Главная Обратная связь

Дисциплины:






Процесуальні рішення, які можуть прийматися проводом у ході виконання адміністративного рішення по суті справи 4 страница



- вирішення питання про привід правопорушника на слухання його справи. Цей захід проводиться, якщо явка правопорушника до органу МВС є обов'язковою. Після встановлення особи, яка підлягає приводу, працівник міліції оголошує їй постанову про привід під розписку. Якщо особа, яка підлягає приводу, виявила бажання добровільно направляти до місця виклику, від неї береться письмове зобов'язання про явку в зазначений строк. Працівник міліції, призначений для виконання приводу, в такому випадку зобов'язаний проконтролювати прибуття (якщо привід виконується в межах одного населеного пункту) чи від'їзд такої особи до місця виклику, в якщо необхідно, надати допомогу в придбанні квитка на транспорт. У разі відмови від добровільної явки особа, яка підлягає приводу, доставляється до місця виклику примусово у супроводі працівника міліції. Застосування зброї, наручників, зв'язування або інших спеціальних засобів при цьому забороняється. Привід, крім виняткових випадків, не може проводитися в нічний час (з 22 до 6 години за місцевим часом). Особа, доставлена приводом, передається головуючому в засіданні органу, постанова якого виконується.

- підготовка і внесення проекту постанови у справі про адміністративне правопорушення. До прикладу, протокол про вчинення адміністративного правопорушення та інші матеріали справи, а також підготовлений відповідно до вимог ст.283 КУпАП проект документа з пропозиціями щодо адміністративної відповідальності, не пізніше, ніж за добу до дня розгляду справи, подаються керівником Відділу організаційно-методичної роботи керівництву держцінінспекції міністерства економіки України".

Про час і місце розгляду справи зацікавлені особи можуть бути повідомлені при складенні протоколу про правопорушення або шляхом надіслання повідомлення . В першому випадку одночасно з протоколом лідируючим суб'єктом заповнюється і корінець протоколу для підтвердження сповіщення посадової особи про місце і час розгляду справи. Якщо порушник відмовився від підпису протоколу, посадова особа, в провадженні якої знаходяться матеріали про адміністративне правопорушення, повинна повідомити про місце і час слухання справи особу, стосовно якої буде розглядатися справа про адміністративне правопорушення, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У другому випадку передбачається застосування статей 90, 91, 94, 96 Цивільно-процесуального кодексу України при викликах правопорушника, експертів, свідків, інших осіб повістками.

Виклики і повідомлення провадяться повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, представникам громадських організацій і трудових колективів за адресою, вказаною лідируючим суб'єктом, самими цими особами або іншими учасниками справи.



Повістки разом зі зворотною розпискою надсилаються рекомендованим листом або через розсильних.

Як виняток, повістку можна видати на руки зацікавленій особі або її представникові з їх згоди для вручення відповідним особам.

Повістка про виклик до проводу повинна бути завчасно вручена особі, яка викликається, але в усякому разі не пізніше ніж за п'ять днів до засідання.

Повістки про виклик, адресовані громадянам, вручаються їм під розписку. Зворотна розписка з їх підписом підлягає поверненню до проводу з зазначенням часу одержання.

Повістка, адресована юридичній особі вручається відповідній службовій особі, яка розписується про одержання її на зворотній розписці.

Коли особа, яка викликається, не буде виявлена у місці проживання, повістку вручають будь-кому з дорослих членів сім'ї, які проживають разом з нею, а при відсутності їх - домоуправлінню або адміністрації за місцем роботи, а в сільських місцевостях - виконавчому комітетові сільської Ради. Службова особа, яка одержала повістку, зобов'язана під свою відповідальність негайно вручити її належній особі.

При відмові адресата одержати повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, яка повертається до проводу. Відмітка про відмову одержати повістку стверджується підписом службової особи домоуправління чи виконкому сільської Ради або представника адміністрації за місцем роботи, або підписами не менше двох громадян.

Якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, провід розглядає справу після надходження повістки з підписом службової особи виконкому сільської Ради за місцем знаходження майна відповідача або домоуправління останнього відомого місця перебування зацікавленої особи про те, що вручити повістку адресатові не можна через його відсутність.

Вирішення справи

Законодавство передбачає колегіальний та одноособовий порядок вирішення справ. Колегіальний має місце в роботі адміністративних комісій, виконавчих комітетів місцевих рад. Компетенція адміністративних комісій поділяється на виняткову та загальну. У першому випадку мова йде про справи, які можуть розглядатись суто цими комісіями, тобто не віднесені одночасно до компетенції інших юрисдикційних органів. Загальна компетенція означає, що деякі справи альтернативно можуть розглядатись виконавчими комітетами чи адмінкомісіями. Засідання адмінкомісії має відбуватись, як правило у неробочий час. Засідання повноважне, якщо присутні не менше 50% складу комісії.

У разі відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу про порушення може бути розглянуто лише у випадках: коли особа, яка вчинили порушення не встановлена; порушення вчинене під час пересилки предметів у міжнародних поштових відправленнях: особі, яка притягується до відповідальності було своєчасно повідомлено про місце та час розгляду справи, але від неї не надійшло клопотання про перенесення часу розгляду справи; коли є дані про те, що на час розгляду справи особа знаходиться поза межами України'.

На цій стадії вирішується питання про вилучення предметів (речей, валюти та цінностей), для забезпечення стягнення штрафа. В разі несплати штрафу у встановлений строк, він стягується автоматично (без прийняття проводом рішення про зміну способу виконання; з сум, одержаних від реалізації предметів, вилучених в рахунок забезпечення стягнення штрафу.

Є декілька способів усунення такої вади провадження, як відсутність вимоги ведення протоколу засідання по вирішенню справи одноособовим органом. Перший спосіб застосовується в державній податковій службі. Разом зі скаргою провід, постанова про накладення стягнення якого оскаржується, надсилає до вищестоящого органу (посадової особи) зауваження та пояснення, якщо вони були подані зацікавленою особою-скаржником під час перевірки і розгляду матеріалів перевірки та винесення постанови, висновки державної податкової адміністрації (інспекції) щодо поданих зауважень і пояснень, постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є юридичне владним актом управління. Він породжує відносини відповідальності, бо є завершальним юридичним фактом в фактичному складі адміністративної відповідальності. Законність і обґрунтованість постанови надає цьому документу такі якості, як доцільність, справедливість, винятковість, обов'язковість виконуваність.

Законодавство не регулює питання кількості постанов при ідеальній сукупності проступків, що розглядається одним і тим самим проводом. Пропонують приймати одну постанову, що відповідатиме частині 2 статті 36 КпАП України. При вчиненні проступку групою осіб теж пропонують приймати одну постанову. Бо так можна краще розкрити суть справи. Крім того, такий підхід дає уявлення про ступінь вини кожного порушника.

Постанова має складатись із вступної, описово-мотивувальної і резолютивної частин. У вступній частині вказуються: назва документу, дата і місце розгляду, назва органу, що розглянув, прізвище, ім'я та по батькові особи, стосовно якої винесена постанова; вказівка закону, згідно яким особа притягується до відповідальності; відомості про участь у розгляді справи законних представників, захисника, прокурора. Мотивувальна частина зливається з описовою. В ній зазначають: суть порушення й обставини скоєння, докази вини; ставлення особи до скоєного; обґрунтування юридичної кваліфікації правопорушення; зсилка на закон, що уповноважує даний орган розглядати справи. Резолютивна частина містить: суть прийнятого рішення, вид і розмір стягнення, строк і порядок оскарження постанови, відомості про її оприлюднення (вручення, пересилання правопорушнику).

Постанова підписується посадовою особою (особами) та скріплюється гербовою печаткою.

Виконання. Постанова про накладення стягнення звертається до виконання проводом (органом, посадовою особою), який виніс постанову. Це означає, що саме ця посадова особа чи саме в такій організаційній формі орган повинні прийняти рішення про звернення постанови до виконання. Тому неправомірною є практика деяких міністерств (інших центральних органів виконавчої влади), які перекладають дану функцію на інших посадових осіб органу, що виконує функції проводу. До прикладу, у Міністерстві економіки в разі ненадходження до держцінінспекції протягом п'ятнадцяти днів копії прибуткової квитанції банківської установи, відповідальний працівник відділу організаційно-методичної роботи, за погодженням з керівником Відділу організаційно-методичної роботи держцінінспекції, відправляє примірник постанови про накладання штрафу до державного виконавця .

Звернення стягнення до виконання означає вручення або надіслання постанови порушникові, направлення до державного виконавця для виконання у примусовому порядку. Формою звернення вважають передачу копії постанови про накладення адміністративного стягнення особам, на яких покладено виконання, за наявності реальних передумов для початку фактичного виконання. Так, державний виконавець відділу державної виконавчої служби за місцем роботи може повернути постанову про накладення стягнення через неможливість її виконання. Тому нова вважатиметься дійсно зверненою до виконання, коли провід перешле її на виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем знаходження його майна.

Виконання постанов суддів проводиться негайно, оскільки ця постанова не підлягає оскарженню. Виняток складають виправні роботи, початок відбування яких не може бути розпочатий раніше дня наступного за днем винесення постанови, оскільки строк робіт обчислюється повними днями.

Постанова набирає чинності з моменту винесення. Тому примусове її виконання можливе (окрім штрафу) з моменту винесення.

Крім звернення, стягнення до виконання на стадії виконання можуть вчинятись і такі процесуальні дії:

1) затримання транспортного засобу до сплати порушником штрафу, у відповідності з частиною п'ятою ст.265 КпАП України в разі ухилення порушника від сплати штрафу;

2) відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення (ст. ЗОЇ). Строк відстрочки повинен обчислюватись з дня, наступного за днем винесення постанови, а щодо арешту - з моменту винесення постанови. Питання вирішується як по власній ініціативі проводу, так і за ініціативою зацікавлених осіб. Питання може ініціюватись неодноразово, однак сума відстрочених періодів не повинна перевищувати одного місяця;

3) про скорочення строку позбавлення спеціального права, наданого особі, (ст. 320);

4) про заміну невідбутих виправних робіт штрафом чи адміністративним арештом (ст. 325). Заміна невідбутих виправних робіт допускається, якщо не сплинув 3 місячний строк для звернення постанови до виконання;

5) про припинення виконання постанови (ст. 302) Це питання може бути вирішене за ініціативи органу, що виніс постанову, а також органів, які здійснюють безпосереднє виконання. Про це провід робить запис у цій постанові з посиланням на акт амністії, закон про скасування норми про адміністративну відповідальність або свідоцтво про смерть правопорушника;

6) заміна зобов'язаної особи: у разі відсутності у неповнолітнього самостійного заробітку. Питання вирішується у формі мотивованої постанови (ч. 2 ст. 307).

В підзаконних актах дається відповідь на окремі питання, що виникають в практиці виконання адміністративних покарань.

Штраф. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником через установи банку до Державного бюджету на відповідний бюджетний рахунок Державного казначейства України згідно з Класифікацією доходів та видатків Державного та місцевих бюджетів України.

Конфіскація. Після винесення постанови про конфіскацію вогнепальної зброї та боєприпасів вогнепальна зброя та боєприпаси зберігаються в проводу, який виніс постанову, протягом одного місяця, якщо за цей строк постанова не буде оскаржена в установленому законодавством порядку, про що він повинен бути повідомлений. Вогнепальна зброя реалізується через спеціалізований комісійний магазин, а боєприпаси знищуються. У разі оскарження постанови вогнепальна зброя та боєприпаси зберігаються до остаточного вирішення справи.

Провід, який виніс постанову про конфіскацію вогнепальної зброї, звертається в письмовій формі до органу внутрішніх справ за місцем свого знаходження за направленням на реалізацію конфіскованої вогнепальної зброї. Орган внутрішніх справ в місячний строк зобов'язаний видати направлення на реалізацію вогнепальної зброї або дати мотивовану відмову. В орган внутрішніх справ подаються: копія постанови про конфіскацію зброї, вогнепальна зброя, а також, якщо є, дозвіл на її зберігання.

Придатність вогнепальної зброї до подальшої експлуатації визначає технічна комісія.

Вогнепальна зброя, яка визнана технічною комісією непридатною до подальшого використання, підлягає знищенню. Проводу видається копія акта, підписаного членами технічної комісії, в якому зазначається: коли і хто здійснював огляд, яка вогнепальна зброя була оглянута, з яких причин зброя непридатна для подальшого використання.

У випадках коли конфіскована вогнепальна зброя визнана придатною до подальшої експлуатації, вона реалізується через спеціалізовані комісійні магазини в порядкує.

Позбавлення спеціальних прав. У разі ухилення водія, якого позбавлено права керування транспортними засобами, від здачі посвідчення водія, службова особа, яка винесла рішення про позбавлення права керування, вживає необхідних заходів до вилучення посвідчення, інформує дільничних інспекторів міліції, працівників дорожньо-патрульної служби і дорожньої міліції ДАІ, адміністрацію за місцем роботи порушника і т.п.

Стадії провадження за скаргою на постанову про накладення адміністративного стягнення

Порушення провадження. Ініціатива порушення провадження за скаргою може виходити від зацікавлених осіб (порушника, потерпілого). Постанова може бути переглянута за протестом прокурора, власною ініціативою проводу, що прийняв постанову, головою вищестоящого органу (внутрішніх справ, суду). Однак процесуальною формою забезпечено тільки розгляд скарги чи протесту.

Існує два види скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення: загальні і спеціальні. Провадження за спеціальною скаргою врегульовано главою 24 КпАП України та ст. ст. 393, 397 МК України. На постанову судді допускається подача тільки загальної скарги в порядку, передбаченому ЗУ "Про звернення громадян". Потерпілі юридичні особи мають право звертатись на основі статті 40 КпАП України та ГПК України до господарського суду із заявою про визнання недійсним рішення юрисдикційного органу в частині відшкодування збитків, заподіяних порушенням.

Спеціальна скарга має два канали спрямування: адміністративний (до вищестоящого органу) або до суду. Тобто варіант оскарження єдиний - альтернативний. До прикладу, постанова адміністративної комісії може бути оскаржена до виконавчого комітету місцевої ради або до місцевого суду.

Десятиденний строк звернення зі скаргою починається наступного дня після підписання проводом постанови про накладення адміністративного стягнення. Фактично цей строк обчислюється з дня отримання постанови особою, стосовно якої її винесено.

Дотримання встановленого строку для подання скарги може бути підтверджене квитанцією або датою на поштовому конверті (обов'язково додається до скарги), даними реєстраційних журналів, підписами осіб, які приймали скаргу, іншими відомостями. Цей строк закінчується в кінці робочого дня.

Нез'ясованим залишається питання відмови органу у прийнятті скарги. Пропонують спрощену письмову форму у вигляді накладення мотивованої резолюції на скарзі. Розгорнуті мотиви можуть бути дані у супровідному листі. Пропущений з поважних причин строк подання скарги може бути поновлений на підставі заяви скаржника'. При цьому дана заява може бути викладена окремо від скарги, а може міститись безпосередньо у тексті скарги.

Скарга, що надійшла до органу, постанова якого оскаржується, протягом трьох діб надсилається разом зі справою до посадової особи, органу, уповноваженого її розглядати.

Необхідно уникнути дублювання розгляду скарги судом та органом управління при альтернативній підвідомчості розгляду скарг. Відомо, що судова юрисдикція домінує над управлінською. У податковій службі передбачається, що при передачі скарги до органу уповноваженого розглядати скаргу, додатково подається висновок, в якому зазначається про подання чи неподання скаржником аналогічної скарги до суду на постанову у справі про адміністративне правопорушення. При виявленні факту, подачі скарги в суд до того, як аналогічна скарга подана в орган управління, органи митної служби залишають скаргу без розгляду і скарга надсилається в суд, про що повідомляється особа, яка подала скаргу.

Не підлягають оскарженню власником постанови про конфіскацію предметів, у особи, що не є власником цих предметів. У випадку, коли на ці предмети заявляють права особи (особа), які не є суб'єктами адміністративного порушення, це питання може бути вирішено в судовому порядку шляхом пред'явлення позову власником предметів особі, яка притягується до відповідальності. Скарга може бути відкликана заявником назад у будь-який момент до її вирішення.

Підготовка справи до вирішення. При підготовці до розгляду справи про оскарження необхідно: 1) витребувати від посадової особи, яка винесла постанову: протокол; постанову про накладення стягнення; розписку особи, на яку накладено стягнення, про вручення їй постанови з вказівкою дати вручення; 2) провести попередню бесіду зі скаржником та іншими зацікавленими особами; 3) призначити час і місце розгляду скарги (у формі накладення резолюції в справі, або складення службової записки, що долучається до справи);

Вирішення справи. Процесуальні права суб'єктів процесу викладені в статтях 17-19 ЗУ "Про звернення громадян" від 2.10.1996 р. При розгляді скарг спірне правовідношення досліджується у повному обсязі. Провід, не пов'язаний доводами, викладеними у скарзі, протесті. У проводу у справі по скарзі відсутні повноваження щодо перегляду постанови у справі про адміністративне правопорушення в частині стягнення майнових збитків (окрім їх зняття).

Рішення по скарзі повинно мати таку структуру: 1) вступна частина (назва рішення і органу, що розглянув скаргу; дата і місце розгляду; прізвище, ім'я, по батькові заявника; дата винесення постанови, що оскаржувалась, вказівка на орган, що виніс постанову); 2) описово-мотивувальна частина (суть оскаржуваної постанови; правова вимога заявника і доводи на її обґрунтування; аналіз наявних у матеріалах справи доказів; посилання на процесуальний закон); 3) резолютивна частина: суть прийнятого по скарзі рішення; строк його оскарження чи опротестування). Про будь-яке прийняте рішення посадова особа, дії якої оскаржувалися письмово, повідомляється особою, яка розглядала скаргу.

Виконання рішення. В ході цієї стадії здійснюється поворот виконання (ст. 296 КпАП) Ініціатива про поворот виконання може виходити від особи, щодо якої винесена постанова, потерпілого, законних представників, проводу, трудового колективу чи громадської організації за місцем роботи, проводу, що розглянув скаргу. Поворот попередження означає, що провід, який прийняв постанову, письмово приносить вибачення особі, щодо якої була винесена постанова. Поворот арешту чи виправних робіт врегульований Законом України "Про порядок відшкодування збитків, заподіяних неправомірними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду".

Постанова проводу, що прийняв постанову про накладення стягнення, про відшкодування збитків повинна складатись із 3 частини: вступну, описово-мотивувальну та резолютивну. Постанова повинна містити: назву органу, що виніс постанову; дату її винесення; дату і підстави закриття провадження по справі; зміст вимог громадянина; детальний розрахунок втраченого громадянином заробітку зі зсилкою на документи; період, на який громадянин був усунутий від попередньої посади; розмір заробітку одержуваного в цей період; підсумкова сума в рахунок зарплати та незаконно стягнутих збитків і витрат на юридичну допомогу; порядок виплати загальної суми; порядок і строки оскарження постанови.

При скасуванні постанови про накладення штрафу і якщо штраф вже було стягнуто, повернення стягнених грошових сум здійснюється фінансовими органами на підставі рішення органу, який скасував застосування штрафу. Для повернення грошових сум потерпілому видається завірена підписом та печаткою копія рішення про скасування постанови. Після чого він має звернутися до районного (міського) фінансового відділу для вирішення питання про повернення стягненої суми штрафу.

Особа, у відношенні якої штраф було скасовано, повинна подати до установи банку, яка прийняла суму штрафу на поточний рахунок "для штрафів", заяву про повернення утриманого штрафу, оригінал рішення про скасування стягнутого штрафу і довідку з бухгалтерії чи установи банку, що перерахували суму штрафу, з вказівкою дати банківської операції .

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення вилученого посвідчення водія, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. Якщо з громадянина стягнуті майнові збитки в порядку цивільного судочинства, то при повороті виконання рішення суду перегладаеться за ново виявленими обставинами.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...