Главная Обратная связь

Дисциплины:






ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ



ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ

КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів напряму підготовки 6.020302,

спеціальностей 7.020302 та 8.020302 «історія»

Одеса – 2013


Добролюбська Ю. А.,доктор філософських наук, доцент

Ліхачова О. Є.,кандидат історичних наук, старший викладач

 

Основні вимоги до написання та оформлення кваліфікаційних робіт. Методичні рекомендації (для студентів напряму підготовки 6.020302, спеціальностей 7.020302 та 8.020302 «історія»). – Одеса: ЦВТ, 2013. – 19 с.

 

Методичні рекомендації укладені згідно з “Основними вимогами до дисертацій та авторефератів дисертацій”, викладеними у Бюлетенях ВАК України. Вони призначені для навчання студентів-істориків нормам і правилам написання та оформлення атестаційних наукових праць, що прийняті в сучасній Україні.

Методичні рекомендації розглянуті на засіданнях кафедри всесвітньої історії та кафедри історії України, Вченої ради історико-філософського факультету

Друкується згідно з рішенням Вченої ради

ДЗ «Південноукраїнський національний

педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

(протокол № 2 від 26 вересня 2013 року)

 

Рецензенти:

Сєкерська О. П.,

кандидат історичних наук, доцент

Шарова Т. П.,

кандидат історичних наук, доцент

Відповідальний редактор:

Чумак В.М.,

кандидат історичних наук, професор,

зав. кафедри історії України

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Назва курсової, дипломної та магістерської роботи повинна бути короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми, вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок. У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію, треба уникати назв, що починаються зі слів: “Дослідження питання…”, “Дослідження деяких шляхів…”, “Матеріали до вивчення…” тощо.

 

1.2. Тема курсової роботи затверджується на засіданні кафедри, на якій виконується дослідження, не пізніше, ніж за 3 місяці до моменту захисту.

Теми дипломних та магістерських робіт затверджуються наказом ректора з попереднім схваленням Вченою радою факультету за поданням завідувача кафедрою і повинні виконуватись у відповідності до основних напрямків наукової діяльності університету.

 

1.3. Науковий керівник та рецензенти призначаються з числа осіб вищої кваліфікації. При виконанні роботи на стику сумісних проблем додатково може бути призначений науковий консультант.

 

1.4. Курсова та дипломна робота подається у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетінні або зброшурованого у папку.



 

1.5. Магістерська робота є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто у вигляді спеціально підготовленого рукопису або серії опублікованих одноосібно або в співавторстві з науковим керівником теоретичних або експериментальних матеріалів (в тому числі у фахових наукових виданнях України та інших країн), яка характеризується єдністю змісту і свідчить про можливість вирішення магістрантом конкретних наукових завдань.

До кваліфікаційної магістерської роботи додається анотація об`ємом до 2-х сторінок у кількості до 10 примірників.

 

1.6. При написанні роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Робота повинна містити характеристику історіографічного стану проблеми та її джерельної бази, яка розмішується у вступі або в основній частині.

 

СТРУКТУРА РОБОТИ

Робота повинна містити:

титульний аркуш (Додаток А, Додаток Б, Додаток В);

зміст;

перелік умовних скорочень (при необхідності);

вступ;

основну частину;

висновки;

список використаних джерел та літератури (Додаток Г);

додатки (при необхідності).

 

3.ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОБОТИ

3.1. Титульний аркуш має містити найменування вищого навчального закладу, у якому виконана робота; прізвище, ім’я, по батькові автора; назву роботи; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік виконання.

3.2. Зміст має містити найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів (які мають заголовок), а також вступу, висновків, списку використаних джерел та літератури та додатків.

3.3. Перелік умовних скорочень. Якщо у роботі використано маловідомі скорочення, то їх перелік повинен бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа - їх детальну розшифровку. Якщо таких скорочень у роботі менше трьох, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

3.4. Вступ повинен розкривати сутність та стан наукової проблеми. Він має містити такі пункти:

1) актуальність теми роботи;

Актуальність роботиповинна містити суттєве обгрунтування доцільності, сучасної важливості та злободенності теми та проблематики.

2) зв’язок роботи з науковими програмами університету.

Вказується, згідно якої наукової теми кафедри велося магістерське дослідження.

3) стан дослідження проблеми;

Стан дослідження може містити докладну історіографію проблеми або бути лише короткою анотацією, у разі, коли історіографічна частина виноситься до першого розділу чи вся робота має історіографічну спрямованість. Він повинен містити також характеристику джерельної бази роботи: опис джерел, що були застосовані, їх вид та класифікацію.

4) мета та наукові завдання дослідження;

Мета - результат, якого необхідно досягнути та здійснити.

Наукові завдання - питання та проблеми, які потребують вирішення для досягнення мети.

5) об’єкт та предмет роботи;

Об’єкт роботи - це те, що досліджується у роботі (джерельна база, історіографія, явище, процес, діяльність історичних постатей, проблематика тощо).

Предмет роботи - визначення тих боків об’єкта, що підлягають дослідженню у прямій залежності від мети.

Формулювання об’єкту та предмету роботи може інколи викликати труднощі у студентів. Для полегшення цієї праці наводимо деякі приклади. Однак у кожному конкретному випадку формулювання об’єкту та предмету роботи повинно бути узгоджене з керівником роботи.

Наприклад, створюється дипломна робота на тему: “Розбудова української гетьманської держави”. У такому разі об’єктом дослідження у роботі буде українська гетьманська держава як історичне явище, а предметом - процеси державотворення в Україні за часи Гетьманщини.

6) методологія роботи;

Методологія - сукупність принципів та методів, якими користується автор при написанні своєї роботи.

7) наукова новизна одержаних результатів.

Подається коротка анотація нових наукових рішень, запропонованих магістром особисто.

8) практичне та навчально-методичне значення дослідження -опис можливого використання результатів роботи в науковій та учбовій практиці.

9) особистий внесок магістранта визначається у випадку, коли кваліфікаційна робота захищається у вигляді серії опублікованих в співавторстві наукових праць або в рукопису використані ідеї або розробки, які належать співавторам.

10) апробація результатів роботи.

Вказується, на яких кафедральних наукових семінарах, студентських наукових конференціях, конкурсах, наукових симпозіумах, з’їздах тощо оприлюднені результати досліджень.

11) публікації.

Вказують, у скількох публікаціях, якщо вони є, висвітлені основні матеріали дослідження.

Вступ може містити також визначення хронологічних меж дослідження.

Бажано також надати опис структури роботи: вказати загальну кількість аркушів, кількість розділів та підрозділів, праць у списку використаних джерел та літератури, наявність додатків та ілюстрацій.

Для курсової роботи обов’язкова наявність пунктів 1, 3, 4, 5, 6.

Для дипломної роботи припустима відсутність пунктів 2, 7, 9, 10, 11.

Магістерська робота повинна обов’язково містити всі вказані пункти вступу.

3.5. Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюються стислі висновки. Кількість розділів та підрозділів, наявність пунктів та підпунктів обумовлюється темою роботи та характером проблематики. Однак бажано, щоб робота містила не менше трьох розділів, а її частини дорівнювали одна одній за розмірами. Порушення цих рекомендації та будь-яка оригінальна побудова роботи вимагають спеціального обгрунтування.

3.6. У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати роботи. Висновки повинні містити формулювання досягнутої мети та завдань роботи, поставлених у вступі.

3.7. Список використаних джерел та літератури повинен містити всі документи, матеріали та видання, на які є прямі посилання в тексті роботи. До списку можна включати також роботи, що справили загальний вплив на напрям чи методи дослідження. Однак кількість таких праць не повинна перевищувати третини усього списку. Наявність іншомовних джерел та видань у списку припустима лише за умови володіння автором вказаною іноземною мовою, що має бути доведене відповідним цитуванням або посиланнями. У разі запозичення цитати, необхідно зробити посилання на її джерело.

Список потрібно формувати за абеткою, поділяти на джерела та літературу. Додатковий поділ літератури на монографії та статті припустимий, але не обов’язковий. Якщо у списку наводиться декілька праць одного автора, вони розміщуються у порядку видання. У разі наведення у списку іншомовної (тобто не кирилицею) літератури, її розміщують у кінці. Бібліографічний опис складається лише на мові тексту видання, переклад назв у списку не припустимий.

Загальні рекомендації щодо поділу на джерела та літературу:

І) до джерел входять:

а) документи державних органів та збірки законів (Конституція України, Салічна правда),

б) документи політичних партій, організацій, груп,

в) преса,

г) праці стародавніх авторів (Геродот, Плутарх),

д) мемуари,

е) листи приватних осіб,

є) статистичні матеріали

ІІ) до літератури - загальні та конкретні монографії, наукові статті у часописах, журналах, збірках та інших виданнях.

3.8. До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

- історичні мапи;

- копії архівних матеріалів та джерел;

- ілюстрації (малюнки, фотографії, креслення);

- схеми, графіки, таблиці.

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках. Якщо додатків декілька, тоді кожний повинен починатися з нової сторінки. Нумерація додатків може наводитися великими літерами української абетки (наприклад: додатки А, Б, В …).

На кожний з додаткових матеріалів необхідні посилання в основному тексті роботи.

Перелік додатків та змісту кожного з них оформлюються окремими списками на окремих сторінках перед самими додатками. Матеріал в них повинен бути розміщений у порядку появи посилань на них у тексті роботи.

 

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Обсяг курсової роботи повинен становити 24-36 сторінок, дипломної - 58-82 сторінок, магістерської – не більше 100 сторінок (основний текст).

Робота має бути надрукована машинописним способом або за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 291 мм). На друкарській машинці текст друкується через два міжрядкових інтервали, до тридцяти рядків на сторінці; при комп’ютерному наборі текст друкується через півтора міжрядкових інтервали, шрифт Times New Roman, розмір шрифту (кегль) 14. Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: верхній - не менше 2 см, нижній - не менше 2 см, лівий - не менше 2,5 см, правий - не менше 1 см.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності, щільність тексту повинна бути однаковою.

Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова чи умовні знаки можна чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору. Друкарські помилки можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи: “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої).

Нумерація сторінок роботи подається арабськими цифрами без знака № та без крапки в кінці. Першою сторінкою роботи вважається титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер не ставлять, на інших сторінках номер ставлять у правому верхньому куті сторінки.

Зміст, перелік умовних скорочень, вступ, висновки, список використаних джерел та літератури не нумерують як структурні одиниці. Розділи необхідно нумерувати. Номер розділу ставлять після слова “розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу та порядкового номеру підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка (наприклад: 2.3. - третій підрозділ другого розділу). Пункти та підпункти нумерують за такими ж правилами.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, мапи) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або виносити у додаток. Ілюстрації та таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка (наприклад: Рис.1.2 - другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва та пояснення розміщуються під нею.

Текстові таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка (наприклад: Таблиця 1.2 - друга таблиця першого розділу).

При перенесенні ілюстрацій та текстових таблиць у додаток, всі правила їх нумерації зберігаються.

Примітки до тексту, що містять довідкові і пояснювальні данні можуть друкуватися дрібним шрифтом на кінці аркуша та нумеруватися послідовно в межах однієї сторінки. Коли є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, після чого наводять тексти кожної з приміток за номерами.

Наприклад:

Примітки:

1. або ¹ або * …

2. або ² або **…

Посилання

При написанні роботи автор повинен давати посилання на оригінальні джерела та друковані праці, матеріали чи ідеї яких наводяться у дослідженні. Цитування на мові оригіналу не вважається обов’язковим. Але, якщо автор вважає необхідним наводити цитату на мові оригіналу, тоді у примітках обов’язковий переклад на мову роботи.

Посилання в тексті роботи слід зазначати порядковим номером за списком використаних джерел та літератури, виділеним двома квадратними дужками.

Наприклад: “у праці І.В.Бойченка” [9]

Таке наведення номеру роботи за списком, без вказування на конкретні сторінки, припустимо лише у разі посилання на загальну тему чи ідею всієї роботи. Якщо наводиться цитата але мова йде про факт або ідеї, викладені на конкретній сторінці (чи сторінках) вказаної праці, тоді номер сторінки (сторінок) обов’язково вказується.

 

Наприклад: [9, с. 236] або [9, с. 236-240]

Коли мова йде про серію чи декілька праць, їх номери наводять через кому.

Наприклад: [7, 8, 9]

У разі необхідності вказати конкретні номери сторінок у декількох працях, дотримуються тих самих правил.

Наприклад: [7, с. 24-26; 8, с. 43-45; 9, с. 236-240].

При посиланні на оригінальні (рукописні) джерела (архівні матеріали) необхідно наводити повну назву документа, що має додаткове смислове значення. Потім вказується назва архіву, із якого цитується документ, номери фонду, опису, справи та аркушу. При першому згадуванні архіву необхідно наводити його повну назву, далі припустимо використання абревіатури.

Наприклад:

[18, с. 1-15]

Відповідно у списку літератури:

18. Скальковский А.А. Мои воспоминания //Архів Санкт-Петербурзької філії Інституту російської історії Російської Академії наук (СПБ ФІРІ РАН). – Ф.200, оп.1, спр.3, арк.1-15.

 

В останні роки все частіше виникає потреба у використанні матеріалів, здобутих за допомогою Інтернету. Система посилань на такі матеріали, на жаль, досі не розроблена досконало, особливо у гуманітарних науках. Здається доцільним наводити опис матеріалів Інтернету у такій послідовності: автор праці, назва, координати електронної сторінки, на якій знайдено матеріал та включати їх до загального списку використаних джерел та літератури. Посилання на них треба робити аналогічно до звичайних друкованих праць за винятком номера сторінки.

Наприклад:

“…за думкою Б. Холоденко”[5]

Відповідний опис у списку використаних джерел та літератури:

5. Холоденко Б. Новые исследования культурных традиций народа майя // Режим доступу: http://www.rusnauka.com/article/History/19.html

 

5. АНОТАЦІЇ

Анотації до магістерських робіт викладаються українською та російською мовами. Обидві анотації мають бути ідентичними за змістом. Вони повинні містити стислу інформацію про основні ідеї та висновки роботи.

Анотації подаються у державну екзаменаційну комісію разом з примірником магістерської роботи, відзивом наукового керівника і рецензіями. Під час засідання члени комісії та присутні фахівці мають бути ознайомлені з анотацією роботи.

Анотації складаються за формою, яка має такий зміст:

· прізвище, ім’я, по-батькові;

· назва роботи;

· текст;

· ключові слова.

 

Наприклад:

Козлова М.Г. Культурная антропология средневекового монашества.

Предложена комплексная социально-политическая и ментальная характеристика места и роли монашества в средневековом западноевропейском обществе. Выделены основные параметры коллективного сознания монахов как особой социальной прослойки. Сформулированы и охарактеризованы последствия привилегированного положения монахов в традиционной структуре средневековья.

Ключевые слова: ментальность, коллективное бессознательное, социальная иерархия, привилегии.

 

Козлова М.Г. Культурна антропологія середньовічного чернецтва.

Запропонована комплексна соціально-політична і ментальна характеристика місця і ролі чернецтва в середньовічному західноєвропейському суспільстві. Виділені основні параметри колективної свідомості ченців як особливого соціального прошарку. Сформульовані і охарактеризовані наслідки привілейованого положення ченців в традиційній структурі середньовіччя.

Ключові слова: ментальність, колективне несвідоме, соціальна ієрархія, привілеї.

 


Додаток А

Зразок оформлення титульного аркушу курсової роботи:

ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К. Д. Ушинського»

кафедра всесвітньої історії (історії України)

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з всесвітньої історії (історії України)

на тему:

 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки «історія»

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

 

Національна шкала ________________

 

Кількість балів: __________ Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

 

 

Одеса - 20 __ рік

 

Додаток Б

Зразок оформлення титульного аркушу дипломної роботи:

 

ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К. Д. Ушинського»

Інститут психології

Історико-філософський факультет

Кафедра всесвітньої історії (історії України)

 

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...