Главная Обратная связь

Дисциплины:






Контингент учасників і глядачів



Основним завданням під час написання сценарію є знаходження «прив’язки» - того, що дозволить зробити захід близьким і зрозумілим глядачу, серед якого буде громадськість та гості міста Білопілля.

Враховуючи поставлені цілі, захід повинен бути сучасним, динамічним, яскравим.

Учасниками театралізованого масового гуляння проводів Зими та зустрічі Весни «Молодиці, молодці завітайте на млинці» будуть учасники художньої самодіяльності Білопільського району:

- вокальні та фольклорні колективи Жовтневого, Улянівського селищного, Куянівського, Воронівського, Верхосульського, Марківського, Гуринівського, Вирівського, Ганнівсько-Вирівського, Товстянського сільських будинків культури.

Творчі та матеріальні можливості для постановки

Для проведення театралізованого масового гуляння проводів Зими та зустрічі Весни «Молодиці й молодці, завітайте на млинці» буде використана сценічна площадка міського стадіону ім. Ю.Білонога (Сумська область, м. Білопілля, вул. Леніна, 80). Площа об’єкта дозволяє розширити можливості під час організації свята (1,7 га) .

Для створення музичного і світлового оформлення в РБК є в наявності технічне обладнання: повний комплект музичної і світлової апаратури.

Викладене буде враховане під час постановки театралізованого свята проводів Зими та зустрічі Весни «Молодиці й молодці, завітайте на млинці».

Під час святкування будуть використані фанфари, музичні відбивки, фонова та сигнальна музика.

Місце проведення

Міський стадіон ім. Ю.Білонога (Сумська область, м. Білопілля, вул. Леніна 80).

Час дійства: 150-180 хвилин.

Актуальність

Визначаючи сучасну історичну ситуацію України, як незалежної держави, в якій відбувається процес пошуку національної ідеї, складовим елементом якої є повернення до культурних витоків українському народу – основної зацікавленої сили в існуванні української держави. Складовим елементом української культури є народна звичаєвість.

Під час висвітлення даної теми слід зауважити, що розкриття і характеристика сучасних та традиційних свят Білопільщини має неабияке значення при вивченні історії культури України взагалі.

У радянські часи робилися спроби дискредитації народних звичаїв, позбавлення їх основного змісту, і в результаті багато чого було втрачено, тому актуальним постає завдання вивчення стану збереженості народних звичаєвих традицій. Українська традиційна святковість є складовим компонентом цих звичаїв.

Вікові сподівання та мрії про розквіт людської особистості, суспільно-економічні формації, культурно-етнічну спадщину кожного народу, соціальний зміст життя людей, форми їхньої поведінки, звичаї, знайшли яскраве втілення у фольклорі слов’янських народів, дивовижно співзвучні ідеям всебічного, гармонійного розвитку людини. Саме тому сьогодні виховний потенціал народних традицій і фольклору є актуальним. Вони дозволяють позбавити святково-обрядову дію від пасивної видовищності, перетворити театралізовані форми художньо-масової роботи у соціально-культурну самодіяльність людей, органічно пов'язану зі своїми працею, побутом, всієї життєдіяльністю.



Що сьогодні може збирати багатьох людей просто неба? Що кличе їх на площі й вулиці міст, сіл, об'єднує в багатоликі групи, змушує співати, танцювати, затівати гри? Звичайно – народне свято. У ньому, люди повніше почуваються як єдине ціле, як націю, як народ. Коли з кола відчуженість, обмежених інтересів, люди почуваються творцями історії. Довга історія існування народного свята доводить його життєстійкість і вимагає подальшого багатогранного осмислення і дослідження. Тим паче, що концепцію розвитку народної художньої культури і духовності народу теж містить у собі свято як найважливіший елемент.

Культура народного свята виховує кожну особистість й усе колектив, вчить людей вмінню висловлювати почуття солідарності. Свято піднімає настрій, концентрує творчу енергію мас, висловлює колективні емоції. Акумулюючи їх, свято розкриває істинні, ідеальні устремління людей. Тут кожна людина – виконавець й глядач, творець і учасник особливої життя з своїми формами колективного поведінки, обумовленого традиціями, звичаями, ритуалами, церемоніями і обрядами.

Актуальність даної теми пояснюється і тим, що внаслідок об'єктивних і суб'єктивні причини більшість духовної спадщини і предметів народної святкової культури виявилася втраченою. Процес безповоротної втрати цього народного надбання триває й у досі. Складається критична ситуація, коли ми можемо кілька днів позбавити сучасне і наступне покоління найцінніших пластів народної культури та цим остаточно зруйнувати духовну зв'язок сучасників з культурними традиціями і творчим досвідом минулих поколінь. З цього випливає, що проблему збереження традицій народних свят набуває важливий характер, і вирішення проблеми треба, починаючи з занять у навчальних закладах. Вже з початкових класах підростаюче покоління має долучатися народним традиціям.

Режисура театралізованого народного свята завжди захоплююча і схильна до співпраці. Цінним для режисера – придумати задум, розробити його і втілити в життя. Сьогодні в інноваційний вік технологій, трансформація відбувається у всьому навіть в мистецтві. Завдання естради швидко реагувати на події, які оточують нас, а режисура – повинна бути провидцем, несучи в маси культуру через такий легкий сприйняттю й складний по формі вид естрадного заходу, як театралізоване свято.

Упродовж багатьох тисячоліть людство створювало певні форми художнього осмислення світу, світосприйняття системою видовищних символічних образів переходили з покоління до покоління. Деякі з видовищних форм під впливом соціальних змін мобільно трансформувалося, акумулюючи у собі код етносів, переважно їх культурну програму. Потреба людей бути причетною до художньому процесу освоєння світу триває і сьогодні. Це є умовою існування людства. Серед усіх видів тварин і жанрів мистецтва, які, як відомо, є формою осмислення життєвого простору людини, основне останнє місце посідають видовища. Довга історія існування видовищ доводить їх життєстійкість і вимагає подальшого багатогранного осмислення і дослідження. Тим паче, що концепцію розвитку і духовності народу теж містить у собі видовище як найважливіший елемент.

Можна сміливо сказати, що видовищна практика, як і вся громадська практика, розкриває «людські сутнісні сили.

Видовища мають так само тривалу історію, як і самі культура. Вивчення видовищ у минулому переважно зводилося до вивчення видовищних мистецтв. Дослідженням його феномена займалися історики, філософи, соціологи, етнографи, психологи, мистецтвознавці. Та багато закономірності соціального функціонування видовищних явищ культури не отримували осмислення.

Сьогодні у із ускладненнями в суспільстві нових взаємовідносин праці та дозвілля, на підвищення значимості проблем комунікації в світі ці аспекти вимагають свого поглибленого дослідження. Спеціальний інтерес мають ідеї фольклориста-етнографа Б.Малиновського, що стосуються мови і різного роду вербальних текстів під час обрядових дійств. «Немає нічого більш небезпечного, - стверджував він, - ніж уявити мову як процес, що йде паралельно і точно кореспондує з розумовим процесом, і вважати, що функція мови - відображати або копіювати розумову реальність людини у вторинному потоці вербальних еквівалентів обрядових дійст. Цю проблему в минулому столітті також інтенсивно обговорюють (М. Бахтін, Д. Лихачов, А. Панченко, А. Мазаєв).

Під час написання даної дипломної роботи мною були використані численні літературні джерела. Приміром, було взято робота С.К.Борисова «Основи драматургії театралізованого дійства», у якій автор звертається до розгляду драматургії святково-обрядового театралізованого дійства. Він аналізує поняття обряд і церемоніал, С.К.Борисов свідчить про їх містичних, символічних і ігрових особливостях А.Ф.Некрилова «Росіяни народні міські свята, втіхи і видовища. Кінець XVIII – початок ХХ століття» розповідає нам про традиції і звичаї, дає точні визначення яскравим майданним уявленням на той час. А.А.Конович у роботі «Театралізовані свята і обряди у СРСР» вивчив і проаналізував особливості режисури народного свята, складності написанні сценарію для театралізованого народного свята, він піднімає проблеми що має режисер театралізованого уявлення під час роботи з режисурою народного свята.

Важливою віхою у історії вивчення масових видовищ стали роботи Д.М.Генкина «Масові свята», М.В.Волкова «Мистецтво масового дійства», Б.М.Петрова «Режиссура масовых спортивно-художественных представлений», І.Г.Шароєва «Режисура естради й масових свят», В.М.Брабич і Г.С.Плетневой «Видовища древнього світу», Д.Жигульського «Свято і «культуру», А.В.Луначарського «Про масові свята на естраді та цирку», А.І.Мазаєва «Свято як соціально-художнє явище» тощо.

Зацікавлення видовищності з боку фахівців підкреслює їхню соціальну значимість й те водночас допомагає виявити свій власний аспект дослідження. Він залежить від необхідності активного впровадження видовища в життєвий простір людини. Сприйняття його, участь людини у ньому тісно пов'язані у реалізації художньо-творчих аспектів цього масового театру, особливо з режисурою.

Слід зазначити, що не дістає фундаментальних досліджень заснованих на виключно вітчизняних матеріалах, які б дали цілісну картину розвитку масової культури у минулому й сьогоденні. Також не повністю розкрито специфіка режисерської роботи над постановкою масових видовищ, під час втілення задуму на сценічному майданчику. Мало уваги приділяється роботі режисера-постановника над сценарієм.

Усі викладені становища зумовлюють визначення актуальності дослідження.

Темою моєї дипломної роботи є театралізоване фольклорно-обрядове свято проводів Зими та зустрічі Весни «Молодиці, молодці завітайте на млинці». Працівники Білопільського районного будинку культури з великою відповідальністю готуються до цього свята. Адже, проведення подібних заходів - це вже стало традиція краю.

Завдяки соціально-педагогічному і художньому наповненню, театралізоване масове гуляння: фольклорно-обрядове свято, вибране як жанр дипломної роботи, виступає одночасно і як художня обробка життєвого матеріалу, і як особлива організація поведінки і дії людей. У побудові театралізованого свята заключним утвердженням в своїх основних положеннях є концертна драматургія. У її конструкції концертний номер набуває в даній різновидності жанру певне значення, а всі інші компоненти дійства допомагають йому. Номер перетворюється в основну нішу концертної драматургії, характерними якостями якого є не побудова непереривного, повільно розвиваючого дійства, а монтажне з’єднання. Саме у своєрідному поєднанні, монтажі номерів різних жанрів народилася масова драматургія. Все це необхідно урахувати під час розробки постановочного плану майбутнього заходу.

Мета дипломної роботи: вивчити і проаналізувати народні традиції через призму побудови народного свята просто неба у т.ч. фольклорно-обрядового свята - Масляної у сучасній режисурі.

Цілі та задачі роботи:провести театралізоване масове гуляння: фольклорно-обрядове свято проводів Зими та зустрічі Весни «Молодиці, молодці завітайте на млинці» на базі Білопільського районного Будинку культури Сумської області, продемонструвати високий рівень навичок у області режисури масових свят.

У співвідношенні з загальною ціллю ставляться й вирішуються наступні задачі: провести режисерський аналіз; вивчити літературний, документальний, іконографічний матеріали, історію постановок; сформувати режисерський задум (образне бачення майбутніх номерів заходу, емоційного і глядацького відчуття їхніх ідей, теми, форм, композиції); розробити сценарно-режисерський хід (художній образ твору, створення його головної думки, матеріалізована ідея сценарію); написати сценарій театралізованого гуляння; розробити сценографію, пластичне й музично-шумове рішення; підготувати для випуску свята необхідну документацію.

При створенні сценарію заходу важливо врахувати, що в основі театралізованого обрядового свята лежить метод театралізації: створення атмосфери, посилення видовищно-декоративного компоненту заходу, коментування того що відбувається, характеристика дійових осіб, емоційний стан героїв, активація дії другого плану, вплив на оцінку факторів, які допомагають правильно донести ідею глядачу та ритуально-обрядове дійство.

Предмет дослідження: народне свято проводів Зими та зустрічі Весни «Молодиці, молодці завітайте на млинці» й особливості його драматургії у сучасній режисурі.

Практичне значення даної роботи визначається тим, що за допомоги постановок свят такого значення, режисер отримує можливість донести важливу на сьогодні виховну функцію мистецтва: популяризувати народні звичаї рідного краю.

Ми не тільки впливаємо на формування «здорового» суспільства і відношення між поколіннями, але й закладаємо на рівні півсвідомості ідею про цінність світу на нашій землі і планеті в цілому. А також показати, що народне мистецтво нев’януча квітка і кожен населений пункт має свої звичаї, традиції що передаються із покоління в покоління.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...