Главная Обратная связь

Дисциплины:






Глава 15. Функції, компетенція і режими діяльності органів виконавчої влади



^My°www"nmnninnn„„......і..і.....і.шцшіцїишцшшштші.....ц!!;;;;;;;;»;;;;»;;»!;;;;!»;;;;;;»;;;;;;;;;;»;;;;;!;»;»».....мшмщіщиіііііиііціии^и^и*іт.......щ»н»длишршошдгошпдго ^...шшірци шини™

вого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями наданих їм повноважень у випадку збройної агресії або загрози нападу, небезпеки державній незалежності України чи її територіальній цілісності; для митного режиму — в регулюванні порядку переміщення через державний кордон товарів, транспортних засобів та інших предметів.

Імперативний метод правового регулювання також можна віднести до елементів адміністративно-правових режимів. Цей характерний для адміністративного права метод ґрунтується на засадах панування й підкорення, імперативному (зобов'язуючому) типі регулювання і виражається в юридичній нерівності суб'єктів правовідносин.

Елементом, що становить ядро будь-якого адміністративно-правового режиму, є встановлена у законодавчому порядку сукупність правил поведінки громадян, юридичних осіб, державних органів та їх посадових осіб і реалізації ними своїх прав у певних ситуаціях (умовах), тобто, так би мовити, «режимні» правила. Чітка правова регламентація порядку соціальної діяльності в режимних сферах є важливою гарантією законності при запровадженні того чи іншого адміністративно-правового режиму. Прикладом норм, які встановлюють такі правила, є статті 16—18 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану»1.

До наступного елемента можна віднести спеціальні державні органи (служби), на які покладено завдання здійснення мети адміністративно-правового режиму. Наприклад, безпосередньо стежити за переміщенням товарів та інших предметів відповідно до заявлених митних режимів покликані митні органи, що випливає зі змісту статей 1 та 9 Митного кодексу України2. Забезпечення недоторканності державного кордону України на суходолі, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також охорона її виключної (морської) економічної зони є головним завданням Прикордонних військ України (ст. 1 Закону «Про Прикордонні війська України»)3.

Щодо конкретного адміністративно-правового режиму ці органи наділені відповідними повноваженнями, зумовленими правом здійснювати контроль за додержанням режимних правил у дорученій охоронюваній сфері, причому дуже важливо, щоб коло прав, якими

1 Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 23. — Ст. 176.

2 Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 16. — .Ст. 203.

3 Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 2. — Ст. 7.

РОЗДІЛ VI. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ~

наділені відповідні державні органи, кореспондувалося з відповідними обов'язками і певною відповідальністю за свої дії.



Стаття 25 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлює, що особи, винні в порушенні вимог або невиконанні заходів правового режиму воєнного стану, притягаються до відповідальності згідно із Законом. Аналогічне положення міститься у ст. 29 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану». У даному випадку законодавець не конкретизує, хто може бути суб'єктом відповідальності, і відтак підкреслює, що режимні норми однаковою мірою обов'язкові і для осіб, покликаних стежити за їх додержанням.

Як окремий елемент адміністративно-правових режимів, що одночасно є засобом забезпечення дотримання відповідних режимних заходів, слід виокремити відповідальність за порушення «режимних» норм. Залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки цих порушень відповідальність за них передбачається у кримінальному, адміністративному чи дисциплінарному порядку.

Безпосередньо пов'язаний з раніше зазначеними елементами і такий, як особливі адміністративно-правові засоби встановлення і форми виникнення прав та обов'язків, способів юридичного впливу, захисту прав тощо. До них слід віднести акти, скарги, службову підпорядкованість, контроль або нагляд, адміністративний примус, протоколи, постанови, клопотання, адміністративну відповідальність та ін.

Важливим елементом є визначення просторово-часових рамок дії адміністративно-правового режиму, тобто тієї території, на якій буде введено режим, і того терміну, протягом якого він діятиме.

Адміністративно-правовий режим може охоплювати як всю державу, так і якийсь окремий регіон — район, область або територію Автономної Республіки Крим. Наприклад, прикордонний режим має регіональний характер: він встановлюється у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Режими надзвичайного і воєнного стану можуть бути встановлені як на всій території, так і в якомусь окремому регіоні. А режим таємності поширюється не тільки на всю територію України, а й поза її межами.

За терміном дії адміністративно-правовий режим може бути постійним (митний, прикордонний, паспортний) і введеним на певний термін (режими надзвичайного, воєнного, екологічного стану).

Види Велика кількість адміністративно право-

адміністративно- вих режимів зумовлює необхідність їх кла-

правових режимів сифікації.Остання дає змогу розглянути ці

режими всебічно і глибше виявити характер їх різних видів.

Найпростішу класифікацію — залежно від конкретних умов, що спричиняють здійснення спеціального управління для їх усунення, — наводять автори, які виділяють правові режими за надзвичайних ситуацій природного й технологічного характеру, надзвичайного стану, воєнного стану та за інших обставин, які викликають порушення нормальних умов життя1.

Д. М. Бахрах об'єднує подібні режими узагальненим поняттям «надзвичайні режими» та характеризує їх як спеціальні правові режими життєдіяльності населення, здійснення господарської діяльності та функціонування органів влади на території, де виникла надзвичайна ситуація2.

Деякі дослідники пропонують класифікацію режимів за ступенем і масштабом свободи громадян та організацій у використанні своїх можливостей для реалізації суб'єктивних прав3. За цією класифікацією вирізняють пільгові й обмежувальні режими. Перші надають громадянам та організаціям додаткові права і свободи (пільги) при здійсненні ними певних прав чи свобод (наприклад, пільги учасникам бойових дій або постраждалим від Чорнобильської катастрофи). Інші, навпаки, запроваджують особливі правила використання громадянами й організаціями своїх прав і свобод або встановлюють заборону на їх здійснення. Це, наприклад, стосується ліцензування окремих видів підприємницької діяльності, отримання громадянами права на придбання, носіння й використання газової та вогнепальної зброї тощо.

Найбільш розгалуженою є класифікація залежно від мети адміністративно-правових режимів,згідно з якою вирізняється декілька їх груп4.

0 Перша охоплює адміністративно-правові режими для певних державних станів, до яких належать режими надзвичайного і

1 Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. Административное право Российской Федерации. — М., 1996. — С. 406.

2 Бахрах Д. Н. Административное право. — С. 204.

3 Адміністративне право України / За ред. Ю. П. Битяка. — С 247.

4 Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. — С. 404.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...