Главная Обратная связь

Дисциплины:






Цілі та задачі заходу



Вступ

Відповідно до учбового плану на 5 курсі навчання для студентів учбово-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» у ІІ семестрі, спеціалізації «Режисер естради та масових свят» передбачається – дипломна робота: постановка та здача свята.

Моя дипломна робота буде проведена на база Білопільського районного будинку культури.

Для реалізації себе як режисера-постановника, я вибрав театралізоване масове гуляння просто неба - проводи Зими та зустріч Весни «Молодиці й молодці, завітайте на млинці». В останні роки народне мистецтво набуло більшої розкутості, збільшення діапазону тематики та художньо-композиційних рішень.

Щороку Білопільська районна, міська ради разом із жителями Білопільського району святкує тисячолітній звичай проводів зими і Масляну, адже без дбайливого збереження та щиросердного дотримання давніх традицій неможливо збудувати нову й міцну громаду.

Цьогоріч святкування Масляної і народні гуляння будуть масовими і грайливими, із щедрими частуваннями і веселими співами. Адже стародавнє, дохристиянське свято Масляної - час оновлення, одвічної перемоги весни над зимою, тепла над холодом, світла над темрявою, добра над усім лихим і людини - над своїми незгодами.

У ці дні, в останній тиждень перед Великим постом весь світ живе святом, - проводяться до щему п'янкі й барвисті карнавали, із тисячами мерехтливих вогників, безліччю екзотичних вбрань, таємничих масок, химерних створінь, веселих пісень і неймовірно запальних танців. Українська Масляна, що її в народі іменують Масницею і Колодієм, Сиропусним тижнем, Запустою і Пущенням, Сирною неділею, Ніжковими заговинами і Загальницею, - не поступається у щедрості, щирості і розмахові жодному з подібних всесвітньовідомих передвеликодніх гулянь!

Масляна - перехідний час, не лише тому, що символізує відхід зимових морозів й зустріч весняного сонця та останній тиждень вільної насолоди перед духовним гартом Великого посту, але й тому, що це, за українськими народними віруваннями, пограничний час, коли зникає межа між світами і всі наші предки гуляють та тішаться частуваннями поруч з нами.

У старовину великі масові гуляння з рясним розмахом тривали цілий тиждень. До кожного дня були приурочені певні ритуально-обрядові заходи.

Сучасний світ з його обов'язками та вимогами скорочує давній святковий період і нині тижневі народні гуляння видались би невиправданими з раціонального боку, але ці зміни слугують лише на краще, - ущільнення святкових обрядовій неабияк сприятиме пожвавленню й без того яскравих свят, адже тепер всі ці окремі частинки буде об'єднано воєдино в одному місці і в один час, і цього року можна буде прокататись на санях, взяти штурмом снігову фортецю, повправлятись у силі та спритності, досхочу натанцюватись, поспівати й наїстись найрізноманітніших страв протягом гуляння!



Свято Масляної поєднало у собі незнищенні й життєдайні язичницькі обряди і вірування з могутньою очисною та оновлюючою силою християнства.

Одне з найдавніших міст Сумщини запрошує на народні гуляння, на український карнавал, щоб весело провести зиму, спалити опудало незгод, співаючи пісень і б'ючи лихом об землю! Громада радо зустріне всіх, весело вшанує піснею та запропонує скуштувати різних страв; як писав класик, і все з полив'яних мисок, і самі гарнії приправи з нових кленових тарілок: свинячу голову до хріну і локшину на переміну, потім з підливою індик; на закуску куліш і кашу, лемішку, зубци, путрю, квашу і з маком медовий шулик. Щоб кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку, куривсь для духу яловець. Бандура горлиці бриньчала, сопілка зуба затинала, а дудка грала по балках; санжарівки на скрипці грали, кругом дівчата танцьовали в дробушках, в чоботах, в світках. Вбирали січену капусту, шатковану, і огірки, хрін з квасом, редьку, буряки; рябка, тетерю, саламаху, і їли бублики, кав'яр; щоб борщ до шпундрів з буряками, а в юшці потрух з галушками, потім до соку каплуни; на віват - з мущирів стріляли, туш - грімко трубачі іграли, а многоліт - дяки ревли!

Кожний народ пізнає себе через своє мистецтво. В Україні серед гілок духовної культури народне мистецтво завжди посідало особливе місце, як чи не найголовніший спосіб буття та утвердження національної ідеї.

На сучасному етапі народне декоративне мистецтво разом з народною піснею, фольклорним колоритом і чистим українським словом стають одним із вагомих джерел збагачення нашої національної культури.

Однак, незважаючи на певні регіональні особливості, усна словесність українського народу здавен розвивалася на спільній загальнонаціональній основі. Головним чинниками цієї спільності є мовна і загальнокультурна єдність українського народу, його національна ментальність. Спільність фольклорної традиції, живий обмін її досягненнями між різними регіонами у системі органічного загальнонаціонального культурного кровообігу посилюється в процесі формуванні української нації, консолідації українського народу.

Проте, наша сучасність внесла і вносить у фольклорний процес великі зміни. Загальне поширення преси, радіо, телебачення, кіно, вплив книжок, різних видів професійної культури, художньої самодіяльності, масової популярної культури істотно позначилися і на специфіці побутування й функціюванні фольклору, на його творенні.

Українознавчі дисципліни, етнографія, фольклор зазнали згубного тиску ідеологічного тоталітаризму, догматизму, моральних і фізичних репресій, які до останнього часу систематично нівечили ці науки, виривали з неї найздібніші і найактивніші сили. Скільки часу і зусиль витрачено на беззастережне «утвердження» етнографами «нового способу життя», «радянських звичаїв і обрядів», «нової сім’ї», «нової історичної спільності» тощо.

Етнографічне вивчення всіляко спрямовувалося не на розкриття неповторної сутності українського народу, специфічних рис його етнічної індивідуальності, характеру психології, самобутності традицій, побуту, культури, а на розмивання національної свідомості, нівеляції національної гідності з позиції ефемерних доктрин інтернаціоналізації, переплавлення народів і націй у так звану нову історичну спільність – радянський народ. Однак, навіть за цих умов українськими етнографами, дослідниками, мистецтвознавцями, педагогами підготовлено і опубліковано нові праці, присвячені дослідженню різних ділянок традиційно-побутової культури українського народу, питань етнічної історії, виховання і освіти на матеріалі українських традиційних свят, обрядів, фольклору, етнічних культурно-побутових зв’язків тощо.

Упродовж багатьох століть український народ безупинно творив своє, тільки йому властиве, духовне середовище, наповняючи його своєрідними ритуалами, обрядами. Відомий знавець традиційно-культурної спадщини українського народу Олекса Воропай вирізнив народні звичаї в унікальне явище, наділивши їх неповторною народознавчою силою. Він констатував: «Звичаї народу – це ті прикмети, по яких розпізнають народ в сучасному, а і його історичному минулому... Звичаї, як і мова виробилися протягом усього життя і розвитку кожного народу...».

Отже, без знання і розуміння традиційної культури неможливе самоусвідомлення приналежності до свого народу – того визначального і неодмінно притаманного людині, що називається національною свідомістю і гідністю.

На Білопільщині пропагують народу творчість працівники культури організовуючи щорічно театралізовані масові гуляння проводів Зими зустріч Весни «Молодиці й молодці, завітайте на млинці».

Цілі та задачі заходу

Для того, щоб створити цікаву, грамотну роботу, необхідно не тільки дотриматися канонів побудови свят такої форми, але й вибрати сценарно-режисерський хід, який дозволить написати цікавий сценарій, зробити захід творчим, образним.

Мною вибрана тема, яка дасть можливість реалізувати всі викладені задачі, і в першу чергу, дозволить активно використати творчі колективи Білопільського районного будинку культури та клубних закладів району.

Також важлива і виховна функція проведення такого роду заходів.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...