Главная Обратная связь

Дисциплины:






КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗАХИСТУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАКТИКИ



ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Індивідуальні завдання складаються керівником практики від університету.

Виконуючи індивідуальне завдання з практики, студент зобов’я­заний:

· визначити мету і завдання роботи;

· проаналізувати теоретичні дані щодо стану ринку досліджуваної групи товарів;

· провести практичні дослідження щодо асортименту та якості споживчих товарів на торговельному або виробничому підприємстві;

· зробити висновки щодо актуальності досліджуваної проблеми та можливості її вирішення в межах навчально-наукової бази університету.

Експериментальні дослідження студенти виконують з дозволу керівника практики в лабораторіях університету.

Для виконання експериментальної частини роботи студент повинен ознайомитися зі стандартними і спеціальними методами дослідження якості товару, що вивчається, вибрати найбільш важливі з урахуванням технічних можливостей лабораторії і погодити їх з керівником.

Перед проведенням дослідів студент зобов’язаний ознайомити­ся з методичними вказівками з експлуатації лабораторних приладів і обладнання, правилами з техніки безпеки на робочому місці і неухильно виконувати установлені вимоги, а також нести відпові­дальність за збереження довірених йому приладів. У лабораторії студент повинен працювати тільки в присутності лаборантів.

Індивідуальне завдання оформлюється окремим розділом у звіті з практики і повинно відображати вивчення наступних питань:

- стан виробництва та споживання досліджуваної групи товарів;

- співвідношення імпорту та експорту досліджуваної групи товарів;

- характеристика асортименту досліджуваного товару;

- споживна цінність досліджуваного товару;

- порівняльна оцінка якості товарів різних виробників.

ВИМОГИ ДО ЗВІТУ

 

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання. Загальноприйня­тою формою звітності студента з практики є подання письмового звіту про проходження практики, підписаного і оціненого безпо­середнім керівником від університету.

Основним матеріалом для складання звіту з практики є робочий зошит. Звіт з практики включає всі етапи проходження практики в університеті, самостійну роботу студентів з дослідження стану ринку, відповідності упакування та маркування товару, показників якості товару.

З урахуванням вибраної спеціалізації навчання за фахом у звіті повинні бути відображені наступні питання:

1. Загальні відомості про торговельне або виробниче підприємство, де було проведено організаційно-фахове заняття (організаційна структура, історія розвитку, техніко-економічні показники підприємства тощо).



2. Характеристика асортименту продукції, що реалізується або випускається на підприємстві.

3. Стан ринку досліджуваної групи товарів.

4. Показники споживної цінності досліджуваного товару.

5. Порівняльна оцінка відповідності показників якості досліджуваного товару різних виробників.

Висновки і пропозиції щодо розширення асортименту та підвищення якості продукції наводяться в кінці звіту.

Звіт оформлюється відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”, а саме:

Друк тексту (з одного боку стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм); комп’ютерний набір – 14 кегль, 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman; розмір полів: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм).

Побудова ілюстративного матеріалу (схем, діаграм, графіків тощо). Ілюстративний матеріал слід подавати безпосередньо після посилання на нього у тексті, де він згаданий вперше, або на наступній сторінці і позначати словом “Рисунок”, “Таблиця”, нумерувати послідовно. Номер рисунка та його назву розміщують під рисунком. Нумерацію рисунків і таблиць наводять арабськими цифрами без знака №. Сторінки звіту, на яких наведено ілюстративний матеріал, включають до загальної нумерації сторінок. Таблиця має включати: дані, які необхідні для вивчення певного явища; загальний та внутрішні заголовки (загальний заголовок таблиці стисло та чітко характеризує її зміст, а також період, за який наведено дані, внутрішні заголовки зазначають, які показники аналізуються у відповідних рядках і графах таблиці, в яких одиницях виміру вони наведені). Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені у додатках) у межах розділу. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку пишуть: “Продовження таблиці 1”. Кількість ілюстрацій у звіті визначається її змістом і доцільністю для надання тексту зрозумілості та конкретності.

Запис формул. Формули нумеруються послідовно за текстом роботи; номер формули пишуть у круглих дужках на цьому ж рядку з правої сторони сторінки; пояснення значень символів, числових коефіцієнтів розміщують безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, та кожне з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Рівняння і формули слід розміщати у тексті на окремому рядку, залишаючи вище і нижче не менше одного вільного рядка.

Титульну сторінку, яка є першою сторінкою звіту, включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Нумерацію наступних сторінок подають арабськими цифрами, які проставляють у правому верхньому куті.

Змістскладається з усіх частин звіту та номерів їх початкових сторінок. Його розміщують після титульної сторінки і нумерують як другу сторінку.

Кожна частина звіту повинна мати заголовок відповідно до плану роботи. Відстань між заголовком та текстом дорівнює 3-м інтервалам основного тексту.

На додатки, які містяться у звіті, мають бути посилання у текстовій частині роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований у верхній частині сторінки маленькими літерами з першої великої літери симетрично тексту сторінки. Посередині рядка над заголов­ком маленькими літерами з першої великої друкується слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток В. У разі, якщо додаток поділений на розділи та під­розділи, текст у межах кожного додатка нумерується літерою і цифрою, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А.

Посилання на літературні джереласлід наводити у квадратних дужках, наприклад, посилання [7].

Список вико­ристаних джерел слід розміщувати у такій послідовності: спочатку (у хронологічному порядку) Закони України, потім – Укази Прези­дента України, постанови Кабінету Міністрів України, за ними – літературні джерела в абетковому порядку: монографії, підручники, посібники, брошури, журнальні та газетні статті. У кінці списку наводять іншомовні та електронні джерела інформації. Відомості про книги обов’язково містять прізвище та ініціали автора, заголовок, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок; відомості про журнальні або газетні статті – прізвище, ініціали автора, заголовок, назву періодичного видання, серію, рік випуску, номер видання, сторінки.

У списку використаних джерел наукові праці записують тією мовою, якою вони видані. Стосовно запису формул, першоджерела необхідно вказувати в квадратних дужках.

До звіту потрібно додати: індивідуальне завдання з науково-дослідної роботи.

Звіт обов’язково повинен бути з підписами студента-практи­канта і керівника практики від університету.

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗАХИСТУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАКТИКИ

 

Виконаний звіт про практику після реєстрації на випусковій кафедрі передають керівникові практики від університету, який перевіряє його і надає рецензію за установленою формою.

Якщо матеріал звіту не відповідає вимогам, визначеним цією робочою програмою, керівник повертає його з позначкою «на доопрацювання» та із зауваженнями, які вказує за текстом роботи, без оформлення остаточного висновку. В цьому випадку керівник не допускає студента до захисту та встановлює строки усунення недоліків. Лише після доопрацювання з урахуванням зауважень керівник пише висновок і допускає звіт до захисту.

Захист звіту з практики здійснюється у комісіях, що складається з двох або трьох викладачів, керівників практики та заступника декана факультету товарознавства та торговельного підприємництва, який відповідає за практику.

Оцінюючи результати практики поряд з іншими показниками також враховуються:додержання вимог до написання та оформлення звіту, глибина розкриття питань, наявність висновків по розділах, загальних висновків тощо, а також відповіді студента на запитання комісії, результати виконання індивідуального завдання.

За результатами захисту звіту виставляється диференційований залік.

Оцінювання захисту практики здійснюється за національною шкалою – “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно” та за шкалою ЄКТС.

Оцінку «відмінно»: 90-100 балів, що відповідає оцінці «А» за шкалою ЄКТС виставляють студентові, який повністю виконав завдання, які передбачені цією робочою програмою, послідовно та логічно доповів про результати виконаних досліджень, виконав індивідуальне завдання, продемонстрував глибокі знання за всіма напрямами проведених досліджень та вміння чітко викладати власні думки, супроводжував доповідь ілюстративними матеріалами, дав вичерпні аргументовані відповіді на всі запитання членів комісії.

Оцінку «добре»: 82-89 балів, що відповідає оцінці «В» за шкалою ЄКТС та 75-81 балів, що відповідає оцінці «С» за шкалою ЄКТС виставляють студентові, який повністю виконав завдання, з окремими несуттєвими зауваженнями, змістовно доповів про результати виконаних досліджень, виконав індивідуальне завдання, супроводжував доповідь ілюстративними матеріалами, в цілому аргументовано і без суттєвих помилок вичерпні на запитання членів комісії.

Оцінку «задовільно»: 69-74 балів, що відповідає оцінці «D» за шкалою ЄКТС та 60-68 балів, що відповідає оцінці «Е» за шкалою ЄКТС виставляють студентові, який виконав звіт про практику відповідно до вимог робочої програми, але з окремими недоліками, висвітленими у висновку керівника, частково виконав індивідуальне завдання, продемонстрував недостатньо глибокі знання за окремими напрямами проведених досліджень, не супроводжував доповідь ілюстративними матеріалами (або матеріали використовувались, але були незмістовними), неповно або недостатньо аргументовано відповіді на запитання членів комісії, припустив окремі помилки у своїх відповідях.

Оцінку «незадовільно»: 35-59 балів, що відповідає оцінці «FX» за шкалою ЄКТС та 1-34 балів, що відповідає оцінці «F» за шкалою ЄКТС виставляють студентові, який виконав звіт про практику у неповному обсязі або з суттєвими недоліками, висвітленими у висновку керівника, не виконав індивідуальне завдання, продемонстрував недостатньо глибокі знання за окремими напрямами проведених досліджень, не супроводжував доповідь ілюстративними матеріалами, не зміг послідовно доповісти про результати досліджень, допускав грубі помилки у відповідях або зовсім не відповів на запитання членів комісії.

У випадку, якщо студент не захистив звіт про практику, він вважається не атестованим і не допускається до навчання.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...