Главная Обратная связь

Дисциплины:






Заповніть таблицю порівняльного аналізу різних видів правових актів



ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ З

АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

УКРАЇНИ

 

 

ЛЬВІВ 2009

 

Доц. Г.Й.Ткач, доц. А.М. Школик, доц. Н.В.Янюк.

Адміністративне право України. Плани семінарських занять для студентів юридичного факультету – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету ім..І.Франка. – 2009 р.

 

Схвалено кафедрою конституційного, адміністративного та фінансового права Львівського національного університету ім.І.Франка.

Протокол № 2009 р.


Практичні заняття з курсу “Адміністративне право України” мають на меті поглибити теоретичні знання студентів і навчити застосовувати їх при вирішенні практичних ситуацій.

При підготовці до семінарських занять студенти повинні проаналізувати запропоновані законодавство, нормативно-правові акти і спеціальну літературу до відповідної теми. Студенти повинні:

- відповідати на основні теоретичні запитання теми;

- вміти аналізувати законодавство і нормативно-правові акти до теми;

- знати відповіді на контрольні (конкретизуючі) запитання до теми;

- вміти давати правову оцінку казусів-завдань до теми заняття.

На семінарах проходить перевірка здобутих студентами знань лекційних тем, а також тем, винесених на самостійне опрацювання студентами.

 

Навчальні підручники і посібники до курсу:

1. Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді / За загальною редакцією О.М. Пасенюка. – К.: Істина, 2007.

2. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред.колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка». – 2007., Том 2. Особлива частина. К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка». – 2007.

3. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. (за ред. проф. Битяка Ю.П.). – К., 2005.

4. Административное право зарубежных стран: Учебник /Под ред. А.Н. Козырина и М.А. Шматовой. – М.: Спартак, 2003.

5. Адміністративне процесуальне (судове) право України: Підручник / За заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2007.

6. Бандурка О.М, Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навчальних закладів. – К., 2001 (2002 р.).

7. Виконавча влада і адміністративне право (За заг.ред. В.Б. Авер’янова). – Київ: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002.

8. Галлиган Д., Полянский В.В., Старилов Ю.Н. Административное право: история развития и основные современные концепции. – М.: Юристъ, 2002.

9. Дерець В.А. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини. Монографія. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка»», 2007.



10. Державне управління в Україні: Навчальний посібник / За заг.ред.докт.юрид.наук, проф. В.Б.Аверянова/. – К., 1999.

11. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне права / Авер’янов В.Б., Дерець В.А., Школик А.М. та ін., За заг. ред. Авер’янова В.Б. – К.: Юстініан, 2007.

12. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003.

13. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України. Підручник. –К., 2003 р.

14. Мартьянов І.В., Ткач Г.Й. Адміністративне право України (схеми): Навчальний посібник для студ.юр.фак-тів. – Л., 2000.

15. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2003.

16. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту (За заг. ред. В.Б. Авер’янова). – К.: Наукова думка, 2007.

17. Принцип верховенства права: проблеми теорії та практики: у двох книгах / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка / Книга друга: Принцип верховенства права у дільності держави та в адміністративному праві. – К.: Конус-Ю, 2008.

18. Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України / За заг. ред. Тимощука В.П., Школика А.М. – К.: Конус-Ю, 2007.

19. Старилов Ю.Н. Курс общего административного права. В 3 т. – М.: Изд-во НОРМА, 2002.

20. Старилов Ю.Н. Служебное право: Учебное пособие. - М.: БЕК, 1996.

21. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. – М.,1998.

22. Цвєтков В.В. Демократія і державне управління: теорія, методологія, практика: Монографія. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка»», 2007.

23. Школик А.М. Порівняльне адміністративне право: Навч. посібник для юридичних факультетів та факультетів міжнародних відносин. – Львів: ЗУКЦ, 2007.

 

 

РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО І ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

 

ТЕМА 1. Виконавча влада і державне управління (2 год.)

 

1. Поняття державного управління в широкому та вузькому розумінні.

2. Виконавча влада – одна з гілок державної влади, її характерні ознаки та управлінська спрямованість.

3. Співвідношення державного управління і виконавчої влади.

 

Контрольні запитання:

1. Як співвідносяться поняття “державне управління” та “публічна адміністрація”?

2. Назвіти причини доцільності продовження реформування державного управління в Україні.

3. Які, на Вашу думку, заходи із вдосконалення державного управління в Україні, повинні бути вжиті у першу чергу?

4. Які фактори перешкоджають подальшому реформуванню державного управління в Україні?

5. Якою мірою правове регулювання впливає на ефективність державного управління?

 

Законодавство і література до теми:

1. Авер’янов В.Б. Ше раз про зміст і співвідношення понять “державне управління” і “виконавча влада”: проблемні нотатки // Право України. – 2004. - №5.

2. Колпаков В. Корисне дослідження управлінських відносин у системі органів виконавчої влади // Право України. – 2008. - №1.

3. Макаренко О. Щодо співвідношення понять “орган виконавчої влади” та “орган державного управління” // Право України. – 2000. - №6.

4. Пахомов І.М. Централізація і децентралізація виконавчої влади в сучасній Україні //Право України. – 1997. - №12. – С.18.

5. Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). – Харків, 1997.

6. Школик А. Перспективи адміністративної реформи в Україні // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 38. - Львів, 2003.

7. Реформа публічної адміністрації в Україні / Упорядник І.Коліушко, В.Тимощук.-К.,2005.-192 с.

8. Фрицький О. Дослідження державної політики у сфері державного управління // Право України. – 2007. - №4.

 

 

ТЕМА 2. Адміністративне право як галузь права (2 год.)

 

1. Предмет адміністративного права.

2. Метод правового регулювання адміністративного права.

3. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.

4. Принципи адміністративного права.

 

Контрольні запитання:

1. Яке місце займає адміністративне право в системі національного права?

2. Сформулюйте визначення сучасного адміністративного права.

3. Які основні інститути адміністративного права ви знаєте?

4. В чому полягає мета адміністративно-правового регулювання?

5. Яке коло суспільних відносин регулюються нормами адміністративного права?

 

Завдання:

1. Визначте, які відносини регулюються нормами адміністративного права:

1) відносини, які виникають в процесі встановлення місцевих податків і зборів;

2) відносини, які виникають при вчиненні дисциплінарного проступку;

3) відносини, які виникають у процесі управління трудовою діяльністю;

4) відносини, які виникають у процесі формування депутатських фракцій;

5) відносини, які виникають при здійсненні реєстрації нормативно-правових актів центральних оргнаів виконавчої влади;

6) відносини, які виникають при заміщенні вакантної посади державного службовця;

7) відносини, які виникають при тимчасовому переведенні працівника;

8) відносини, які виникають при здійсненні ремонтних робіт у приміщенні райдержадміністрації;

9) відносини, які виникають при здійсненні державної реєстрації прав на нерухомість;

10) відносини, які виникають при поданні заяви про реєстрацію шлюбу.

 

2. Складіть таблицю співвідношення найважливіших ознак адміністративного і цивільного права.

 

  Адміністративного права Цивільного права
Предмет регулювання    
Метод регулювання    
Суб’єкти права    
Принципи права    
Джерело права    
Основні інститути галузі    

 

 

Законодавство і література до теми:

1. Конституція України. – К., 2006 р.

2. Концепція адміністративної реформи в Україні. – К., 1998.

3. Авер’янов В.Б. Адміністративна реформа і правова наука // Парво України. 2002. – №3.

4. Авер’янов В. Питання методології сучасної адміністративно-правової доктрини України (аналітичний огляд цікавого і корисного дослідження) // Право України. – 2005. – №1.с.26-29.

5. Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції // Право України. – 2006. – №5.

6. Авер’янов В. Предмет адміністративного права: нова доктринальна оцінка // Право України. – 2004. – №10.

7. Авер’янов В.Б. Реформування українського адміністративного права: черговий етап // Право України. – 2000.- №7. – С.6-8.

8. Гуржій Т. Метод регулювання у адміністративно-процесуальному праві // Право України. – 2007. – №5.

9. Дьомін О. Роль адміністративної реформи у державотворенні на сучасному етапі // Право України. – 2003. – №5.

10. Князев С.Д. Современные принципы административного права России: понятия, значения, виды // Государство и право. – 2003. – №2.

11. Кубко Є. Про предмет адміністративного права // Право України. – 2000. – №5.

12. Опришко В. Очікувана подія в українській адміністративно-правовій науці // Право України. – 2006. – №9.

13. Пахомов І. Адміністративна реформа: предмет реформування // Право України. – 2004. - №3.

14. Полешко А. Сучасний стан і перспективи реформування адміністративного права України // Право України. – 2007. – № 9.

15. Пухтецька А. Європейські принципи адміністративного права: поняття і система // Право України. – 2006. – №10.

16. Тимощук В. Адміністративне право в контексті європейського вибору України (з міжнародної конференції) //Право України. – 2004. – №3.

17. Шевчук С. Узагальнення європейського досвіду державного управління для цілей реформування українського адміністративного права // Право України. – 2008. – №11.

 

 

ТЕМА 3. Норми та джерела адміністративного права (2 год.)

 

1. Поняття, особливості і структура норм адміністративного права.

2. Види норм адміністративного права.

3. Реалізація норм адміністративного права.

4. Поняття, види особливості джерел адміністративного права. Система джерел адміністративного права.

5. Проблеми систематизації адміністративного законодавства.

 

Контрольні запитання:

1) Які ви знаєте особливості санкцй норм адміністративного права?

2) Як поділяють норми адміністративного права за дією в часі та просторі?

3) Які вимоги встановлюються щодо застосування норм адміністративного права?

4) Чи є джерелами адміністративного права акти правосуддя? Яким чином акти правосуддя можуть впливати на систему норм адміністративного права?

5) Назвіть офіційні видання, де публікуються джерела адміністративного права і які строки їх опублікування?

 

Завдання:

1. Випишіть норми Конституції України, які є джерелами адміністративного права.

 

2. Визначте поняття “норм-дефініцій”, наведіть приклади.

 

3. Наведіть по два приклади джерел адміністративного права таких видів: закон, кодекс, указ, постанова, розпорядження, наказ, інструкція, правила.

 

4. Визначте вид вказаних норм:

1) забороняється відмова у прийнятті та розгляді звернень з посиланням на політичні погляди, вік, віросповідання, національність громадянина;

2) громадянин має право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань, громадян, підприємств, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін;

3) письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати;

4) скарга на дії чи рішення органу або посадової особи не позбавляє громадянина права звернутись до суду або, в разі відсутності такого органу, або незгоди громадянина з прийняттям за скаргою рішеня – безпосердньо до суду;

5) забороняється перслідувати громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядувння, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, підприємств, посадових осіб за критику у зверненні;

6) ніхто не може бути позбавлений на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції .

 

Законодавство і література до теми:

1. Конституція України. – К., 2006 р.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення (із змінами). – К.: Вид. Паливода А.В., 2008 р.

3. Кодекс адміністративного судочинства України. К., Атіка 2005р. (зі змінами).

4. Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996р. //Урядовий кур’єр. – 17 жовтня 1996р. (зі змінами).

5. Указ Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10 червня 1997р. //Голос України. – 26 червня 1997р. (зі змінами).

6. Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади, затв. Постановою Кабміну України від 28 грудня 1992р. //Урядовий кур’єр. – 18 лютого 1992р. (зі змінами).

7. Концепція адміністративної реформи в Україні . – К., 1998р.

8. Бородін І. Адміністративно-процесуальні норми – основа адміністративно-юрисдикційного процесу // Право України. – 2006. – №3.

9. Горьова С.Л. Класифікація норм адміністративного права: проблеми методології // Право України. – 1998. - №12.

10. Коломоєць Т., Федоров І. Принципи кодифікації адміністративно-деліктного законодавства України // Право україни. – 2006. – №6. – С.14-18.

11. Коренев А.П. Нормы административного права и их применение. – М.: Юрид.лит., 1978.

12. Круглов В. Проблеми вдосконалення матеріальних норм про адміністративні правопорушення (за законодавством Республіки Бєларусь) // Право України. – 2006. – №7,8.

13. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981.

14. Федоров І. Кодифікація адміністративно-деліктного законодавства України деякі аспекти запозичення зарубіжного досвіду // Право України –2005.-№12.-с.83.

 

 

ТЕМА 4. Адміністративно-правові відносини (2 год.)

 

1. Поняття та особливості адміністративно-правових відносин.

2. Структура адміністративно-правових відносин.

3. Види адміністративно-правових відносин.

4. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни і припинення адміністративно-правових відносин.

 

Контрольні запитання:

1. Яким чином в адміністративно-правових відносинах проявляються особливості предмета і метода адміністративного права?

2. На підставі яких критеріїв можна поділити адміністративно-правові відносини на різні види?

3. Які адміністративно-правові відносини належать до вертикальних і горизонтальних? Чи можна додатково виділити договірні відносини?

4. Яким є механізм виникнення адміністративних правовідносин?

5. За якими критеріями можна поділити юридичні факти в адміністративному праві?

 

Завдання:

1. В науковій літературі пропонується різноманітне групування (класифікація) адміністративно-правових відносин:

1) регулятивні, охоронні;

2) внутрішньо апаратні, поза апаратні;

3) вертикальні, горизонтальні;

4) основні, неосновні;

5) двосторонні, багатосторонні;

6) договірні.

Наведіть приклади адміністративно-правових відносин кожного виду. Які ще критерії можна використати для групування (класифікації) адміністративно-правових відносин?

 

2. До якої групи адміністративно-правових відносин належать наступні правовідносини:

- генеральний директор дискваліфікований судом за неналежне управління юридичною особою;

- громадянин звернувся із скаргою до Комітету по захисту прав споживача;

- самоврядна організація професійних учасників ринку цінних паперів провела перевірку скарги громадянина;

- МВС України видало ліцензію на недержавну (приватну) охоронну діяльність;

- прокурор приніс протест на рішення судді місцевого суду про накладення адміністративного стягнення;

- група інспекторів провела перевірку діяльності товариства на предмет відповідності законодавству про ринок цінних паперів.

 

3. Які юридичні факти породжують виникнення правовідносин військової служби?

 

Законодавство і література до теми:

1. Конституція України. – К., 2006 р.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення (із змінами). – К.: Вид. Паливода А.В., 2008 р.

3. Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996р. //Урядовий кур’єр. – 17 жовтня 1996р.(зі змінами).

4. Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25 березня 1992 р. // Голос України вiд 12.05.1992 року.

5. Афанасьєв К. Сучасний формат адміністративних правовідносин // Право України. – 2008. – №11.

6. Концепція адміністративної реформи в Україні . – К., 1998р.

7. Галаган И.А., Василенко А.В. К проблеме правоприменительных отношений // Государство и право. – 1998. - №3.

8. Горьова С.Л. Класифікація норм адміністративного права: проблеми методології // Право України. – 1998. - №12.

9. Гуржій Т. Актуальні проблеми законодавчого регулювання адміністративно-деліктних відносин у сфері безпеки дорожнього руху // Право України. – 2009. – №3.

10. Гусаров С. Особливості адміністративної юрисдикції та реалізації відповідних повноважень органами державного управління і посадовими особами в Україні // Право України. – 2009. – №2.

11. Лагода О. Дискреційні повноваження як спосіб зменшення регулятивного впливу в системі адміністративно-процесуальних відносин // Право України. – 2008. – №9.

12. Лагода О. Основні помилки у застосуванні дискреційних повноважень посадовими особами адміністративних органів // Право України. – 2009. – №3.

13. Стрижак А. Адміністративно-правові відносини в галузі правосуддя: особливості та види // Право України. – 2004. - №1.

14. Юриста О. Динаміка правоохоронних відносин // Право України. – 2001. - №2.

15. Дерець В. Реординаційні відносини як окремий вид управлінських відносин між органами виконавчої влади “ // Право України 2005. №5. – С.32.

ТЕМА 5. Адміністративно-правовий статус громадян (2 год.)

1. Громадянин України як суб’єкт адміністративного права.

2. Поняття та структура адміністративної правосуб’єктності громадян України.

3. Види прав, свобод і законних інтересів, які регулюються нормами адміністративного права.

4. Обов’язки громадян, закріплені нормами адміністративного права.

5. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.

 

Контрольні запитання:

1. Які ознаки характеризують суб’єкта адміністративного права?

2. Що включає поняття “адміністративна деліктоздатність”?

3. В яких випадках адміністративна правоздатність може бути обмежена?

4. Як змінюється адміністративно-правовий статус громадян в умовах правового режиму надзвичайного і воєнного станів?

5. Який порядок набуття правового статусу біженця?

6. Поняття, особливості, момент виникнення адміністративної дієздатності громадян.

 

Завдання:

1. За допомогою кругів покажіть співвідношення понять “правовий статус людини”, “правовий статус громадянина”, “адміністративно-правовий статус громадянина”, “адміністративна правосуб”єктність громадянина”.

 

2. Наведіть приклади індивідуальних і групових обмежень адміністративно-правового статусу громадян.

 

3. Запишіть приклади прав громадян України, закріплених нормами адміністративного права, прийнятих в розвиток відповідних норм Конституції (назвіть норму конституції і норму адміністративного права, прийняту в її розвиток).

 

Задачі:

1. Під час проведення медогляду в одному з навчальних закладів м.Львова було виявлено, що студент республіки Нігерії є ВІЛ-інфікований. Він відмовився виконувати приписи лікаря. Внаслідок цього студент був виключений з навчального закладу і видворений органами внутрішніх справ за межі території України.

Дайте правову оцінку цієї ситуації.

Який порядок видворення за межі території України встановлює чинне законодавство України?

 

2. Начальник податкової інспекції у Галицькому районі відмовився прийняти заяву громадянина К., мотивуючи відмову тим, що громадянин порушив Закон України “Про мови” і заява складена російською мовою.

Дайте правову оцінку дій начальника районної податкової інспекції. Які права має громадянин К.?

 

3. Відповідаючи на практичних заняттях на питання, чому правосуб’єктність громадян за своєю природою є адміністративно-правовою, студент дав таку відповідь:

1) нею наділяються суб’єкти адміністративного права, тобто носії прав і обов’язків, передбачених нормами адміністративного права;

2) надані права реалізуються в сфері виконавчо-розпорядчої діяльності;

3) основою правосуб’єктності є норми Конституції України, які визначають конституційно-правовий статус громадян, і також реалізуються в сфері управління; тому конституційна правосуб’єктність є складовою частиною адміністративної.

Чи можна погодитись з таким трактуванням адміністративної правосуб’єктності?

 

Законодавство і література до теми:

1. Конституція України. – К., 2006 р.

2. Закон України “Про мови” від 28 жовтня 1989 // Відомості ВРУ. –1989. – №45 (зі змінами).

3. Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №25 (із змінами).

4. Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” //Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №23. - Ст.162. (зі змінами).

5. Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996р. // Урядовий кур’єр. – 17 жовтня 1996р. (із змінами).

6. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 //ВВР України. – 1998. – №20. – Ст.99.

7. Закон України “Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення” від 12.12.1991 р. // Голос України. – 9 січня 1992 р.

8. Закон України “Про альтернативну (невійськову) службу” від 12 грудня 1991 р. // Голос України вiд 21.03.1992 року.

9. Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25 березня 1992 р. // Голос України вiд 12.05.1992 року.

10. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” від 16 березня 2000р. // Урядовий кур’єр. – 14 червня 2000р.

11. Закон України “Про правовий режим воєнного стану” від 6 квітня 2000р. // Урядовий кур’єр. – 14 червня 2000р.

12. Закон України “Про громадянство України” // Урядовий кур’єр. – 1 березня 2001р.(зі змінами). Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про громадянство України” від 16 червня 2005р. // Урядовий кур’єр. – 21 липня 2005р.

13. Закон України “Про імміграцію” від 7 червня 2001 р. // Урядовий кур’єр. - 7 липня 2001р.

14. Закон України “Про біженців” від 21 червня 2001р. // Урядовий кур’єр. - 12 вересня 2001р.(зі змінами)

15. Закон України “Про захист суспільної моралі” від 20 листопада 2003 р. // Урядовий кур’єр. –26 грудня 2003 р., №245.

16. Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24 червня 2004р. // Урядовий кур’єр. – 21 липня 2004 р., №135.

17. Закон України “Про правовий статус закордонних українців” від 4 березня 2004 р. //Урядовий кур’єр. – 3 квітня 2004 р., №63.(зі змінами)

18. Указ Президента України “Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування ” від 7 лютого 2008 р. // Офіційний вісник України вiд 18.02.2008 - 2008 р., № 10, стор. 10, стаття 239.

19. Баклан О. Про звернення громадян: деякі питання правотворчості та правозастосування // Право України. – 2007. – №3.

20. Бахрах Д.Н. Индивидуальные субъекты административного права // Государство и право. – 1994, №3.

21. Бойко І.В. Правовий статус громадян у сфері виконавчої влади. – Автореф. дис.на здоб.наук.ступеня канд.юрид.наук. – Харків, 2000.

22. Бояринцева М.А. Зміст адміністративно-правового статусу громадян / В кол.моногр. “Виконавча влада і адміністративне право” /за заг. ред. проф. В.Б. Авер’янова/. – К.:Вид-чий Дім “Ін-Юре”, 2002. – С.155-163.

23. Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2000. - №11.

24. Ковалишин І. Правовий статус біженців в Україні як вид правового статусу іноземців // Право України. – 2001. - №2.

25. Коліушко І., Куйбіда Р. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України. – К.: Факт, 2003.

26. Колпаков В. Адміністративна деліктоздатність іноземців: проблеми регулювання відповідальності // Право України. – 2004. - №1.

27. Лазарева Н. Державні послуги у сфері освіти: погляд на питання // Право України. - 2005.-№1.- С.17.

28. Мартиненко Б. Права і свободи громадян у юрисдикційних провадженнях // Право України. – 2006. – №11.

29. Скрипнюк О. Правове забезпечення прав і свобод людини та громадянина в процесі реалізації державного управління // Право України. – 2007. – №4.

 

 

ТЕМА 6. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади в Україні (4 год.)

 

1. Поняття та види органів виконавчої влади.

2. Система органів виконавчої влади та основні засади її структурної будови.

3. Повноваження Президента у сфері виконавчої влади.

4. Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади. Урядові комітети.

5. Центральні органи виконавчої влади.

6. Місцеві органи виконавчої влади.

 

Контрольні запитання:

1. Яке місце виконавчої влади в механізмі розподілу державної влади?

2. Які зміни відбулися в системі центральних органів виконавчої влади?

3. Яку роль виконують колегії центральних органів виконавчої влади?

4. Які органи виконавчої влади створені в Автономній Республіці Крим?

5. Які органи виконавчої влади є колегіальними?

 

Завдання:

1. Заповніть порівняльну таблицю.

Види державних органів виконавчої влади Порядок утворення Підпорядкованість Акти, які видають Ким призначається чи обирається керівник
Міністерство України        
Територіальне управління міністерства        
Рада Міністрів Автономної Республіки Крим        
Районна державна адміністрація        

 

2. Вкажіть, хто може скасувати рішення голови обласної державної адміністрації, яке суперечить Конституції та законам України:

а) Міністр юстиції України;

б) начальник управління юстиції області;

в) Кабінет Міністрів України;

г) Верховна Рада України;

д) Президент України;

ж) Прем’єр-міністр України;

з) обласна рада.

 

3. Назвіть структурні підрозділи органів виконавчої влади:

а) юридичний відділ Львівської обласної держадміністрації;

б) обласний відділ охорони здоров’я;

в) районний відділ внутрішніх справ управління внутрішніх справ;

г) відділ звернень громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України;

д) виконавчий комітет Львівської міської ради;

ж) відділ по боротьбі з корупцією та безпеки державної податкової адміністрації у Львівській області;

з) управління державної служби у Львівській області.

 

Задачі:

1. Комітет з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров’я здійснював свою діяльність за рахунок коштів, отриманих від суб’єктів господарювання за видані ним сертифікати на здійснення імпортно-експортних операцій з наркотичними і психотропними засобами, що було встановлено під час ревізії Головного контрольно-ревізійного управління.

Чи правомірними були дії комітету? Дайте правову оцінку даної ситуації.

 

Законодавство і література до теми:

1. Конституція України. – К., 2006 р.

2. Закон України “Про Кабінет Міністрів України” від 16 травня 2008 року // Відомості Верховної Ради України вiд 20.06.2008 - 2008 р., № 25, стор. 654, стаття 241.

3. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24. - Ст.170. (зі змінами).

4. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999р. // Урядовий кур’єр. -15 травня 1999р.(зі змінами)

5. Закон України “Про джерела фінансування органів державної влади” від 30 червня 1999. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 4 вересня.

6. Закон України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” від 2 березня 2000 р.//Урядовий кур”єр – 2000 - 26 квітня.

7. Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України, затв. Указом Президента України від 12 березня 1996р. // Урядови кур’єр. – 1996.

8. Указ Президента України “Про склад Кабінету Міністрів України” у редакції від 15 грудня 2005р. // Урядовий кур’єр. – 24 січня 2006р.№13.

9. Указ Президента України “Про внесення змін до схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади від 19 грудня 2005р.” від 19 грудня 2005р. // Урядовий кур’єр. – 24 січня 2006р. №13.

10. Указ Президента України “Про деякі заходи оптимізації керівництва в системі центральних органів виконавчої влади” від 26 травня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 28 травня 2003 р.

11. Указ Президента України “Про зміну кількісного складу керівництва у системі центральних органів виконавчої влади” від 10 березня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 16 березня 2005 р., №17.

12. Указ Президента України “Про систему центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 р. // Урядовий кур'єр вiд 17.12.1999.

13. Положення про Секретаріат Президента України затверджене Указом Президента України від 4 листопада 2005 р.// Урядовий кур’єр. – 10 листопада 2005 р.№214.

14. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року // Урядовий кур'єр вiд 03.08.2007 - № 138.

15. Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. – Харків, 1998.

16. Авер’янов В. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог // Право України.-2003.-№9.

17. Авер’янов В. Уряд у механізмі поділу влади: недосконалість вітчизняної конституційної моделі.//Право України.-2005.-№4-с.10.

18. Авер’янов В. Закон про Кабінет Міністрів України: результати доктринального тлумачення // Право України.- 2007. - №6.

19. Армаш Н. Особливості адміністративно-правового статусу керівників органів виконавчої влади, що обіймають посади державних політичних діячів // Право України.- 2006. - №10.

20. Битяк Ю.П. Кабінет Міністрів – уряд України // Урядовий кур’єр. – 2003 р. 25 квітня.

21. Власенкова О. Правове регулювання діяльності місцевих державних адміністрацій // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1999. - №3. – С.199- 204.

22. Гладун З. Адміністративно-правовий статус Міністерства охорони здоров‘я України // Право України.- 2006. - №7,8.

23. Головатенко В. Правові акти Президента України: юридична природа, статус, функції // Право України.-2004.-№3.

24. Дерець В. Проблема відповідальності в управлінських відносинах у системі органів виконавчої влади // Право України. – 2006. – №3.

25. Кампо В. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння // Місцеве самоврядування. – 1998. - №1-2.

26. Кафарський В. Правові засади функціонування Кабінету Міністрів України // Право України.- 2006. - №6. – С.8-13.

27. Кикоть П. Міністерство – центральний орган виконавчої влади України // Право України. – 2000. - №1.

28. Кисіль С.П. Центральні органи виконавчої влади України: стан і розвиток. - К.: НАН України Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, 1999.

29. Клюєв О. Напрями реформування органів внутрішніх справ на місцевому рівні // Право України. – 2006. – №1.

30. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні: Моногр. – К.: Факт, 2002.

31. Коліушко І., Тимощук В. План дій з реформування системи органів виконавчої влади в України. – Київ: Конус-Ю, 2006.

32. Костів Н. Види адміністративної правосуб’єктності // Право України.-2005.- №4.

33. Макаренко О. Роль Кабінету Міністрів України у конституційно-правовому механізмі здійснення зовнішньої політики // Право України. – 2007. – №9.

34. Мартьянов І.В. Вдосконалення системи органів виконавчої влади – перший етап адміністративної реформи // Вісник Львівського університету. Серія юрид. Вип.37. – Львів, 2002. – С.277-283.

35. Матіос А. Генезис адміністративно-правового статусу посадової особи // Право України. – 2006. – №1.

36. Реформа публічної адміністрації в Україні: Проекти концепції та законів / Упоряд.: І. Коліушко, В. Тимощук. – К., 2005. – 192 с.

37. Ткач Г.Й. Компетенція органу виконавчої влади // Вісник Львівського Університету.Серія випуску-40. Львів,2005.- С.188 – 192.

38. Шатіло В. Місце Президента України в системі органів державної влади // Право України. – 2003. - №5.

39. Шахматова Т. Питання реформування місцевих органів влади. Ст. 22-25 // Право України. – 2007. – №4.

 

 

ТЕМА 7. Державна служба в Україні (4 год.)

1. Поняття і види державної служби.

2. Поняття посади державної служби. Класифікація державних посад.

3. Поняття та види державних службовців.

4. Адміністративно-правовий статус державного службовця: службові обов’язки, права, обмеження та заборони, гарантії виконання службових обов’язків.

5. Проходження державної служби: умови, способи та порядок вступу на державну службу; службова кар’єра, присвоєння рангів державного службовця.

6. Особливості дисциплінарної та адміністративної відповідальності державних службовців.

7. Припинення державної служби

 

Контрольні запитання:

1. Визначте відмінність державної служби від служби в органах місцевого самоврядування, служби в державних установах та організаціях.

2. Кого слід вважати “посадовими особами”, “службовими особами”, “політичними діячами”, “службовцями патронатної служби”?

3. Які ознаки відрізняють державну службу від інших видів служби?

4. Яка мета нормативно-правового врегулювання етики державних службовців?

5. Які існують підстави для проведення службового розслідування?

6. З яких стадій складається процес проходження державної служби?

 

Задачі:

1. Начальник органу внутрішніх справ одержав від заступника райдержадміністрації матеріали на службовця К. про вчинення ним корупційного діяння, передбаченого ст.7 Закону України “Про боротьбу з корупцією”.

Через три місяці під час перевірки органу внутрішніх справ прокуратурою району було зафіксовано, що протокол про правопорушення залишився без відповідного реагування.

Яку відповідальність нестиме начальник органу внутрішніх справ?

Які обмеження для державних службовців передбачає Закон України “Про боротьбу з корупцією”?

 

2. Службовці районної державної адміністрації М. і С. були присутні на мітингу політичної партії. Наступного дня за наказом голови райдержадміністрації службовці М. і С. були звільнені з посади за порушення принципу політичного нейтралітету.

Проаналізуйте ситуацію і дайте правову оцінку дій службовців М. і С. та голови райдержадміністрації.

Чи закріплює чинний Закон України “Про державну службу” принцип політичного нейтралітету державного службовця?

Чи змінилася б ситуація, коли б М. і С. були організаторами проведення мітингу ?

 

3. За неналежне виконання своїх службових обов’язків головному спеціалісту податкової адміністрації Русову було оголошено догану і затримано на один рік присвоєння чергового рангу. Русов, вважаючи, що за один дисциплінарний проступок до нього застосовано два дисциплінарних стягнення, оскаржив даний наказ у суді.

Яким повинно бути рішення суду?

 

4. Гр. Хімко, перебуваючи на посаді спеціаліста у відділі торгівлі міської ради, була уповноважена на перевірку дотримання Правил торгівлі на міському ринку і складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, відповідно до ст.255 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Як стало відомо працівникам прокуратури, вона досить часто не зважала на грубі порушення цих правил особами, які торгували на ринку, а також сприяла у підприємницькій діяльності особам, які не мали на це відповідного дозволу. За це вона отримувала м’ясо, інші продукти, транспортні послуги директора ринку.

Уповноваженим прокурором було складено протокол про порушення Закону України “Про боротьбу з корупцією” і матеріали справи передано до суду.

Дайте правовий аналіз даної справи. Складіть проект протоколу про адміністративні правопорушення.

 

Законодавство і література до теми:

1. Конституція України. – К., 2006 р.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення (із змінами). – К.: Вид. Паливода А.В., 2008 р.

3. Кримінальний кодекс України. – К.: Атіка, 2001. (зі змінами).

4. Закон України “Про міліцію” від 21 грудня 1990р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №4. – Ст.2 (з наступними змінами).

5. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - 1991 . - №33 . – Ст.793. (з наступними змінами).

6. Закону Укрїни “Про державну службу” від 16 грудня 1993 // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №52. - Ст.490. ( з наступними змінами).

7. Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. – №34. – Ст.266. (зі змінами).

8. Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001р. – 7 липня.(із змінами).

9. Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» від 6 вересня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 12 жовтня 2005 р.

10. Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 р. // Урядовий кур’єр. – 20 квітня 2006 р.

11. Рішення Конституційного Суду України у справі про атестацію державних службовців, від 8 липня 2003р. //Урядовий кур’єр. – 2003. – 6 серпня.

12. Концепція розвитку законодавства про державну службу в Україні, затверджена Указом Президента України від 20 лютого 2006 р. // Урядовий кур’єр. - 3 березня 2006р.-№43.

13. Указ Президента України “Про Положення про Головне управління державної служби України” від 2 жовтня 1999 р.// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002 – №1: Державна служба в Україні (зі змінами).

14. Концепція адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу, затв. Указом Президента України від 5 березня 2004 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 17 березня.

15. Концепція розвитку законодавства про державну службу, затв. Указом Президента України від 20 лютого 2006 р. // Урядовий кур’єр. – 2006. – 3 березня. - №43.

16. Указ Президента України про Національну раду з питань взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування від 22.02.2008 року N 149/2008 // Офіційний вісник Президента України вiд 05.03.2008 - 2008 р., № 6, стор. 12, стаття 292.

17. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення стажу державної служби” від 3 травня 1994 р. №283 // Збірник Постанов Уряду. - 1994. - №8. - Ст.213.(із змінами).

18. Положення “Про порядок стажування в державних органах”, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1994 р. №804 // Урядовий кур’єр. - 1994. - 15 грудня.

19. Положення про порядок проведення атестації державних службовців, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002 – №1: Державна служба в Україні.

20. Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затв. Постановою Кабіміну України, від 28 лютого 2001р. // Офіційний вісник України. – 2001.- №9. - Ст. 367. (зміни: Постанова Кабміну від 10 вересня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003 р. - 24 вересня.

21. Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затв. Постановою Кабінету Міністрів від 15 лютого 2002 // Урядовий кур’єр. – 3 квітня 2002 р.

22. Порядок погодження продовження терміну перебування на державній службі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р.//Урядовий кур”єр.-2004.-14 січня.

23. Типове Положення про управління державної служби Головного управління державної служби в Автономній Республіці Крим, області, м.м.Києві та Севастополі, затв. Постановою Кабінету Міністрів від 5 липня 2004р. // Урядовий кур’єр. – 3о липня 2004 р. - №142.

24. Загальні правила поведінки державних службовців, затв. Наказом Головдержслужби України від 23 жовтня 2000р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – №1: Державна служба в Україні.

25. Андрушко А. Відсторонення державного службовця від повноважень за посадою на час проведення службового розслідування // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. - №3.

26. Авер’янов В., Андрійко О. Законодавче регулювання державної служби у світлі завдань упередження та протидії корупції в Україні // Право України. – 2008. – №5.

27. Армаш Н. Вимоги та обмеження при призначенні керівників органів виконавчої влади//Право України.-2004.

28. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні:організаційно-правові засади. – Харків: Право,2005р.

29. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні. – К.: ІнЮре, 1999.

30. Іншин М. Сучасний стан та напрями удосконалення службово-трудових відносин у сфері державної служби України // Право України. – 2006. – №6.

31. Іншин М. Юридичні гарантії як фактор стабільності та підвищення ефективності службово-трудової діяльності державних службовців // Право України. – 2004.- №5.

32. Йосифович Д. Функціональне управління у сфері боротьби та протидії корупції // Право України.-2004.-№8.

33. Коваленко В. Яким бути новому закону “Про державну службу”: деякі питання теорії і практики законотворення // Право України. – 2000. - №6.

34. Коваленко В. Вибір нової моделі державної служби України як сучасна наукова проблема // Право України.-2004.-№11.

35. Коваленко В. Співвідношення понять «право на державну службу» та «право на працю» як наукових правових категорій: постановка питання // Право України. – 2006. – №1.

36. Коломоєць Т., Гулєвська Г. Етичні засади діяльності державних службовців // Право України. – 2006. – №10.

37. Корж І. Добір кандидатів на державну службу: порявняльний аналіз // Право України. – 2007. – №3.

38. Луцький Р. Щодо поняття соціального захисту державних службовців // Право України. – 2006. – №7,8.

39. Маловичко С. Регулювання права на відпочинок деяких державних службовців, працівників правоохоронних, судових та інших органів // Право України. – 2007. – №12.

40. Маловичко С. Регулювання права на відпочинок деяких державних службовців, працівників правоохоронних, судових та інших органів // Право України. – 2007. – №12. – 2008. – №1.

41. Матіос А. Генезис адміністративно-правового статусу посадової особи // Право України.-2006.-№1.

42. Наукові засади реформування державної служби в Україні (наукова доповідь) /За заг.ред. В.Б.Авер’янова/. – К, 2000.

43. Неумивайченко Н. Правила поведінки державних службовців: практичні питання // Право України. – 2001. - №2.

44. Петришин О.В. Види державної служби: загальнотеоретичний підхід // Вісник Академії Правових наук України.- 2000. - №4.

45. Старилов Ю.Н. Служебное право: Учебник. – М.: БЕК, 1996.

46. Старцев О. Актуальні проблеми юридичної відповідальності посадових осіб у сфері управлінської діяльності // Право України. – 2000. - №11.

47. Ткач Г., Янюк Н. Правові гарантії діяльності посадових осіб // Вісник Української Академії державного управління. – 2000. – №3.

48. Ткач Г.Й. Правові обмеження та заборони для державних службовців // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Львів 2000.-№35.

49. Тиковенко А.Г. Служебная дисциплина и ответственность за выполнение незаконного приказа // Советское государство и право. – 1981. - №7.

50. Школик А. М. Вдосконалення процедури проведення конкурсу при заміщенні посад державних службовців // Вісник Львівського університету. Серія юрид. Вип.37. – Львів, 2002. – С.248-251.

51. Школик А.М. Порівняльно-правовий аналіз політичного нейтралітету в управлінській діяльності // Вісник Львівського університету. Серія міжнародних відносин. Випуск №1.-Львів, 1999.

52. Янюк Н. Поняття «посадова особа»: основні етапи дослідження в адміністративно-правовій науці і законодавстві // Вісник Львівського національного університету. – Серія юрид.- 2003. – Випуск 38. – С.224-230.

53. Янюк Н.В. Посада як організаційно-правова форма управлінської праці // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 39.-Львів, 2004.

54. Янюк Н. Співвідношення понять “посадова особа” і “службова особа” в адміністративному праві // Право України. – 2001. – №12.

55. Янчук О. Патронатна служба в органах державної влади України // Право України 2005.№2.-17.

ТЕМА 8. Правові акти органів виконавчої влади (4 год.)

 

1. Поняття та ознаки акту органів виконавчої влади.

2. Види і функції актів.

3. Вимоги, що ставляться до правових актів органів виконавчої влади.

4. Порядок розробки, прийняття, опублікування та введення в дію актів органів виконачої влади.

 

Контрольні запитання:

1. Які фактори обумовлюють вибір тієї чи іншої форми державного управління.

2. Поясніть в чому полягає зв'язок форми управління з процедурою її реалізації.

3. Чому встановлення норм права (правотворчість) є специфічною формою діяльності органів виконавчої влади.

4. В чому виражається підзаконність актів органів виконавчої влади?

5. В чому полягає відмінність між правовими актами управління та іншими правовими документами (довідками, актами ревізії, протоколами, доповідями записками)?

6. Чи може бути адміністративний акт законним, економічним, але недоцільним, і навпаки, недоцільним, але законним?

7. В чому відмінність між відміною акту та його анулюванням?

 

Завдання:

1. В районній державній адміністрації необхідно було провести чергову атестацію державних службовців. Хто і які акти повинен прийняти для організації виконання цього завдання. Підготуйте проекти цих актів.

 

2. Головою обласної державної адміністрації протягом дня були вчинені такі службові дії:

затверджене положення про апарат облдержадміністрації; накладено дисциплінарне стягнення на начальника відділу кадрів; видано розпорядження про службове відрядження за кордон п'яти посадових осіб; проведено апаратну нараду з керівниками відділів та управлінь; укладено договір з будівельною фірмою про спорудження приміщення для прийому громадян.

Дайте характеристику вказаним діям.

 

3. Голова Бродівської районної державної адміністрації видав розпорядження "Про організацію роботи 8 березня, де передбачалось, що компенсацію за роботу 8 березня слід провести, приєднавши їх до чергових щорічних відпусток.

Чи правомірним є розпорядження голови райдержадміністрації?

Заповніть таблицю порівняльного аналізу різних видів правових актів.

Види актів   Ознаки Акт органу виконавчої влади Закон Верховної Ради Вирок суду Контракт про військову службу  
Чию волю містить?        
Нормативний чи індивідуальний?        
Якою галуззю права регулюється його прийняття?        
Строк введення в дію        
Хто вправі відмінити?        

 

Задачі:

1. Розпорядженням Голови Самбірської районної державної адміністрації від 10.12.2003 р. спеціаліста І-ї категорії відділу містобудування і архітектури було переведено на посаду начальника відділу житлово-комунального господарства райдержадміністрації.

Дайте правову оцінку даної ситуації.

Визначте порядок скасування адміністративних актів.

 

2. Розпорядженням Голови Городоцької районної державної адміністрації було виділено кошти на утримання футбольної команди за рахунок коштів, передбачених в районному бюджеті по програмі “Селекція в тваринництві”.

Визначте, чи законним є даний акт.

 

Законодавство та література до теми:

1. Кодекс законів про працю. - К. : Атіка, 2002р.

2. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. //ВВРУ, 1999, № 20-21, ст.190.(із змінами)

3. Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України затверджене Указом Президента України від 15 листопада 2006 року // Урядовий кур’єр від 22 листопада 2006 року №220.

4. Указ Президента від 3 жовтня 1992 р. “Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів виконавчої влади” //Голос України 8 жовтня 1992, зміни 25.05.1998 р. // Урядовий кур”єр.-1998.-28 травня.

5. Указ Президента України від 10 червня 1997 р. “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності”// Урядовий кур”єр, 14 червня 1997 р. (із подальшими змінами).

6. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади від 28 грудня 1992 року.

7. Положення “Про проведення атестації державних службовців”, затв. Постановою КМ від 28.12.2000 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. –2002-№1: Державна служба в Україні.

8. Агеева Е.А., Полиевиц Т.А. Управленческое решение (основания понятия: содержание и управляющее воздействие) // Советское государство и право. – 1988. – №11. – С. 43-50.

9. Борденюк В. Співвідношення актів державного управління та актів місцевого самоврядування // Право України. – 2004. – №11.

10. Васильєв Г.Ф. Акты управления. – М.: Изд-во Моск.ун-та. – 1987.

11. Горбунова Л.М. Підзаконні нормативно-правові акти: організаційно-правові питання забезпечення законності. – Автореферат дис. на здоб. На здоб. наук. ступеня канд.. юрид. наук. – Київ. – 2005.

12. Горьова С. Нормотворча діяльність в умовах побудови в Україні правової держави // Право України. – 2000 р. – № 4.

13. Желєзняк Н. Нормотворча діяльність як форма реалізації державної правової політики // Право України. – 2004. – №7.

14. Демин А.В. Нормативный договор как источник административного права // Государство и право. – 1998. – №2.

15. Коліушко І., Тимощук В. Управлінські послуги - новий інститут адміністративного права // Право України. – 2001. – № 5.

16. Лазаров К. Критерии разграничения ничтожных й оспоримых административных актов // Советское государство и право. 1982. № 3.

17. Малиновський В. Функції прийняття управлінських рішень // Вісник Академії державного управління при Президентові України. – 1999. – № 3.

18. Марушевський Р. Розпочалася державна реєстрація нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади // Право України. – 1993. – № 4, С.23-24.

19. Обидіна І. Як уникати колізії між нормативними актами? // Право України. – 2000. – № 9.

20. Обидіна І. Правові акти управління // Право України. – 2003. – №7.

21. Олефір В. Монографічне дослідження про управлінські рішення в адмініістративній діяльності ОВС // Право України. – 2006. – №11.

22. Самсін І., Іваницька Н. Адміністративний договір – форма реалізації публічного інтересу // Право України. – 2006. – №6. – С.114-118.

23. Стефанюк В. Правові акти управління // Право України. – 2003. – №7.

24. Ткаченко Ю. Підстави і критерії визначення конституційності нормативно-правових актів // Право України. – 2000. – № 9.

 

 

ТЕМА 9. Методи діяльності органів виконавчої влади (2 год.)

 

1.Поняття, особливості і види методів діяльності органів виконавчої влади.

2.Переконання – один із основних методів діяльності органів виконавчої влади.

3.Адміністративний примус: поняття, особливості та види.

4.Характеристика заходів адміністративного примусу.

Контрольні запитання:

1. Від чого залежить вибір того чи іншого методу діяльності органів виконавчої влади?

2. В чому сутність методу переконання?

3. Що є підставою застосування заходів адміністративного примусу?

4. Чому адміністративно-запобіжні заходи можна вважати примусовими?

5. Які заходи адміністративного примусу застосовуються до юридичних осіб?

 

Завдання:

1. При оголошенні надзвичайного стану у зв'язку з ситуаціями техногенного характеру державні органи можуть вживати таких заходів:

- Тимчасово або безповоротно евакуювати людей з місць, небезпечних для проживання;

- Встановлювати карантин та проводити інші обов'язкові санітарні та протиепідемічні заходи;

- Запроваджувати особливий порядок розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності;

- Усувати від роботи на період НС, в разі неналежного виконання їхніх обов'язків, керівників державних підприємств, установ та організацій

 

До яких видів адміністративно-правового примусу нележать ці заходи?

2. Випишіть із нормативно-правових актів приклади наступних заходів адміністративного примусу:

а) примусове обстеження;

б) примусове вилучення;

в) призупинення діяльності;

г) примусовий огляд;

д) адміністративне обмеження.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...