Главная Обратная связь

Дисциплины:






Морфологічні особливості цибулі-ріпки, шалоту, порею, батуна, шніта, багатоярусної, слизун, запашної



Цибуля-ріпка. Добре розвинена рослина цибулі-ріп­ки досягає висоти 45—60 см, має 10—12, а окремі сор­ти — до 20 трубчастих зелених листків, покритих воско­вим нальотом. Листкові пластинки розміщуються в од­ній площині і поділяються на дві частини від вертикаль­ної осі. Нижньою частиною — піхвами — листки утворю­ють несправжнє стебло, а при дозріванні цибулини — її шийку. Несправжнє стебло виконує функцію власне стебла і може мати висоту від 8 до 15 см і діаметр 0,8— 1,5 см. Нижньою частиною листки прикріплюються до власне стебла цибулі-денця у певному порядку. Старі листки прикріплюються до периферійної частини денця по колу, молодші листки — ближче до центра денця. У пазухах кількох листків на денці закладаються брунь­ки із зачаткових листків у вигляді соковитих закритих лусок, що сидять одна на одній і мають вигляд коніч­них ковпачків. Бруньки називають зачатками їх добре видно на поперечному розрізі цибулини.

Цибулини утворюються в результаті розростання в товщину нижньої частини піхов листків від місця їх при­кріплення до денця до висоти 5—7 см. Залежно від того, як розростаються тканини піхов листків, утворюються цибулини різної форми.

Цибулина складається з денця, часто розгалуженого соковитих відкритих лусок, які виходять верхньою части­ною в несправжнє стебло — шийку цибулини і закінчу­ються листковою трубчастою пластинкою; соковитих за­критих лусок, які у нигляді ковпачків, сидять одна на одній; сухих лусок, що покривають цибулину з поверхні в кіль­ка шарів.

За формою розрізняють цибулини кулясті, округло-плоскі, округло-видовжені, видовжені. Покривні сухі лус­ки солом'яно-жовті, коричнево-жовті, білі, фіолетові різ­ної інтенсивності. Соковиті, луски бувають білі, зелену­ваті, фіолетові. Середня маса сформованих цибулин за­лежно від сорту становить 50—100 г, а салатних солод­ких сортів — до 500 г.

Великі цибулини мають більшу кількість зачатків. Розрізняють цибулини малозачаткові (1—2 зачатки), середньозачаткові (3—4 зачатки), багатозачаткові (5 за­чатків і більше). Зачатковість — це галуження стебла-денця. Перехід цибулин, що діткуються, в самостійні цибулини, кожна з яких має власні покривні сухі плівки, що з'єд­нані спільним материнським денцем, називається гнізду­ванням. Гніздування є вищим ступенем галуження стеб­ла цибулі-денця. За кількістю цибулин на денці сорти поділяють на малогнізді (1—2 цибулини), середньогнізді (3—4) і багатогнізді (5 цибулин і більше). Зачатко­вість, діткування і гніздування — це ступені розгалужен­ня денця і розвитку бруньок.

Стрілка у цибулі трубчаста, висота її 70—120 см, у верх­ній частині утворює суцвіття — кулястий зонтик, який складається із сотень квіток. З кожної квітки розвиваються плід — тригранна плівчаста коробочка. У кожному гнізді коробочки міститься дві насінини, а всього в коро­бочці 6 насінин.



 

Цибуля-шалот. Основна морфологічна особливість цибулі-шалоту — висока гніздість. Тому цибулю-шалот називають кущівкою. В гнізді міститься кілька трохи де­формованих з боків цибулин, в кілька шарів покритих сухими плівками. Цибулини навіть невеликих розмірів багатозачаткові.

Характерною особливістю цибулі-шалоту є те, що во­на має тривалий період спокою. У зв'язку з цим цибу­лини добре зберігаються взимку і навесні. Після періоду спокою при зимовому зберіганні при температурі 3—7 °С стадійні зміни закінчуються тільки в цибулинах ве­ликих розмірів, тому тільки вони утворюють стрілки при садінні наступного року. Дрібні і середні цибулини ци­булі-шалоту не стрілкують їх використовують для одер­жання цибулин, а великі цибулини — для одержання на­сіння. Висота стрілок і довжина листків у цибулі-шалоту менша, ніж у цибулі-ріпки. Будова цибулин така сама, як у цибулі-ріпки, але розміри їх менші. Цибулини шалоту характеризуються великим вмістом сухих речовин, гострі на смак, мають добру лежкість.

 

Цибуля-порейлінійні листкові пластинки з добре вираженим кілем. Нижня частина листків — це труб­часті піхви. Складені одна в одну піхви листків утворю­ють несправжнє стебло, яке має циліндричну цибулину, трохи потовщену біля основи. Цибулина цибулі-порею несправжня, оскільки складається з відкритих лусок. З поверхні циліндрична цибулина цибулі-порею не має сухих покривних лусок і називається ніжкою. Довжина цибулини— 15—20 см, товщина — 3—4 см. Корені тов­сті, струноподібні, мало розгалужені, довжиною 70— 80 см. Висаджені навесні після зимового зберігання ци­булини вкорінюються і утворюють кілька нових листків, а потім формують квітконосну стрілку із суцвіттям. Су­цвіття цибулі-порею — кулястий зонтик діаметром 7—8 см. Висота стрілки — 80—90 см. Плід — тригнізда ко­робочка, в якій міститься 6 насінин. Насіння чорного кольору, сильно зморшкувате з поверхні. Маса 1000 насі­нин — 2—2,5 г.

 

Цибуля-шніт— багаторічна трав'яниста культура. Вона характеризується високим ступенем розгалуження денця. За даними А. А. Козакової, п'ятирічна рослина утворює до 100 гілок і на кожній гілці 3—4 трубчастих листки. Цибулини мілкі, діаметром 1 см, розміщуються на материнському денці. Листки невеликі, довжиною 25—50 см, діаметром 0,6—0,7 см, зелено-сизі. Піхви трубчастих листків утворюють несправжнє стебло. Стріл­ки — квітконосні прямі, трубчасті, без розширення, утворюються на другому році життя. Висота стрілок — 30—35 см, діаметр — 0,5—0,7 см. У кулястому зонтику до 100 квіток фіолетового кольору. Плід у цибулі-шніта — тригранна коробочка. Насіння чорне, тригранне, зморшкувате. Маса 1000 насінин — 2—3 г. Коренева си­стема проникає на глибину 30 см і в боки від 20—25 см по радіусу. Корені цибулі-шніта виростають щороку і утворюють своєрідну дернину.

 

Цибуля-слизун — багаторічна трав'яниста культура. Вона формує кущ несправжніх цибулин, які розміщені на спільному денці і розростаються від нього у боки променями радіально. Кущ компактний. Листки плоскі, м’ясисті, соковиті, ніжні, з овальними кінцями, довжиною 15-25 см. Смак листків слабкого стрий із слабким часниковим запахом. Квітконосна стрілка утворюється на 2—3-му році життя. За формою стрілка на попереч­ному розрізі чотиригранна. Суцвіття — зонтик з квітка­ми рожево-бузкового забарвлення. Цвітіння квіток не дружнє. Насіння дозріває неодночасно. Цибулини вко­рочені, висотою 2—3 см, соковиті луски — білі. Цибуля-слизун розмножується насінням і поділом куща. Зелене листя і цибулини використовують як приправу.

Цибуля-батун— багаторічна зимостійка культура (рис. 1). На другому-третьому році життя утворює гніз­до невеликих діток діаметром 1—1,5 см. Дітки розміще­ні на материнському денці. Вони утворюються в результаті незначного потовщення нижньої частини піхов лист­ків, які сидять одна на одній і у верхній частині утворю­ють ніжку. Листки цибулі-батуна трубчасті, як у цибулі-ріпки, по 5—7 шт. на одному пагоні. Квітконосні стрілки утворюються на другому році життя із найсильніших діток гнізда. Висота стрілки — 40—80 см. У серед­ній частині стрілка має значне потовщення і у верхній частині закінчується кулястим суцвіттям-зонтиком діа­метром 4—5 см. В зонтику розміщується 180—300 квіток на тонких квітконіжках. Квітки мають 6 пелюсток і ти­чинок. Плід у цибулі-батуна — тригранна коробочка. На­сіння тригранне, чорне з коричневим відтінком, слабо-зморшкувате. Маса 1000 насінин — 2,5—3 г. Насіння збе­рігає схожість 2—3 роки.

 

Цибуля запашна— багаторічна культура. Утворює несправжні, циліндричної форми цибулини діаметром 0,8—1,5 см, які прикріплюються денцем до кореневища. Від кореневища із зовнішнього боку відходять струноподібні корінці. Висота несправжньої цибулини становить 10—12 см. Цибулина складається з 3—4 закритих і від­критих лусок. Закриті соковиті луски закривають і жив­лять бруньки, які розміщуються біля основи стрілки (пристрілкові цибулини). Пристрілкові цибулини і за­чатки стрілок вкриті спільними 5—6 відкритими луска­ми, які щільно охоплюють одна одну. Все це утворює відгалуження рослин. У пристрілковій цибулині протя­гом осені і весни закладаються генеративні й вегетатнвні бруньки, які наступного року формують квітконосну стрілку і пристрілкову цибулину.

Листки цибулі запашної плоскі з овально-округлим кінцем, соковиті, темно-зелені, із слабким восковим на­льотом. При вирощуванні з насіння 2 перших сім'ядоль­них листочки округлі, а наступні — плоскі. Листки від­ходять від основи цибулини на висоті 3—4 см. На першому році життя утворю­ється 5—6 листків довжиною до 30 см. Потім кількість листків відповідно до кількості розгалужень збільшуєть­ся. На другому році життя буває 3—4 розгалуження, а на півдні — до 6, на третьому році — 5—8, на четвертому році — до 12.

На другому році життя у червні — на початку липня з'являються стрілки. За формою вони плоскі, чотири­гранні, виповнені, швидко грубіють і до періоду масово­го цвітіння дерев'яніють. Висота стрілок — 35—45 см. Закінчуються вони простим зонтиком з квітками, розмі­щеними в 4—5 ярусів. Віночок білий з фіолетовими смужками із зовнішнього боку чашолистиків.

Цибулини зверху вкриті 2—3 шарами сухих лусок, які мають повстяно подібну будову, що захищає цибу­лину від морозів. Листки мають ніжну консистенцію. Смак листя слабкочасниковий без го­строти.

Коренева система у цибулі запашної добре розвине­на, проникає в грунт на глибину 60—70 см. Основна ма­са коренів знаходиться в шарі ґрунту 10—30 см. Струноподібні корені відходять від денця і підземного стебла, до якого прикріплені всі цибулини. Корені на зиму не відмирають.

Плід у запашної цибулі — тригнізда коробочка, в якій міститься 6 чорних насінин.

Цибуля багатояруснабагаторічна морозо- і зимо­стійка культура. Замість насіння цибуля формує 2— 3 яруси повітряних цибулин діаметром 0,5—3 см. Одна-дві найбільші цибулини-стрілки першого ярусу проростають, утворюючи стрілки другого ярусу ї т. д. Повітряні цибулини проростають через 5—7 днів, оскільки не мають періоду спокою. Багатоярусна цибуля утворює і підземні цибулини, середня маса яких 5—30 г. Вони здатні до діткування. На першому році життя мо­жуть утворюватись 2—4 віддітковані цибулини, а бага­торічна рослина може утворити кілька десятків підзем­них цибулин. Підземні цибулини мають денне, 3-4 со­ковиті луски, кілька відкритих лусок, зверху вкритих кількома сухими покривними лусками. Розмножують ба­гатоярусну цибулю повітряними і підземними цибули­нами.

 

3. Морфологічні особливості часнику.

Часник. Має лінійну форму листків, які нижньою трубчастою частиною входять один в одний і утворюють несправжнє стебло висотою 12-20 см (рис. 2). Власне стебло часнику вкорочене і називається денцем. Денце більш розгалужене, ніж у цибулі, і утворює від п'яти до кількох десятків зубків (діток), які являють собою бруньки, що сидять на стеблі-денці. Денце з розміщеними на ньому зубками і сухі плівки - піхви листків у нижній частині утворюють цибулину часнику (головку).

У звичайного (нестрілкуючого) часнику зубки - це пазушні бруньки, розміщені на денці в пазухах (біля ос­нови) листкових піхов. Тому цибулина нестрілкуючого часнику має складну будову. Зубки розміщені групами по 3—5 шт. у пазусі кожного листка, які закривають їх у вигляді сухої плівки. Кожна наступна група зубків по крита загальною сухою плівкою. Зубок складається з денця, бруньки, що міститься в середині соковитої лус­ки і зверху покрита сухою плівкою. Кожний зубок осно­вою прикріплюється до материнського денця. Зубки внутрішньої частини головки менші за розміром, сплюснуті з боків, з гострими гранями, а периферичні зубки великі і добре виповнені. Головки нестрілкуючого часнику лежкі, добре зберігаються взимку і до нового врожаю.

У стрілкуючого часнику цибулина (головка) складається з невеликої кількості зубків (4-7), що є бруньками центральної частини денця. Тому зубки розміщені по колу симетрично навкруги центральної стрілки, а сухі плівки (нижня частина піхов листків) покривають голов­ку з поверхні. Кількість сухих лусок, що покривають головку, відповідає кількості листків на рослині. На від­міну від нестрілкуючого стрілкуючий часник утворює квітконосну стрілку з центральної бруньки денця. Стріл­ка в молодому віці спочатку спірально закручена, а зго­дом вирівнюється і досягає висоти 50-200 см. Верхня частина стрілки закінчується головчастим кулястим су­цвіттям, яке складається з квіток і від 2 до 150 повіт­ряних зубків (цибулинок). У ранні фази росту і роз­витку головчасте суцвіття закрите плівчастим чохликом, який у період вирівнювання стрілки лопається у зв'язку з розростанням повітряних зубків.

Маса одного зубка залежно від сорту - 0,1-0,3 г. Повітряний зубок складається з денця, брунь­ки, соковитої луски і сухої покривної луски.

Коренева система часнику проникає у грунт на гли­бину 50-60 см. Корені у часнику струноподібні, відхо­дять від нижньої частини денця.

 

 

 
 

 


Рис. 2. Загальний вигляд дорослої рослини і цибулини

часнику:а — стрілкуючого; б — нестрілкуючого.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...