Главная Обратная связь

Дисциплины:






Процесуальні рішення, які можуть прийматися проводом у ході виконання адміністративного рішення по суті справи 3 страница



Протокол про адміністративне затримання У протоколі про адмінзатримання зазначається число, місяць і рік його складання, а також назва населеного пункту, де він складений. Указується посада, повне найменування органу внутрішніх справ, звання, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка склала протокол про адмінзатримання.

Зазначаються відомості про особу, яка вчинила правопорушення і відносно якої провадиться адміністративне затримання, а саме: зазначається повністю (без скорочень) її прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць і рік народження, фактичне місце проживання на час вчинення правопорушення.

Указується назва міськрайліноргану внутрішніх справ або іншого приміщення (службовий кабінет дільничного інспектора міліції, громадський пункт охорони порядку тощо), куди доставлено затриманого, адреса його місця розташування, число, місяць і рік, а також час доставляння.

Зазначається частина статті та стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачена адміністративна відповідальність особи за вчинене правопорушення, а також мотиви затримання: припинення адміністративного порушення, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи та виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 261 КУпАП про місцеперебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, на її прохання повідомляються її родичі та адміністрація за місцем роботи або навчання, про що в протоколі про адмінзатримання робиться відповідний запис, де вказується, кому саме повідомлено і в який спосіб. Про затримання неповнолітнього обов'язково повідомляються його батьки або особи, які їх замінюють. У протоколі про адмінзатримання зазначається час, дата повідомлення і кому саме повідомлено.

Перед поміщенням до кімнати для затриманих в адміністративному порядку або в службовому приміщенні, куди доставлено затриманого, може проводитися особистий огляд уповноваженою на те особою однієї статі із затриманим і в присутності понятих тієї самої статі.

Огляд речей, ручної поклажі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється у присутності двох понятих і особи, у власності (володінні) якої вони знаходяться.

Про проведення особистого огляду й огляду речей згідно зі ст. 264 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення або у протоколі про адмінзатримання робиться відповідний запис, де вказуються прізвища, ім'я та по батькові та адреси місця проживання двох понятих.



Відповідно до ст. 265 КУпАП речі й документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів внутрішніх справ, про що у протоколі про адмінзатримання робиться запис, які саме речі, предмети, документи вилучені в затриманого, указуються їх індивідуальні ознаки, номери і т.ін., а за потреби - місця та обставини їх виявлення, якщо це має суттєве значення при розгляді адміністративної справи.

Вилучені речі й документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують або повертають власникові, або знищують, а при сплатному вилученні речей - реалізують.

У протоколі про адмінзатримання робиться перелік предметів одягу, в який була одягнута особа під час затримання.

Крім того, у протоколі про адмінзатримання відзначається, виявлені чи ні в затриманого при особистому огляді тілесні ушкодження. Якщо так, то у протоколі про адмінзатримання зазначається, які саме (синці, подряпини, різані рани тощо), на яких частинах тіла вони розташовані. У разі, коли затриманий потребує медичної допомоги, у протоколі про адмінзатримання вказується час її надання, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, до якого медичного закладу госпіталізовано затриманого.

При надходженні під час затримання, проведення особистого огляду, огляду речей заяв чи зауважень у протоколі про адмінзатримання робиться запис, ким вони зроблені, і викладається їх суть.

Затримання і пов'язаний з цим огляд речей кадрового співробітника розвідувального органу при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюються тільки в присутності офіційних представників цього органу.

Факт проведення особистого огляду й огляду речей у протоколі про адмінзатримання засвідчується підписами уповноваженої особи, яка робила огляд, затриманої особи і понятих.

У протоколі про адмінзатримання вказується дата, час і причина звільнення затриманої особи, які речі, предмети або документи повернуто їй при звільненні, а також чи є в особи, що звільняється претензії, і які саме, що засвідчується особистим підписом цієї особи.

Протокол про адмінзатримання підписується посадовою особою, яка його склала2.

Адміністративне розслідування

Воно є комплексом процесуальних дій, що спрямовані на встановлення обставин порушення, їх фіксацію та попередню кваліфікацію. В процесі розслідування мають бути встановлені три групи фактичних обставин: а) обставини, що мають безпосереднє значення для вирішення питання про наявність чи відсутність складу проступку: б) обставини, що знаходяться за рамками складу порушення, але мають значення для визначення виду і розміру стягнення: в) обставини про причини та умови, що сприяють скоєнню порушень.

У ході адміністративного розслідування можуть вчинитись наступні дії.

1) Митне обстеження підприємства, приміщень, транспортних засобів провадиться в присутності понятих (не менше 2-х осіб). Службова справа митних органів, яка організовує і провадить обстеження об'єкта, зобов'язана залучити до участі в обстеженні власника об'єкта або представника власника, а також має право залучити фахівця, представника транспортної організації, що перевозить вантаж, декларанта, свідка.

Про проведення митного обстеження згідно зі ст. 127 МК України складається протокол.

У протоколі вказується: місце і дата проведення обстеження; час його початку та закінчення, посада та прізвище особи, яка склала протокол, прізвище, ім'я та по батькові кожної особи, яка брала участь в обстеженні, а в необхідних випадках і його адреса, зміст обстеження та виявлені під час його проведення суттєві для справи обставини. Якщо під час проведення обстеження застосовувались фотографування, кіно та відеозйомка, звукозапис, або були виготовлені зліпки та відбитки слідів, то в протоколі мають бути вказані також технічні засоби, які було застосовано під час обстеження, умови та порядок їх застосування, об'єкти, до яких ці засоби було застосовано, та отримані результати. В протоколі має бути відзначено, що перед застосуванням технічних засобів про це були попереджені особи, які беруть участь в проведенні обстеження.

Протокол повинні прочитати усі особи, які брали участь у проведенні обстеження, їм мають бути роз'яснені права роботи зауваження, які підлягають внесенню в протокол.

Протокол підписується службовою особою митниці, власником (або його представником) об'єкта, що підлягав обстеженню, понятими, перекладачем, фахівцем та іншими особами, якщо вони брали участь в проведенні обстеження.

До протоколу додаються фотографічні негативи та знімки. кіноплівки, діапозитиви, фонограми, відеокасети, плани, схеми, зліпки та відбитки, які були зроблені під час проведення обстеження, а також пломби та печатки (зняті з об'єктів, що підлягали обстеженню).

Якщо хтось з учасників митного обстеження відмовляється підписати протокол, про це робиться відмітка, завірена підписом особи, яка провадила обстеження.

Особі, яка відмовилась підписати протокол, має бути надана можливість дати пояснення причини відмови, які вносяться до протоколу.

В разі виникнення в осіб, які беруть участь в обстеженні зауважень, пов'язаних з проведенням обстежень, їм має бути надана можливість письмово викласти їх у протоколі.

Обстеження може бути проведене в будь-який час доби в разі наявності необхідного освітлення.

Все виявлене на місці події має бути пред'явлене понятим, які, як правило, повинні переміщуватись разом зі службовою особою, що провадить обстеження.

Огляд речей та документів, виявлених під час обстеження, здійснюється, як правило, на місці проведення відповідної дії. В цьому випадку, коли для більш ретельного огляду предметів та документів потребується більше часу, або за інших обставин, огляд провадиться в митному органі, або в іншому приміщенні.

У випадках, якщо провадиться обстеження предметів та документів, що зберігаються в приміщенні, упаковках, транспортних засобах, тощо, які опечатані або опломбовані, потрібно під час розпечатування забезпечити збереження пломб і відбитків печаток.

Якщо під час обстеження були виявлені предмети, що є безпосередніми об'єктами порушення, а також документи, необхідні для порушення справи, службова особа митного органу, керуючись ст. 128 МК України, проводить їх вилучення. В необхідних випадках предмети або документи, що вилучаються, пакуються та опечатуються, про що в протоколі робиться відповідний запис.

Під час проведення митного обстеження об'єкту службова особа митного органу на підставі ст.40 МК України має право провести взяття проб і зразків вантажу, що обстежується, про що в протоколі робиться відповідний запис, а про взяття проб і зразків складається окремий протокол.

2) Опитування осіб у справі про адміністративні порушення.

Лідируючий суб'єкт (провід) може викликати та опитати будь-яку особу, якій можуть бути відомі які-небудь обставини, що підлягають уточненню. При цьому можуть викликатись також порушники для дачі усних і письмових пояснень у зв'язку із порушенням ними законодавства. Та згідно зі статтею 62 Конституції особи мають право відмовитись від дачі таких пояснень.

Очевидці (свідки), які викликані по одному і тому ж факту, опитуються порізно, та у відсутності інших очевидців (свідків).

Перед опитуванням необхідно засвідчити особу очевидців (свідка), роз'яснити йому його права та обов'язки, з'ясувати, чи володіє дана особа українською мовою, чи потрібен йому перекладач, якою мовою опитуваний буде давати свідчення.

На початку опитування з'ясовується відношення особи, що опитується, до переміщуваних через митний кордон речей, цінностей або вантажів і з'ясовуються інші необхідні відомості про особу, що опитується.

Опитування по суті справи, що знаходиться в провадженні, починається пропозицією до очевидця (свідка) повідомити все, що йому відомо про обставини, у зв'язку з якими він був викликаний для опитування. Після повідомлення службова особа митного органу може ставити питання.

Для опитування очевидця (свідка) віком від 14 до 16 років викликають педагога, а також законних представників або близьких родичів. Перед початком опитування цим особам роз'яснюються їх права та обов'язки, про що в протоколі робиться відмітка.

Вказані особи, які присутні при опитуванні, з дозволу посадової особи можуть задавати питання. Посадова особа може відвести питання, але відведене питання має бути занесене до протоколу.

Опитування осіб оформляється протоколом.

Свідчення очевидця записуються від першої особи і, по можливості, дослівно. В разі необхідності записуються поставлені очевидцю питання. По закінченні опитування протокол пред'являють опитуваній особі для прочитання, або на його прохання протокол зачитується уголос. Особа, яку опитували, має право вимагати доповнення протоколу та внесення в нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню до протоколу. Після того, як протокол прочитано, в ньому робиться запис про те, що всі свідчення записані правильно та очевидцем прочитані або написані ним власноручно, доповнень і зауважень немає. Якщо протокол написано на кількох аркушах, то очевидець та особи, які були присутні під час складення протоколу, підписують кожний аркуш окремо. Після подання свідчень, у разі прохання очевидця, йому має бути надана можливість написати свої свідчення власноручно, про що в протоколі опитування робиться відмітка.

В разі проведення опитування з участю перекладача, протокол опитування повинен включати вказівку про роз'яснення перекладачеві його обов'язків, що засвідчується підписом перекладача. В протоколі робляться відмітки про роз'яснення особі, що обпитується, її права на відвід перекладача та додається заява з цього приводу. Перекладач підписує кожний аркуш протоколу та протокол в цілому. Особа, яку опитують, своїм підписом у кінці протоколу підтверджує, що зроблений усно переклад протоколу відповідає її свідченням. Якщо протокол опитування було перекладено іншою мовою письмово, то переклад у цілому на кожний його аркуш окремо повинен бути підписаний перекладачем та особою, яка опитувалась.

3) Витребування документів, необхідних для розгляду справи.

З метою повноти та об'єктивності розслідування лідируючий суб'єкт (провід) має право витребувати будь-які документи та інформацію, необхідну для розгляду справи. При цьому в листі-дорученні вказується термін обов'язкового виконання.

4) Вилучення предметів і документів.

Вилучені речі і документи мають важливе доказове значення для ухвалення об'єктивного рішення в справі про правопорушення, і наявність такого «доказового» навантаження дозволяє говорити про необхідність ретельного фіксування їх у такому процесуальному документі, як протокол вилучення .

Якщо лідируючий суб'єкт має відомості про те, що в підприємстві, установі, організації знаходяться предмети, листи, документи або інша переписка, необхідні для розгляду справи про порушення, то вона має право провести вилучення таких предметів. Проведення вилучення в нічний час, за винятком негайних, випадків не допускається.

Вилучення оформляється протоколом (у двох примірниках), копія якого вручається під розпис про вручення представникові тих закладів, підприємств або організацій, де було проведене вилучення.

При проведенні вилучення обов'язкова участь понятих (не менше 2-х осіб) та представника підприємства або організації, де воно проводиться. Вказаним особам необхідно роз'яснити їх право бути присутніми при всіх діях і подавати заяви, що підлягають занесенню в протокол, з приводу цих дій.

У необхідних випадках для участі в проведенні вилучення слід запросити відповідного спеціаліста. Під час проведення вилучення можна запропонувати видати предмети, документи, що можуть мати значення для справи. Якщо вони видані добровільно та немає підстав підозрювати приховування розшукуваних предметів та документів, службова особа має право обмежитись вилученням виданого і не проводити дій по їх розшуку. Всі предмети та документи, що вилучаються, пред'являються понятим та іншим учасникам даної дії та в разі необхідності пакуються та опечатуються на місці, про що в протоколі робиться відповідний запис.

Назви предметів і документів, що вилучаються, обов'язково записуються в протокол з переліком їх реквізитів, ідентифікаційних ознак (номер, колір, розмір, т.п.). Деколи вилучення документів ставиться у залежність від попереднього застосування адміністративного затримання порушника.

У ході розслідування лідируючий суб'єкт має право прийняти рішення або про визнання вилучених предметів речовим доказом, або про повернення їх власнику за відсутністю необхідності.

Вилучені предмети, що є речовими доказами, підлягають зберіганню або до закінчення перевірки, або до вступу в силу остаточного рішення по даній справі.

Вилучені предмети оцінюють на підставі державних роздрібних цін, що діють в Україні, а за відсутністю таких цін - на підставі висновку експертів.

Перерахунок вилученої іноземної валюти, у валюту України провадиться за діючим на день виявлення адміністративного порушення курсом Національного банку України, що застосовується для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

6) Пред'явлення предметів і документів для впізнання.

У ході розслідування з метою встановлення тотожності об'єкта, що пред'являється, з об'єктом, що спостерігається при впізнанні, лідируючий суб'єкт має право пред'явити для впізнання порушнику, свідку, предмети та документи, які виявлені при огляді, обстеженні, особистому огляді, проведенні вилучення.

Про пред'явлення документів і предметів для впізнання службова особа складає протокол. У протоколі вказують відомості про особу, яка впізнає, про предмети та документи, що пред'явлені для впізнання, про час і умови проведення даної дії, при можливості дослівно подаються свідчення особи, яка впізнає.

У протоколі фіксуються роз'яснення особам, які беруть участь у впізнанні, їх прав і обов'язків.

До пред'явлення особам для впізнання предметів і документів вони попередньо опитуються про обставини, за яких вони спостерігали предмети, документи, про ознаки та особливості, завдяки яким вони можуть провести впізнання. Під час опитування особи, яка впізнає, необхідно з'ясувати:

- обставини і об'єктивні фактори спостереження; в яких умовах особа, яка впізнає, спостерігала об'єкт, в зв'язку з чим це відбувалося; в який час доби відбувалося спостереження, які були умови освітлення, як довго відбувалося спостереження, тощо;

- суб'єктивні фактори, що впливають на повноту та правильність сприйняття, стан зору особи, яка впізнає, особливості його пам'яті, чи добре він запам'ятав спостережуваний об'єкт, чи звернув увагу на індивідуальні ознаки спостережуваного об'єкта, і чи може він їх описати;

- наявність характерних ознак та індивідуальних особливостей об'єкта;

- чи може особа, яку опитують, упізнати об'єкт у числі інших однорідних;

- чи може хто-небудь підтвердити свідчення про ознаки та особливості об'єкта.

Об'єкт, який упізнають, пред'являється в групі однорідних об'єктів. Особа, що впізнає, повинна вказати на предмет або документ, про який вона дала свідчення. Питання, що наводять, -неприпустимі. Якщо особа, яка впізнає, вказала на один з пред'явлених об'єктів, вона повинна пояснити, за якими ознаками або особливостями його впізнала.

Пред'явлення об'єктів для впізнання проводиться тільки в присутності понятих.

Під час проведення впізнання слід вказувати такі вимоги:

- предмети і документи, що пред'являють, повинні бути одного найменування, призначення, розміру, форми, моделі, марки, кольору тощо:

- кількість предметів і документів має бути не менше 2-3, крім того, що впізнають.

Процес пред'явлення для впізнання відображають у протоколі в тій послідовності, в якій відбувалась ця дія. Свідчення особи, яка впізнає, фіксуються по можливості дослівно. Протокол підписують лідируючий суб'єкт, особа, яка впізнавала, поняті, а також перекладач та спеціаліст, якщо такі брали участь.

7) Проведення перевірки окремих сторін діяльності підприємств.

У ході митного розслідування у справі провід на підставі ст. 132 МК України своєю постановою, призначає і доручає перевірку діяльності підприємства, пов'язаної з порушеннями митних правил:

- службовій особі митного органу, в чиєму провадженні знаходиться справа, а в необхідних випадках, у залежності від обсягу, складності перевірки - групі осіб, до складу якої можуть залучатися спеціалісти, що не працюють у митній службі;

- організації, вищій по відношенню до тієї, яка допустила порушення;

- організації, що здійснює контроль за окремими напрямками діяльності підприємства-порушника, у питаннях, що віднесені до її компетенції.

З метою забезпечення повноти та своєчасності результатів перевірки або ревізії, пов'язаних з порушенням митних правил, службовій особі митного органу на підставі наявних відомостей, про правопорушення необхідно чітко сформулювати у дорученні питання, що його цікавлять, а також встановити термін виконання.

Термін проведення перевірки встановлюють залежно від терміну, необхідного для закінчення провадження у справі.

Висновки про результати перевірки повинні бути неспростовними, спиратись на факти, які пов'язані з порушенням законів. Вжиті за результатами перевірки заходи щодо усунення правопорушення, його причини і умови, що сприяли, фіксуються в матеріалах справи.

Під час проведення перевірки службова особа митного органу повинна виявити не тільки факт правопорушення, але і його наслідки до яких, серед іншого, відносяться матеріальні збитки, а також розмір збитків, хто їх зазнав, і хто в цьому винен.

Після закінчення перевірки її результати повинні бути в триденний строк повідомлені підприємству.

8) Проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, судноводіїв та інших осіб, які керують транспортними засобами, річковими і маломірними судами є обов'язковим щодо зазначених осіб з ознаками сп'яніння, а так само щодо зазначених осіб, незалежно від наявності ознак сп'яніння, - учасників дорожньо-транспортних пригод, внаслідок яких постраждали громадяни.

Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з рота, нестійкість пози, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Заява громадян про вживання водієм спиртних напоїв, а так само признання в цьому самої особи.

Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння є: наведені вище ознаки алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з рота), а також звужені чи дуже широкі зіниці, які майже не реагують на світло, сповільненість рухів чи відповідей на запитання. Специфічною ознакою можуть бути численні сліди від ін'єкцій на руках чи тілі.

Огляд водія (іншої особи) з використанням індикаторної трубки "Контроль тверезості" проводиться в присутності двох свідків. При цьому працівник міліції одержує згоду особи на її огляд на стан сп'яніння з використанням трубки "Контроль тверезості" або інших технічних засобів. У разі відсутності такої згоди огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

При отримані згоди трубку розкривають, безпосередньо, перед застосуванням у присутності особи, яку оглядають, і свідків. Працівник, котрий проводить огляд, надіває мундштук респіраторного балона на кінець трубки, що знаходиться ближче до реагенту, і пропонує особі, яку оглядають, взяти з упаковки індивідуальний мундштук одноразового використання, надіти його на протилежний кінець трубки і продути її до повного заповнення згаданого балона.

Наповнювач під дією парів алкоголю повинен протягом 1-2 хвилин змінити колір з жовтого на зелений.

Якщо колір реагенту змінився з жовтого на зелений, то пробу на вміст пари алкоголю в повітрі, що видихається, вважають позитивною. Якщо зміни кольору реагенту на зелений не відбулося, пробу вважають негативною.

Якщо оглянута особа не погоджується з результатами проби, цю особу направляють на огляд до закладу охорони здоров'я.

Огляд у закладах охорони здоров'я для встановлення стану сп'яніння особи проводиться будь-якої пори доби в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів лікарями-психіатрами-наркологами або у визначених органами охорони здоров'я лікувально-профілактичних установах чи пересувних спеціалізованих медичних лабораторіях лікарями-психіатрами. психіатрами-наркологами, невропатологами, спеціально підготовленими лікарями інших спеціальностей, фельдшерами фельдшерсько-акушерських пунктів, значно віддалених від лікувальних закладів.

Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння особи, затверджується регіональним органом охорони здоров'я за погодженням із відповідним органом внутрішніх справ. Проведення огляду на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.

Особи, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, повинні бути доставлені до місця проведення огляду не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення.

Лікарі лікувально-профілактичних закладів складають протокол огляду для встановлення стану сп'яніння. Протокол складається у двох примірниках, перший з яких видається працівнику міліції, службовій особі, уповноваженому працівнику підприємства, установи, організації, що доставила громадянина для огляду, і засвідчується підписом лікаря і печаткою, а другий залишається в закладі охорони здоров'я.

9) Проведення звукозапису, кіно- та відеозйомки як допоміжний засіб для розкриття адміністративних правопорушень.

10) Особистий огляд і огляд речей. Власник предмета має права: право бути присутнім при огляді; право оскаржити провадження огляду.

Процесуальне оформлення провадження огляду речей оформляється складанням окремого протоколу про проведений огляд чи про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи адміністративне затримання. Такий огляд провадиться за письмовим рішенням проводу і при наявності достатніх підстав припускати, що громадянин ховає при собі певні предмети.

Досить детально урегульована законодавцем і сама процедура провадження особистого огляду. Так, перед початком огляду посадова особа зобов'язана пред'явити громадянину письмове рішення проводу ознайомити громадянина з його правами й обов'язками при провадженні огляду і запропонувати добровільно видати приховувані предмети. Аналогічно з КпАП МК закріплює і можливість провадження особистого огляду тільки посадовою особою однієї статі з особою, що оглядається у присутності двох понятих тієї ж статі. При цьому виключається доступ у приміщення, де провадиться особистий огляд, осіб, що не беруть участь в огляді, і можливість спостерігати за провадженням цієї дії з боку таких осіб.

За результатами огляду складається акт, в якому зазначаються дата, місце, час огляду, посади та прізвища посадових осіб, характеристика та оцінка вилучених предметів, місце, де вони зберігатимуться. Тут же визначається можливий порядок оскарження дій службових осіб. Акт підписується митниками, понятими і, при згоді з його змістом, особою, щодо якої проводився огляд.

Особистий багаж глав представництв, дипломатичного і консульського персоналу, глав і членів міжнародних делегацій не звільняється від огляду, якщо є серйозні підстави припускати, що в ньому містяться предмети, які не призначені для офіційного чи особистого користування або предмети, ввезення чи вивезення яких заборонено законами і правилами або карантинними нормами.

11) Лабораторно-аналітичні дослідження. За їх підсумками складається протокол.

12) Проведення позапроцесуальних дій зацікавленими особами. Ці дії вчиняються зацікавленими особами з метою з'ясування обставин по справі без попереднього погодження цих дій із лідируючим суб'єктом (проводом). Тому ці дії варто називають позапроцесуальнними. До таких дій можна віднести товарознавчу оцінку автомототранспортних засобів, що проводиться за заявою громадянина, підприємства, установи, організації, що є зацікавленими особами. За результатами оцінки складається акт дослідження спеціаліста - товарознавця.

До актів, які можуть вчинитись на цій стадії винятково проводом відносять: про порушення або відмову у порушенні справи; про проведення особливих перевірок (окремих сторін діяльності підприємства, до прикладу); вчинення заходів забезпечення провадження (співпраця із системами інших міністерств, про адміністративне затримання особи, яка скоїла порушення; дача вказівок по вчиненню процесуальних дій та дача рекомендації по методиці розслідування.

Однак оперативність адміністративного процесу вимагає винятки з цього правила. В окремих випадках (пізній час, здійснення державного контролю у місцях, де відсутній телефонний зв'язок та інші види зв'язку, значне віддалення від органу публічної влади, можливість втрати доказів) при наявності ознак порушення, рішення про проведення усіх необхідних процесуальних дій може бути прийняте будь-якою службовою особою, якою виявлене правопорушення або прийнята заява чи повідомлення. Одночасно вживаються заходи до повідомлення керівництва публічного органу про прийняте рішення та хід розслідування.

Підготовка справи до вирішення

Підготовка справи до розгляду включає:

- визначення відсутності підстав, що виключають провадження у справі, а також чи відноситься до компетенції проводу вирішення даної справи. Якщо справа містить ознаки злочину, то матеріали справи передаються правоохоронного органу;

- перевірку, чи правильно складені протоколи та інші матеріали справи про адміністративне порушення;

- розгляд та вирішення клопотання особи, яка притягується до відповідальності, законних представників, адвоката та інших осіб, що беруть участь у розгляді справи.

- перевірка факту повторності скоєння порушення. До прикладу, посадова особа, яка готує матеріали до розгляду, робить на полі протоколу відмітку про відсутність повторності вчинення правопорушення із зазначенням посади і прізвища службової особи, яка надала необхідні відомості. Відсутність повторності протягом астрономічного (365 діб) року підтверджується такими відомостями як, до прикладу, відсутність відміток про вчинення зазначених порушень у талоні до посвідчення водія, а також офіційне підтвердження з ДАІ за місцем проживання порушника про відсутність даних про вчинення особою правопорушень, що цікавлять. У випадку надання такої інформації інспектор з адміністративної практики за місцем проживання порушника робить в Алфавітній книзі відповідний запис про вчинення особою правопорушення, який набирає чинності після надходження відповідного протоколу.





sdamzavas.net - 2021 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...