Главная Обратная связь

Дисциплины:






ДЖЕРЕЛА ЗДОРОВ'Я ДИТИНИ



Осмислення понять про здоров'я дитини раннього та дошкільного віку дає змогу визначити велику значущість умов її життя, оптимальне створення яких впливає на формування, збереження, зміцнення, відтворення, передачу (ФЗЗВП) здоров'я. Умови — це фундамент для формування навичок здорового способу життя, джерело здоров'я. Серед багатьох соціально-побутових, природничо-екологічних та педагогічних умов на перше місце треба поставити правильно організований, індивідуально-диференційований природний ритм життя дитини.

Організація життя малюка, забезпечення його в часі та послідовності всім необхідним, виконання дорослими основних вимог виховання, забезпечення потреб формує у дошкільників умовні рефлекси на час, на ситуацію, мобілізує і дисциплінує органи чуттів, які несуть інформацію всім життєдіяльним системам внутрішніх органів про їх завдання, працю, відпочинок. Так формується працездатність організму.

Біологічний ритм (є «жайворонки» і «сови»), в свою чергу, впливає на рівень і динаміку працездатності дітей, на стан їхнього здоров'я, регулює час напруження, збудження і релаксації (відпочинку, розслаблення) організму.

Фізична, емоційна і психічна працездатність залежить не тільки від нервового потенціалу організму, але й від того, як він вичерпується та відновлюється самою дитиною.

Якщо життя не упорядковане, напружене або мляве, то внутрішні процеси організму малюка працюють не узгоджено. Перевантаження робочого дня дошкільників, надмірна кількість занять, ігор, інших справ, призводить до перевтоми, до фізичного і психічного стресу або й хронічної втоми. Слабшають захисні сили організму і дитина занедужує, а потім і хворіє.

Дитина — творіння природи. Щоб малюк ріс, фізично розвивався, йому необхідні природні сили: сонце, земля, повітря, вода в усіх проявах агрегатного стану — росі, снігові, паморозі. Тому повсякденне загартовування організму дітей вищезазначеними природними факторами є безцінною і дуже впливовою на здоров'я умовою.

Спеціальне загартовування, максимальне перенесення діяльності малюків у природу є не тільки цінними гігієнічними засобами фізичного виховання, але й першими зв'язками дитини з життєдайними силами природи, які допомагають їй усвідомлювати себе як частинку природи і Всесвіту.

Діти, які відчувають природу — буяння рослин, аромат квітів, шелест трав, спів птахів, вже не зможуть знищити цю красу. Навпаки, в них з'являється потреба жити в злагоді з цими творіннями, допомагати їм, любити їх, спілкуватися з ними. Встановлення гармонійних зв'язків з живою та нежи­вою природою розвиває органи чуттів, які є посередниками між довкіллям та мозком, трансформаторами і ретрансляторами енергії природи в тіло дитини.



Вагоме місце в житті дитини посідає харчування. Воно забезпечує енергією весь організм, окрім того, їжа для дитини - це, перш за все, основа для побудови мозку — головного «керівника» фізичних органів, психічних процесів, емоцій і почуттів; напруженої, копіткої і врегульованої роботи центральної нервової системи, мислення і волі.

Нині важко вести мову про раціональне харчування дітей в дошкільних закладах та родині. Але найкраще — це використовувати дарунки нашої матінки-землі, що родить картоплю, буряки, моркву, гарбузи, капусту, огірки, горіхи, яблука тощо. Наші пращури вживали те, що дарувала природа: їли рослинну їжу, мед диких бджіл.

Одвічні українські овочеві та фруктові страви: гарбузова каша, тушкована або квашена капуста, малосольні огірки, печена картопля, мамалиґа, тетеря, щерба, борщ, узвар, кисіль.

Таке харчування сприяє виведенню шкідливих елементів з організму, поповнює його вітамінами, збагачує сили дітей, прискорює процеси росту.

Важливе значення для росту дитини має також формування культурно-гігієнічних навичок та профілактика шкідли­вих звичок (смоктання брудних пальців, обгризування нігтів, витирання носа рукою, плювання на землю тощо).

Оволодіння культурними навичками (миття рук, ніг, волосся, вмивання обличчя, користування хустинкою, серветкою тощо) допомагає дитині уникнути інфекцій. Чиста шкіра сприяє зміцненню здоров'я: вона дихає, виділяє із організму речовини окислення, захищає внутрішні органи, регулює тепловий обмін. Дозоване приймання ультрафіолетових сонячних променів дає організму природний вітамін Д, необхідний для формування кістково-м'язових тканин.

Чистота, охайність приміщення, де перебувають малюки, свіже повітря в ньому створюють необхідні умови для здоров'я і є його запорукою.

Свіже повітря, чисті вікна наповнюють організм дитини силою природи, допомагають легеням, очам максимально сприймати сонячну енергію, яка потім трансформується в цілющу, життєдайну силу, створює бадьорість.

Дуже корисна для росту та розвитку малюка рухова активність. Вона є природною біологічною потребою, рівень забезпечення якої визначає подальший структурний і функціональний розвиток організму дитини. М'язова діяльність при цьому стимулює її фізичний, сенсорний та інтелектуальний розвиток, підвищує адаптаційні можливості до сприймання довкілля, природи, створює умови до формування, збереження й зміцнення здоров'я дитини як біологічної істоти та соціального суб'єкта.

Усі ці фактори мають спонукати педагогів і батьків до створення комплексного блоку умов для розвитку рухів малюків, а саме:

· задоволення потреби кожної дитини в рухах, виховання інтересу до них;

· дотримання оптимальної рухової активності в ігровій, трудовій, навчальній діяльності з метою забезпечення нормального фізичного розвитку дітей, зміцнення їхнього здоров'я;

· раціональне використання ранкової, коригуючої та гігієнічної гімнастики, фізкультурних занять, елементів аеробіки, рухливих ігор, спортивних свят і розваг у поєднанні з іншими оздоровчими заходами: різними видами масажів, елементами фітотерапії, ароматерапії, кольоротерапії, музики, художнього слова, малих фольклорних форм (колисанок, загадок, приказок), народними святами, пальцевими іграми, мімічними вправами відповідно до індивідуальних і вікових особливостей дитини;

· формування постави дітей у процесі проведення різноманітних форм фізичного виховання;

· спорудження та оснащення спортивних майданчиків, фізкультурних куточків спортивним інвентарем для розвитку гімнастичних рухів дітей;

· проведення організаційних форм фізичного виховання на високому методичному рівні для забезпечення рухової активності дітей та достатньої якості виконання ними гімнастичних вправ;

· забезпечення позитивного спілкування дітей між собою та з дорослими в руховій, ігровій, навчальній і трудовій діяльності;

· сприяння піднесенню соціального статусу (авторитету) кожної дитини завдяки її діяльності, активності серед товаришів, вихователів, батьків як важливої умови формування соціального здоров'я.

Як відомо, одним із вагомих компонентів характеристики здоров'я є психічний стан дитини. Він складається з особливостей нервової системи, рівня розвитку психічних процесів та психічного стану малюка. Кожен прояв цих складових у дитини дає здоров'ю плюс або мінус. Високий рівень збудженості, тобто імпульсивності, тривожності, агресивності посилає негативні імпульси увазі, уявленню, сприйманню.

У дитини виникає неупорядкований, хаотичний нервово-психічний стан, який негативно позначається на роботі мозку і вегетативній нервовій системі, що керує роботою внутрішніх органів і систем. Це призводить до погіршення стану здоров'я і хвороб. Тому батьки і педагоги повинні бути зацікавлені в тому, щоб їхні діти були психічно здоровими. Це залежить від багатьох чинників та умов: психологічного клімату в сім'ї, групі, ставлення до дітей, позитивного характеру спілкування з ними, співдружності і співпраці. Контакти між дорослими і дітьми повинні бути позитивними, емоційно наповненими. Дитина, батько, мати, бабуся, дідусь та педагог — це друзі, ділові партнери в іграх, праці, навчанні.

Діти болісно переживають негативні прояви поведінки дорослих, яких вони вважають своїми захисниками, і це одна з важливих причин поганого стану здоров'я малюків.

Найчастіше негативна поведінка малюків не є проявом неприязні до дорослих. Це нерозуміння, незнання правил поведінки в суспільстві, відсутність знань про людину, невміння правильно сприймати її зовнішньо та емоційно — внутрішньо. А зразок поведінки подають самі дорослі.

Щоб не виникало непорозумінь, необхідно вчити дітей правил етичної поведінки в різних місцях, ситуаціях, дотримання їх, коли малюки запишаються самі без дорослих; пізнавати людину не тільки зовнішньо, але й відчувати її внутрішній емоційний стан, адекватно реагувати на нього. Ці знання пробуджують у дітей почуття емпатії (чуйність, співчуття) до людини, що стимулює прояви вищих почуттів (любові, довіри, радості), моральних якостей (поваги, чуйності, правдивості), формування позитивних морально-во­льових рис характеру, які є зачатками моральності, чистих помислів, культури взаємин, милосердя, доброти, турботи про іншого, чинниками духовного здоров'я дітей.

Вищезгадані соціально-побутові, природні, економічні, педагогічні умови, їх створення, реалізація є першоосновою роботи батьків і педагогів з формування, збереження, зміцнення, відтворення, передачі (ФЗЗВП) здоров'я дітей раннього і дошкільного віку.

Забезпечення їх виконання, дотримання правил поведінки стимулює фізичний і психічний розвиток дітей, сприяє зміцненню їхнього здоров'я - невиконання обертається злісними причинами дитячих хвороб.

У дошкільних закладах має бути створена атмосфера сприяння розвитку валеологічної освіти, щирого піклування про здоров'я дітей, бажання підвищити особисті знання з валеології, а також самим вести здоровий спосіб життя, періодично здійснювати медично-валеологічний моніторинг.

Лише після оволодіння дорослими знаннями з валеології в дошкільних закладах і родині може здійснюватися робота з передачі цих знань дітям.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...