Главная Обратная связь

Дисциплины:






П О Я С Н Ю В А Л Ь Н А З А П И С К А



НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра філософії та політології

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної та методичної роботи

М.М. Касьяненко

___ _________ 201__р.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЗАВДАНЬ

З КУРСУ

“ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

для підготовки бакалаврів

з усіх галузей та напрямів підготовки

 

 

денної форми навчання

статус дисципліни – нормативна

 

 

 

Ірпінь 2012

Методичні рекомендації складено на основі Робочої навчальної програми курсу “Історія України” для підготовки бакалаврів усіх напрямів та спеціальностей, затвердженої в 2011 р.

 

 

Автори: Н.Ю. Громакова Н.Ю., к.і.н., доцент

 

Рецензент: О.Б. Готра, к.і.н., доцент

 

 

Розглянуто і схвалено

на засіданні кафедри філософії та політології

 

Протокол № ___ від «__»______ 20__ р.

Зав. кафедрою _______ Л.С. Воробйова

 

 

Погоджено:

 

На засіданні вченої ради юридичного факультету

Протокол № ___ від "___" _________ 20__ р.

 

Декан факультету________________ М.О. Мацелик

 

Зав. навчально-

методичним відділом ____________ О.О. Бойко-Слобожан

 

 

Реєстраційний № _________


З М І С Т

 

1. Пояснювальна записка С. 4
2. Критерії оцінювання виконання індивідуального науково-дослідницького завдання з історії України С. 7
3. Орієнтовний перелік дослідницьких проблем для виконання індивідуального завдання з історії Україні С. 8
4. Список рекомендованої літератури С. 10
5. Рекомендовані наукові ресурси мережі Internet С. 16
6. Зразок оформлення науково-дослідницького завдання з історії України С. 17

П О Я С Н Ю В А Л Ь Н А З А П И С К А

 

Сучасна система освіти проходить етап методичної трансформації, зумовлений розвитком нових підходів до навчання, переосмисленням історичних традицій, зрештою, появою значної кількості наукової літератури, опрацювання й узагальнення якої вимагає великих зусиль і затрат часу.

Специфіка курсу «Історія України» полягає насамперед у тісному зв’язку дисципліни з іншими гуманітарними дисциплінами, без знання яких картина історичного розвитку не буде повною.

Усе це змушує сучасного викладача мінімалізувати традиційні відтворювальні форми навчання, актуалізувати самостійну роботу студентів, формуючи у них навички аналітичного мислення. Одним із головних завдань вищої школи є розвиток пізнавальної активності студентів, виховання у них вимогливості до себе, бажання і потреби працювати творчо, постійно поповнювати й удосконалювати свої знання. Вміння самостійно засвоювати і творчо застосовувати знання на практиці є важливим показником загальної і професійної підготовки випускників вузів. Від організації самостійної роботи багато в чому за­лежать результати навчання студентів та їх майбутня практична діяльність.



Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу з історії України у вільний від аудиторних занять час. Метою самостійної роботи є вироблення навичок і вміння працювати з історичними джерелами та науковою літературою, їхнього аналізу; узагальнювати вивчений матеріал, виокремлювати основну інформацію, яку необхідно засвоїти; формувати і аргументувати свою власну позицію з певної дискусійної проблеми.

Одним із шляхів досягнення цієї мети є виконання студентами індивідуально-дослідницького завдання з курсу. Воно передбачає опрацювання певного кола історичних джерел та наукових публікацій, їх реферування та узагальнення у вигляді написання та публічного захисту науково-дослідницької тези. В процесі виконання цього завдання студент не лише поглиблено вивчає матеріал курсу, але й здобуває навички самостійної науково-дослідної роботи, що є невід’ємною складовою підготовки фахівців у ВНЗ.

Опанування студентами курсу «Історія України» передбачає засвоєння ними предмету і завдань курсу, його першоджерел та основних тенденцій історіографічного дослідження історії України. Студенти повинні засвоїти цивілізаційну парадигму вітчизняного історичного процесу, а саме: типи цивілізацій у давнину, у середньовічний та ранньомодерний періоди історичного поступу, геополітичне становище українських земель та їх місце у всесвітньо-історичному процесі. Окрему роль у вивченні історії України відіграє проблема інтеграції українських земель у європейський цивілізаційний простір, що безпосередньо пов‘язана з історичним поступом за литовсько-польської і польсько-козацької доби, доби козацько-гетьманської держави, періоду національного відродження кінця XVIII – початку ХХ ст. тощо.

Робота студента над першоджерелами з історії України не може обме­жуватися лише розумінням, запам’ятовуванням змісту теоретичних проблем, які в них розглядаються. Він повинен усвідомити, де і в яких випадках ці теоретичні положення можна застосувати в його повсякденному житті і в майбутній професійній діяльності.

Опрацювання наукової літератури передбачає вивчення історичних умо­в і причин, що спонукали автора до написання дослідження. У зв’язку з цим важливо прочитати зміст, передмову, висновки (післямову), переглянути посилання на джерела, імена, події. Це дає змогу з’ясувати причини, які спонукали автора взятися за написання праці, імена його ідейних союзників і опонентів, діалектику розвит­ку досліджуваної ним наукової проблеми. Така робота допомагає зрозуміти структуру праці, загальний розви­ток думок автора, напрям роботи.

Корисним є й ознайомлення з критичною літерату­рою стосовно цієї праці, а також з інформацією про досліджувану в ній проблему, що міститься в ен­циклопедичних довідниках, словниках, журналах, бро­шурах.

Суттєво допоможе студентові в освоєнні матеріалу вивчення подій і фактів, що висвітлюються у праці. Проте просто знати факти недостатньо, необхідно вникнути в їх суть, зрозуміти причини їх виникнення, роль і значення у розвитку відповідного явища (проце­су).

Отже, дбаючи про засвоєння всього теоретичного змісту праці, її місця в історії розвитку іс­торичної науки, починати роботу над нею слід з орієнтовного читання, роблячи короткі виписки на закладках. Це дасть змогу не тільки зрозуміти, а й засвоїти її загальний зміст і внутрішню структуру, суттєво полег­шить подальшу роботу над нею.

Поглибленому вивченню актуальних проблем курсу та підвищенню рівня знань сприяє підготовка і написання індивідуального науково-дослідницького завдання (науково-дослідницької тези). Кожен студент готує лише одне індивідуальне завдання. Теми індивідуальних завдань студентів академічної групи повинні бути різними. Виконання завдання кожним студентом – робота суто індивідуальна. Тему дослідження студент обирає за рекомендацією викладача. Викладачі, що ведуть семінарські заняття, є науковими консультантами-керівниками студентів, надають їм постійну і всебічну допомогу при виконанні індивідуально-дослідницьких завдань.

Індивідуальне дослідницьке завдання повинно мати таку структуру: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина, що поділяється на пункти та підпункти, висновки та список джерел і літератури. Загальний обсяг тези складає 15-20 аркушів рукописного тексту, надрукованого через 1,5 інтервали на папері формату А4. Написання чи друкування тексту повинно бути на аркуші лише з одного боку. Друкування тексту можливе лише після перевірки викладачем рукописного варіанту (див. зразок оформлення).

Для того, щоб виконати індивідуальне дослідницьке завдання, студент повинен глибоко опрацювати джерела – історичні документи, ґрунтовно вивчити історичну літературу, монографії чи статті з обраної теми. При роботі над літературою необхідно законспектувати її, виписати окремі цитати, дати. У тексті тези обов’язковими повинні бути посилання на використані джерела та літературу. У вступній частині необхідно обґрунтувати актуальність теми виконуваного індивідуального завдання, дати короткий історіографічний огляд проблеми та визначити мету студентської науково-дослідницької роботи. Необхідно подбати про логіку викладу матеріалу в тексті. Викладач встановлює для кожного студента індивідуально термін підготовки матеріалу і перевіряє написаний текст.

Виступ студента з доповіддю, що узагальнює результати дослідження, є обов’язковим на семінарському занятті і розрахований до 10 хвилин. Доцільно практикувати також рецензування представленої індивідуально-дослідницької роботи з боку інших студентів. Слід підкреслити, що при оцінці виконання студентами індивідуально-дослідницького завдання викладач враховує не лише якість змісту написаного тексту, але й весь хід його захисту на семінарі. Тому автор доповіді повинен вільно володіти опрацьованим матеріалом, дати відповіді на додаткові запитання викладача або студентів, показати вміння науково аргументувати свої власні міркування, обґрунтувати висновки у висвітленій темі.

Роботу над підготовкою індивідуально-дослідницького завдання з історії України доцільно починати з добору літератури з відповідної наукової проблеми. Частково цю літературу наведено у робочій навчальній програмі з курсу «Історія України». Студент за допомогою викладача здійснює пошук необхідних джерел та наукових видань. При цьому варто залишити поза увагою застарілі та популярні видання.

Ознайомившись на основі підібраної літератури зі змістом проблеми, студент повинен скласти складний план дослідження, а після його узгодження з викладачем починати роботу над текстом. У вступній частині слід визначити актуальність теми, її практичне значення, ступінь висвітлення в історичній літературі. Якщо проблема виявилась дискусійною, слід розкрити сутність наукової дискусії, висловити й обґрунтувати своє бачення проблеми. При розкритті теми обов‘язковим є посилання на джерела. Там, де це доречно, слід встановити зв‘язок із сучасними проблемами розвитку українського суспільства.

Критеріями оцінки виконання індивідуального науково-дослідницького завдання є рівень підбору джерельної бази, ступінь розкриття теми, науковість висновків, зв‘язок з сучасністю. Виконання індивідуального завдання студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів.

Критерії оцінювання виконання індивідуального науково-дослідницького завдання з історії України:

1. глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція 9-10 балів
2. обґрунтоване розкриття проблеми 7-8 балів
3. тема розкрита неповно 5-6 балів
4. робота суто компілятивного рівня 3-4 бали
5. розкритий лише окремий аспект 1-2 бали
6. роботу не зараховано 0 балів

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...