Главная Обратная связь

Дисциплины:






емоційне відчуження, виховання в культі хвороби, виховний контроль через викликання почуття провини, авторитет батьків, побудований на хибному підґрунті



Марків Тетяна Григорівна, студентка групи СП4.

Керівник: Обліжок Галина Миколаївна.

Мета курсової роботи: дослідити, які помилки допускають батьки при вихованні своїх дітей;

Завдання: вивчити, які чинники впливають на неефективність виховання дітей в сім'ї; проаналізувати наслідки неправильного виховання;

Актуальність роботи: Сім’я – це те перше середовище, у яке потрапляє дитина одразу після народження, а батьки є тими наставниками, які супроводжують її перші кроки і саме від них залежить те які сліди залишать після себе їх діти. Виховання дітей – найважливіша галузь нашого життя, оскільки від того, яким воно буде залежатиме наше майбутнє, майбутнє країни.

Кожна доросла людина, перед тим як стати батьком чи матір’ю, проходить так звану «школу життя» при якій відбувається дозрівання її особистості. Сюди відносяться навчання в школі, університеті, отримання досвіду від старших, самоосвіта. На жаль, не всі батьки займаються спеціальною підготовкою до батьківства і в процесі виховання дитини можуть допускати багато помилок.

Виховання в сім'ї не завжди успішне. Негативний вплив на нього мають ряд чинників, а саме: неповна сім'я, погані житлові умови, низьке матеріальне забезпечення. Проблеми з вихованням дітей виникають у сімей які є педагогічно неспроможні, педагогічно пасивні та антипедагогічні.

Темп перетворення життя надзвичайно прискорився. Нове покоління неминуче попадає в інші умови життя, чим їхні батьки. Молодь охоче сприймає, приміром, волю вибору професії, але це вимагає від них більшої самостійності та відповідальності. Для правильного вибору однієї волі мало, необхідний життєвий досвід, якого ще недостатньо. Досвід батьків народився в інших умовах і тому не завжди може застосовуватись в нових. Тому для того, щоби дитина приймала правильні, виважені рішення необхідний контакт, постійне спілкування, батьківська порада і підтримка, а не насаджування своїх ідей, досвіду.

Виховуючи дітей найчастіше батьки допускають такі помилки: 1. Небажання прислухатися до дитячої думки. 2. Перевищення батьківської влади. 3. Розбіжності у вихованні. 4. Непослідовність у вихованні. 5. Емоційне відкидання. 6. Виховання вундеркінда. 7. Гіпопротекція. 8. Гіперпротекція. 9. Надмірна суворість. 10. Батьківський егоїзм.

Не завжди батькам вдається об’єктивно здійснювати своє виховання, не завжди вони вміють прослідкувати причинно- наслідковий зв'язок між вихованням і вчинками дитини. Якщо батьки постійно повторювали дитині ще змалечку, що вона «нехлюя, бовдур, нездара», то рано чи пізно дитина починає в це вірити. Дітям часто доводиться чути від батьків фрази на зразок: «Коли ж ти подорослішаєш?», «Як би ти не старався, у тебе все одно нічого не вийде, давай краще я!», «Ти ж моє горе!» тощо. Усе це і багато інших батьківських виразів — програмувань, прийнято називати «батьківськими директивами». Кожен із нас у своєму житті завжди використовує певний стиль спілкування з дитиною, ставить свої очікування до неї, прагне самореалізуватися на дітях тощо. Проте якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли здоровими, успішними, впевненими у собі людьми, які вміють чітко ставити перед собою мету, цілеспрямовано працювати над досягненням своєї цілі, ми змалечку повинні виховувати своїх дітей в любові, розумінні, терплячості.



2.3. А. С. Макаренко виділяв такі основні помилки сімейного виховання: низька згуртованість і значна розбіжність членів сім’ї у питаннях виховання, незнання батьками психологічних особливостей своєї дитини, гіперпротекція, гіпопротекція,

емоційне відчуження, виховання в культі хвороби, виховний контроль через викликання почуття провини, авторитет батьків, побудований на хибному підґрунті.

Головна помилка батьків — змусити дитину думати, що її люблять за її успіхи, а не за те, що вона є. Через це дитину можуть мучити комплекси, вона втратить впевненість у собі, віру у свої сили. Такі діти ростуть замкнуті та не вміють спілкуватися з однолітками. Щоб насадити дитині комплекси, батькам багато не потрібно. Достатньо постійно порівнювати успіхи дитини з аналогічними у інших дітей, рідко хвалити, любити за щось конкретне або навпаки, занадто перехвалювати. Хваліть, а не порівнюйте Дорослі повчають: «Ти поганий, руки не мив, а Юля акуратна. Ти отримав двійку, а Маша ось відмінниця». Ось так непомітно і готується ґрунт до проростання квітки під назвою «комплекс неповноцінності». Маніпулювання дитиною Часто батьки виховують дитину так, щоб нею можна було керувати, маніпулювати, як виникає страх зробити що-небудь не так, невпевненість у собі, боязкість, сором, і постійна перевірка: чи я гарно одягнений, чи добре виглядаю, а що подумають інші.

Дитячий егоїзм виховується батьками, але страждають від нього насамперед діти. Егоїзм виховується самопожертвою батьків, егоїзм зростає з батьківського почуття вини, дитячий егоїзм виникає через розбіжності між батьками.

Мабуть, до найсерйозніших помилок батьків у вихованні дітей можна віднести невміння жити з дитиною в добрих відносинах. Батьки часто діють тільки дисциплінарними методами, вимагають безумовного підпорядкування, прагнуть зробити дітей поступливими та слухняними, але ж дитині від них потрібне душевне тепло і розуміння, а не сувора дисципліна!





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...