Главная Обратная связь

Дисциплины:






Вимоги до написання магістерської роботи



ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА»

Науково-методична рада

 

ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ

ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

 

(НОРМАТИВНО-ВАРІАТИВНА КОМПОНЕНТА)

 

 

освітньо-кваліфікаційного рівня «МАГІСТР»
  (назва освітньо-кваліфікацйного рівня)
зі спеціальності 0403 «СИСТЕМНІ НАУКИ ТА КІБЕРНЕТИКА»
  (код і назва спеціальності)
галузі знань 8.04030204 «ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ»
  (код і назва галузі знань)
кваліфікації 2131, 2132 «ПРОФЕСІОНАЛ В ГАЛУЗІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ ТА ПРОГРАМУВАННЯ»
  (код і назва кваліфікації)

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ «МАГІСТР»

Івано-Франківськ


Затверджено на засіданні Науково-методичної ради

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Грудня 2013 p., протокол № 4

 

Розробники:

 

Робоча група ДВНЗ «Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника»

 

Петришин Л. Б. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформатики ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Ровінський В. А. – кандидат технічних наук, доцент кафедри інформатики ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»;

Горєлов В. О. – кандидат технічних наук, доцент кафедри інформатики ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»;

Дудка О. М. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформатики ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

Іляш Ю. Ю. – кандидат технічних наук, викладач кафедри інформатики ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

Власій О. О. – кандидат технічних наук, викладач кафедри інформатики ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

 

 

© ДВНЗ «Прикарпатський

національний університет

імені Василя Стефаника»,

2014 рік


Зміст

Загальні положення…..………………………………………………………..
1. Вимоги до написання магістерської роботи.………… …………...……...
2. Вимоги до оформлення магістерської роботи…………………………….
3. Захист магістерської роботи...……………………………….......................
Заключні положення…………..……………...…………………….…………

 

 

Загальні положення

 

Методичні рекомендації до виконання дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» як складову СВО ПНУ 8.18010016-13 «Засоби діагностики вищої освіти (нормативно-варіативна компонента)» розроблено з урахуванням Закону України «Про вищу освіту», інструкцій Міністерства освіти і науки України, галузевих стандартів вищої освіти України з підготовки магістрів за спеціальністю 8.04030204 «Інформаційно-комунікаційні технології», Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, Положення про магістратуру ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».



Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра або спеціаліста здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, передбачених для первинних посад у певному виді діяльності.

Дипломна робота за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» (надалі «магістерська робота») є підсумковою кваліфікаційною роботою, яка дає можливість виявити рівень засвоєння студентом теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю на первинних посадах відповідно до узагальненого об’єкта діяльності. Магістерська робота є одним із видів індивідуальних робіт студента, оригінальним, завершеним дослідженням зі спеціальності «Інформаційно-комунікаційні технології» та містить сукупність результатів, положень, що пропонуються для публічного захисту.

Магістерська робота виконується відповідно до напрямів наукових і прикладних досліджень випускової кафедри і має засвідчити: рівень професійної підготовки випускника; вміння застосовувати здобуті у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» знання для розв’язання складних практичних завдань; свідоме засвоєння знань і їх систематизацію; наявність у випускника навичок професійної роботи; здатність критично та креативно мислити та вміння аргументувати власну точку зору.

Магістерська робота виконується на основі поглибленого вивчення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з обраної проблеми, а також результатів власних досліджень реального об’єкта з метою вирішення визначених прикладних завдань у сфері майбутньої професійної діяльності.

Мета виконання магістерської роботи – визначення рівня підготовленості студента до розв’язання комплексу прикладних завдань відповідно до узагальненого об’єкта діяльності на основі застосування системи теоретичних знань і практичних навичок, отриманих у процесі всього періоду навчання.

Виконання магістерської роботи забезпечує:

- систематизацію, закріплення, розширення та застосування знань студента під час виконання конкретних прикладних завдань;

- розвиток навичок самостійної роботи;

- оволодіння методикою дослідження при вирішенні прикладних проблем.

Магістерська робота повинна бути написана державною мовою, науковим стилем, логічно й аргументовано викладена.

Основні етапи підготування та виконання магістерської роботи:

- вибір та затвердження теми;

- складання та затвердження завдання на магістерську роботу;

- проведення досліджень;

- опрацювання та викладення результатів досліджень;

- оформлення магістерської роботи;

- попередній захист магістерської роботи на випусковій кафедрі та допуск роботи до захисту у державній екзаменаційній комісії (ДЕК);

- зовнішнє рецензування магістерської роботи;

- захист магістерської роботи на засіданні ДЕК.

Звітна документація: оформленамагістерська робота, письмовий відгук наукового керівника, письмова рецензія, протокол ДЕК.

Вимоги до написання магістерської роботи

 

Науковим керівником магістерської роботи призначається особа з числа професорсько-викладацького складу університету, яка має науковий ступінь доктора або кандидата наук за профілем спеціальності, відповідної до спеціальності магістерської підготовки.

Тема магістерської роботи формулюється науковим керівником і затверджується на засіданнях випускової кафедри і Вченої ради факультету математики та інформатики на початку навчального року. Закріплення теми магістерської роботи, призначення наукового керівника та консультантів (у разі потреби) затверджується наказом ректора ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Коригування тем магістерських робіт допускається не пізніше ніж за три місяці до захисту.

Теми магістерських робіт формуються відповідно до напрямів науково-дослідної тематики випускової кафедри, сучасних досягнень науки у предметній області сфери професійної діяльності і повинні відображати основну ідею, завдання, положення, які необхідно дослідити. Критерієм вибору теми дослідження є її актуальність щодо сучасних тенденцій розвитку науки і практики у галузі інфорамційно-комунікаційних технологій. Назва теми повинна бути чіткою, лаконічною та мати однозначне тлумачення. У назві теми за необхідності зазначається об’єкт (підприємство / організація), за матеріалами якого виконувалася робота.

Магістерська робота повинна містити реферативну і дослідну частини.

В реферативній частині роботи проводиться огляд досліджень і відомих результатів з обов’язковими посиланнями на використану літературу. Рекомендується охарактеризувати сучасний стан та перспективи розвитку проблемного питанння, яке досліджується.

Необхідні відомості і математичний апарат із фундаментальних дисциплін наводяться у короткій формі, без доведень, із посиланнями на навчальну та наукову літературу. Більш детально описуються маловідомі результати, які будуть використовуватися у магістерській роботі.

Дослідницька частинавключає:

- аналіз поставленої задачі;

- обгрунтування методів дослідження;

- формулювання і доведення необхідних теоретичних тверджень;

- формалізацію задачі у вигляді математичної чи інформаційної моделі;

- розробку нових і модифікацію існуючих методів та алгоритмів розв’язку поставленої задачі;

- розробку програмних реалізацій, проведення обчислювальних експериментів, їх аналіз та інтерпретацію;

- постановку науково-методичних проблем, розробки нових методик навчання, оцінки знань та ін.

Магістерська робота повинна мати переважно дослідницький характер. Необхідно чітко виокремлювати дослідницьку частину і самостійно отримані результати.

Структура дипломної магістерської роботи. Магістерська робота складається з:

- титульної сторінки;

- завдання на магістерську роботу;

- анотації;

- переліку умовних позначень (за необхідності);

- змісту;

- вступу;

- основної частини (розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів);

- висновків;

- списку використаних джерел;

- додатків (за необхідності).

Текст кожної із вказаних структурних частин магістерської роботи повинен починатися із нової сторінки.

Титульна сторінка є першою сторінкою магістерської роботи і оформляється відповідно до вимог ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

Завдання на магістерську роботу містить мету, об’єкт і предмет дослідження, розгорнутий зміст (план) роботи та календарний графік виконання роботи. Завдання затверджується керівником магістерської роботи та завідувачем випускової кафедри та оформляється на початку навчального року.

Анотаціямістить

- назву теми;

- прізвище та ініціали студента,

- освітньо-кваліфікаційний рівень та спеціальність, за якими виконується робота;

- вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали наукового керівника;

- місце і рік захисту;

- відомості про об’єм роботи (кількість сторінок, ілюстрацій, таблиць тощо);

- стислий виклад змісту та результатів дослідження.

Анотація виконується українською й англійською мовами

Перелік умовних позначень подається у роботі за потреби, якщо в ній вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо.

Зміст магістерської роботи визначається її темою і відображається в плані, що затверджується науковим керівником, розміщується безпосередньо після переліку умовних позначень, починаючи з нової сторінки.

Зміст включає:

- вступ;

- послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки.

У вступі зазначаються: проблема, що потребує вирішення, ступінь її дослідження; обґрунтовується актуальність обраної теми, мета і завдання досліджень; формулюються об’єкт і предмет досліджень, методи наукових досліджень, теоретична основа дослідження, інформаційна база дослідження, зазначається характер роботи: теоретичний, прикладний; наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів роботи на підприємствах, в організаціях, установах (у разі наявності), публікації, загальна характеристика структури й обсягу магістерської роботи. Обсяг вступу, як правило, не повинен перевищувати 2-3 сторінок.

Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та напрямів розв’язання проблеми, обґрунтування необхідності досліджень для підприємств, організацій та установ.

Мета та завдання роботи повинні бути чітко сформульованими та відображати тематику дослідження.

Об’єкт дослідження магістерської роботи – це процес або явище, що створює проблемну ситуацію і обраний для вивчення.

Предметом дослідження магістерської роботи є закономірності функціонування та розвитку об’єкта, різноманітні його якості, властивості тощо. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет як категорії наукового процесу співвідносяться між
собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його чатсина, яка є предметом дослідження.

Методи досліджень – способи набуття достовірних наукових знань, умінь та практичних навичок у різних сферах діяльності.

Теоретичну основу дослідження складають наукові положення сучасної теорії інформації, концепції розвитку інформаційно-обчислювальної техніки, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі; матеріали наукових і науково-практичних конференцій; нормативно-правові документи.

Інформаційну базу наукового дослідження формують дані одержані в результаті роботи промислових та офісних програмно-інформаційних установок, інформаційно-вимірювальних систем, засобів передачі даних, планові, звітні, облікові, аналітичні дані окремих підприємств, установ, організацій тощо.

Наукова новизна одержаних результатів характеризує особистий внесок автора у вирішенні досліджуваної проблеми. Слід чітко сформулювати наукові положення, запропоновані студентом самостійно, зосереджуючи особливу увагу на ступені досягнутої при цьому новизни. Виділяють такі ступені наукової новизни результатів дослідження:

- запропоновано принципово нові у даній галузі знання (вперше здійснено..., одержано..., розроблено..., визначено..., формалізовано...);

- науковий результат розширює або доповнює відомі теоретичні чи практичні положення, вносить у них нові елементи (удосконалено..., розширено..., доповнено...);

- науковий результат конкретизує та уточнює відомі положення, використовує відомі методи для дослідження нових об’єктів і явищ (набуло подальшого розвитку..., уточнено...).

Наукова новизна може виявлятися у теоретичних положеннях, які вперше сформульовано і змістовно обґрунтовано; методичних рекомендаціях, які впроваджено у практику, і які спричиняють суттєвий вплив на досягнення нових соціально-економічних результатів.

При формулюванні наукової новизни слід використовувати такі вирази: «вперше здійснено комплексне...», «науково узагальнено та систематизовано...», «розроблено модель (чи методику)...», «досліджено специфічні зв’язки...», «визначено причинно-наслідкові зв’язки, фактори впливу...». Використовуючи наведені вирази, слід конкретизувати особистий внесок автора з відповідними поясненнями. У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в роботі зроблено, а суті наукової новизни виявити неможливо.

Практичне значення одержаних результатів повинно містити результати самостійно проведених досліджень, що можуть бути впроваджені в діяльність підприємств, установ, організацій.

Апробація результатів роботи. Зазначається, на яких науково-практичних конференціях, семінарах, нарадах, круглих столах оприлюднено результати досліджень, які викладені в магістерській роботі.

Публікації. Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій опубліковані результати роботи.

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, які мають бути взаємопов’язані, а матеріал – викладеним послідовно і логічно з критичним аналізом теоретичних положень, статистичних даних, інформації різноманітного характеру.

Перший розділ містить реферативну частину роботи. У цьому розділі розглядаються теоретичні аспекти досліджуваної проблеми, аналітичний огляд літературних джерел з предмета дослідження, критично аналізуються різні погляди, здійснюється їх класифікація, обґрунтовуються основні фактори впливу на стан і розвиток досліджуваного об’єкта тощо. Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та тенденції розвитку предмета дослідження, методичні підходи повинні мати елементи полемічності, розкривати власну позицію щодо предмета дослідження, що створює передумови для проведення у наступному розділі власних прикладних досліджень.

Для констатації та обґрунтування загальнотеоретичних висновків та тенденцій доцільно використовувати дані, опубліковані у відповідних енциклопедіях, монографіях, довідниках, зарубіжних виданнях та інших джерелах, у т.ч. з наукометричної бази Scopus. Розділ повинен містити обов’язкові посилання на використані джерела.

У другому розділі викладаютьсядослідницькі задачі, формулюються і обґрунтовуються методи їх розв’язанння і отримані результати. Наводяться обґрунтовані алгоритми та обчислювальні схеми для програмних реалізацій, обчислювальних експериментів та комп’ютерного моделювання.

Дослідження проблеми має здійснюватися на основі накопиченого і систематизованого матеріалу, групування та обробки даних, що дозволяє проводити кваліфікований аналіз, обґрунтовувати пропозиції у наступному розділі.

У третьому розділі наводяться практичні задачі, пов’язані із застосуванням отриманих результатів, результати обчислювальних експериментів та опис програмних продуктів.

В тексті основної частини розміщують необхідні ілюстрації (графіки, схеми, таблиці, елементи інтерфейсу програм). Великі таблиці, схеми та інші громіздкі ілюстрації потрібно винести в Додатки. Роздруківки вихідних текстів програм теж наводять в додатках.

У висновках необхідно чітко сформулювати основні отримані результати, можливі області їх застосування. Чітко виокремити самостійно отримані результати, підкресливши дослідницький характер роботи.

Формулювання висновків повинно базуватися на матеріалах основної частини роботи відповідно до поставлених завдань. Для формулювання висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження в реально діючих підприємствах професійної сфери діяльності.

Обсяг висновків, як правило, не повинен перевищувати 3-4 сторінки.

Список використаних джерелповинен складатися із врахуванням діючих стандартів в алфавітному порядку чи в порядку посилань із тексту. До списку використаних джерел включаються тільки ті джерела, на які у тексті є посилання. Список складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної та зарубіжної наукової, навчально-методичної та спеціальної літератури, фахових видань, інформаційних ресурсів Інтернету.

Додатки містять матеріал, який:

- є необхідним для повноти магістерської роботи, але включення його до основної частини може змінити впорядковане і логічне уявлення про роботу,

- не може бути послідовно розміщений в основній частині з причини громіздкості або способів відтворення.

Додатки можуть містити ілюстрації, таблиці, проміжні математичні розрахунки, опис комп’ютерних прграм, розроблених у процесі виконання роботи тощо).

Рекомендований обсяг магістерської роботи – 70-120 сторінок. До цього обсягу не включають список використаних джерел і додатки. Допускається відхилення в межах ± 10%.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...