Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема 3. Становлення права у східних слов’ян. Право Київської Русі



Виникнення давньоруської держави з центром у Києві. Формування її території. Теорії походження Київської Русі і наукова неспроможність норманської теорії та політичної доктрини пантюркизму.

Правові форми ранньофеодальних відносин. Формування феодального землеволодіння. Полюддя . Клас феодалів: великі київські князі, бояри.

Великокнязівській домен, володіння місцевих князів, боярсько-дружинські землеволодіння. Феодальний двір. Система сюзеренітету, васалітету. Духовенство і церковне землеволодіння. Вільні селяни-общинники. Правове становище окремих груп залежного населення. Смерди. Рядовичі. Закупи. Ізгої. Челядь і холопи. Міське населення: міська аристократія (князі, бояри, вище духовенство, купці) і міські низи (ремісники, дрібні торговці, рядове духовенство).

Джерела давньоруського права: норми звичаєвого права; русько-візантійські договори; князівське законодавство: грамоти, устави і уроки; церковні статути: статут князя Володимира Святославовича про десятини, суди і людей церковних, статут князя Ярослава про церковні суди; іноземні пам’ятки права. Руське правда – визначна пам’ятка права Київської Русі, її списки та редакції. Державне право. Характерні риси ранньофеодальної монархії, побудованої на принципі сюзеренітету – васалітету. Центральні органи влади й управління: великий київський князь, рада при великому князі, народні збори (віче), феодальні з’їзди (снеми). Місцеві князі. Становлення княжої адміністрації. Адміністративно-фінансові реформи перших київських князів. Десяткова система управління: тисяцькі, соцькі, десяцькі. Двірсько-вотчинна система управління. Посадники, намісники, волостелі, тіуни, старости та інші представники адміністрації. Сільська територіальна общинна(верв)- орган місцевого селянського самоврядування . Судові органи. Церковна організація і юрисдикція.

Цивільне право. Поняття і види злочинів. Мета і система покарань.

Судочинство. Судові дії. Розправа. Гоніння слідом. Вирок. Види доказів.

 

Лекція 4. Право на території Південно-Західної Русі в період політичної в період політичної роздробленості. Правові інститути Галицько-Волинського князівства (XIII – пер. пол. XIV ст.)

Державно-правові ознаки феодальної роздробленості. Зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів, розпад Київської Русі на окремі феодальні князівства. Київське князівство, Володимирське князівство: особливості правового розвитку. Подальша диференціація соціальних класів. Зростання ролі міст. Давньоруська держава цього періоду, як своєрідна феодальна федерація. Система дуумвірату. Заснування в окремих князівствах особистих династій. Зміна порядку займання князівського стола. Зростання феодального адміністративного апарату. І боротьба слов’янських племен проти полчищ Батия. Захоплення литовськими князями Східної Волині, Поділля,Диївщини та Чернігово-Сіверщини. Захоплення польськими феодалами Галицької землі. Закарпаття під владою угорських феодалів. Буковина у складі Московського князівства.



Золота Орда, як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.

Пам’ятки права південно-руських князівств: правові звичаї, Руська Правда, княжі грамоти, міжкнязівські угоди, польсько-литовське законодавство. Загальна характеристика суспільно-політичного устрою і права князівств в період феодальної роздробленості.

Галицько-Волинська земля – центр об’єднання земель південно-західної Русі. Правовий устрій Галицько-Волинської держави, як спадкоємниці Київської Русі. Особливості її державно-правового розвитку. Найвідоміші пам’ятки права галицько-волинської землі.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...