Главная Обратная связь

Дисциплины:






та ранжування за системою ЕСТS



Кафедра

Дитячої хірургії

Дисципліна – Дитяча хірургія

Індивідуальний план

навчального процесу за модулем „Дитяча хірургія” 5,6

”Ургентна дитяча хірургія” та „Новоутворення тканин у дітей”

для студентів 5 курсу

за спеціальністю „Лікувальна справа”

„Педіатрія”

„Медико-профілактична справа”

Десяток №_____ Група № _______ Факультет________________

період навчання 2010 – 2011 рр.

Завідуючий кафедрою

проф. Дігтяр Валерій Андрійович,

Завуч кафедри

доц. Харитонюк Людмила Миколаївна

Дніпропетровськ

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ МОДУЛЮ 3

ТА ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

№ п/п Тема Л ПР С.Р. Індивідуальна робота
І.   ІІ. Змістовий модуль 5 Ургентна дитяча хірургія Основні хірургічні захворювання та травма у дітей Учбових елементів - 5   Змістовий модуль 6 Новоутворення тканин у дітей Доброякісні та злоякісні утворення у дітей Учбових елементів – 1 Ітоговий контроль                       Огляд наукової літератури Засідання СНГ   Друкування наукових тез, статей з хірургії   Доповіді на засіданні СНГ, конференції, олімпіаді  
  Всього годин 90/3 кредита

Відвідування лекцій та практичних занять

Відвідування лекцій та практичних занять обов’язкове. При пропуску лекцій – обов’язкове написання її реферату, при пропуску практичних занять: обов’язкове його тематичне відпрацювання у виділений термін в кінці семестру на канікулах. При пропуску лекцій чи практичного заняття від загальної суми балів відраховується по 5 балів в кінці вивчення предмету.

Заохочувальні бали

Заохочувальні бали (виконання індивідуальних студентських наукових завдань понад термін аудиторних занять) додаються до суми балів студентам, що на практичних заняттях будуть отримувати сумарні бали на рівні А – В

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ ЗА ЗМІСТОВИМИ МОДУЛЯМИ 5, 6

(ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА, ПЕДІАТРІЯ)

Тема Кількість годин
1. Запальні захворювання черевної порожнини.
2. Набута кишкова непрохідність. Кровотечі із травного тракта. Портальна гіпертензія.
3. Травма грудної порожнини та ушкодження стравоходу. Гнійно-запальні захворювання легенів та плеври. Екстренна медична допомога невідкладних станів.
4. Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів. Гнійно-запальні захворювання м’яких тканин.
5. Політравма у дітей. Особливості травматичного шоку у дітей.
  Разом

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ЗА ЗМІСТОВИМИ МОДУЛЯМИ 5,6



ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА”, “ПЕДІАТРІЯ”

Тема Кількість годин
Змістовий модуль 5
1. Запальні захворювання черевної порожнини.    
2. Набута кишкова непрохідність. Кровотечі із ЖКТ. Портальна гіпертензія.
3. Гнійні захворювання легенів та плеври.
4. Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів. Гнійно-запальні захворювання м’яких тканин.
5. Політравма у дітей. Особливості травматичного шоку у дітей. Закрита травма живота. Травма грудної порожнини та ушкодження стравоходу.  
6. Сечокам’яна хвороба. Синдром набряклої мошонки. Травматичні ушкодження сечовивідної системи.
  Змістовий модуль 6  
7. Доброякісні та злоякісні новоутворення м’яких тканин. Нефро та нейробластоми. Пухлини середостіння.
  Підсумковий контроль
  Разом

ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС)

ТА ЇЇ КОНТРОЛЬ ДО МОДУЛЮ 3

Тема Кількість годин Вид контролю
1. Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок.   Поточний контроль на практичних заняттях
2. Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:  
2.1 Деонтологія дитячого віку. 1,0 Підсумковий модульний контроль
2.2 Особливості антибіотикотерапії у дітей.  
2.3 Рідкі форми інвагінації кишечника у дітей. 2,0
2.4 Ускладнення гнійно-запальних захворювань у немовлят. 2,0
2.5 Пункція суглобів у дітей. 1,0
2.6 Токсико-септичний шок у дітей. 2,0
2.7. Хіміотерапевтичне лікування злоякісних новоутворень. 2,0
2.8 Лапароцентез у дітей. 2,0
2.9 Техніка лапароскопії у дітей. 2,0
2.10 Можливості УЗД у дітей. 1,0
3. Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором: Огляд наукової літератури за вибором     Поточний контроль на практичних заняттях
4. Підготовка до підсумкового модульного контролю  
  Разом  
         

 

 

УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 1: Запальні захворювання черевної порожнини. Курація хворого для написання історії хворого (4год.)

Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини:

- гострий апендицит

- - гострий холецистит

- гострий панкреатит

- перитоніт новонародженого

- гематогенний перитоніт

Методика курації хворого, формування попереднього діагнозу, алгоритму додаткових досліджень (лабораторні, інструментальні, рентгенологічні), проведення диференційного діагнозу.

Практичні навички:

  1. Продемонструвати особливості огляду дитини з гострою хірургічною патологією та визначити локальні симптоми гострого апендициту: Філатова, Кохера, „симптом відштовхування руки”, Сітковського, Образцова, Москаленко, Щоткина – Блюмберга.
  2. Пальцевий ректальний огляд дитини.
  3. Курація хворого.

 

Контроль знань за учбовим елементом(на практичному занятті)

Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом
5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0

УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 2. Набута кишкова непрохідність. Кровотечі із верхніх та нижніх відділів травної системи. Портальна гіпертензія. (6 год.)

Набута кишкова непрохідність:

- інвагінація кишечника

- спайкова кишкова непрохідність

- динамічна кишкова непрохідність

Кровотечі із верхніх та нижніх відділів травної системи:

- виразкова хвороба 12-палої кишки

- портальна гіпертензія

- кровотечі із нижніх відділів травного тракту (кровоточивий дивертикул Меккеля, поліп, тріщини, геморой)

 

Практичні навички:

  1. Визначення патогномонічних симптомів інвагінації кишечника
  2. Тлумачення рентгенологічного обстеження дитини із інвагінацією кишечника (діагностична та лікувальна пневмоколографія).
  3. Продемонструвати зондування шлунку та охарактеризувати склад шлункового вмісту та використання зонду Блекмора

 

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом
5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0

Контроль проміжних знань за „Гострий абдомінальний синдром”

(індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній діагноз Діагностична програма Диференційний діагноз Клінічний діагноз Програма лікування Разом
1-0 1-0 1-0 1-0 1-0 5-4-3-0

 

УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 3. Гнійні захворювання легенів та плеври (5 год.)

Гостра деструктивна пневмонія:

- внутрішньо-легенева деструкція (гострий лобіт, бульозна форма, абсцес)

- легенево-плевральна форма (піоторакс, піопневмоторакс, пневмоторакс)

Практичні навички:

  1. Аналіз оглядових рентгенограм грудної порожнини.
  2. Продемонструвати техніку виконання плевральної пункції, особливості проведення у дітей.
  3. Знати основні етапи проведення торакоцентезу, дренування плевральної порожнини, накладання системи пасивної чи активної аспірації.

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом
5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0

УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 4. Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів. Гнійно-запальні захворювання м’яких тканин. (5 год.)

Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів:

- метаепіфізарний остеомієліт

- гострий метадіафізарний остеомієліт

- атипові форми остеомієліту

Гнійно-запальні захворювання м’яких тканин

- флегмона новонароджених

- омфаліт

- мастит

- парапроктит

Практичні навички:

  1. Інтерпретувати допоміжні методи дослідження УЗ, рентгенологічні, КТ, вимірювання внутрішньокісткового тиску.
  2. Продемонструвати симптоми флюктуації, балотування надколінника, вимірювання внутрішньокісткового тиску.
  3. Знати техніку виконання пункції суглобів у немовлят, пункцію гнояки та довгих трубчастих кісток.

 

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом
5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0

Контроль проміжних знань „Гнійно-запальні захворювання у дітей”

(індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній діагноз Діагностична програма Диференційний діагноз Клінічний діагноз Програма лікування Разом
1-0 1-0 1-0 1-0 1-0 5-4-3-0

 

 

УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 5. Політравма у дітей. Особливості травматичного шоку у дітей. Закрита травма живота. Травма грудної порожнини та ушкодження стравоходу. Особливості травматичних ушкоджень у дітей. (6 год.).

Закрита травма живота

- ушкодження паренхіматозних органів черевної порожнини

- ушкодження порожнистих органів черевної порожнини

Травма грудної порожнини та ушкодження стравоходу:

- удари м’яких тканин грудної клітки

- закриті травми грудної клітки

- ушкодження стравоходу

Практичні навички

  1. Продемонструвати обстеження живота та грудної клітки
  2. Інтерпретувати допоміжні методи дослідження (УЗД, рентгенологічні, КТ)
  3. Аналіз рентгенограм кісток верхньої та нижньої кінцівок та тлумачення рентгенологічних ознак ушкоджень кісток.

 

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом
5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0

Контроль проміжних знань „Травматичні ушкодження у дітей”

(індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній діагноз Діагностична програма Диференційний діагноз Клінічний діагноз Програма лікування Разом
1-0 1-0 1-0 1-0 1-0 5-4-3-0

УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 6: Сечокам’яна хвороба. Синдром набряклої мошонки. Травматичні ушкодження сечовивідної системи (6 год.).

Сечокам’яна хвороба

- сечокам’яна хвороба нирок

- сечокам’яна хвороба сечових шляхів

- сечокам’яна хвороба сечового міхура

Синдром набряклої мошонки:

- перекрути гідатіди

- гостро виникле гідроцеле оболонок сім’яного канатика та яєчка

- перекрути сім’яного канатика

Травматичні ушкодження сечовивідної системи

- ушкодження нирок

- ушкодження сечового міхура

- ушкодження мошонки та уретри

Практичні навички:

  1. Продемонструвати пальпацію поперекової ділянки, катетеризацію сечового міхура, охарактеризувати склад сечі та склад каменів
  2. Продемонструвати візуальне виявлення ураженої гідатіди та діафаноскопію
  3. Виконати необхідні медичні маніпуляції: (вимірювання артеріального тиску, визначення групи крові та Rh-фактору, катетеризація сечового міхура або надлобкова пункція, новокаїнові блокади) при основних ушкодженнях сечовивідної системи.

 

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом
5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0

Контроль проміжних знань „Сечокам’яна хвороба. Синдром набряклої мошонки”

(індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній діагноз Діагностична програма Диференційний діагноз Клінічний діагноз Програма лікування Разом
1-0 1-0 1-0 1-0 1-0 5-4-3-0

 

Оцінки за змістовий модуль 5.

Сумарні бали за змістовий модуль 5 та ранжування студентів за оцінками:

Поточні Проміжні Разом Оцінка за змістовий модуль 5

150 20 170 – всі „5” 170 – 153 - 5

120 16 136 – всі „4” 152 – 136 – 4

90 12 102 – всі „3” 135 – 127 – 4

0 0 126 – 119 – 3

118 – 100 - 3

< 102 – 2 < 60% знань

Підпис викладача:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6. Новоутворення тканин у дітей.

УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 7: Доброякісні та злоякісні новоутворення м’яких тканин. Нефро та нейробластоми. Пухлини середостіння. (6 год.)

Доброякісні та злоякісні новоутворення м’яких тканин:

- гемангіоми

- лімфангіоми

- дермоїдні кісти

- тератоми

- рабдоміосаркоми

Доброякісні та злоякісні пухлини кісток:

- остеома

- остеохондрома

- остеобластокластома

- остооїд-остеома

- фіброзна дисплазія

- остеогенна саркома

- саркома Юінга

Нефробластома

Нейробластома

Пухлини середостіння:

- нейрогенні пухлини

- судинні пухлини

- бронхогенні пухлини

- тератодермоїдні пухлини

- тимоми

- целомічні кісти перикарда

Практичні навички:

  1. Розпізнати основні клінічні прояви новоутворень м’яких тканин та кісток.
  2. Засвоїти характерні ознаки синдрому „промацуємої пухлини живота”.
  3. Інтерпретувати допоміжні методи дослідження (УЗД, оглядова рентгенографія, фіброезофагоскопія, урографія, пневмоперітонеум, пневмомедіастінографія, комп’ютерна томографія, МРТ)

Контроль знань за учбовим елементом (на практичному занятті)

Тестовий контроль Опитування Практичні навички Разом
5-4-3-0 5-4-3-0 15-12-9-0 25-20-15-0

Контроль проміжних знань за „Новоутворення у дітей”

(індивідуальна робота вдома по клінічному ситуаційному завданню)

Попередній діагноз Діагностична програма Диференційний діагноз Клінічний діагноз Програма лікування Разом
1-0 1-0 1-0 1-0 1-0 5-4-3-0

Оцінки за змістовий модуль 6.

Сумарні бали за змістовий модуль 6 та ранжування студентів за оцінками:

Поточні Проміжні Разом Оцінка за змістовий модуль 5

25 5 30 – всі „5” 30 – 27 - 5

20 4 24 – всі „4” 26 – 24 – 4

15 3 18 – всі „3” 23 – 22 – 4

21 – 20 – 3

19 – 18 - 3

< 18 – 2 < 60% знань

Підпис викладача:

Сумарні бали модуля за поточними і проміжними видами контролю

та ранжування за системою ЕСТS

Всі поточні контролі Всі проміжні контролі Разом Еталони розподілу суми отриманих оцінок ЕСТS (бали) Оцінка
200-180 (100-90%) 179-160 (89-80%) 159-150 (79-75%) 149-140 (74-70%) 139-120 (69-60%) < 120 < (60% знань) 120-108 балів 107-96 балів 95-90 балів 89-84 балів 83-70 балів < 70 балів Fx

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну проміжну діяльність він набрав менше 70 балів (сума 105 утворюється усіма оцінками „3”)

Підпис викладача:

Підсумковий контроль модулю (оцінка історії хвороби та ку рація хворого з письмовою відповіддю) – 4 год., СРС – 2 год.

Оцінка за історію хвороби Опит. Фізік. обстеж Попер. д-з Діагн. прог. Аналіз дослід. Діфд-з Клін. д-з Прогр. лікув. Разом 45-36-27-0
5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0 5-4-3-0

Сумарні бали за підсумковий модульний контроль та ранжування за системою ЕСТS

Разом ЕСТS (бали) Оцінка
45-41 (100-90%) 40-36 (89-80%) 35-33 (79-75%) 32-31 (74-70%) 30-27 (69-60%) < 27 < (60% знань) 80-72 бали 71-64 бали 63-60 бали 59-57 бали 56-50 балів < 50 балів

Підсумковий контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів (сума 27 утворюється усіма оцінками „3”)

Підпис викладача:

Сумарні бали за дисципліною та ранжування студентів за системою ЕСТS
Разом ЕСТS
200+45=245 (всі „5”) 160+36=196 (всі „4”) 120+27=147 (всі „3”) 245-220=200-170 балів 5 А 219-196=169-155 балів 4 В 195-183=154-140 балів 4 С 182-171=139-130 балів 3 Д 170-147=129-120 балів 3 Е < 147 – F < 120 балів 2 (<60% знань)

Дисципліна зараховується студенту, якщо він набрав не менш 120 балів ЕСТS: 70+50 (поточні, проміжні знання + підсумковий модульний контроль, сума 147 утворюється усіма оцінками „3”).

Підпис викладача:

ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ МОДУЛЯ 3

 

1. Які основні механізми ушкоджень органів черевної порожнини?

2. Класифікація ушкоджень черевної порожнини при травмі.

3. Основні симптоми ушкоджень паренхіматозних органів.

4. Основні симптоми ушкодження порожнистих органів.

5. Які додаткові методи дослідження найбільш інформативні при ушкодженнях паренхіматозних та порожнистих органів черевної порожнини?

6. Які показання до екстреної операції при кровотечі, що продовжується внаслідок ушкоджень паренхіматозних та порожнистих органів черевної порожнини?

7. Які показники клінічних та лабораторних досліджень (АД, пульсу, загальний аналіз та біохімічні дослідження крові) свідчать за геморагічний синдром та кровотечу в черевній порожнині?

8. Назвіть основні клінічні прояви кровотечі із верхніх та нижніх відділів травної системи.

9. Які основні причини виникнення кровотеч з травної системи?

10. Дайте оцінку шлункового вмісту та випорожнень в залежності від висоти джерел кровотечі.

11. Дайте трактування загальних принципів лікування та зупинки кровотечі.

12. Які особливості контролю за клінічним перебігом кровотечі з травного тракту, визначити показання до хірургічного лікування.

13. Сформулюйте показання до консервативного та оперативного лікування, стандартизуйте його об’єм та ефективність.

14. Дайте основний перелік хірургічних захворювань у дітей, які спричиняють запалення органів черевної порожнини.

15. Які основні клінічні прояви та локальні симптоми запалення органів черевної порожнини?

16. Які основні клінічні прояви та локальні симптоми характерні при запаленнях органів черевної порожнини у новонароджених?

17. Особливості клініки гострого апендициту у дітей раннього віку (до 3 років).

18. Які показання до консервативного лікування та його характер при перитоніті у новонароджених?

19. Особливості передопераційної підготовки при запаленнях черевної порожнини.

20. Які клінічні симптоми та допоміжні методи діагностики характерні для деструктивних форм холецистита?

21. Дайте загальні принципи лікування холециститу та визначте показання до хірургічних методів лікування.

22. Які основні причини виникнення гострого панкреатиту?

23. Сформулюйте показання до консервативного та оперативного лікування гострого панкреатиту, його об’єм та методи.

24. Яка класифікація набутої кишкової непрохідності у дітей?

25. Визначити основні причини виникнення інвагінації кишечника, злукової, обтураційної та динамічної непрохідності.

26. Перелічить основні симптоми гострої інвагінації кишечника.

27. Які методи діагностики та лікування гострої інвагінації кишечника.

28. Особливості та термін передопераційної підготовки при набутій кишковій непрохідності.

29. Дайте характеристику рентгенологічних стадій набутої непрохідності кишечника.

30. Визначте основні ознаки життєздатності защемленої кишки.

31. Які методи оперативного втручання виконуються при інвагінації кишечника?

32. Дайте загальні принципи консервативної терапії при ранній спайково-паретичній непрохідності.

33. Узагальнити основні етапи оперативного лікування та доступи при ранній та пізній кишковій непрохідності.

34. Виділити класифікацію динамічної непрохідності.

35. Основні етапи консервативного лікування динамічної непрохідності.

36. Які ви знаєте форми гострої деструктивної пневмонії (ГДП)?

37.Які ускладнення відносяться до легеневої форми ГДП?

38. Які ускладнення відносяться до легенево-плевральної форми ГДП?

39. Що таке ателектаз легені?

40. Що представляє собою була ?

41. Які причини колапсу легені при піотораксі?

42. Яка рентгенологічна картина піопневматораксі?

43. Яка рентгенологічна картина ателектаза легені?

44.Чим відрізняється рентгенологічна картина напруженого піоторакса від ателектазу легені?

45. При якій набутій патології легень на оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки органи межистіння зміщуються в сторону патології ?

46. Як розподіляються абсцеси легень в залежності від локалізації?

47. В якому місті на грудній стінці проводиться діагностична плевральна пункція?

48. Перечисліть, що необхідно для плевральної пункції

49. Про що свідчить рівень рідини в абсцесі легені?

50. При яких абсцесах проводиться черезшкірна пункція?

51. При яких абсцесах застосовують постуральні положення?

52. Про що свідчить виникнення гнійної мокроти у дитини з ГДП?

53. Які ви знаєте системи аспірації з плевральної порожнини?

54. Яка рентгенологічна картина на оглядовій рентгенограмі при піопневматораксі?

55. Про що свідчать виділення газу по дренажу з плевральної порожнини при ГДЛ?

56. Які клінічні симптоми при перфорації стравоходу?

57. Який рентгенологічний метод найбільш інформативний для діагностики ушкоджень стравоходу?

58. Які методи обстеження застосовуються при травмі органів грудної порожнини?

59. Що являється показанням до оперативного втручання при гемотораксі?

60. Які методи діагностики застосовуються при ушкодженнях стравоходу?

61. Назвіть головні чинники, які можуть призвести до розвитку сечокам’яної хвороби.

62. Які найбільш характерні клінічні прояви сечокам’яної хвороби?

63. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу сечокам’яної хвороби?

64. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу при нирковій коліці?

65. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення?

66. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих на сечокам’яну хворобу?

67. Які головні методи діагностики допоможуть при визначенні діагнозу?

68. Які захворювання об’єднані в групу синдрома набряклої мошонки?

69. Що необхідно виявити у хворого при наявності синдрому набряклої мошонки?

70. Чому важливо знати послідовність скарг при синдромі набряклої мошонки?

71. Які головні захворювання, з якими необхідно провести диференційну діагностику при синдромі набряклої мошонки?

72. Які симптоми можна виявити при синдромі набряклої мошонки?

73. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу захворювань при синдромі набряклої мошонки?

74. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих із гострим орхоепідідімітом, перекрутом гідатіди Морган’ї, перекрутом яєчка та гостро виникшею водянкою оболонок яєчка?

75. Які ускладнення можуть виникнути при гострому захворюванні яєчка?

76. Що важливо виявити у хворого із травматичним ушкодженням сечовивідної системи?

77. Які зміни можна виявити при пальпації поперекової ділянки при травмі нирок?

78. На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу травматичного ушкодження нирок?

79. Які методи діагностики допоможуть в діагностиці травми нирок?

80. Особливості обстеження дітей із травмою сечового міхура та уретри

81. Що необхідно виявити у хворого із травматичним ушкодженням сечового міхура?

82. За якими принципами формується перелік ушкоджень для проведення диференціальної діагностики при травматичних ушкодженнях тазових кісток та органів малого тазу?

83. Назвіть найбільш вірогідні методи діагностики, які допоможуть в постановці діагнозу травми уретри.

84. Особливості фізікального обстеження дітей із травмою мошонки.

85. Що найбільше важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих із травматичним ушкодженням сечовивідної системи?

86. Яка частота гнійно-септичних захворювань у новонароджених, їх структура та головні причини виникнення?

87. Які анатомо-фізіологічні особливості будови шкіри та підшкірної клітковини сприяють розповсюдженню запального процесу?

88. Назвати клінічні прояви некротичної флегмони новонароджених в залежності від форми.

89. Лікувальна тактика при некротичній флегмона новонароджених.

90. Форми та клінічні прояви омфаліту у новонароджених.

91. Диференційна діагностика катарального омфаліту та нориць.

92. Особливості лікування омфаліту в залежності від форми захворювання.

93. Ускладнення та наслідки які виникають у зв’язку з омфалітом у дитини.

94. Коли і з чим пов’язано захворювання мастита новонароджених?

95. Особливості оперативного втручання при маститі новонароджених.

96. Причини виникнення парапроктиту у новонароджених.

97. Оперативні втручання, які проводять при парапроктиті в залежності від причини виникнення.

98. З яких напрямків складається лікування гнійно-септичних захворювань новонароджених?

99. Що є в основі емпіричного підходу до призначення антибіотиків?

100.Бактеріологічне дослідження при гнійно-септичних захворюваннях. Як його проводити?

101. Назвіть складові лікувального впливу на організм дитини з гнійно-септичними захворюваннями від чого він залежить.

102. Що таке синдром системної запальної відповіді?

103. Які складові токсичної форми захворювання згідно міжнародної класифікації сепсису?

104. Чим відрізняється кровообіг сегментів кісток у новонароджених?

105. Коли закінчується формування епіфізів довгих трубчатих кісток і які критерії підтвердження?

106. Який в нормі внутрішньокістковий тиск?

107. Які особливості діагностичної пункції та вимірювання внутрішньокісткового тиску у дітей з підозрою на гострий гематогенний остеомієліт. Як змінюється внутрішньокістковий тиск при гострому гематогенному остеомієліті?

108. Особливості структури довгої трубчатої кістки.

109. Назвіть клінічні форми гострого гематогенного остеомієліту.

110. Розкрийте тромбоемболічну теорію гострого гематогенного остеомієліту.

111. Чому у новонароджених і дітей до 2-х років життя зустрічається метаепіфізарне ушкодження?

112. Назвіть атипові форми остеомієліту.

113. Який найбільш частий симптом метаепіфізарного остеомієліту і як його підтвердити?

114. Особливості пункції суглобів у немовлят і як часто вони проводяться.

115. Особливості іммобілізації та її термін у дітей з метаепіфізарним остеомієлітом.

116. Перелічити ускладнення, які пов’язані з гематогенним остеомієлітом і коли вони з’являються.

117. Термін диспансерного нагляду і можливі наслідки захворювання.

118. Що включає амбулаторний нагляд за хворими з гематогенним остеомієлітом?

119. Коли показано санаторно-курортне лікування?

120. Назвіть найбільш поширені оперативні втручання при хронічному остеомієліті у дітей.

121. Перелічити клінічні прояви гемангіом та лімфангітом.

122. Назвати методи консервативного та оперативного лікування гемангіом та лімфангіом.

123. Назвати клінічні прояви пігментних пухлин.

124. Лікувальна тактика при пігментних пухлинах.

125. Клініка атером та дермоїдних кіст.

126. Особливості видалення дермоїдних кіст.

127. Визначити клінічні прояви меланоми.

128. Диференційна діагностика та комбіноване лікування меланоми.

129. Перелічити клінічні прояви м’якотканинних злоякісних пухлин (рабдоміосаркома, тератобластома).

130. Хірургічне та комбіноване лікування м’якотканинних злоякісних пухлин.

131. Допоміжні методи діагностики пухлин у дітей. Їх роль у диференційній діагностиці.

132. Особливості клінічного перебігу доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кісток.

133. Методи хірургічного лікування доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кісток.

134. Консервативне лікування кіст кісток.

135. Клінічні прояви остеогенної саркоми та саркоми Юінга.

136. Принципи комбінованого лікування злоякісних новоутворень кісток.

137. Клініка доброякісних пухлин кісток.

138. Методи лікування доброякісних пухлин кісток.

139. Методи діагностики злоякісних пухлин кісток.

140. Клінічні прояви та лікування нефробластом у дітей.

141. Клінічні прояви та лікування нейробластом у дітей.

142. Допоміжні методи діагностики пухлин за очеревинного простору у дітей.

143. Клініка та діагностика пухлин середостіння.

144. Лікування дітей зі злоякісними та доброякісними пухлинами середостіння.

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ТА ПРОФЕСІЙНИХ ВМІНЬ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИТЯЧОЇ ХІРУРГІЇ

для студентів V курсу медичного факультету

ВИМОГИ
Н А З В А Н А В И Ч К И п о в т з а с в о в о л о з н
Збирання анамнезу. +      
Проведення огляду хворого, пальпація, аускультація. +      
Описання об’єктивного статусу та визначення клінічних і рентгенологічних симптомів при основних хірургічних захворюваннях. +   +  
Обґрунтування плану обстеження і лікування.   +    
Складання плану обстеження і лікування.   +    
Визначення показань і протипоказань до операції, особливостей ведення післяопераційного періоду.     +  
Визначення групи крові і резус – фактора. +      
Венепункція, венесекція, внутрішньом’язові, внутрішньовенні та підшкірні ін’єкції. +      
Тимчасова зупинка кровотечі. +      
Виконання пункцій плевральної порожнини, суглобів у немовлят, гематоми, гнояка та довгих трубчастих кісток, вимірювання внутрішньокісткового тиску.       +
Виконання лапароцентеза, лапароскопії.       +
Виконання новокаїнових блокад.     +  
Накладання асептичних, опікових, корегуючих гіпсових пов’язок.     +  
Розтин гнояка, панариція, первинна хірургічна обробка ран, накладання та зняття швів.       +
Промивання шлунку, кишечника. Постановка клізм.   +    
Проведення пальцьового обстеження прямої кишки, огляд її дзеркалом, оцінка даних.   +    
Надання невідкладної допомоги при шоку, коліках, кровотечах.     +  
Катетеризація сечового міхура.   +   +
Інтерпретація даних рентгенограм, аналізів крові, сечі, шлункового вмісту та ін.     +  
Оформлення медичної документації хірургічних хворих. +      
Методика ендоскопічної діагностики та ендоскопічних хірургічних втручань на органах черевної порожнини та грудної клітки.       +

 

Кафедра хірургії дитячого віку

Дніпропетровської державної медичної академії

Зав. кафедрою проф., д.м.н. В. А. Дігтяр

Керівник десятку:

 

 

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

Хворого:

(прізвище, ім.’я, вік)

 

 

Клінічний діагноз:

 

 

Початок курації:

 

Кінець курації:

 

 

Куратор:

 

Паспортна частина

 

1. Прізвище, ім’я, по-батькові.

2. Вік.

3. Стать.

4. Місце проживання.

5. Заняття і місце роботи батьків.

6. Відвідує чи ні дитячий колектив.

7. Надійшов в клініку (дата, день захворювання).

8. Скарги хворого зі слів батьків або того, хто супроводжує.

9. Анамнез захворювання, дата розвитку захворювання в хронологічному порядку.

10. Історія життя дитини:

Де народилася (село, місто). День, місяць, рік народження, народилася доношеною, недоношеною, яка по рахунку, вага при народженні. Пологи нормальні, важкі; як протікала вагітність у матері; чим нездужала мати під час вагітності. На який день дитина була прикладена до грудей, як годувалася (грудьми, штучно). Коли загоївся пупок. На якому місяці був введений прикорм.

Хвороби періоду новонароджених (піодермія, флегмона новонароджених, пупковий сепсис та ін.)

 

Як росла та розвивалась:

Травлення та звичайний режим:

Особиста гігієна дитини (чи проводиться батьками):

Захворювання в родині (туберкульоз, сифіліс, алкоголізм, нервове або психічне, хвороби обміну речовин, ендокринних залоз, гемофілія, злоякісні новоутворення, спадкоємність):

Контакт з хворим:

Раніше перенесені: операція, травматичні пошкодження, інфекційні захворювання.

Щеплення. Чи переливалась кров, плазма, виворотка, гамма-глобулін:

 

Стан хворого

Поведінка хворого: під час огляду.

Дані фізичного розвитку хворого:

а) конституція тіла: пропорційна чи ні (якщо деформації – вказати)

б) стан травлення, розвитку підшкірно-жирового шару, тургор:

г) температура:

д) пульс:

е) дихання:

 

 

Докладно досліджується по системам:

 

1. Шкіра:

2. Видимі слизові оболонки:

3. Підшкірно-жирова клітковина. Лімфатичні вузли (шийні, пахвинні, пахові та ін.):

4. Голова: стан родничків

5. Суглоби:

6. Кісткова система: (при необхідності вказати антропометричні дані.)

7. Хребет:

8. Обличчя:

9. Ротова порожнина: язик, піднебіння, мигдалики. Глотка, слинні залози.

10. Шия, щитовидна залоза. Гортань.

11. Стравохід.

12. Грудна клітка (форма, підключичні, надключичні ямки, міжреберні проміжки та епігастральний кут, тип дихання, глибина, ритм).

13. Серцево-судинна система, огляд. Пальпація, перкусія, аускультація.

14. Живіт6 огляд, пальпація, перкусія, аускультація, обстеження прямої кишки.

15. Сечовидільна система: обстеження нирок та сечоводів, пальпація. Опис зовнішніх статевих органів.

16. Нервова система: настрій. Відношення до навколишнього середовища, свідомість, рухова сфера, м’язовий тонус, сухожилкові рефлекси, шкірні рефлекси, рефлекси зі слизових оболонок, рефлекси вегетативної нервової системи, Чутлива та психічна сфера; мова, органи чуття (зір, слух, нюх, дотик).

 

Локальний статус (описуються ті органи та системи, що є ведучими при даній патології: кінцівка, живіт, грудна клітина та ін.).

 

Попередній діагноз основного захворювання. Додаткові дані обстеження. Лабораторні та біохімічні дослідження крові та сечі, шлунковий вміст, блювотні маси, дослідження кала. Рентгенологічні дослідження. Спеціальні дослідження: УЗД, ендоскопія та ін.

 

Диференційний діагноз (принципово до даного захворювання). Заключний діагноз. Діагноз супутнього захворювання. Ускладнення. Етіологія та патогенез захворювання у даного хворого. Профілактика та лікування. Консервативне, оперативне та санаторно-курортне. Показання до операції.

 

Підготовка до операції.

Знеболювання.

Протокол операції (докладний опис всіх етапів операції).

 

Щоденник (самопочуття і стан на протязі останніх 3-5 діб хворого, скарги, шкірні покриви, зів, слизові оболонки, температура, пульс, дихання, додаткові дослідження, Стан видільних органів, локальний статус).

 

Динаміка змін локального статусу. Медикаментозні призначення (виписати рецепти). Прогноз. Епікриз.

 

Рекомендації (профілактичного та лікувального характеру). Література.

 

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Дитяча хірургія. Навчально-методичний посібник ( аудиторна та позааудиторна самостійна робота студентів). Дніпропетровськ, 2009. – 332 с.

Амбулаторно-поліклінічна хірургія дитячого віку: Навчально-методичний посібник, за заг. ред. Сушко В.І.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003.-344 с.

Баиров Г.А. Срочная хирургия детей.- Сиб.Питер, 1997.

Баиров Г.А. Детская травматология.- Сиб:Питер, 2000.

Баиров Г.А. Неотложная хирургия детей.- Л: Медицина, 1983.

Баиров Г.А. Травматология детского возраста.- Л.: Медицина, 1976.

Боднар Б.М., Тлока В. А., Горячев В.В. та інш. Практ. з дит. хір.- Чернівці: мед академія, 2001.-143с.

Боднар Б.М., Шестозуб С.В. Гострий брижовий лімфаденіт у дітей.- Чернівці: мед академія, 2003.-108с.

Волков М.В,.Тер-Егзарово. Ортопедия и травматология детского возраста-М. Медицина, 1983.

Грона В.М. Курс лекцій по дитячій хірургії. Учбовий посібник.- Донецьк, 2007.-265 с.

Данилов О.А.. Юрченко М.І., Горбатюк О.М., Рибальченко В.Ф. Тести з дитячої хірургії.- Київ,2001.-118 с.

Диагностнка, лечение и клиническое прогнозирование осложненного течения острой хирургической патологии живота у детей / В.З.Москаленко, О.П.Минцер, С.В.Веселый, А.А.Лосицкий.-Севастополь: «Вебер», 2003.-282 с.

Долецкий С.Я., Исаков Ю.Ф.Детская хирургия.- М: Медицина, 1970-Т. 1-2.

Дронов А.Ф. Хирургические заболевания крови у детей. -М., 1999

Исаков Ю.Ф., Долецкнй СЯ. Детская хирургия: Учебник.-М.: Медицина, 1982.

Исаков Ю.Ф., Степанов З.А., Красовская Т.В. Абдоминальная хирургия у детей.- 1988.

Исаков Ю.Ф. Хирургические болезни у детей- М., 1998.

Кривченя Д.Ю., Лисак С.В., Плотніков О.М. Хірургічні захворювання у дітей. - Вінниця: Нова книга, 2008.-256 с.

Кривченя Д.Ю., Дубровин А.Г., Гулаева М.В. Диагностика и лечение ожогов пищевода у детей.- К.: Книга плюс, 2001.-224 с.

Кукуруза Ю.П., Русак П.С. Комплексне лікування гострого гематогенного остеомієліту у дітей.- Житомир:Косенко, 2004.- 140 с.

Макаров А.В., Данилов О.А., Сокур П.П. та інш. Хвороби стравоходу у дітей.- К.: Видавництво КМАЛО ім. П.Л.Шупика, 2003.- 357 с.

Макаров А.В., Данилов О.А., Сокур П.П. та інш. Хімічні опіки стравоходу у дітей та їх наслідки.-К.: Вища школа, 2002.-107 с.

Москаленко В.3.,Журило И.П., Литовка В.К. Редкие случаи в практике детского хирурга.- Донецк: «Донеччина», 2004.-160 с.

Ніколаєва И.Г. Педіатрична хірургія- Одеса, 1999. 208 с.

Опікова травма у дітей: Навчальний посібник/ за заг ред.проф.Сушко В.1.- Кривий Ріг «Суха Балка». 2003.- 111с.

Русак П.С., Данилов О.А., Кукурудза Ю.П., Рибальченко В.Ф. Лапароскопічна хірургія в педіатрії: Навчально-практичний посібник.- Житомир- Київ: Косенко, 2006.-128 с.

Соловьев А.Е. Детская хирургия (курс лекций). - Запорожье, 2002. 196 с

Соловйов А.Є., Корнієнко Г.В., Нікіфоров Г.В. Діагностика та лікування інвагінації кишечнику у дітей: методичні рекомендації.- Київ, 2004.-20 с.

Хірургія дитячого віку / За ред. проф.ВІ.Сушко. – Київ. Медицина. 2008. 507 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Акопян В.Г. Хирургическая гепатология детского возраст, - М.: Медицина, 1982.

Арендт А.А., Нерсесянц СИ.. Основы нейрохирургии детского возраста.- М.: Медицина, 1986

Белый И.С, Усенко Л.В., Сягайло П.Т. Инородные тела человека.- Днепропетровск, 1992.

Волков М.В. Болезни костей у детей.- М.: Медицина, 1970.

Долецкий С.Я., Щетинин В.Е., Арапова А.И. Осложненный аппендицит у детей.- М.: Медицина. 1982.

Долецкий С.Я. Специальные методы исследования в хирургии детского возраста и пограничных областях.- М.: Медицина, 1970.

Дурнов Л.А. Лечение опухолей у детей.- М.: Медицина, 1973.

Дурнов Л.А., Бухны А.Ф., Лебедев А.И. Опухоли брюшной полости и забрюшинного пространства у детей.-М..: Медицина, 1982.

Исаков Ю.Ф., Лопухин Ю.М. Оперативная хирургия с топографической анатоміей детского возраста.- М., 1977.

Исаков Ю.Ф., Степанов Э.А, Дронов А.Ф. Острый аппендицит в детском возрастс.-М.: Медицина, 1980.

Исаков Ю.Ф., Михельсон В.А., Анохин М.И. Оксигенотерапия и гипербарическая оксигенация у детей.- М., 1982.

Исаков Ю.Ф., Степанов Э.А., Гераськин А.И. Торакальная хирургия детского возраста: Руководство -М : Медицина, 1983.

Исаков Ю.Ф., Степанов Э.А. Опухоли и кисты грудной полости у детей.- М.,1975

Исаков Ю.Ф., Тихонов Ю.А. Врожденные пороки периферических сосудов у детей.- М.. 1974

Исаков Ю.Ф., Степанов Э.Л., Красовская ТВ. Абдоминальная хирургия у детей. - М. Медицина. 1988.

КозминЛИ.. Кон И.И. Сколиоз. - М..: Медицина, 1981.

Киселев В.П., СамойловичЭ. Множественные сочетанные травмы у детей.-М.: Медицина, 1985.

Киселев В П.. Козырев В. А. Черепно-мозговая травма у детей.- М.. 1971.

Ленюшкин АИ. Руководство по детской поликлинической хирургии- М.: Медицина, 1986.

Михельсон В.А., Маневич А.З. Основы интенсивнойтерапии и реанимации в педиатрии.- М., 1979.

Михельсон Б.А.Т Костин Э.Д., Цыпин Л.Е. Детская анестезиология и реанимация.- М.: Медицина, 1980.

Рокицкий М.Р. Неотложная пульмонология детского возраста.- Л., 1978.

Рокицкий М.Р. Ошибки и опасности в хирургии детского возраста.- Л., 1979.

Ситковский Н.В., Гераськин В.И.Шафранов В.В., Новак М.М. Лечение гемангиом у детей жидким азотом.- К.: Здоровье, 1986.

Ситковский Н.Б., Бась М.М. Дольницкий О.В. Хирургическая патология у детей: Атлас.- К.: Здоровье, 1981.

Степанов Э.А., Дронов АС. Острый аппендициту детей раннего возраста.- М.: Медицина, 1974.

Федореев Г.А. Гемангиомы кожи у детей. - Л.: Медицина, 1971.

Сушко В.І. Пороки развития и хирургические заболевания новорожденных. (Метод, пособие для студентов-иностранцев). Дніпропетровськ, 2000. - 30 с.

Сушко В.И. Ведущие синдромы в хирургии детского возраста. (Метод.пособие для студентов-иностранцев VI курса и врачей интернов). Дніпропетровськ, 2000. - 78 с.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...