Главная Обратная связь

Дисциплины:






Проектування рішення щодо управління матеріальними потоками на основі поопераційного обліку логістичних витрат



 

Одним з основних завдань логістики є управління витратами з доведення матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого спожи­вача. Неодмінною умовою такого управління є можливість забезпечити точне визначення кожного з окремих видів витрат. З цією метою в системах обліку витрат виробництва та обігу на підприємствах-учасниках т.зв. логістичних процесів необхідно виділяти витрати, що виникають в процесі реалізації різно­манітних функцій логістики, а також формувати інформацію щодо найбільш вагомих витрат та характеру їх взаємодії. За таких умов виникає можливість використовувати важливий критерій вибору оптимального варіанта логістичної системи – мінімум загальних витрат на всій довжині логістичного ланцюга.

Вибір складу як об’єкта дослідження обумовлений тим, що склад є одним із найбільш розповсюджених елементів логістичних систем, а також відносно добрим знайомством студентів напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво» з основами будови й улаштування складських приміщень та змістом складського технологічного процесу.

Як відомо, склад – це будівлі, споруди і різноманітні пристосування, при­зна­чені для приймання, розміщування, зберігання отриманих товарів, підго­тов­ки їх до споживання і відпуску покупцям. Принципова схема складу підпри­єм­ства оптової торгівлі наведена на рис.1.

Об’єктивна потреба в спеціально облаштованих місцях для утримання запа­сів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку – від первинного джерела сиро­вини і до кінцевого споживача. Тому на практиці використовується велике різноманіття складів. В той же час, зміст загальної сукупності робіт, викону­ва­них на різних складах, є приблизно однаковим.- Це пояснюється тим, що в різних логістичних процесах склади виконують подібні функції:

Ø тимчасове розміщування і зберігання матеріальних запасів;

Ø перетворення матеріальних потоків;

Ø забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.

 
 

 


Рис.1 Принципова схема складу підприємства оптової торгівлі

 

Базовим поняттям для кожного складу є матеріальний потік.

Матеріальний потік – це вантажі, деталі, комплектуючі, напівфабрикати, інші товарно-матеріальні цінності, щодо яких виконуються різноманітні логістичні операції (розвантажування, завантажування, транспортування, укла­дан­ня в тару, розпаковування, укладання на зберігання і т.п.) і які віднесені до певного часового інтервалу. На складах підприємств оптової торгівлі матері­альний потік прийнято називати вантажним потоком. При цьому прийнято розрізняти такі види вантажних (матеріальних) потоків:



Вхідний матеріальний потік – матеріальний потік, який надходить на склад із зовнішнього середовища

Внутрішній матеріальний потік – матеріальний потік, який утворюється внаслідок виконання логістичних операцій безпосередньо в складі. Внутрішній потік складається із потоків на різних дільницях складу і, як правило, в багато разів перевищує розміри вхідного матеріального потоку.

Вихідний матеріальний потік – матеріальний потік, який надходить із складу в зовнішнє середовище. За умови збереження запасу на складі протягом визначеного періоду на одному рівні вихідний потік дорівнює вхідному потоку.

Вантажооборот складу- загальноприйнята назва вхідного (на склад) або вихідного (зі складу) матеріального потоку за відповідний період.

Принципова схема руху матеріальних потоків на складі підприємства опто­вої торгівлі наведена на рис.2. На складах підприємств оптової торгівлі матері­аль­ний потік формується в результаті виконання над вантажами комп­лек­су тех­нологічних операцій, які разом розглядаються як технологічний про­цес складу.

Технологічний процес на складі може здійснюватися за різ­ни­ми варі­ан­­та­ми, хоча для більшості випадків його може відобразити така принци­пова схема:

Вантаж, який прибуває на склад залізничним транспортом, вивантажується з транспортного засобу на дільниці розвантажування (на рис.2 – залізнична рампа). При цьому вантажі можуть прибувати як в робочий час, так і поза його межами (в неробочий час).

 
 

 

 


Рис.2 Принципова схема матеріального потоку на складі підприємства оптової торгівлі

 

Якщо розвантажування здійснюється в неробочий час, тобто тоді, коли основне приміщення складу закрите, вантаж надходить в приймальну експе­ди­цію – приміщення, відокремлене від основного складу.

Розвантажений в робочий час вантаж спрямовується у основне приміщення складу. При цьому деякі товари, наприклад цукор в стандартних мішках, від­ра­зу переміщуються на дільницю зберігання; інші товари спрямовуються на діль­ницю приймання для розпаковування і перевірки.

В подальшому весь отриманий складом вантаж так чи інакше зосеред­жу­єть­ся в зоні зберігання основного приміщення складу.

Товар, який відпускається зі складу, може проходити або ж не проходити операцію комплектування. Через дільницю комплектування складу проходить лише той товар, котрий упаковується та відпускається разом з іншими товарами в загальній транспортній тарі.

Товар зі складу підприємства оптової торгівлі може доставлятися замовникові силами даного підприємства в порядку ЦДТ. В такому випадку в приміщенні, відокремленому від основного складу, необхідно організувати експедицію з відправлення товарів, котра повинна накопичувати підготовлений до відправлення товар і забезпечувати його доставку покупцям. Завершується технологічний процес на складі операцією завантажування, котра в цьому випадку виконується на автомобільній рампі (рис.1).

Перелік основних логістичних операцій, виконуваних з вантажем на окремих дільницях даного складу, виглядає таким чином :

Дільниця розвантажування (залізнична рампа):

-механізоване розвантажування транспортних засобів;

-ручне розвантажування транспортних засобів.

Приймальна експедиція (розташовується у відокремленому приміщенні):

-приймання отриманого в неробочий час вантажу за кількістю місць і його короткотермінове зберігання до передачі на основний склад. Вантажі в приймальну експедицію надходять з дільниці розвантажування.

Дільниця приймання (розташовується в основному приміщенні складу):

-приймання товарів за кількістю та якістю. Вантажі на дільницю приймання можуть надходити з дільниці розвантажування і з приймальної експедиції.

Дільниця зберігання (головна частина основного приміщення складу):

-укладання вантажу на зберігання;

-відбір вантажу з місць зберігання.

Дільниця комплектування (розташовується, як правило, в основному приміщенні складу):

-формування вантажних одиниць, котрі містять асортимент товарів, підібраний відповідно до замовлень покупців.

Експедиція з відпуску:

-короткотермінове зберігання підготовлених до відправлення вантажних одиниць, організація їх доставки покупцеві.

Дільниця завантажування (автомобільна рампа):

-завантажування транспортних засобів (ручне і механізоване).

 

Послідовність проведення розрахунків під час прийняття відповідного рішення передбачає такі етапи:

1.Розрахунок величини загального матеріального потоку на складі

На складах підприємств оптової торгівлі матеріальні потоки розраховують, як правило, для окремих дільниць або ж на окремих операціях (наприклад, внутрішньоскладське переміщування вантажів, ручне опрацювання вантажу на дільницях приймання та комплектування та ін.). При цьому підсумовують обсяги робіт з усіх операцій на даній дільниці або в межах даної операції.

Загальний внутрішній матеріальний потік (вантажний потік) складу визначається шляхом сумування матеріальних потоків, які проходять через його окремі дільниці і між дільницями.

Розмір загального матеріального потоку на складі залежить від того, яким шляхом піде вантаж на складі, будуть чи не будуть виконуватися з ним ті або ж інші операції. В свою чергу, маршрут матеріального потоку визначається зна­чен­ням факторів (у завданні контрольної роботи це табл. 2.3.1).

Обсяги робіт з окремої операції, розраховані за певний проміжок часу (місяць, квартал, рік), прийнято називати матеріальним потоком за відповідною операцією.

Величина загального матеріального потоку на складі (Р) визначається дода­ванням величин матеріальних потоків, згрупованих або за ознакою вико­нуваної логістичної операції, або ж за ознакою місця виконання логістичної операції.

В розрахунку величини загального матеріального потоку прийнято застосовувати поняття “Група матеріального потоку”, зміст якого змінюється залежно від конкретних дільниць складу або операцій.

Отже, на складі підприємства оптової торгівлі можна виділити різні групи матеріальних потоків, а саме:

1. ГРУПА МАТЕРІАЛЬНИХ ПОТОКІВ №1 (ГМП1) – це вантажі, які розглядаються в процесі внутрішньоскладського переміщування.

Переміщування вантажів (у нашому випадку – механізоване, в контейнерах або на піддонах) здійснюється з дільниці на дільницю, а загальний матеріальний потік з даної групи (Рпв) дорівнює сумі вихідних вантажних потоків усіх дільниць, крім останньої:

Рпв = Т (з дільниці розвантажування) +

+Т х А1/100 (з приймальної експедиції) +

+Т х А2/100 (з дільниці приймання) +

+Т (з зони зберігання) +

+Т х А3/100 (з дільниці комплектування) +

+Т х А4/100 (з експедиції з відправлення) +

де Т – вантажооборот складу, т/рік; в дужках позначені відповідні дільниці складу, з яких виходить потік.

2. ГМП2 – вантажі, які розглядаються в процесі виконання над ними операцій на дільницях розвантажування і завантажування.

Операції розвантажування і завантажування можуть виконуватися ручним способом або ж із застосуванням машин і механізмів. Ручне розвантажування необхідне тоді, коли товар у транспортному засобі прибув від постачальника неукладеним на піддон.В цьому випадку для того, щоб вийняти вантаж із транспортного засобу і потім перемістити на одну з наступних дільниць складу,його необхідно попередньо вручну укласти на піддони. Вантажопотік за ручного розвантажування вантажу визначається за формулою:

Ррр = Т х А5/100 (т/рік).

Всі інші вантажі розвантажуються механізовано. Вантажопотік за механізо­ваного розвантаження вантажу визначається за формулою :

Рмр = Т х (1-А5/100) (т/рік).

Ручне завантажування потрібне тоді, коли поданий транспортний засіб непридатний для завантажування з допомогою засобів механізації. В такому випадку товар підвозиться до борта транспортного засобу електро­наванта­жу­вачем, а потім укладається в транспортний засіб вручну. Вантажопотік за ручного завантажування визначається за формулою :

Ррз = Т х А6/100 (т/рік),

а вантажопотік за механізованого завантажування – за формулою :

Рмз = Т х (1-А6/100) (т/рік).

3. ГМП3 – вантажі, які розглядаються в процесі ручного перебирання під час приймання товарів. Вантажопотік визначається за формулою :

Рпр = Т х А2/100 (т/рік)

4. ГМП4 – вантажі, які розглядаються в процесі ручного перебирання під час комплектування замовлень покупців. Вантажопотік визначається за формулою :

Ркр = Т х А3/100 (т/рік).

5. ГМП5 – вантажі, які розглядаються в процесі виконання операцій в експедиціях.

Якщо вантаж надійшов на склад в робочий час, то він зразу ж в міру розван­та­жування надходить на дільницю приймання або ж в зону зберігання. Якщо ж вантаж прибуває в неробочий час (наприклад – у неділю), то він розванта­жу­ється в експедиційне приміщення і лише в найближчий робочий день подається на дільницю приймання або в зону зберігання. Як наслідок, в приймальній експедиції виникає нова операція, котра відразу ж збільшує загальний матері­аль­ний потік на величину Реп, яка розраховується за формулою :

Реп = Т х А1/100 (т/рік).

Якщо на підприємстві оптової торгівлі є експедиція з відправлення товарів, то в ній виникає нова операція, котра збільшує загальний вантажний потік на величину Рев, яка визначається за формулою:

Рев = Т х А4/100 (т/рік).

В цілому операції в експедиціях збільшують загальний матеріальний потік на:

Рек = Реп + Рев = Т х (А1+А4)/100 (т/рік).

6. ГМП6 – операції в зоні зберігання.

Весь товар, який надходить на склад, у підсумку так чи інакше зосеред­жу­ється в місцях зберігання, де виконуються такі обов'язкові операції:

-укладання вантажу на зберігання;

-виймання вантажу з місць зберігання.

Обсяги робіт за певний період з кожної операції дорівнюють вантажо­обороту складу за цей же період (за умови збереження запасу на одному рівні). В такому випадку, мінімальний матері­аль­ний потік в зоні зберігання дорівнює подвоєному обсягу вантажообороту:

Тзб мін = 2 х Т.

Якщо ж при зберіганні товару здійснюються ще й операції з перекладання запасів з верхніх на нижні полиці стелажів (і навпаки), то до загального матері­аль­ного потоку додається ще певна частина Т. - В процесі відбирання частина вантажів може бути повернена в місця зберігання, що також збільшує загаль­ний матеріальний потік ще на якусь частину Т (повернення в місця зберігання можливе у випадках, коли потрібно забрати лише частину пакета, який збе­рі­гається в окремому гнізді стелажу.- Частину пакета, яка зали­шається після цьо­го, повертають назад в гніздо стелажа). Внаслідок виконання всіх операцій в зо­ні зберігання виникає група матеріальних потоків ГМП6, розмір якої становить:

Рзб = Т х А7 (т/рік).

В цілому розрахунок розміру загального матеріального потоку на складі ведуть за формулою:

Р = Рпв + Ррр + Рмр +Ррз +Рмз + Рпр + Ркр +Реп + Рев + Рзб.

Розрахунок розміру загального матеріального потоку на складі рекомен­дується виконувати за формою табл.2.3.3 (заповнюються колонки 3 і 4) і за умови, що значення Т приймається рівним 10000 т/рік.

 

2. Розрахунок вартості вантажопереробки на складі

Вартість вантажопереробки визначається : - обсягами робіт на тій чи іншій операції; - питомою вартістю виконання кожної конкретної операції.

При цьому поопераційні обсяги робіт визначаються в ході 1 етапу, а питомі вартості виконання тих або інших операцій на складі наведені безпосередньо в умові завдання (у табл.2.3.2). - Наведені вихідні дані повинні бути використані студентами для визначення загальної вартості вантажопереробки на складі у вигляді суми витрат на виконання окремих операцій.

Вибір конкретного (оптимального) складу операцій з вантажами на складі мож­на здійснити на основі використання критерію мінімуму витрат на ванта­жо­переробку. - Максимально зменшити складські витрати можна, якщо скеро­ву­вати товари із зони зберігання відразу ж в зону відвантажування. Але це озна­чало б відмову від операцій з підбору асортименту товарів на дільниці комп­лектування, а також від доставки товарів покупцям(операції в експедиції з від­пуску). Проте потрібно пам’ятати, що відмова від надання таких послуг може привести до втрати підприємством оптової торгівлі своїх позицій на ринку та погіршення економічних результатів його діяльності.

Пошук економічного компромісу у зв’язку з цим повинен здійснюватися у напрямі врахування загальних логістичних витрат, що обумовлює потребу в існуванні налагодженої системи їх обліку.

Загальна вартість робіт з матеріальними потоками (вартість вантажо­пере­робки - Сзаг ) визначається за формулою :

Cзаг = S1 х Рпв + S2 х Рек + S3 х (Рпр+Ркр) + S4 х Рзб +S5 х (Ррр+Рзр) + S6 х (Рмр+Рзм)

Розрахунок вартості вантажопереробки рекомендується проводити за формою табл.2.3.3 (заповнюються колонки 5 і 6).

 

3.Диференціація факторів, які визначають обсяги складської вантажопереробки

У процесі виконання даного етапу завдання необхідно проаналізувати все різноманіття факторів, які впливають на інтенсивність матеріального потоку на певній дільниці складу, і визначити, які з них залежать переважно від умов дого­вору з постачальниками, а які – від умов договору з оптовими покупцями. Результати аналізу рекомендується оформити у вигляді таблиці (за формою табл.1.3.1).

Таблиця 1.3.1





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...