Главная Обратная связь

Дисциплины:






ПРИНЦИПИ БАНКІВСЬКОГО ПРАВА



Загалом, принципи права – це своєрідна система координат. Ці координати вказують на рамки у яких розвивається відповідна галузь, це своєрідне підґрунтя для кожної науки і права загалом.

Якщо розглядати Банківське право, то в основі його діяльності (освітньої, наукової і практичної) ґрунтується на принципах, які переважно притаманні національному праву і національному законодавству, але в ньому є свої специфічні для даної галузі права принципи, які можна віднести лише до банку та банківської діяльності загалом.

Без урахування загальних засад, на яких формується українське банківське право, неможливо правильно тлумачити його норми, що особливо актуально у зв'язку з наявністю в сучасному банківському законодавстві значної кількості прогалин, невідповідностей і протиріч. Принципи банківського права мають нормативне значення і відрізняються від його норм тим, що мають більш загальний характер і зачіпають головні питання відносин, що становлять предмет банківського права, є ядром його системи.

Майже вся наукова література виділяє загальні та спеціальні (особливі, специфічні) принципи. Загальні принципи є притаманними всьому національному праву але в них проявляються свої специфічні особливості. Спеціальні або, як їх ще називають у літературі особливі або специфічні, закріплюють положення, які притаманні лише нашому праву.

До загальних принципів банківського права належать:

• Нормативність - це означає, що кожен професійний крок банківського працівника чи клієнта банку підпорядкований певним нормам.

• Самостійність полягає в тому, що фахівець банківської справи самостійно формує свою поведінку, яка спрямована на підвищення ефективності банківської діяльності.

• Індивідуальність - це особиста норма права для кожного службовця банку - норма його поведінки, прийняття рішень тощо.

• Неповторність. Практика підтверджує, що в житті різні люди навіть у подібних ситуаціях чинять по-різному. На перший погляд дії двох фахівців банківської справи видаються ідентичними, але певні відмінності все ж існують.

• Нестандартність. Суть цього принципу полягає в тому, що норми права розраховані а на реальні ситуації , які мають місце в практиці.

• Моментальність – здатність фахівця банківської справи швидко і безпомилково приймати обґрунтоване правильне рішення.

• Непередбачуваність. Відомо, що в багатьох випадках дії банківського працівника не запрограмовані, тобто виникають ситуації коли фахівець банку до них не готовий.

• Своєчасність. Реалізація даного принципу забезпечується добре розвиненою інтуїцією, внутрішнім переконанням і навіть певним професійним ризиком.



• Практичність. Саме на практиці спеціаліст банківської справи формує норми своєї поведінки.

• Конкретність. У повсякденному житті доводиться приймати конкретні рішення, тобто мова йде про конкретний внутрішній імператив службового обов'язку.

• Законність — формування фахівцем своїх власних норм поведінки має відбуватися під кутом зору дотримання вимог чинного законодавства[29].

Саме ці принципи є зальними майже для кожного права. Вони контролюють діяльність в цілому, не вникаючи у суть банківської системи, банківського регулювання, функціонування тощо.

До спеціальних принципів відносять:

- принцип свободи економічної діяльності. Суб'єкти банківської діяльності мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Обмеження у здійсненні банківської діяльності передбачаються законодавством України;

- принцип неухильного виконання економічних нормативів, встановлених НБУ, норм чинного законодавства. Цей принцип зобов'язує суб'єктів банківських правовідносин дотримуватися правил поведінки, приписуваних нормами банківського права. Наприклад, відповідно до ст. 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" комерційні банки зобов'язані дотримуватись економічних нормативів, встановлених НБУ;

- принцип добровільності взаємовідносин і взаємно? заінтересованості банківських установ та їхніх клієнтів. Суб'єкти банківських правовідносин (під час кредитування, з приводу організації розрахунків) будують відносини на підставі рівності сторін, їх диспозитивності та ініціативності у фор-муванні і реалізації прав і обов'язків. У цих відносинах проявляється взаємна воля і свідомість учасників, заінтересованих один в одному;

- принцип підтримки конкуренції та заборони економічної діяльності, спрямованої на монополізацію та недобросовісну конкуренцію. Це означає, що банкам забороняється укладати угоди з метою обмеження конкуренції в банківській діяльності, а також монополізації умов надання кредитів, інших послуг, встановлення процентних ставок і розміру комісійної винагороди. Комерційні банки не мають права без згоди НБУ зменшувати розмір статутного фонду і розподіляти резерви серед акціонерів, об'єднуватися з іншими банками. Контроль за дотриманням антимонопольного законодавства у сфері банківської діяльності здійснює Антимонопольний комітет України (АКУ). Реорганізація комерційних банків здійснюється за погодженням з АКУ у випадках, передбачених чинним законодавством;

- принцип контролю і нагляду за діяльністю банків та інших кредитно-фінансових установ. У належному функціонуванні банківської системи найважливіша роль відводиться контролю. За його допомогою закріплюється самостійність економічної діяльності, забороняється втручання держави у внутрішньогосподарську сферу комерційних банків, підприємств, забезпечується законність у банківській сфері, запобігання правопорушенням і притягнення до відповідальності винних осіб; [16]

- принцип підтримки конкуренції та заборони економічної діяльності, спрямованої на монополізацію й недобросовісну конкуренцію. Це означає, що банкам забороняється укладати угоди з метою обмеження конкуренції в банківській діяльності, а також монополізації умов надання кредитів, інших послуг, встановлення відсоткових ставок і комісійної винагороди. Комерційні банки не мають права без згоди НБУ зменшувати розмір статутного фонду і розподіляти резерви серед акціонерів банку; [20]

- принцип поєднання публічних і приватних начал у банківській сфері. З одного боку, держава займається організацією, регулюванням і управлінням банківською системою в інтересах усього суспільства. А з іншого, проявляються приватні інтереси кредитних установ, клієнтів, тобто діє паритет інтересів усіх суб’єктів банківського права; [28]

- принцип нагляду за діяльністю банків та інших кредитно-фінансових

установ. У належному функціонуванні банківської системи найважливіша роль відводиться нагляду. Без нього не може здійснюватися економічна діяльність, за його допомогою забороняється втручання держави у внутрішньогосподарську сферу комерційних банків, підприємств, забезпечується законність у банківській сфері, запобігання правопорушенням, за його сигналами притягуються до відповідальності винні особи. [30]


 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...