Главная Обратная связь

Дисциплины:






Павлов В.Г. Субъект преступления. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2001



279. Панов М. Понятійні апарати наук кримінального циклу: співвідношення і взаємозв’язок // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 4. – С. 37-45.

280. Панов М., Тихий В.. Поняття злочину (коментар до ККУ) // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 1. – С. 88-95.

281. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – X.: Вища школа, 1982. – 161 с.

282. Панченко П. Преступное попустительство: Учебное пособие. – Иркутск, 1976. – 98 с.

283. Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. – Воронеж, 1975. – 147 с.

284. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость. – М., 1962.

285. Пашковська Т. Склад злочину: проблемні питання. // Юридичний вісник України. – 2008. – № 13, 29 березня – 4 квітня. – С.14.

286. Первомайський В.Б. Критерії неосудності і межі компетенції психіатра-експерта // Держава і право. – 1991. – № 5.

287. Петелин Б.Я. Психологическая структура мотивов преступления //Правоведение. –1978. – № 1. – С. 94-100.

288. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1961. – 666 с.

289. Письменський Є. Особливості погашення судимості за перебігом певних строків після виконання або відбуття покарання. // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 2. – С. 119-122.

290. Письменський Є.О. Умови зняття судимості та шляхи вдосконалення їх правового регулювання. // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 2. – С. 225-231.

291. Півненко В.П. Звільнення від кримінальної відповідальності: проблеми теорії і практики // Юридичний журнал. – 2004. – № 5.

292. Підкоритова Л. Кваліфікація перевищення меж заподіяння шкоди злочинцю при його затриманні // Право України. – 1999. – № 8. – С. 65-67.

293. Поволоцька С. До питання про дослідження злочинності неповнолітніх // Право України. – 2001. – № 11. – С. 120.

294. Подорожна Т.С. Особливості дефініцій у кримінальному законодавстві: окремі проблеми застосування. // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 4. – С. 215-219.

295. Полубинская С.В. Цели уголовного наказания. – М.: Наука, 1990.

296. Полянський Є. Теоретичні засади призначення покарання у сучасній науці кримінального права. // Вісник прокуратури. – 2009. – № 3. – С. 57-65.

297. Пономаренко Ю. Вплив Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків на національний кримінальний закон України // Право, підприємництво і господарство. – 2003. – № 7. – С. 89-92.

298. Преступная неосторожность (уголовно-правовое и криминологическое исследование). – К.: Наукова думка, 1992. – С. 9-106.



299. Присянснюк Т.І. Завдання кримінального права: проблеми та перспективи. // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 1. – С. 35-37.

300. Приходько Т. Фізіологічний афект – одна з підстав визнання особи обмежено осудною // Право України. – 2001. – № 1. – С. 53-55.

301. Проблемы борьбы с организованной преступностью. Материалы научно-практической конференции (28-29 ноября 1995 г.) – Москва: Московский институт МВД России, Тверской филиал, 1996.

302. Протченко Б.А. Невменяемость в советском уголовном праве // Правоведение. – 1987. – № 4.

303. Прохоров В.С. Преступление и ответственность. – Л.: Изд. Ленингр. ун-та, 1984. – 136 с.

304. Рарог А.И. Вина в советском уголовном праве. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 186 с.

305. Рарог А.И. Субъективная сторона преступления и квалификация пре ступлений. – М., 2001 – 134 с.

306. Расюк А.О. Правове регулювання зняття судимості потребує вдосконалення. // Адвокат. – 2009. – № 2. – С. 26-29.

307. Робак В.А. Конкретизація визначення понять „інші тяжкі наслідки” та „особливо тяжкі наслідки”. // Наше право. – 2009. – № 2. – С. 125-127.

308. Рогачевский Л.А. Особенности субъективной стороны преступлений, совершенных в состоянии аффекта // Правоведение. – 1983. – № 6.

309. Романов С. Обман як спосіб злочинної діяльності // Право України. – 1997. – № 12. – С. 87-88.

310. Ромовська З. Проект Кримінального кодексу України очима цивіліста // Юридический вестник. – 1999. – № 3. – С. 80-86.

311. Рудник Т.В. Реалізація принципу гуманізму при виконанні покарання у виді позбавлення волі у радянську добу в Україні. // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – 3,2. – С. 128-136.

312. Савченко А. Практичне значення мотиву злочину: результати наукового дослідження // Право України. – 1999. – № 1. – С. 99-102.

313. Савченко А. Психолого-юридичний аналіз проблеми мотиву злочину // Право України. – 1998. – № 3. – С. 82-86.

314. Савченко А.В. Мотив i мотивація злочину. Монографія. – К.: Атіка, 2002. – 144 с.

315. Савченко С. Виняткова міра покарання як головне обмеження права на життя (теоретико-правовий аспект) // Право України. – 2005. – №8. – С. 126-129.

316. Салєнков І.В. Порівняльно-правовий аналіз режиму виконання і відбування покарання у вигляді позбавлення волі. // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2008. – № 41. – С. 62-68.

317. Санталов А.И. Теоретические вопросы уголовной ответственности. – Л.: Изд. ЛГУ, 1982. – 97с.

318. Семенов С.А. Поняття спеціального суб’єкта злочину // Журнал російського права. – 1998. – № 7.

319. Семикопний А.Д. Кримінально-правова характеристика організованих форм злочинності наприкінці 1920-х р.р. // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2008. – № 43. – С. 58-63.

320. Сидоренко М.Й. Судимість як набутий довічний спеціальний правовий статус особи. // Держава і право: Зб. наук. праць. – 2009. – Вип. 43. – С. 464-469.

321. Сидоров Б.В. Аффект, его уголовно-правовое и криминологическое значение. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1978. – 160 с.

322. Ситковская О.Д. Аффект: криминально-психологическое исследование. – М.: ООО Издательство „Юрлитинформ”, 2001. – 240 с.

323. Ситковская О.Д. Психология уголовной ответственности. – М.: НОРМА, 1998. – 285 с.

324. Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання // Право України. – 1998. – № 6. – С. 106-107.

325. Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. – К.: Наукова думка, 1987. – 183 с.

326. Скибицкий В.В. Умовне засудження за законодавством УРСР. – К.: Наукова думка, 1971. – 132 с.

327. Скоков С. Рецидивна злочинність та ефективність покарання у вигляді позбавлення волі // Право України. – 1999. – № 2. – С. 84-85, 91.

328. Сливка С. Вогнепальна культура працівника міліції: правореалізуючий аспект // Право України. – 1999. – № 1. – С. 76-79.

329. Слуцкий И.И. Обстоятельства, исключающие уголовную ответственность. – Л., 1956.

330. Смирнов В.Г. Понятие прикосновенности по советскому уголовному праву. – Л.: Изд-во Ленинг. ун-та, 1957. – 129 с.

331. Соловій Я. Щодо визначення меж кримінальної відповідальності // Право України. – 1995. – № 12. – С. 52-54.

332. Соловьев А.Д. Вопросы применения наказания по советскому уголовному праву. – М.: Госиздат, 1958. – 204 с.

333. Соложнікова О. Особливості вікового критерію кримінальної відповідальності. // Право України. – 2009. – № 7. – С.158-161.

334. Соцький Ю. Позбавлення волі в системі кримінальних покарань України (історичний, правовий та соціальний аспекти) // Право України. – 2003. – № 9. – С. 118-120.

335. Становский М.Н. Назначение наказания. – СПб.: Изд-во „Юрид. центр Пресс”, 1999. – 480 с.

336. Стрижевська А. Визначення змісту поняття „повторність злочинів” за чинним Кримінальним кодексом України // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 5. – С. 57-64.

337. Стручков Н.А. Уголовная ответственность и ее реализация в борьбе с преступностью. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1977. – С. 21-95.

338. Сундуров Ф.Р. Лишение свободы и социально-психологические предпосылки его эффективности. – Казань: Изд-во Казан. ун-та. 1980. – 216 с.

339. Сураєва В. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин: чи є це законним? // Юридичний журнал. – 2006. – № 1.

340. Сущенко Ю.К. О совершенствовании понятий „вменяемость” и „невменяемость” // Становление и развитие советского уголовного законодательства. – Волгоград, 1973. – С. 72-73.

341. Тарарухин С.А. Преступное поведение. Социальные и психологические черты. – М.: Юрид. лит., 1974. – 221 с.

342. Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления. – К.: Вища школа, 1977. – 151 с.

343. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Х., 1988. – 182 с.

344. Тацій В.Я. Об’єкт і предмет злочину в кримінальному праві України: Навч. посібник. – Харків: Выща шк. Изд-во при ХТУ, 1994. – 75 с.

345. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 208 с.

346. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения.–М., 1979. – 151 с.

347. Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. – М.: Юрид. лит., 1982. – 96 с.

348. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. – Ростов-на-Дону, 1977.

349. Тимчук О. Концепції причинного зв’язку в західній кримінально-правовій науці // Право, підприємництво і господарство. – 2002. – № 10. – С. 122-124.

350. Тихий В.П. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1998. – С. 261-263.

351. Тихий В.П. Стадії вчинення злочину: Конспект лекції. – Харків: Національна юрид. акад. України, 1996. – 30 с.

352. Тишкевич И.С. Приготовление и покушение по уголовному праву (Понятие и наказуемость). – М.: Госюриздат, 1958. – 260 с.

353. Тишкевич И.С. Условия и пределы необходимой обороны. – М., Юр. лит., 1969. – 189 с.

354. Ткачевский Ю.М. Давность в советском уголовном праве. – М.: Юр. лит., 1978. – 128 с.

355. Ткачевский Ю.М. Освобождение от отбывания наказания. – М.: Юр. лит., 1970. – 238 с.

356. Ткачук Ю.О. Принципи побудови кримінально-правових санкцій: спроба вирішення. // Держава і право: Зб. наук. праць. – 2009. – Вип. 44. – С. 588-592.

357. Тоболкин П.С. Социальная обусловленность уголовно-правовых норм. – Свердловск: Сред.-Урал. кн. изд-во, 1983. – 176 с.

358. Токарська А. Культура ділового мовлення юристів: стан і проблеми // Право України. – 1999. – № 11. – С. 58-60.

359. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления.–М.: Госюриздат, 1957.– 363 с.

360. Трахтеров В.С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк): Учеб. пособие. – Харьков: УЮА, 1992. – 83 с.

361. Тузов А., Тузов Д. Неусвідомлене в механізмі антигромадської поведінки // Право України. – 1999. – № 8. – С. 86-90.

362. Тютюгин В.II. Лишение права занимать определенные должности как вид наказания по советскому уголовному праву. – Харьков: Вища школа, 1982. – 145 с.

363. Тютюгин В.И. Назначение наказания при совершении нескольких преступлений и по нескольким приговорам. Конспект лекций. – Харьков, 1992.

364. Уголовная ответственность и её реализация в деятельности органов внутренних дел. Под ред. Загородникова Н.И.. – М., 1987.

365. Уголовный закон. Опыт теоретического моделирования. – М.: Наука, 1987. – С. 139-143.

366. Угрехелидзе М.Г. Проблема неосторожной вины в уголовном праве. – Тбилиси: Мицниереба, 1976. – 131 с.

367. Устименко В.В. Квалификация преступлений со специальным субъектом: Учеб. пособие. – К.: УМК БО, 1988. – 44 с.

368. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Харьков: Выща школа. Изд-во при ХГУ, 1989. – 104 с.

369. Утевский Б.С. Вина в советском уголовном праве. – М.: Гос. изд. Юрид. лит. тип. им. Евг. Соколовой в Лгр., 1950. – 320 с.

370. Фесенко Є. Об’єкт злочину з погляду реалій // Юридичний вісник України. – 1997. – 14 серпня. – С. 3.

371. Фесенко Є. Синергетика та суперечність ціннісної теорії об’єкта злочину // Юридичний вісник України. – 2004. – № 6. – С. 30-32.

372. Фесенко Є.В. Місце, час, обстановка та їх значення для кваліфікації злочину // Вісник Київського університету. Серія права. – К., 1975. – Вип. 16. – С. 22-26.

373. Фесенко Є.В. Об’єкт злочину під кутом зору теорії цінностей і опонентів цієї концепції // Адвокат. – 2003. – № 6. – С. 9-12.

374. Фесенко С. Цінності як об’єкт злочину // Право України. – 1999. – № 6. – С. 75-78.

375. Фефелов П.А. Общественная опасность преступного деяния и основания уголовной ответственности. Основные методологические проблемы. – М., 1972.

376. Филоновский И.Г. Социально-психологическое отношение субъекта к преступлению. – Л., 1970.

377. Фролова Е.Г. Понятие наказания, его цели и система в советском уголовном праве: Лекция. – Донецк, 1991. – 127 с.

378. Фролова О.Г. Злочинність і системи кримінальних покарань (спеціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів): Навч. посібник. – К.: АртЕк, 1997.

379. Хавронюк М. Деякі проблеми встановлення вини // Право, підприємництво і господарство. – 2003. – № 2. – С. 79-86.

380. Хавронюк М. Покарання за готування до злочину і замах на злочин: парадокси національного Кримінального кодексу, особливо в порівнянні з іноземними. // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 5. – С. 108-113.

381. Царюк С. Особливості виконання покарання у виді довічного позбавлення волі. // Юридична Україна. – 2008. – № 10. – С. 95-101.

382. Цвіліховський Л. Кваліфікація дій, пов’язаних з відмовою від повторення замаху на злочин: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – № 6. – С. 5-6.

383. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1963. – 382 с.

384. Чубарев В.Л. Тяжесть преступного деяния. – К.: Вища школа, 1992. – 171 с.

385. Чугунніков І.І. До питання про предмет кримінально-правового регулювання // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 6. – С. 45-48.

386. Шавгулидзе Г.Г. Аффект и уголовная ответственность. – Тбилиси: Мецниереба, 1973. – 214 с.

387. Шапченко С.Д. Скасування смертної кари: проблем побільшало // Юридичний вісник України. – 2000. – 17-23 серпня. – С. 25-29.

388. Шаргородский М.Д. Наказание, его цели и эффективность. – Л., 1973.

389. Шахов В.Д. Ответственность за покушение на преступление. – Караганда, 1974.

390. Шинкарьов Ю.В. Застосування зарубіжного досвіду для удосконалення правової регламентації кримінального покарання у вигляді арешту в Україні. // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2008. – Вип. 40. – С. 111-119.

391. Шишков С.Н. Про обмежену (зменшену) осудність // Російська юстиція. – 1995. – № 2.

392. Шляпочников А.С. Толкование уголовного закона. – М.: Госюриздат, 1960. – 240 с.

393. Шнейдер М.А. Соучастие в преступлении по советскому уголовному праву. – М., 1958. – 98 с.

394. Шостакович Б.В. Принудительное лечение и реабилитация больных, совершивших общественно опасные действия // Новое в теории и практике реабилитации психических больных. – Л., 1985. – С. 140-143.

395. Шуберт Л. Об общественной опасности преступного деяния. – М.: Госюриздат, 1960. – 239 с.

396. Щелкунов О. Порядок визнання рішень іноземних судів на території України // Право України. – 2004. – № 6. – С. 70-74.

397. Щерба С.П., Савкин А.В. Деятельное раскаяние в совершении преступления. – М.: Спарк, 1997. – 110 с.

398. Щербаковська К.О. Використання судових експертиз для встановлення об’єктивної сторони злочину. // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2008. – № 43. – С. 132-137.

399. Юриста О. Динаміка правоохоронних відносин // Право України. – 2001. – № 2. – С. 31-34.

400. Якименко Н.М. Малозначительность деяния в истории советского уголовного права // Правоведение. – 1983. – № 1. – С. 34-44.

401. Яковлев А.М. Совокупность преступлений по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1960. – 119 с.

402. Якубов А.Е. Обратная сила уголовного закона: некоторые проблемы совершенствования Уголовного кодекса Российской Федерации. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2003. – 206 с.

403. Якубов А.Е. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх // Вісник Московського університету. – 1988. – № 6.

404. Якубович М.И. Вопросы теории и практики необходимой обороны. – М., 1961. – 227 с.

405. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1988. – 128 с.

406. Якушин В.А. Субьективное вменение и его значение в уголовном праве. – Тольятти: ТолПИ, 1998. – 296 с.

407. Яремко О. Мета покарання в контексті антропологічного підходу до права // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 5. – С. 129.

408. Ярмиш Н. Про межі допустимості поширювального тлумачення кримінального закону. // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2008. – № 1. – С. 22-27.

409. Яценко С. Кримінально-правові та кримінально-процесуальні аспекти інституту помилування за чинним вітчизняним законодавством на тлі положень Конституції України. // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 11. – С. 3-7.

410. Яценко С.С. Ніякого покарання без закону (ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основних свобод): аспекти реалізації // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 5. – С. 79-88.

411. Яцишин М.М. Соціально-правова природа злочинності та кримінальних покарань. // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2008. – № 5. – С. 144-151.

412. Ященко А. Проблемні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням із потерпілим. // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2008. – № 1. – С. 64-70.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Основна література

1. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навч. посібник. Видання 2-ге. – К.: Атіка, 2002. – 640 с.

2. Кримінальне право України (Особлива частина): Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 688 с.

3. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю.В. Александров, О.О Дуров, В.А. Клименко та ін.). За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 656 с.

4. Кримінальне право України: Загальна та Особлива частини: Навч. посіб. / В.О. Кузнєцов, М.П. Стрельбицький, В.К. Гіжевський. – К.: Істина, 2005. – 380 с.

5. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.-X.: Юрінком Інтер-Право, 2001. – 496 с.

6. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гаврик та ін. За ред. проф. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. 3-тє вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 624 с.

7. Кузнєцов В.В., Савченко А.В, Теорія кваліфікації злочинів: Підручник. (2-е вид., перероб.); За заг. ред. професорів Є.М. Мойсеєва та О.М. Джужи, наук. ред. к.ю.н., доц. І.А. Вартилецька. – К.: КНТ, 2007. – 300 с.

8. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.

9. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2009. – 1236 с.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...