголіток проводять пастоподібними кормосумішами.

Розраховуємо кількість корму для річняків, якщо добовий раціон складає 1,5% від маси тіла (згідно таблиці ):

МК20г=3240000*0,05*1,5%/100%=2430кг/добу.

Вирощування здійснюється на протязі 50діб, тоді загальна кількість корму становить: 2430*50=121500кг.

5.5. Інтенсифікаційні заходи в басейновому господарстві при вирощуванні товарної райдужної форелі

Вирощування товарної форелі здійснюється в басейнах площею 10-30м², при температурі води 10-22°С, вміст кисню у воді 7мг/л. Маса товарної риби становить 200г. Годівлю цьоголіток проводять пастоподібними кормосумішами (20%) і гранульованими комбікормами Ф-3 (20%).

Розраховуємо кількість корму для товарної форелі, якщо кормовий коефіцієнт гранульованих комбікормів ставить :

МК200г=(583200 - 324000*0,05)*3,0=1701000кг.

Кількість гранульованих і пастоподібних кормів становить: 1360800 і 340200кг.

5.6. Інтенсифікаційні заходи в басейновому господарстві при вирощуванні ремонту райдужної форелі

Так як ремонт форелі утримують в басейна, а природного корму не має то годівлю проводять на протязі цілого року пастоподібними кормосумішами. Тільки в зимовий період добову норму корму зменшують. Згідно таблиці приймаємо середню добову норму корму, % від маси тіла: для цьоголіток - 4,0, для дволіток - 2,2, для триліток і чотириліток - 2,1.

Розраховуємо необхідну кількість корму для ремонту форелі:

МКрем=(416*0,05*4,0%+416*0,2*2,2%+415*0,4*2,1%+395*0,6*2,1%)/100%=

=4,97кг/добу.

Загальна кількість корму становить: 4,97*270=1269кг.

Співвідношення комбікорму до пастоподібного корму складає 1 : 1, тоді необхідно комбікормів – 634,5 кг, пастоподібних – 634,5 кг.

Розрахуємо необхідну кількість кормів при зимовому утриманні ремонту,

якщо добовий раціон складає 0,6 % від маси тіла, а термін утримання 3 місяці:

МКрем зим.= (416*0,05+416*0,2+415*0,4+395*0,6)*0,006=3,0 кг/добу.

Загальна кількість корму становить: 3,0*90=270кг.

Співвідношення комбікорму до пастоподібного корму складає 1 : 1, тоді необхідно комбікормів – 135 кг, пастоподібних – 135 кг.

 

5.7. Інтенсифікаційні заходи в басейновому господарстві при вирощуванні плідників райдужної форелі

В басейновому господарстві є така кількість маточного поголів’я враховуючи і резерв: 3173 самок і 776 самців. Середня маса самок - 2кг, самців - 1кг. В період березень-листопад, при температурі води 15-18°С, годівля плідників буде здійснюватися гранульованими (80%) і пастоподібними кормами (20%). Добова норма складає 3,0% від маси тіла риби.

Розрахунок кількості корму для плідників:

МК♀♀=3173*2,0*3,0%/100%=190,4кг/добу,

МК♂♂=776*1,0*3,0%/100%=23,3кг/добу.

Загальна кількість корму на весь період (270діб) складає для самок - 51408кг, для самців - 6291кг. Кількість гранульованих кормів складає для самок - 41126,4кг, для самців - 5032,8кг. Кількість пастоподібних кормів складає для самок - 10281,6кг, для самців - 1258,2кг.

В період грудень-лютий, при температурі води 2-6°С, годівля плідників буде здійснюватися гранульованими (80%) і пастоподібними кормами (20%). Добова норма складає 0,6% від маси тіла риби.

Розрахунок кількості корму для плідників:

МК♀♀=3173*2,0*0,6%/100%=38,1кг/добу,

МК♂♂=776*1,0*0,6%/100%=4,7кг/добу.

Загальна кількість корму на весь період (90діб) складає для самок - 3429кг, для самців - 423кг. Кількість гранульованих кормів складає для самок - 2743,2кг, для самців - 338,4кг. Кількість пастоподібних кормів складає для самок - 685,8кг, для самців - 84,6кг.

 

 


Таблиця 4. Добова норма годівлі форелі пастоподібними кормосумішами залежно від температури води і маси риб, % маси тіла

 

 

  Темпе­ратура води, °С Маса риби, г
<0,2 0,2-2 2-5 5-12 12-25 26-40 40-60 60-100 100 - 150 160-200 >200
5,1 4,3 3,4 2,5 1,9 1,6 1,3 1,1 1,0 0,9 0,8
5,6 4,7 3,7 2,8 2,1 1,7 1,4 1,2 1,0 0,9 0,8
6,1 5,1 4,0 3,0 2,3 1,8 1,5 1,3 ІД 1,0 0,9
6,6 5,5 4,4 3,3 2,5 2,0 1,6 1,4 1,2 1,1 1,0
7,2 5,9 4,8 3,6 2,7 2,2 1,8 1,5 1,3 1,1 1,0
7,7 6,4 5,2 3,9 2,9 2,4 1,9 1,6 1,5 1,2 1,1
8,4 6,9 5,6 4,2 3,1 2,5 2,1 1,7 1,6 1,3 1,2
9,1 7,5 6,0 4,5 3,4 2,7 2,3 1,9 1,7 1,5 1,3
9,9 8,1 6,5 4,9 3,6 2,9 2,5 2,1 1,8 1,6 1,4
10,4 8,8 7,0 5,3 3,9 3,2 2,7 2,3 2,0 1,7 1,6
11,5 9,6 7,7 5,7 4,3 3,4 2,9 2,4 2,2 1,9 1,7
12,4 10,3 8,3 6,2 4,8 3,7 3,1 2,6 2,4 2,1 1,9
13,4 11,2 9,0 6,8 5,1 4,0 3,4' 2,9 2,5 2,2 2,1
14,5 12,0 9,7 7,3 5,5 4,4 3,6 3,1 2,7 2,4 2,2
15,6 13,0 10,5 8,0 6,1 4,8 3,9 3,3 2,9 2,6 2,4
16,7 13,9 11,2 8,7 6,6 5,2 4,1 3,5 3,1 2,8 2,6
17,8 14,8 12,0 9,3 7,2 5,6 4,4 3,7 3,3 3,0 2,8
18,8 15,7 12,7 10,0 7,8 5,9 4,6 3,9 3,5 3,2 2,9
19,7 16,5 13,4 10,7 8,4 6,2 4,8 3,8 3,4 3,1

 

Висновки

 

Виконавши курсову роботу можна зробити такі висновки:

1. Індустріальна аквакультура – важливий напрямок розвитку рибного господарства, так як вона забезпечує стабільний елемент в формуванні сировинного балансу країни. Отримання продукції в цих господарствах не залежить від природних умов.

 

2. Для них характерні висока концентрація виробництва, малі земельні площі, економне використання води, малі затрати трудових ресурсів і разом з цим великі можливості по асортименту цінної продукції і найбільш повному використанню сировини. Такі господарства прогресивні і в екологічному відношенні, так як вони не вносять якихось забруднюючих елементів в навколишнє середовище.

 

 

3. Переваги басейнів порівняно з садками заключають в можливості регулювання умов утримання, інтенсивності і характера водообміну, забезпечення благополучного температурного і гідрохімічного режима для вирощування риби, можливості організації безперервного виробництва товарної продукції. В басейнових господарствах, які відрізняються більш високою надійністю, можлива повна механізація і автоматизація більшість рибоводних процесів. Створюються умови для очистки води і для організації оборотної системи водопостачання. Виходячи з завдання курсової роботи необхідно було виростити 450т товарної форелі і 4,5млн. личинок. Ми отримали 583,2т. товарної риби. Для вирощування цьоголіток необхідно 2810 м² басейнів, а для товарної риби -9260 м².

 

Технологічний процес Маса посадкового матеріалу, г Щіль-ність посадки, екз/м3 Загальна кількість посадкового матеріалу, екз Загальна вага посадкового матеріалу, кг Вихід
екз кг
Підрощування молоді 1,000 360 000 324 000
Вирощування цьоголіток 5,000 180 000 144 000
Після зимівлі        
Вирощування товарної риби 40,0 54 000 48 600 23 400 (130 кг/м3)

 

 

Список використаної літератури

 

1. Беляев В. И., Справочник по рыбоводству и рыболовству. – Мн.: Ураджай, 1986. – 224 с.: ил., с.: 42-47.

2. Гринжевський М.В., Аквакультура України. – Львів: Вільна Україна, 1998. – 364 с.

3. Географічна енциклопедія України, с.: 186-189.

4. Михеев В.П., Садковое выращивание товарной рыбы. – М.: Легк. и пищ. пром-сть, 1982 – 114 с.

5. Наукове обґрунтування раціональної годівлі риб: Довідково-навч. Посібник / І.М. Шерман, М.В. Гринжевський, Ю.О. Желтов та ін. – К.: вища освіта, 2002. – 127 с.: іл, с.: 119-124.

6. Паламарчук М.М., Географія України: Підр. для серед. шк. – 3-тє вид., перероблене і доповнене. – К.: Освіта, 1992. – 159 с.: іл., карти, с.: 34-35.

7. Привезенцев Ю.А., Интенсивное прудовое рыбоводство. – М.: Агропромиздат, 1991. – 368с.

8. Шерман І.М., Гринжевський М.В., Грициняк І.І., Розведення і селекція риб. – Рівне: УДУВГП, 2002. – 246 с.: іл. 38, с.: 165.

 

 

 

 


 

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...