Теоретичні відомості. Змішування – ймовірнісний процес визначальні характеристики якого залежать від багатьох факторів: фізико-хімічних властивостей компонентів

Змішування – ймовірнісний процес визначальні характеристики якого залежать від багатьох факторів: фізико-хімічних властивостей компонентів, конструктивних особливостей змішувача, тривалості змішування тощо. Основний якісний критерій завершеності процесу – однорідність кінцевого продукту. При теоретичному аналізі доведено, що найбільш правильно оцінювати однорідність комбікорму за величиною коефіцієнта варіації вмісту деякого «ключового» компоненту, який обирають з міркувань простоти визначення, об’єктивності і точності його кількісного вираження. В якості таких компонентів використовують NaCl, СаСО₃, а інколи протеїн, вітаміни тощо. Використовують також радіоактивний метод із застосуванням різних радіоактивних ізотопів.

Коефіцієнт неоднорідності або варіації (υ, %) – відношення середнього квадратичного відхилення (S) до середньої арифметичної величини ( ), які розраховані для контрольного компоненту за формулою:

(13)

Для оцінки якості змішування комбікормів є ще формула, запропонована А.М. Ластовцевим та А.М. Хвальновим:

(14)

де υ_с – коефіцієнт неоднорідності, %;

С_і – фактичний вміст компонента в окремих пробах, %;

С₀ – теоретичний вміст компонента в окремих пробах при ідеальному

розподілі, %;

п_і – кількість проб;

п – кількість дослідів.

У висновку необхідно враховувати, що ступінь однорідності змішування змінюється в залежності від його тривалості, кількості компонентів в суміші, маси зразка тощо.

Якщо коефіцієнт варіації менше 3 % - суміш «відмінної» якості; не менше 3 % і менше 7,5 % - суміш «доброї» якості; не менше 7,5 % і менше 15,0 % - суміш «задовільної» якості; не менше 15,0 % - суміш «незадовільної» якості.

Методика визначення хлориду натрію згідно ДСТУ 3782-98.

Наважку досліджуваного продукту масою близько 5 г зважують з точністю 0,0002 г, переносять у мірну колбу місткістю 500 см³, додають 400 см³ дистильованої води, 5 см³ розчину Каррезу-1, перемішують і додають 5 см³ розчину Каррезу-2. Вміст колби збовтують протягом 30 хв, доводять дистильованою водо до мітки, перемішують і фільтрують. Для одержання безбарвних і прозорих витяжок додають 1 г активованого вугілля.

Для кормів з великим вмістом колоїдних речовин, жмихів, зерна, підданих гідротермічному обробленню, аналіз проводять, як описано вище, але не фільтрують. 100 см³ витяжки переносять у мірну колбу місткістю 200 см³ і доводять до мітки ацетоном. Розчин перемішують і фільтрують.

У конічну колбу переносять аліквотну частину (25-100 см³) фільтрату відповідно до очікуваного вмісту хлоридів. Аліквотна частина повинна містити не більше 150 мг хлориду. Розчин доводять дистильованою водою до об’єму не менше 50 см³ , додають 5 см³ концентрованої азотної кислоти, 2 см³ насиченого розчину залізоамонійного галуну і 2 краплини розчину роданіду калію чи роданіду амонію з бюретки, заповненої до нульової відмітки (залишок потім використовують для титрування надлишку нітрату срібла). Відбувається така реакція:

NaCl + HNO₃ Na NO₃ + HCl. (15)

Поті додають розчин нітрату срібла з бюретки чи піпетки до зникнення червоного забарвлення і деякий його надлишок (загальний об’єм нітрату срібла 2-5 см³, для контрольного досліду – 0,5-2 см³). Під час додавання нітрату срібла вміст колби енергійно збовтують для коагуляцію випадаючого осаду і додають 5 см³ гексану. Дослід виконують у витяжній шафі. Відбувається така реакція:

HCl + AgNO₃ AgCl + HNO₃. (16)

Потім титрують надлишок нітрату срібла розчином роданіду калію чи роданіду амонію до появи червонувато-коричневого забарвлення, яке не зникає упродовж 30 с. При цьому спочатку роданід амонію витрачається на взаємодію з залишком нітрату срібла:

AgNO₃ + NH₄SCN Ag SCN + NH₄ NO₃, (17)

а вже потім вступає в реакцію з Fe³⁺, що входить до складу галунів:

Fe³⁺ + 3 SCN^- Fe(SCN)₃. (18)

Одночасно проводять контрольний дослід, у якому використовують усі зазначені реактиви. Замість досліджуваної витяжки беруть такий самий об’єм дистильованої води.

Масову частку у пробі хлориду натрію Х₁, %, розраховують за формулою:

(19)

де 5,854 – коефіцієнт для перерахунку результату у вигляді відсоткового

вмісту хлориду натрію;

500 – загальний об’єм водної витяжки, см³;

V₅ – об’єм розчину нітрату срібла, доданий у досліджувану пробу,

см³;

V₅^’ – об’єм розчину нітрату срібла, доданий у контрольний дослід,

см³;

С₁ – точна концентрація розчину нітрату срібла,моль/дм³;

V₅ – об’єм розчину роданіду калію чи роданіду амонію, витрачений

на титрування досліджуваної проби, см³;

V₅^’ – об’єм розчину роданіду калію чи роданіду амонію, доданий у

контрольний дослід, см³;

С₁ – точна концентрація розчину роданіду калію чи роданіду

амонію, моль/дм³;

т – маса наважки, г;

V₄ – об’єм аліквотної частини (25-100 см³) фільтрату, використаний

для аналізу, см³.

Для кормів з великим вмістом колоїдних речовин, жмихів, зерна, підданих гідротермічному обробленню масову частку хлориду натрію Х₃, %, розраховують за формулою:

Х₃ = 2∙Х₁. (20)

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень. Гранично допустимі розбіжності між результатами паралельних визначень не повинні перевищувати 0,05 % за вмісту хлориду натрію менше 1 %. За вмісту хлориду натрію більше 1 % допустимі розбіжності між результатами паралельних визначень не повинні перевищувати 5 %.