Главная Обратная связь

Дисциплины:






Додаткова література. 1. Агаев И.Б. Состав преступления: понятие, элементы, значения



1. Агаев И.Б. Состав преступления: понятие, элементы, значения. Учебное пособие. – Москва „Юристъ”, 2009. – 335 с.

2. Акоев К.Л., Кауфман М.А. и др. Объективная сторона преступления (факультативные признаки). – М., 1995.

3. Альтернативные виды уголовных наказаний – пути для уменьшения тюремного населения: // Украинско-американское бюро защиты прав человека; Апелляционный суд Харьковской области // Г. Мар’яновський (упоряд.). – К. : Сфера, 2003. – 160 с.

4. Антипов В. Проблеми застосування до неповнолітніх певних видів кримінальних покарань // Підприємство, господарство і право. – 2004. – № 8. – С. 134.

5. Астемиров З.А. Уголовная ответственность и наказание несовершеннолетних. – М., 1970. – 125 с.

6. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации. – О.: Юридична література, 2000. – 412 с.; Ч. 2. – 412 с.

7. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации: Общая часть: Курс лекций. – Одесса: АТ „Бахва”, 1998. – 192 с.

8. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовная ответственность и наказание. – Минск: Вышэйшая школа, 1976.

9. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву України. – Харьков: Право, 2000. – 128 с.

10. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – К.: Вища шк., 1980. – 216 с.

11. Бажанов М.И. Назначение наказания по совокупности преступлений и совокупности приговоров. Учебное пособие. – Харьков: Харьк. Юрид. издат., 1977. – 49 с.

12. Балашов І. Перевищення меж необхідної оборони: спірні питання // Право України. – 2006. – № 8. – С. 85.

13. Барков О. Практика заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м’яким покаранням // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 3. – С. 119.

14. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – Х.: Основа, 1991. – 360 с.

15. Баулин Ю.В. Право граждан на задержание преступника. – X.: Вища школа, 1986. – 157 с.

16. Баулін Ю. Кримінальна відповідальність: сутність, зміст та правова форма // Вісник Академії правових наук. – 2003. – № 2-3. – С. 626-633.

17. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності. – К.: Атіка, 2004. – 296 с.

18. Беляев Н.А. Уголовно-правовая политика и пути её реализации. – Монография. – Ленинград: Издательство Ленинградского Университета, 1986. – 276 с.

19. Березін П. Визначення змісту у юридичній конструкції малозначного діяння (ч. 2 ст. 11 ККУ). // Вісник прокуратури. – 2009. - № 4. – С. 52-62.

20. Берзін П. Про деякі особливості врахування шкоди об’єкту кримінально-правової охорони у специфічній конструкції складу незакінченого злочину. // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 2. – С. 126-130.



21. Берзін П.С. Про Особливості врахування наслідків як результату поведінки людини у змісті юридичної конструкції складної вини. // Бюлетень Міністерства Юстиції України. – 2009. – № 2. – С. 95-102.

22. Берзін П.С. Проблеми систематизації наслідків у специфічних конструкціях складів злочинів. // Держава і право: Зб. наук. праць. – 2009. – Вип. 44. – С. 470-477.

23. Білоконєв В. Об’єкт злочину з позиції системного підходу // Юридичний вісник України. – 2003. – № 42. – С. 28-32.

24. Бірюченський О., Роцька Т. Рецидивна злочинність: упущення при розслідуванні та розгляді кримінальних справ: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – № 6. – С. 7-11.

25. Блинська С. Обставини, що виключають злочинність діяння в зарубіжному та українському законодавствах // Міліція України. – 2003. – № 6. – С. 26-27.

26. Блинська С. Обставини, що виключають злочинність діяння в зарубіжному та українському законодавствах // Міліція України. – 2003. – № 8. – С. 20-21.

27. Блинська С. Обставини, що виключають злочинність діяння в зарубіжному та українському законодавствах // Міліція України. – 2003. – № 9. – С. 20-21.

28. Блум М.И. Действие советского уголовного закона в пространстве. – Рига, 1974. – 262 с.

29. Богатирьов І. Деякі проблемні питання застосування альтернативних видів покарань в Україні (теоретичні аспекти) // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 6. – С. 84-87.

30. Богатирьов І. Методологія впровадження кримінальних покарань альтернативних позбавленню волі // Право України. – 2004. – № 7. – С. 21-25.

31. Богатирьов І.Г. Виправні роботи як вид покарань: Кримінальні, кримінологічні та кримінально-виконавчі проблеми (Монографія). – К.: МП Леся, 2002.

32. Богомягков Ю.С. Уголовно-правовая невменяемость: критерии и признаки // Советское государство и право. – 1989. – № 4.

33. Богуцький П. Застосування кримінальних покарань за вчинення військових злочинів // Право України. – 1999. – № 8. – С. 32-33.

34. Бойцов И. Действие уголовного закона во времени и пространстве. – СПб., 1995.

35. Бондарчук О.М. Необхідна оборона при посяганні на власність. // держава і право. – 2008. Вип. 41. – С. 548-555.

36. Борисов В.І. Необережність і її види: Текст лекції. – Харків: ЮІ, 1991. – 23 с.

37. Бочарников Д.М. Грушевський про історію створення та кримінальне право „Руської Правди” // Право України. – 1996. – № 1. – С. 65-69.

38. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. – М.: Юрид. лит., 1963. – 275 с.

39. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М.: Юрид. лит., 1967.

40. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1964. – 188 с.

41. Брич Л.П. Поняття розмежування складів злочинів (термінологічний аспект) // Право і лінгвістика. – 2003. – Ч. І. – С. 69-73.

42. Бурдін В.М. Співвідношення понять: „осудність” - „вина”, „неосудність” – „казус”. // Бюлетень Міністерства Юстиції України. – 2008. - № 6 – С. 82 – 94.

43. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. – К.: Вища школа, 1986. – 208 с.

44. Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. – К.: Наук. думка, 1969. – 216 с.

45. Бушуев Г.В. Социальная и уголовно-правовая оценка причинения вреда преступнику при задержании. – Горький: Горьк. Высш. Школа МВД СССР, 1976. – 87 с.

46. Васильев Ю.Г. Институт выдачи преступников (экстрадиции) в современном международном праве. – М.: Современная экономика и право, 2003. – 319 с.

47. Васильківська І. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: деякі аспекти // Право України. – 2004. – № 1. – С. 95.

48. Векленко С.В. Сущность, содержание и формы вины в уголовном праве // Правоведение. – 2002. – № 6 (245).

49. Вереша Р. Mans rea за кримінальним правом Англії // Право України. – 2006. – № 5.

50. Вереша Р. Поняття та підстава кримінальної відповідальності // Право України. – 2006. – № 12. – С. 97.

51. Вирішення судами питань, пов’язаних із кримінально-правовою оцінкою діянь особи, що віддала чи виконала злочинний наказ (за матеріалами узагальнення судової практики) // Вісник Верховного Суду України. – 1999. – № 3. – С. 33-39.

52. Водолаз І.А. Класифікація кримінально-караної поведінки. // Митна справа. – 2008. - № 1. – С.46-49.

53. Водолаз І.А. Методологічні проблеми визначення кримінально-караної поведінки. // Митна справа. – 2008. – № 1. – С. 64-69.

54. Вознюк А.А. Історико-правовий нарис спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп та злочинних організацій у вітчизняному кримінальному законодавстві. // Адвокат. – 2008. – № 11. – С.27-31.

55. Вознюк А.А. Соціально-правова обумовленість спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп та злочинних організацій. // Адвокат. – 2008. – № 12. – С. 15-18.

56. Вознюк В. Практика вирішення Конституційним Судом України деяких проблем щодо захисту прав і свобод людини згідно з чинним Кримінальним кодексом України // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 5. – С. 72-78.

57. Волков Б.С. Детерминистическая природа преступного поведения. – Казань: Изд-во Казан. Ун-та, 1975. – 110 с.

58. Волков Б.С. Мотив и квалификация преступлений. – Казань: Изд-во Казан. Ун-та, 1968. – 166 с.

59. Волков Б.С. Мотивы преступлений. (Уголовно-правовое и социально-психологическое исследование). – Казань. Изд-во Казан. Ун-та 1982. – 152 с.

60. Волков Б.С. Проблема воли и уголовная ответственность. – Казань: Изд-во Казан. Ун-та, 1965. – 136 с.

61. Володарський В. Проблемні питання необхідної оборони // Право України. – 1998. – № 11. – С. 118-122.

62. Воробей П.А. Загальне поняття кримінально-правового ставлення в вину // Право України. – 1999. – № 6. – С. 113-115.

63. Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину. – К.: Вид-во НАВС України, 1997. – 184 с.

64. Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення у вину. – К., 1996.

65. Воробей П.А., Коржанський М.Й., Щупаковський В.М. Завдання і дія кримінального закону. – К.: Генеза, 1997. – 157 с.

66. Гайворонська І. Історичний розвиток мирного і компромісного вирішення кримінально-правових конфліктів на українських землях. // Юридична Україна. – 2008. – № 5. – С. 105-108.

67. Гайворонська І. Проблеми застосування примирення у справах публічного обвинувачення. // Юридична Україна. – 2009. – № 2. – С. 77-81.

68. Галиакбаров Р.Р. Групповое преступление: постоянные и переменные признаки. – Свердловск, 1973. – 140 с.

69. Галиакбаров Р.Р. Квалификация групповых преступлений. – М.: Юрид. лит., 1980. – 80 с.

70. Галиакбаров Р.Р. Совершение преступлений группой лиц. – Омск: Омская высшая школа милиции, 1980. – 101 с.

71. Гальперин И.М. Наказание: социальные функции, практика применения. – М.: Юрид. лит. 1983. – 206 с.

72. Гаращук М. Концепції справедливого покарання. // Юридичний журнал. – 2009. № 6. – С. 64-76.

73. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. – М.: АО „ЦентрЮрИнфоР”, 2001. – 316 с.

74. Георгиевский Э.В. К вопросу о генезисе и развитии общего понятия преступления и его признаков в уголовном праве России // Вопросы уголовного права. – 2000. – № 4.

75. Глистин В.К. Проблемы уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений). – Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. – 127 с.

76. Голина В.В. Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву. – Харьков: Вища школа, 1979. – 137 с.

77. Голіна В.В. Рецидивна злочинність в Україні: рівень, структура, динаміка // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – №4 (15). – С. 147-156.

78. Голіна В.В. Судимість: Монографія // Ін-т вивч. проблем злочинності, Акад. прав. наук України. – Х.: Харків юрид.,2006. –383 с.

79. Головко Л.В. Освобождение от уголовной ответственности и освобождение от уголовного преследования // Государство и право. – 2000. – № 6.

80. Горбачова Г.М. Суспільно-небезпечне посягання як підстава необхідної оборони. // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 2. – С.245-250.

81. Горелик А.С. Наказание по совокупности преступлений и приговоров. – Красноярск: Кн. изд-во, 1975. – 272 с.

82. Горжей В.Я. Деятельное раскаяние: проблеми правоприменения. – Российский следователь. – 2003. – № 4.

83. Гошовський М. Величина майнової шкоди, заподіяної злочином, та її вплив на кримінальну відповідальність // Право України. – 1996. – № 9. – С. 67-70.

84. Гримайло В. Окремі питання інституту вини у Кримінальному кодексі України // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 4. – С. 127.

85. Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1959. – 255 с.

86. Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії і методології. – Львів: Світ, 1992. – 168 с.

87. Губська О.А. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. // Адвокат. – 2008. – № 3. – С.22-25.

88. Гуров А.И. Профессиональная преступность. Прошлое и современность. – М.: Юридическая литература. 1990. – 301 с.

89. Дагель П.С, Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1974. – 243 с.

90. Дагель П.С. Множественность преступлений. – Владивосток, 1961.

91. Дагель П.С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве. – Владивосток: Изд-во Дальневост. гос. ун-та, 1970. – 132 с.

92. Даньшин І., Лисодєд О. До питання про поняття злочинної діяльності // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 3 (14). – С. 94-99.

93. Демидов Ю.А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве. – М.: Юр. лит., 1975.

94. Диденко В.П. Правомерность причинения вреда преступнику при задержании. – К.: КВШ МВД СССР, 1984. – 72 с.

95. Домахин С.А. Крайняя необходимость по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1955. – 79 с.

96. Дрьомов С. Теоретико-методологічні проблеми визначення підстави та умов звільнення від кримінальної відповідальності. // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 6. – С. 122-125.

97. Дрьомов С.В. Проблемні питання правового регулювання захисту прав та інтересів особи під час реалізації положень чинного ККУ про звільнення від кримінальної відповідальності. // Бюлетень Міністерства Юстиції України. – 2008. – №10. – С. 100-110.

98. Дуванський О. Деякі проблеми співучасті за КК України // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 9. – С. 29-32.

99. Дурманов Н.Д. Понятие преступления. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1948. – 311 с.

100. Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1967. – 319 с.

101. Дурманов Н.Д. Стадии совершения преступления по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1955. – 212 с.

102. Дуров А. Уголовно-правовой анализ поступков О. Бендера. // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 6. – С. 115-122.

103. Дякур М.Д. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину. // Держава і право. – 2008. – Вип. 39. – С. 532-537.

104. Дячук С.І. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві (основні поняття, проблеми кваліфікації, удосконалення закон-ва). – К.: Атіка, 2001. – 176 с.

105. Емельянов В.П. Понятие объекта преступления в уголовно-правовой науке // Право і безпека, 2002. – № 4. – С. 7-11.

106. Євдокимов Д. Застосування оціночних понять у сучасному кримінальному праві. – Юридичний журнал. – 2009. – № 6. – С. 82-90.

107. Ємельянов В.П. Класифікація об’єктів злочинів // Вісник НУВС. – 2002. –- № 9 (20). – С. 179-183.

108. Єпур Г.В. Об’єктивна сторона складу злочину // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 3. – С. 137-142.

109. Єремій Г. Соціальна обумовленість звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх. // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 12. – С. 144-148.

110. Єфремов С. Криміналізація організованої злочинності у чинному Кримінальному кодексі України // Право України. – 2003. – № 9.

111. Єфремов С. Організованість у злочинності та рівні організованої злочинності // Право України. – 2003. – № 1.

112. Єфремов С.О., Редька А.Л. Деякі питання кваліфікації злочинів, вчинених організованою групою // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 4 (26). – С. 54-55.

113. Жордания И. Структура и правовое значение способа совершения преступления. – М., 1977.

114. Жук І.В. Розвиток інституту примусових заходів медичного характеру та примусового лікування у кримінальному праві України (історичний аспект). // Науковий вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2008. – № 4. – С. 120-130.

115. Зайцев О.В. Співвідношення осудності, неосудності та обмеженої осудності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Вип. 20. – С. 395–399.

116. Зайцев О.В. Сутність та критерії обмеженої осудності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – Вип. 17. – С. 414–418.

117. Зайцев О.В. Щодо схильності осіб, які мають психічні розлади, що не виключають осудності, до вчинення злочинів // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Вип. 18. – С. 295–299.

118. Заросинський Ю. Заросинський О. Причини та умови злочинності неповнолітніх потребують теоретичного і практичного розроблення // Право України. – 2004. – № 3. – С. 64.

119. Зеленський С.М. Концептуальні положення здійснення правосуддя у справах дітей, які не досягли віку кримінальної відповідальності. // Бюлетень Міністерства Юстиції України. – 2009. – № 7. – С. 74-83.

120. Зелинский А.Ф. Квалификация повторных преступлений. – Волгоград, 1976. – 54 с.

121. Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. – Харьков: Вища школа, 1986. – С. 3-128.

122. Зелинский А.Ф. Рецидив преступлений (структура, связи, прогнозирование). – Харьков, 1980. – 152 с.

123. Зелінський А., Литвак О. Деякі зауваження кримінологів до проектів Кримінального кодексу України // Право України. – 1999. – № 5. – С. 70-73.

124. Зелінський А.Ф., Куц В.М. Об’єкт злочину і структура Особливої частини Кримінального кодексу // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1997. – № 2. – С. 148-154.

125. Зельдов С.И. О понятии судимости // Правоведение. – 1972. – № 1. – С. 61-69.

126. Землюков С.В. Уголовно-правовые проблемы преступного вреда. – Новосибирск, 1991.

127. Злобин Г.А. Основания и принципы уголовно-правового запрета // Советское государство и право. – 1980. – № 1. – С. 71.

128. Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умысел и его формы. – М., 1972.

129. Иванов Н.Г. Принцип субъективного вменения и его реализация в УК // Государство и право. – 1999. – № 10. – С. 52-58.

130. Казміренко В., Казміренко Л., Клименко О. Кримінальний кодекс України і деякі психологічні аспекти // Право України. – 1995. – №8. – С. 30-31.

131. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве. – М., 1961.

132. Карпец И.И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы. – М., 1973.

133. Карпушин М.П., Курляндский В.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М. 1974.

134. Кваша О. Об’єктивні ознаки діяльності організатора злочину // Право України. – 1999. – № 1. – С. 106-108.

135. Кваша О.О. Особливості кваліфікації злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб. // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 1. – С. 162-167.

136. Кваша О.О. Проблеми визначення меж кримінальної відповідальності. // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 1. – С. 238-244.

137. Кваша О.О. Характер причинного зв’язку при співучасті у злочині. // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 4. – С. 200-205.

138. Келина С.Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности. – М., 1974.

139. Келина С.Г., Кудрявцев В.Н. Принципы советского уголовного права. – М.: Наука, 1988. – 176 с.

140. Кириченко В.Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву. – М., 1952.

141. Кісілюк Е. Юридична природа кваліфікуючих ознак складу злочину. // Юридична Україна. – 2008. - № 12. – С. 112-116.

142. Кісілюк Е.М. Спірні питання щодо встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб. // Адвокат. – 2008. – № 6. – С. 22-25.

143. Классификация преступлений и её значение для деятельности органов внутренних дел. Под ред. Н.И. Загородникова. – М., 1983.

144. Клименко В. Класифікація злочинів у кримінальному законодавстві // Юридичний вісник України. – 2001. – № 23. – С. 5.

145. Клименко В. Проблеми удосконалення законодавства про строки давності притягнення до кримінальної відповідальності // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 1. – С. 107.

146. Климюк О.Ф. Система кримінальних покарань: питання гуманізації в світлі вимог міжнародного права // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1998. – С. 389-392.

147. Книга М. Визначення сутності примусових заходів медичного характеру. // Юридична Україна. – 2008. – № 4. – С. 85-91.

148. Книга М.М. Проблеми визначення мети примусових заходів медичного характеру за законодавством України. // Бюлетень Міністерства Юстиції. – 2008. – № 5. – С. 94-102.

149. Ковалев М.И. Понятие и признаки преступления и их значение для квалификации. – Свердловск, 1977.

150. Ковалев М.И. Понятие преступления в советском уголовном праве. – Свердловск: Изд-во Урал. Ун-та, 1987. – 208 с.

151. Ковалев М.И. Проблемы учения об объективной стороне состава преступления. – Красноярск, 1991.

152. Ковалев М.И. Советское уголовное право. Курс лекций. Вып.2. Советский уголовный закон. – Свердловск, 1974.

153. Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. Ч. 1. – Свердловск, 1960; Ч. 2. – 1962.

154. Ковальський В.С. До питання про публічність кримінального права. // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. – № 4. – С. 96-101.

155. Ковітіді О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності за злочини, вчинені у неповнолітньому віці // Право України. – 2004. – № 4. – С. 121.

156. Ковтун Н. До питання про поняття додаткових покарань. // Вісник прокуратури. – 2008. – № 11. – С. 51-56.

157. Козак В.Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1981. – 154 с.

158. Козак В.Н. Право граждан на необходимую оборону. – Саратов. 1972.

159. Козак. О.С. Реалізація принципу винності діяння при звільненні особи від кримінальної відповідальності. // Наше право. – 2008. – № 2. – С. 59-65.

160. Козаченко И.Л., Сухарев Е.А., Гусев Е.А. Проблема уменьшенной вменяемости. – Екатеринбург, 1993. – С. 22.

161. Козаченко О. Культурологічний вимір парадигми сучасного кримінального права. // Право України. – 2009. – № 5. – С. 121-126.

162. Козирєва В. Штраф як майнове покарання за кримінальним законодавством України. // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 6. – С. 138-141.

163. Корж В. Вдосконалення кримінального законодавства – важливий засіб протидії організованій злочинності // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 4 (15). – С. 142.

164. Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М.: Академия МВД СССР, 1980. – 246 с.

165. Коржанський М. Про принципи уголовного права України // Право України. – 1995. – № 11. – С. 69-72.

166. Коржанський М., Матвійчук В. Про концептуальні засади нового Карного кодексу України // Право України. – 1995. – № 2. – С. 22-23.

167. Корнута Р. Загальнотеоретичні особливості структури норм кримінального права. // Право України. – 2008. – № 11. – С. 72-76.

168. Корнякова Т. Покарання як міра відображення ступня тяжкості та суспільної небезпечності злочинів у сфері довкілля. // Право України. – 2008. – № 8. – С. 92-97.

169. Коробеев А.И. Советская уголовно-правовая политика: проблемы криминализации и пенализации: Монография. – Владивосток: Издательство Дальневосточного университета, 1987. – 267 с.

170. Костенко О. Поняття об’єкта злочину: дискусію варто продовжити. // Право України. – 2008. – № 4. – С. 101-105.

171. Костицький В. Проблеми смертної кари в Україні // Право України. – 1997. – № 3. – С. 26-29.

172. Кравченко О. Питання, що виникають у судовій практиці по застосуванню до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру // Право України. – 1999. – № 10. – С. 29-30.

173. Кравчук С. Застосування законодавства, що регулює питання екстрадиції // Право України. – 1998. – № 8. – С. 64-66.

174. Кравчук С. Процесуальні особливості виконання міжнародного доручення про надання правової допомоги у кримінальних справах // Право України. – 1998. – № 11. – С. 61-64.

175. Красиков Ю.А. Множественность преступления (понятие, виды, наказуемость). – М., 1988.

176. Крет Г.Р., Король В.В. Закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 3. – С. 280-285.

177. Криволапов Г.Г. Множественность преступлений по советскому уголовному праву. – М., 1974.

178. Кривоченко Л.Н. Борьба с рецидивом по советскому уголовному праву. – Х., 1973. – 32 с.

179. Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений. – Х.: Вища шк., 1983. – 129 с.

180. Кривоченко Л.Н. Освобождение от уголовной ответственности с применением мер общественного или административного воздействия. Учебное пособие. – Харьков, 1981.

181. Кривошеин П.К. Повторность в советском уголовном праве (теоретические и практические проблемы). – К.: Вища школа, 1990. – 159 с.

182. Кривошеин П.К. Преступление: Историческое исследование. – К., УАВД, 1993. – 72 с.

183. Кривуля О.М., Куц В.М.. Чи можуть бути суспільні відносини об’єктом злочину? // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1997. – № 2. – С. 70-75.

184. Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве. – Воронеж, 1985.

185. Крылова Н.Е., Есаков Г.А., Серебренникова А.В. Уголовное право зарубежных стран. – Москва, „Проспект”, 2009. – 336 с.

186. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – 2-е изд., перераб. и дополн. – М.: Юрист, 1999.

187. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М.: Юрид. лит., 1972.

188. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. – М.: Юрид. лит., 1960.

189. Кудрявцев В.Н. Основания уголовно-правового запрета: криминализация и декриминализация. – М.: Наука, 1982. – 304 с.

190. Кудрявцев И.Л. Ограниченная вменяемость // Государство и право. – 1995. – № 5.

191. Кузнецов Б.А., Кузнецова Н.Ф. Понятие преступления по советскому уголовному праву. – М.: Гос-е изд-во юрид. л-ры, 1962. – 31 с.

192. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий. – М., 1958.

193. Кузнецова Н.Ф. Ответственность за приготовление к преступлению и покушение на преступление по советскому уголовному праву. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1958.

194. Кузнецова Н.Ф. Преступление и преступность. – М., 1969.

195. Куц В.М. Теоретико-прикладні аспекти проблеми суб’єкта злочину // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1996 – № 1. – С. 17-23.

196. Куцевич М.П. Характеристика універсального принципу чинності Кримінального кодексу України. // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 7. – С. 66-74.

197. Лавренюк В.М. Відображення біблійних норм у кримінальному законодавстві України. // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 1. – С. 264-268.

198. Лейкина Н.С. Личность преступника и уголовная ответственность. – Л., 1968.

199. Лемешко О. Здійснення правомірного контролю як спеціальна обставина, що виключає кримінальну відповідальність за потурання злочину // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 3 (22). – С. 217-222.

200. Лень В. Інститут осудності (неосудності) та обмеженої осудності у кримінальному законодавстві // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 7. – С. 92-96.

201. Лень В. Питання обмеженої осудності. Аналіз окремих аспектів щодо обмеженої осудності. // Вісник прокуратури. – 2009. – № 3. – С. 82-87.

202. Липунова Н., Митрофанов І. Потерпілий як суб’єкт кримінальних правовідносин. // Юридична Україна. – 2009. – № 2. – С. 87-92.

203. Литвинов С. Обмеження волі як вид кримінального покарання. Деякі проблемні питання щодо здійснення нагляду за засудженими до обмеження волі. // Вісник прокуратури. - 2008. - № 3. - С. 27-30.

204. Лихова С. Д., Дичаківська Т. Порівняльно-кримінальне право: наука, предмет, метод. // Юридична Україна. – 2008. – № 10. – С. 89-94.

205. Ломако В. А. Отсрочка исполнения наказания: Учеб. пособ. – К.: УМК ВО, 1992. – 60 с.

206. Ломако В.А. Зміст умислу і його види: Текст лекції. – Харків: ЮІ, 1991. – 16 с.

207. Ломако В.А. Применение условного осуждения. – Х.: Вища шк., 1976. – 125 с.

208. Лунеев В.В. Мотивация преступного поведения. – М., 1991.

209. Ляпунов Ю.И. Общественная опасность деяния как универсальная категория советского уголовного права. – М., 1989.

210. Ляхутін Р. Перспективи закріплення функцій покарання в ККУ. // Право України. – 2009. – № 7. С. 167-175.

211. Магомедов А.А. Правовые последствия освобождения от уголовной ответственности. – Саратов, 1994.

212. Майоров І. Імплементація норм міжнародного гуманітарного права в кримінальне законодавство України // Право України. – 1998. – № 9. – С. 31-33.

213. Макиашвили В.Г. Уголовная ответственность за неосторожность. –М., 1987.

214. Максименко В. Україна – суб’єкт правової допомоги зарубіжним державам у кримінальних справах // Право України. – 1998. – № 11. – С. 149-152.

215. Малинин В.Б. Причинная связь в уголовном праве. – СПб.: Изд-во „Юридический центр Пресс”, 2000. – 316 с.

216. Малинин В.Б., Парфенов А.Ф. Объективная сторона преступления. – СПб.: Издательство Юридического института (Санкт-Петербург), 2004. – 301 с.

217. Малихіна С. Один із факторів досягнення мети кримінального переслідування. // Вісник прокуратури. – 2008. - № 10. С. 37-42.

218. Малков В.П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. – Казань: Изд. Казан, ун-та, 1982. – 172 с.

219. Малков В.П. Повторность преступлений. – Казань, 1979.

220. Малков В.П. Совокупность преступлений. – Казань, 1974.

221. Маляренко В. Окремі питання давності притягнення до кримінальної відповідальності: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – № 6. – С. 11-17.

222. Мальцев В.В. Проблема уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий. – Саратов, 1989.

223. Мантуляк Ю. Конкуренція кримінально-правових норм про обставини, що виключають злочинність діяння // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 7. – С. 53-61.

224. Мантуляк Ю. Юридичний склад правомірного вчинку. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 9. – С. 33-42.

225. Марчак В. Історичні аспекти виникнення інституту обмеженої осудності // Право України. – 2006. – № 3. – С. 119.

226. Марчак В. Місце та значення обмеженої осудності в кримінальному праві // Право України. – 2006. – № 12. – С. 90.

227. Марчак В. Обмежена осудність як ознака суб’єкта злочину. // Право України. – 2008. – № 6. – С. 115-118.

228. Марченко Н. Характеристика спільних ознак та відмінностей додаткових покарань у контексті системи покарань. // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 6. – С. 131-135.

229. Маслак Н. Чи потребують змін положення КК щодо відповідальності за готування до злочину? (за матеріалами опитування експертів-практикуючих працівників) // Право, підприємництво і господарство. – 2003. – № 10. – С. 92-94.

230. Мельник В. До проблеми обмеженої осудності // Право України. – 1999. – № 1. – С. 102-105.

231. Мельник М. Види співучасників за новим кримінальним кодексом України // Право України. – 2001. –№ 1. – С. 69-74.

232. Мельников А.М. Відповідальність злочинної групи при ексцесі виконавця // Право і безпека. – 2004. – №3’2. – С. 82-85.

233. Мельников М.Г. и др. Действие уголовного закона в пространстве. – Рязань, 2003. – 80 c.

234. Мельничок В.М. Криміналістична характеристика вини. // Судова практика. – 2009. – № 5. – С. 18-25.

235. Микитчик О. Загальне і відмінне у філософському і юридичному розумінні злочину // Право України. – 2001. – № 9. – С. 24.

236. Мирошниченко С., Титаренко О. Підстави та принципи криміналізації суспільно-небезпечних діянь. Питання нормативного закріплення. // Вісник прокуратури. – 2008. – № 3. – С. 51-57.

237. Митрофанов А.А. Основні напрямки кримінально-правової політики в Україні: формування та реалізація. – Одеса: Вид-во Одеського юридичного інституту НУВС, 2004. – 132 с.

238. Митрофанов І. Поняття та складові механізму реалізації кримінальної відповідальності. // Юридична Україна. – 2009. –- № 7. – С. 102-107.

239. Митрофанов І.І. Кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили злочини: монографія / І.І. Мітрофанов; наук. кер. С.А. Шалгунова. – Кременчук: Вид. ПП Щербатих О.В., 2009. – 448 с.

240. Митрофанов І.І. Протидія злочинності наркозалежних осіб у сфері наркообігу: Монографія. – Кременчук: Вид. ПП Щербатих О.В., 2008. – 450 с.

241. Михайленко О. Звільнення від кримінальної відповідальності // Юридичний вісник України. – 2002. – № 23.

242. Михайлов О.О. Основні інститути кримінальної відповідальності юридичних осіб в країнах континентальної правової сім’ї. // Адвокат. – 2008. – № 1. – С. 8-13.

243. Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1983. – 300 с.

244. Михеев Р.И. Уголовная ответственность лиц с психофизическими особенностями и психогенетическими аномалиями. – Хабаровськ, 1989.

245. Михлин А.С. Последствия преступления. – М., 1969.

246. Мишунин П. Институт прикосновенности к преступлению в советскому уголовном праве // Соц. законность. – 1956. – № 11. – С. 7-16.

247. Мірошніченко Н., Орловська Н. Обмежена осудність та її законодавче вирішення // Право України. – 1997. – № 7. – С. 23-24, 29.

248. Мороз В. Про юридичну оцінку суспільно небезпечних вчинків, скоєних підлітками віком від 11 до 14 років // Право України. – 1999. – № 9. – С. 72-75.

249. Мочкош Я. Зміст та об’єктивні форми злочинної дії // Право України. – 1996. – № 11. – С. 53.

250. Мочкош Я. Необхідна оборона в кримінальному праві України: від ідеї до реальності // Право України. – 2006. – № 10. – С. 95.

251. Музика А. Порівняльні кримінально правові дослідження в Україні (сучасний етап). // Юридичний вісник України. – 2008. – № 17, 26 квітня, 2 травня. – № 4. – С. 1, 8.

252. Музика А. Ще раз про обмежену осудність // Право України. – 1998. – № 4. – С. 38-41, 49.

253. Музика А.А. Примусові заходи медичного і виховного характеру. – К.: НАВС України, 1997. – 127 с.

254. Мустаханов Р. Питання обмеженої осудності по Кримінальному кодексу Російської Федерації // Законність. – 1998. – № 7.

255. Навроцький В. Провокація хабара як можливий засіб боротьби з корупцією // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 4 (15). – С. 157-162.

256. Навроцький В.О. Наступність кримінального-законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.). – К.: Атіка, 2001. – 272 с.

257. Навроцький В.О. Проблеми кваліфікації злочинів: Конспект лекцій. – Львів: ЛДУ, 1993. – 82 с.

258. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К.: Атіка, 1999. – 418 с.

259. Нерсесян В.А. Понятие и формы вины в уголовном праве // Правоведение. – 2002. – № 2.

260. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. – М.: Госиздат, 1960. – 229 с.

261. Никифоров Б.С. Совокупность преступлений. – М., 1965.

262. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України: Науково-практичний посібник. – К.: Вища школа, 2001. – 96 с.

263. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления: Методологические аспекты: – М.: Изд-во НОРМА, 2001. – 208 с.

264. Ной И.С. Сущность и функции наказания в советском государстве: Политико-юридическое исследование. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1973. – 192 с.

265. Огородник А. Проблемні питання конституційних принципів кримінального і кримінально-процесуального законодавства // Право України. – 1996. – № 12. – С. 71-73.

266. Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в советском уголовном праве. – Казань: Рязан. высш. школа,1976. – 206 с.

267. Орлеан А.М. Людина як предмет злочину // Право і безпека. – 2004. – № 1. – Т. 3. – С. 125-128.

268. Орлов В.С. Субъект преступления по советскому уголовному праву. – М.: Госиздат, 1958. – 260с.

269. Орловський О. Про застосування смертної кари на території колишнього СРСР // Право України. – 1998. – № 2. – С. 70-72.

270. Оробець К. Властивості суб’єктів злочину за кримінальним правом України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 121.

271. Оробець К.М. Правовий статус громадян України, які відбувають покарання // Держава і право: Зб.наук. праць. – 2006. – Вип. 33. – С. 491-497.

272. Осадчий В. Об’єкт і система злочинів, передбаченим розділом XV ККУ // Право України. – 2004. – № 2. – С. 96-99.

273. Осадчий В. Співвідношення права на застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу та права на необхідну оборону, затримання злочинця в діяльності правоохоронних органів // Право України. – 1998. – № 1. – С. 69-74.

274. Осика І., Сафронов С. Доказування мотиву та цілі як ознак суб’єктивної сторони злочину // Право України. – 1997. – № 3. – С. 51-52.

275. Осипов П.П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. – 135 с.

276. Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация. Отв. ред. В.Н.Кудрявцев, А.М. Яковлев. – М., 1982.

277. Павленко В. Громадські роботи в системі покарань, не пов’язаних з позбавленням волі: загальна характеристика та шляхи вдосконалення // Право України. – 2003. – № 11. – С. 97-101.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...