Главная Обратная связь

Дисциплины:






Розділ 5. НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ 4 страница



При атаці на БМП (БТР) відділення після розгортання взводу в бойову лінію слідом за танком або самостійно продовжує висунення до переднього краю оборони противника, знищує його протитанкові цілі й інші вогневі засоби вогнем із зброї бойової машини і стрілецької зброї через бійниці (поверх борту).

При атаці десантом на танку, відділення розмішується, головним чином, в його кормовій частині, над силовим відділенням. Командир відділення займає місце праворуч біля башти і входить у зв’язок із командиром танка через танковий переговорний пристрій. Для ведення вогню солдати розміщуються: кулеметник – у центрі танка, безпосередньо за його баштою; стрільці – праворуч і ліворуч від башти; гранатометчик розташовується поряд із командиром відділення і веде спостереження за сигналами командира взводу. Під час руху десантом на танку відділення веде спостереження, за командою командира відділення і самостійно знищує виявлені цілі противника, особливо протитанкові засоби ближнього бою. Командир відділення попереджає командира танка про загородження, які знаходяться попереду, і природні перешкоди.

При атаці в пішому порядку з виходом БМП (БТР), танка з десантом до встановленого місця спішування відділення за командою свого командира “ДОМАШИНИ” швидко вискакує з машини (спішується) і за командою “Відділення в напрямку _________, направляючий _____________, до бою – ВПЕРЕД”або“Відділення, за мною – ДО БОЮ” розгортається в бойову лінію і прискореним кроком або бігом, ведучи інтенсивний вогонь з ходу, продовжує атаку.

Атаку переднього краю оборони противника і розвиток наступу в глибині відділення здійснює в такому ж порядку, як і під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником.

238. Найважливішим фактором, що визначає результат бою, є управління боєм і його складова – управління вогнем. Управління вогнем – найважливіший обов’язок командира відділення, він включає: розвідку цілей і оцінку їх важливості; вибір виду зброї для надійного їх ураження; подання команд на відкриття вогню; спостереження за результатами вогню і його корегування, маневр вогнем; контроль за витратою боєприпасів.

Під час ведення бою командир відділення просувається в бойовій лінії у безпосередній близькості від кулеметника і гранатометника з метою своєчасної постановки їм завдання. Крім цього, трасуючими кулями він вказує цілі танку на напрямку дій, що заважають відділенню просуватись вперед.

239. При пошкодженні і зупинці БМП (БТР) екіпаж продовжує вогнем із місця знищувати противника, димовими гранатами чорного диму імітує загоряння, приймаючи одночасно заходи щодо усунення пошкодження, доповідає про пошкодження командиру взводу (відділення)або його заступнику. Якщо машину самостійно відновити неможливо то необхідно дочекатися підходу ремонтних (евакуаційних) засобів. При виникненні пожежі в машині екіпаж вживає заходів щодо її гасіння, а якщо це неможливо, або при загрозі вибуху, екіпаж залишає її, забираючи закріплену за ним зброю, у тому числі спарений кулемет, боєприпаси до неї, гранати, і приєднується до свого відділення, доповідає командиру відділення причину залишення машини.



240. Після бою відділення виходить у призначене місце. Командир відділення організовує спостереження та безпосередню охорону, розташовує особовий склад, дотримуючись вимог маскування, уточнює втрати особового складу, озброєння, витрати боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, наявні пошкодження ОВТ.

Про результати бою командир відділення доповідає командиру взводу. В доповіді вказуються: результати виконання бойового завдання; місце (рубіж) втрати особового складу, знаходження, а по можливості, місця перебування поранених і убитих, втрати та пошкодження ОВТ, витрати ракет і боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, морально-психологічний стан особового складу, інші питання.

5.4. Наступальний бій екіпажу танка

 

241.Екіпаж танка, використовуючи результати вогневого ураження противника, повинен вести наступ із повним напруженням сил, безперервно, вдень і вночі, у будь-яку погоду і в щільній взаємодії з іншими підрозділами знищувати противника, що обороняється.

Наступ танка на противника, що обороняється, здійснюється з ходу або з безпосереднього зіткнення з ним.

Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танка в бойовому порядку взводу в поєднанні з веденням інтенсивного вогню із гармати і кулемета з метою знищення противника з наближенням до нього.

До початку наступу з ходу танк скрито розміщується у вихідному районі для наступу, а при наступі з безпосереднього зіткнення з противником – на вогневій позиції або у складі взводу на вичікувальній позиції. У всіх випадках танк повинен знаходитись у постійній готовності до відбиття можливого нападу противника.

У вихідному районі (вичікувальній позиції) екіпаж танка готується до бою. У залежності від обстановки час перебування у вихідному районі може вираховуватись від декількох годин до діб і більше.

З прибуттям у вихідний район (вичікувальну позицію) командир танка ставить танк на місце, вказане командиром взводу, і негайно приступає до його маскування.

Після маскування танка, слідів гусениць і підготовки безперешкодного виходу в атаку командир танка встановлює спостереження у вказаному командиром взводу секторі спостереження і обстрілу.

Командир танка до початку наступу керує підготовкою екіпажу і танка до майбутнього бою, а з отриманням бойового завдання організовує бій.

При підготовці до наступу він вказує:

завдання екіпажу (до чого бути готовим, що зробити і до якого часу);

час готовності танка до бою;

які роботи (ЩО, ТО №1 тощо) повинні бути виконані екіпажем;

час і способи заправлення пальним, поповнення боєприпасами, продовольством;

які засоби виділяються для допомоги обслуговування танка;

час виїзду на рекогносцировку.

Командир танка безпосередньо керує членами екіпажу під час приведення танка у бойову готовність і здійснює контроль за виконанням вказаного обсягу робіт.

У вказаний час, залишивши за себе заступника і вказавши йому, що необхідно зробити щодо приведення танка в бойову готовність, командир танка, по можливості з механіком-водієм,

під керівництвом командира взводу виїжджає на рекогносцировку.

Рекогносцировка проводиться скрито від противника.

На рекогносцировцікомандир танка вивчає:

орієнтири;

накреслення переднього краю оборони противника і розміщення його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця, характер загороджень, особливо мінно-вибухових, а також цілі, що уражаються засобами старшого командира;

бойові завдання свого танка і сусідів;

місця проходів у загородженнях і переходи через перешкоди й їх позначення, місце оснащення танка катковим мінним тралом;

маршрут висування, рубежі розгортання, переходу в атаку і безпечного віддалення.

При поверненні у вихідний район командир танка ще раз вивчає маршрут висування і вказує механіку-водію орієнтири поблизу маршруту, що добре видимі вночі.

242. Командир танка до початку наступу керує підготовкою екіпажу і танка до бою, а з отриманням бойового завдання здійснює підготовку до наступу.

Після отримання завдання командир танка усвідомлює його, віддає вказівки щодо підготовки танка до наступу, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає бойовий наказ і здійснює підготовку танка до наступу.

Під час з’ясування завдання він повинен: зрозуміти завдання взводу, танка, порядок і терміни його виконання, завдання сусідів, час готовності.

Під час оцінки обстановки командир танка повинен усвідомити, де противник, що він робить, місця розташування його вогневих засобів, загороджень і перешкод; вивчити місцевість, її захисні властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню.

У бойовому наказі командир танка вказує:

у першому пункті – орієнтири, склад і характер дій противника, накреслення переднього краю його оборони і місця розташування його вогневих засобів;

у другому пункті – завдання взводу і танка (об’єкт атаки і напрямок продовження наступу), завдання сусідів, у тому числі механізованого відділення, яке наступає за танком;

у третьому пункті, після слова наказую” – завдання особовому складу: навіднику гармати – цілі для ураження вогнем із гармати і кулемета, порядок спостереження і ведення вогню; механіку-водію – напрямок, порядок руху в атаку та в ході бою, подолання загороджень і перешкод;

у четвертому пункті – час готовності до виконання завдання, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дії за ними;

у п’ятому пункті – заступника.

Бойовий наказ командир танка віддає на місцевості, а при неможливості – використовує схему (макет місцевості) і уточнює завдання механіку-водію і навіднику гармати на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку і з початком атаки. Якщо дозволяє обстановка, завдання навіднику гармати і механіку-водію він уточнює на місцевості під час підготовки до наступу. Виїзд їх на місцевість для уточнення завдання і вивчення маршруту висування до переднього краю оборони противника організовує командир роти.

Командир танка, що виділяється для стрільби прямою наводкою, крім звичайних питань уточнює: маршрут висування на вогневу позицію, порядок і час її зайняття; цілі для знищення; порядок дій після виконання завдання.

Підготовка танка до наступу здійснюється його екіпажем відповідно до вказівок командира взводу. Про готовність командир танка доповідає командиру взводу.

В екіпажі постійно ведеться спостереження за місцевістю, противником і сигналами командира взводу. Позиція ретельно маскується, готується вихід і маршрут висування.

243. Танк, який виділений для стрільби прямою наводкою, за вказівкою командира взводу приховано висувається і займає підготовлену вогневу позицію. Екіпаж готується до виконання завдання і веде розвідку цілей. Командир танка готує дані для ведення вогню по визначеним (виявленим) цілям і складає картку вогню танка.

З початком вогневої підготовки наступу танк знищує або придушує цілі на передньому краї й у найближчій глибині оборони противника. З підходом інших танків взводу він разом із ними атакує противника і діє відповідно до бойового завдання і команд (сигналів) командира взводу або продовжує дії у складі взводу (резерву батальйону).

244. Танк, який знаходився перед наступом у складі взводу у вихідному районі (на очікувальній, вихідній) позиції, у встановлений час за командою (сигналом) командира взводу і командою командира танка “ВПЕРЕД”починає висування до рубежу переходу в атаку.

Під час розгортання взводу в бойову лінію командир танка виводить танк на свій напрямок, уточнює навіднику гармати і механіку-водію об’єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу, місце проходу через бойові порядки механізованих підрозділів і в загородженнях (своїх і противника), порядок їх подолання й управляє вогнем та рухом танка. Танк безупинно продовжує рух і, зберігаючи своє місце в бойовому порядку взводу, у взаємодії з іншими танками і механізованими підрозділами знищує танки, протитанкові ракетні комплекси, інші вогневі засоби та живу силу противника.

Мінне поле противника, у тому числі і встановлене засобами дистанційного мінування, танк долає з використанням мінного трала або проробленим проходом в порядку, який визначив командир взводу. Під час подолання мінного поля танк продовжує вести вогонь по противнику, знищує, в першу чергу, його протитанкові засоби, які ведуть фланговий вогонь. Решта танків взводу ведуть інтенсивний вогонь по противнику, забезпечуючи його швидке пересування вперед.

Танк, що оснащений мінним тралом, долає мінне поле самостійно. З тралом у робочому положенні танк повинен рухатись по місцевості прямолінійно зі швидкістю до 14 км/год., повороти виконуються плавно, з радіусом не менше 6.5 м.

При атаці механізованого підрозділу у пішому порядку танк може мати завдання проробити проходи у загородженнях із дроту. Загородження танк долає під прямим кутом, підминаючи гусеницями кілки, ширина проходу складає 3-4 м. Особливу небезпеку для танка становлять малопомітні загородження з дроту, а екіпаж танка повинен їх вчасно виявити і обійти.

З підходом до переднього краю оборони противника танк атакує його, переміщуючись за розривами снарядів своєї артилерії на безпечній відстані від них. Увірвавшись на передній край оборони противника, танк вогнем і гусеницями знищує його і стрімко просувається вперед, не відриваючись від піхоти.

245. У ході бою командир танка керує екіпажем командами, які подає по танковому переговорному пристрою, а також використовуючи систему управління вогнем.

Протитанкові загородження і природні перешкоди у глибині оборони противника танк долає або обходить. За неможливості подолання або обходу – веде вогонь із місця, використовуючи для укриття місцеві предмети і складки місцевості, забезпечує пророблення проходу інженерно-саперним підрозділом. Прихованим проходом танк швидко висувається вперед, займає місце в бойовому порядку і продовжує наступ.

Вертольоти противника екіпаж танка знищує із зенітного кулемета, а при перевищенні дальності стрільби з кулемета до цілі – з гармати. Про появу вертольотів противника командир танка повинен терміново доповісти командиру взводу.

Противника, який контратакує, танк знищує у взаємодії з іншими підрозділами (танками) вогнем і стрімкою атакою, або за вказівкою командира взводу займає вигідну вогневу позиціюі вогнем із місця наносить йому ураження, а потім атакує і завершує його знищення.

Противника, який відходить, танк за командою командира взводу переслідує, виходячи на шляхи його відходу, знищує танки й інші броньовані цілі, живу силу і транспортні засоби, які намагаються відірватися від переслідування.

246.У ході наступу командир танка повинен вести розвідку противника і спостерігати за місцевістю, вибирати вигідні напрямки для руху, підтримувати безперервний зв’язок із командиром взводу, слідкувати за діями сусідніх танків і механізованих підрозділів, за їхніми сигналами і самостійно знищувати противника, який перешкоджає просуванню вперед, а при знаходженні на танку десанту через танковий переговорний пристрій попереджати командира десанту про постріл із гармати.

Без наказу танк не залишає свого місця в бойовому порядку взводу. У випадку виведення з ладу інших танків взводу танк, який залишився, приєднується до сусіднього взводу і продовжує вести бій. При пошкодженні і зупинці танка екіпаж продовжує вогнем із місця знищувати противника, вживаючи одночасно заходів щодо усунення пошкодження. Екіпаж має право залишити машину тільки в тому випадку, якщо танк горить і всі заходи, які вжиті для гасіння пожежі, виявилися безрезультатними. Під час залишення танка екіпаж забирає закріплену за ним зброю, боєприпаси до неї та гранати, індивідуальні засоби захисту, за можливості демонтує спарений і зенітний кулемети і діє за вказівкою командира взводу або за обстановкою. Екіпаж повинен вміло вести бій поза танком.

247. Після бою танк виводиться у визначене місце. Командир танка організовує спостереження і маскування, уточнює технічний стан танка, пошкодження озброєння, витрату боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів.

Про результати бою командир танка доповідає командиру взводу. У доповіді він відображає: результати виконання бойового завдання; втрати у складі екіпажу, витрату боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів, стан матеріальної частини і озброєння; морально-психологічний стан екіпажу і готовність до подальших дій.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...