Главная Обратная связь

Дисциплины:






Розділ 8. ДІЇ ПІД ЧАС УЧАСТІ В МІЖНАРОДНИХ МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦІЯХ 3 страница



Персонал, який має дозвіл входити в зону, отримує інструкції щодо правил поведінки в миротворчій зоні. Перед входом у зону персонал перевіряють для встановлення ідентичності документів і запобігання перенесення в зону через КПП нелегальних речей. Перевірку персоналу дозволяється проводити різними способами (перевірка документів, обшук людей та техніки).

Особи, які перетинають кордон зони роз’єднання (буферної, демілітаризованої зони), пред’являють документи, що засвідчують особу. Зразки документів, що дозволяють в’їзд у вказані зони, повинні знаходитися на КПП. При перевірці місцевого населення проводиться обов’язкова його реєстрація. При цьому в книгу реєстрації заносяться наступні дані: час, повне ім’я, маршрут руху.

При перевірці місцевого населення перш за все перевіряються підозрілі особи, які мають незвичайний одяг, ведуть себе неадекватно. Огляд людей здійснюється шляхом обшуку. Проведення особистого огляду солдати повинні здійснювати погладжуванням по одягу, а не поляскуванням. Окрема увага приділяється нижнім частинам тіла. Обов’язковими для перевірки є головні убори, черевики, широкі штани, багаж. Перш за все перевіряються підозрілі особи, які мають незвичайний одяг та ведуть себе неадекватно. При проведенні обшуку доцільно використовувати металошукачі (датчики), які виявляють металеві предмети.

Жінки оглядаються тільки військовослужбовцями жінками, у випадку коли їх немає – тільки технічними засобами в спеціально відведеному для цього приміщенні. Процедуру обшуку жінок і священнослужителів командир повинен обговорити з місцевою владою. Якщо в того, кого обшукують, знайдена зброя, боєприпаси, вибухові речовини, вони конфіскуються, а сама людина підлягає затриманню і допиту поліцією миротворчих сил та передачі органам місцевої влади.

При перевірці транспортних засобів здійснюється паспортний контроль водія та пасажирів, особлива увага приділяється автомобілям, в яких знаходиться одна людина. Транспортні засоби підлягають повному обшуку на предмет перевезення зброї та вибухових речовин. При значному русі можна перевіряти тільки кожний третій автомобіль, автомобілі тільки одного типу чи ти які рухаються в одному напрямку.

Автомобілі для огляду допускаються на територію КПП по одному. Поки перший на черзі автомобіль оглядається, інші, з виключеними двигунами, очікують огляду на відстані не ближче 50 метрів, під спостереженням підгрупи охорони КПП. За сигналом автомобіля, який перевіряється, водій наступного запускає двигун, повільно під’їжджає до зони огляду, пред’являє (пред’являють) посвідчення особи. Перш ніж відійти від автомобіля, водій повинен відкрити всі двері, капот і багажник.



Під час огляду автомобіля водій і пасажири знаходяться в зоні очікування, що розташовується не ближче 5 метрів від автомобіля, що перевіряється. Ця зона також знаходиться під спостереженням підгрупи охорони.

При перевірці автомобіля в якому знаходиться значна кількість людей, персонал контрольного пункту пропонує всім вийти з машини. Проводить огляд кожної людини і відводить їх у бік, не ближче 10 м від машини, після цього проводиться огляд транспортного засобу на наявність зброї та вибухових пристроїв.

Послідовність огляду транспортних засобів: двигун (звертається увага на електричні дроти, за допомогою дзеркала оглядаються важкодоступні місця); пасажирський салон (обшукуються сонцезахисні щитки, спинки сидінь, під сидіннями і килимками, кишені у дверцятах, магнітофон, речова скринька, при цьому не торкаються перемикачів або інших підозрілих предметів, при виявленні останніх викликається фахівець); багажник (перевіряється весь багажник, у тому числі, місце кріплення запасного колеса, звертається увага на клунки, конверти, газети); шасі (оглядаються бампери, колісні ковпаки та ободи, застосовується інспекційне дзеркало для огляду під машиною); вантаж (для перевірки вантажу застосовують металеві стержні).

Перевірені транспортні засоби та водії реєструються у журналі реєстрації, де вказується: час, коли пройшов огляд транспортний засіб, прізвище водія, колір, марка машини, номерний знак, напрямок руху, пункт призначення та інше. У випадку, коли люди пересуваються без автомобілів, а ,наприклад, на мулах чи верблюдах, робиться спеціальна відмітка з зазначенням кількості худоби.

При виявленні зброї, боєприпасів, вибухових речовин й інших заборонених предметів начальник КПП у присутності водія і групи огляду вилучає їх, складає акт із розписами присутніх. Вилучене по акту передається командиру підрозділу, від якого виставлено КПП і записується в “Журнал обліку затриманого автотранспорту і вилученої зброї, боєприпасів, вибухових речовин й інших заборонених предметів”.

Затримані особи за першої нагоди передаються у місцеві правоохоронні чи інші відповідні органи.

419. Характер служби на КПП вимагає тривалого перебування на посту, коли необхідно мати вільні руки для подачі сигналів, перевірки документів, огляду машин і обшуку людей і одночасно бути готовим до застосування зброї. Командир взводу повинен навчати особовий склад правильному носінню та застосуванню зброї. Вона повинна знаходитися в положенні, що забезпечує її швидке застосування, і в той же час люди, що перевіряються, не повинні мати можливості блокувати застосування зброї.

420.Персонал, який обслуговує КПП, має право застосовувати силу і відкривати вогонь: в умовах оборони від збройного нападу; коли безпека персоналу під загрозою; у випадках спроб арештувати, поранити або захопити військовий чи цивільний миротворчий персонал; при намаганнях зупинити або перешкодити миротворчому персоналу виконувати свої обов’язки; при спробах викрасти або знищити техніку, обладнання КПП. При цьому треба враховувати, що неприховане носіння зброї будь-ким не є проявом ворожих намірів.

Якщо при наближенні до КПП чи об’єкта, що охороняється, транспортний засіб не зупиняється за наказом, дозволяється застосування зброї для його зупинення.

Порядок застосування сили: командир КПП через мегафон подає команду зупинитись, а вартовий готує зброю до застосування; розгортається “килим цвяхів”, призначений для пошкодження шин; персонал КПП займає позиції для оборони; по засобах зв’язку викликається допомога; якщо автомобіль не зупиняється, робиться попереджувальний постріл у землю перед автомобілем, наступний постріл здійснюється по колесах, у двигун, фари (необхідно по можливості уникати ураження людей).

Для затримання людей застосовується наступна процедура: робиться попереджувальний постріл у землю перед ними; ще один постріл у землю перед ними; постріл по ногах; при необхідності розосередження натовпу застосовується сльозогінний газ.

Застосування зброї повинно припинитись як тільки попередження виконано або ситуація нормалізувалась.

421.При організації патрулювання командир взводу визначає: завдання патруля та головну мету дій миротворчих сил у районі патрулювання. Крім цього, він повинен звернути увагу: на загальну ситуацію, що склалася у районі, особливі події, які мали місце і необхідно прийняти до уваги; маршрути патруля, можливі перешкоди на ньому та межі забороненої зони; можливі шляхи проникнення в зону патрулювання, шляхи відносно поселень, позиції інших озброєних сих; наявність у місцевих поселеннях населення, що належить до ворогуючих угруповань; маршрути і завдання найближчих миротворчих патрулів у районі; райони “мертвих зон” для пунктів спостереження та КПП; місцеві процедури, які застосовують органи місцевої влади в районі; порядок підтримання зв’язку, кодові слова для непередбачених випадків; час виходу, прибуття до різних пунктів на маршруті руху, час повернення на базу, тривалість здійснення патрулювання в особливих умовах погоди; порядок застосування зброї під час виконання завдання; обмеження нічного патрулювання та нічні правила застосування зброї; порядок надання технічної та медичної допомоги; прогноз погоди; порядок дій при виявленні озброєних осіб; при виявленні мін; порядок дій при отриманні встановлених сигналів; час і місце підбиття підсумків патрулювання;коли і кому здавати звіт патруля після повернення на базу.

422. Особливості виконання завдань у населених районах пішим патрулем. У населених районах піший патруль має певну перевагу (є можливість для встановлення позитивного контакту з місцевим населенням, особливо дітьми, які можуть стати необхідним джерелом інформації, хоча вона повинна підлягати перевірці). Необхідно враховувати, що осіб, які надають миротворцям інформацію, можуть переслідувати інші особи. Разом із тим, піші патрулі мають певні обмеження: меншу гнучкість у кількості завдань, меншу оперативну зону відповідальності в межах відстані та тривалості; менш надійний і коротший зв’язок у порівнянні з радіозв’язком на техніці, крім того, піший патруль повинен носити розпізнавальний знак або прапор, який помітний з належної відстані, щоб не допустити обстрілу.

423. Під час організації засідки патруль дотримується режиму радіомовчання. Коли є собаки доречно дати їй можливість перевірити місцевість майбутньої засідки перед тим, як патруль займе свої позиції. Зайняття позицій на місці засідки повинно відбуватися приховано, щоб не привернути увагу потенційних порушників.

Найкраща система зайняття позиції – це ряд, що дозволяє уникнути можливості поранення членами патруля один одного. Старший патруля може розгорнути патруль у формі букв “U” або “V” з урахуванням характеру місцевості. Патрульний з собакою першим входить у район, прочісує його і дає сигнал на рух по одному членів патруля для зайняття позицій. Віддалення між членами патруля не повинно перевищувати 20 метрів. Позиція патруля розташовується проти вітру, як найближче до імовірних шляхів проникнення порушників. Під час контакту з порушником - старший патруля робить постріл з сигнального пістолета і вигукує: “Зупинись! Ти є у миротворчій зоні, кинь зброю, руки вгору!”

Порядок поводження з порушниками здійснюється згідно з угодами між сторонами конфлікту. Якщо порушники припинили свої дії, не чинять опір і згідні залишити район, то необхідно по можливості з’ясувати: прізвища порушників; їхню належність; завдання порушників; яка в них зброя та боєприпаси; за чиїм наказом діють.

Якщо порушники не залишають район, їх потрібно оточити і утримувати на місці, негайно викликавши додаткові сили.

Якщо затримані порушники являють небезпеку, необхідно на них надіти наручники і провести обшук. Жінок порушників повинні обшукувати тільки миротворці –жінки і, якщо такої можливості немає, то треба утримувати під посиленим наглядом та охороною. При супроводженні порушникам необхідно зав’язати очі, щоб вони не бачили маршруту руху до місця їх ув’язнення.

Порушник утримується у безпечному місці до часу, коли військова поліція або представники місцевої міліції (поліції) не проведуть допити. Порушники, які не являють небезпеки, з дозволу старшого командира звільняються в районі, де для них немає загрози.

Відповідно до існуючих правил вилучена зброя може бути повернена, а може і не віддаватись, але у будь-якому випадку боєприпаси та вибухові пристрої завжди вилучаються.

424.При постановці завдання на здійснення конвоювання командир взводу вказує: завдання конвою та маршрут руху; загальну ситуацію в районі виконання завдання, особливі події, що стались, які необхідно мати на увазі; небезпечні ділянки та розташування ворожих угруповань і формувань на маршруті руху та їх ймовірний характер дій та намірів; місця розташування на маршруті руху баз, таборів миротворчих сил, а також місць несення ними служби (патрулі, КПП, СП); на чому зосередити основні зусилля (особливу увагу); швидкість руху, дистанцію між машинами (всі машини повинні бути в полі зорової видимості), порядок ведення спостереження та огляду місцевості під час руху; бойовий розподіл особового складу (ставити завдання відділенням, екіпажам, старшим на головній та останній машині) на випадок збройного нападу чи виникнення масових порушень правопорядку, на випадок непередбаченої зупинки чи поломки техніки; склад і порядок шикування колони; радіодані, порядок і засоби зв’язку зі старшим командиром під час виконання завдання та у невідкладних випадках, порядок доповіді в штаб батальйону, кодові слова для непередбачених випадків та зв’язку; порядок дій на випадок втрати зв’язку; процедури перевірок, якими користуються інші контингенти; сигнали управління, умовні сигнали та порядок дій за ними; порядок дій по прибутті до місця призначення; екіпірування та форма одягу особового складу, положення зброї та порядок її застосування; порядок надання медичної допомоги та виклику евакогрупи; час готовності до виконання завдання.

425. Незалежно від статусу персоналу, що супроводжується, конвой знаходиться у підпорядкуванні старшого конвою, який за нього відповідає. Перед від’їздом він повинен провести інструктаж всього особового складу щодо порядку здійснення конвою, загальної ситуації і довести особливі інструкції, яких особовий склад конвою повинен дотримуватися (вказівки щодо формування конвою, відстані між автомобілями, швидкості і порядку дій у випадку нестандартних ситуацій) та представляє письмовий документ, в якому вказується склад конвою, включаючи кожну людину і транспортний засіб. Після інструктажу старший конвою перевіряє засвоєння особовим складом поставлених завдань.

Особовий склад і техніка прибувають на місце зустрічі конвою, як правило, за півгодини до початку руху. Призначений особовий склад повинен перевірити згідно списку людей у всіх видах автотранспорту (автобуси, легкові та вантажні автомобілі), а старший конвою розставити бойові машини в колоні конвою, рівномірно розподілити сили та засоби захисту конвою від нападу. Всі цивільні особи та їх транспорт, як правило, обшукуються до початку руху конвою.

426. Старший конвою повинен знаходитись у другому або в третьому автомобілі і мати радіозв’язок з кожним автомобілем конвою. З отриманням доповіді про готовність до руху він дає команду на початок руху, наприклад: “Процесія, всім 777”. Всі екіпажі по черзі доповідають: “Я Бутон 11, 777 виконав”.

Після цього старший конвою подає команду на увімкнення передавачів перешкод, якими оснащена техніка конвою. Вимикання передавачів перешкод здійснюється після прибуття у пункт призначення за командою старшого конвою.

Для відслідкування руху конвою, на протязі маршруту призначаються контрольні точки (населені пункти, перевали, повороти або перехрестя). Про проходження них екіпажі доповідають старшому конвою, наприклад: “Я Бутон 11, 635, 5”. З отриманням останньої доповіді, старший конвою доповідає командиру, який призначив конвой “Фокстрот”, я “Процесія” 635, 5 450”. При проходженні найбільш небезпечних населених пунктів в яких спостерігається висока кримінальна активність та негативний настрій щодо до осіб, які конвоюються, для швидкого та якісного управління особовим складом конвою розробляються умовні команди: “Процесія, всім 999” – увага направо “Процесія, всім 888” – увага наліво

При здійсненні конвоювання старший конвою повинен доповідати по засобах зв’язку: про кількість людей та транспорту, про початок руху конвою по маршруту, про проходження контрольних пунктів на маршруті (закодовано) та про час прибуття до місця призначення; слідкувати за суворим виконанням дисципліни конвою (встановлену швидкість, дистанцію та візуальний контакт між транспортними засобами, при цьому дистанції можуть бути змінені, враховуючи інтенсивність руху).

427. Про всі випадки, які трапляються на протязі здійснення конвою старший конвою негайно доповідає, командиру, який призначив конвой.

У випадках виходу з ладу (поломки) цивільного автотранспорту, який конвоюється, колона конвою продовжує рух без зупинок; зламана машина охороняється миротворчим персоналом, у зоні відповідальності якого це трапилось. При виході зі строю автотранспорту конвою, необхідно перемістити транспортний засіб на обочину дороги (враховуючи можливість наявності мін); знайти причину виходу з ладу транспортного засобу; повідомити про це до штабу; якщо можливо, відремонтувати транспортний засіб власними силами, а у разі неможливості викликати технічну допомогу. Після цього перевантажити вантаж із пошкодженого транспортного засобу до інших (при наявності місця); залишити транспортний засіб із водієм і одним охоронцем для очікування технічної допомоги.

У випадку дорожньо-транспортної пригоди під час конвоювання необхідно: огородити район дорожньо-транспортної пригоди; виставити попереджувальні знаки; повідомити про це в штаб; викликати військову поліцію. Якщо є поранені, надати їм першу медичну допомогу і викликати швидку допомогу.

У випадку обстрілу необхідно: вести вогонь у відповідь (якщо можливо, спочатку попереджувальні постріли); зупинити транспортні засоби, щоб запобігти їх входу в зону обстрілу, або продовжити рух вперед, якщо неможливо здійснити безпечний відхід з метою вийти з під обстрілу. Про обстріл негайно повідомляється в штаб для виклику підкріплення й іншої допомоги на місце події. Пораненим надається перша медична допомога, вони евакуюються відповідно до інструкції щодо дій у таких випадках.

Спроби нальоту перешкоджаються жорсткими діями – щільним веденням вогню у відповідь.

428. У пункті призначення старший конвою віддає наказ щодо подальших дій і призначає особовий склад для розвантаження вантажу. При необхідності він дає вказівки щодо прийому їжі, розміщення та повернення назад.

Після повернення в розташування підрозділу старший конвою проводить розбір дій конвою та подає звіт, в якому вказує: діяльність, положення і одяг воюючих сил, час зустрічі; зміни стану шляху; про дії насильства проти конвою (націлювання зброї, метання каміння тощо); випадки ворожого ставлення цивільного населення до конвою (викрики, глузування); випадки стрільби по конвою або навколо нього; реакцію конвою; крадіжки (що було викрадено, опис злодія, місце крадіжки та реакція конвою).

429. Особливості здійснення маршу, перевезень і патрулювання в пустельно-піщаній місцевості. При виконанні завдань необхідно вибирати ділянки з твердим ґрунтом чи рослинним покривом. Вологі солончакові, мулисті і глинисті ділянки необхідно обходити або долаються після попередньої розвідки.

При великій запиленості повітря рух у колоні здійснюється в накладку, тобто водій машини, яка рухається позаду, притримується пилової хмари від машин, які йдуть попереду. Під час проходження густої пилової смуги слід уникати поворотів і рухатися в раніше вибраному напрямку, в цей час спостереження за дорогою і місцевістю ведуть всі члени екіпажу. Піщані ділянки проходяться при увімкнутих передніх мостах з пониженим тиском у шинах. Під час руху по піску вигідніше користуватися високими передачами. При цьому швидкість руху не повинна перевищувати допустиму для вибраного тиску в шинах (згідно інструкції по експлуатації машин).

430.При водінні машин у складі конвоїв необхідно дотримуватися швидкості 60-70 км/год. Особливу увагу при русі в складі конвою слід приділяти: стану дорожнього покриття на предмет свіжих ознак ремонту; стану узбіччя дороги; наявності на дорозі та узбіччі сторонніх підозрілих предметів, загиблих тварин і покинутих автомобілів, що є ознаками можливого мінування; дотриманню дистанції, яка забезпечить безаварійну експлуатацію та можливість вогневої підтримки машин зі складу конвою.

Особливої уваги та витримки від водія та старшого машини потребує водіння машин у міських умовах, так як правил дорожнього руху для місцевих водіїв і пішоходів, як правило, в умовах виконання миротворчих завдань практично не існує. Серйозну небезпеку для створення дорожньо-транспортних пригод становлять діти.

431.Для захисту власних об’єктів миротворчих підрозділів, як правило, застосовуються два способи дій: кругова оборона, оборона приміщення.

Кругова оборона здійснюється для утримання і захисту від обстрілу району розташування штаб-квартири, місць розташування миротворчих контингентів, вона забезпечується зайняттям підрозділами позицій кругової оборони. Кругова оборона може бути внутрішньою і зовнішньою.

Найбільш доцільно призначати дві третини підрозділу для зайняття зовнішньої кругової оборони, а одну третину – на внутрішній. Незалежно від того, який метод розподілу застосовується, головне, щоб внутрішній круг оборони був настільки віддалений від зовнішнього, щоб не було можливості прострілу противником двох кругів оборони одночасно без зміни вогневих позицій. Проте внутрішній круг повинен бути на такій відстані від зовнішнього, щоб за необхідності надати допомогу зовнішньому кругу вогнем стрілецької зброї. Для бойових машини обладнуються основні і запасні вогневі позиції, командири бойових машин заздалегідь готують картки вогню.

Підрозділи, основними завданнями яких є оборона об’єкта, негайно займають позиції оборони в призначеному секторі з метою протидіяти будь-якій загрозі. Одиночні та парні окопи обладнуються біля всіх житлових приміщень, приміщень адміністрації.

Оборона приміщення. Підрозділ, що виділяється для охорони приміщення, відповідає за контроль персоналу і доступ до транспортних засобів, направлення патрулів у зовнішній і внутрішній периметри кругової оборони і ведення спостереження (за допомогою прожекторів, біноклів, пристроїв нічного бачення). Підрозділ охорони розміщується у вартовому приміщенні (в будинку чи зовні), в якому є місце для відпочинку і засоби зв’язку. До складу охорони входять нерухомі та рухомі вартові.

Для оборони штаб-квартири вживаються два типи охорони: спостережна і контрольна.

Спостережна охорона здійснюється, як правило, з позиції, яка розташовується на найвищому поверсі будинку, захищена мішками з піском. Вартові повинні мати в полі зору визначену територію і найближчі підступи до неї.

Контрольна охорона здійснюється вартовими у входів для персоналу, в’їзду транспортних засобів. Вартові контрольної охорони пропускають тільки той персонал, який має особисте посвідчення. Тільки автотранспорт миротворчих сил має право під’їжджати близько до приміщення. Всі інші транспортні засоби повертають на стоянку, яка розташовується на відстані декілька сот метрів від приміщення. На дорозі слід застосовувати бетонні блоки та інші перешкоди, а також переносні загородження для зупинки автомашин. Перед тим, як пропускати будь-кого, хто не є членом миротворчих сил, треба обшукати і оглянути машини. По можливості використовуються собаки, якінавчені шукати вибухові речовини.

432.Під час організації охорони та оборони важливого об’єкта командир взводу (старший охорони) вказує: напрямки, на яких необхідно зосередити основну увагу; де і яку мати охорону; склад і завдання охорони, час її виставляння;пропуск і відгук;час і порядок доповіді.

Командири підрозділів, які виконують завдання щодо забезпечення охорони та оборони важливих об’єктів, повинні завжди знати: де знаходяться, що роблять, у чому мають потребу підрозділи охорони та оборони і впливати на хід виконання ними завдань усіма наявними в їх розпорядженні силами і засобами. Вони керують ними шляхом віддачі розпоряджень по радіо, рухомими засобами і сигналами, висилкою дозорів, особистою перевіркою служби .

433. При організації підготовки та під час здійснення супроводження офіційних (високо посадових) осіб необхідно дотримуватись правил прихованості, таємності в плануванні і виданні наказів на супроводження; суворо дотримуватись дисципліни під час пересувань; змінювати шляхи і часовий розклад переміщень; вживати необхідних заходів для забезпечення супроводження, організовувати і відправляти підрозділи охорони в такий спосіб, щоб забезпечити зв’язок із повітряною і вогневою підтримкою на випадок засідки; а також резервами і підрозділами (силами) негайного реагування; налагодити зв’язок із підрозділами сусідніх миротворчих контингентів, вищим командуванням і по можливості із силами держави-господаря; розподіляти провідників.

434.Порядок дій при виявленні мін та інших вибухонебезпечних предметів.

Під час руху пішки: визначити характер і стан виявленого предмета; позначити заміновану (підозрювану) ділянку; повернути назад, рухаючись по своїх слідах; повідомити в штаб частини про виявлені міни (вибухонебезпечні предмети) і уточнити маршрут руху; по можливості, особисто привести саперів і показати підозрілий предмет чи ділянку.

Під час руху на автомобілі: зупинитися; повідомити в штаб частини і дочекатися саперів, не виходячи з машини; при необхідності залишити автомобіль: не торкати (не обертати) рульове кермо; вийти з машини, по можливості, через кузов чи задні двері; відійти від автомобіля по його колії, тримаючись один від одного на відстані не менш 20 метрів; при необхідності продовжити рух.

До прибуття саперів: позначити небезпечну ділянку і перекрити дорогу; повідомити в найближчу частину (підрозділ) миротворчих сил; металевим щупом чи наявними іншими підручними засобами перевірити ділянку, на якій автомобіль здатний розвернутись; пасажирам вийти і рухатися по колії автомобіля у зворотному напрямку; автомобілю їхати у зворотному напрямку по своїй колії; в нічний час, по можливості, дочекатися світанку.

У випадку, якщо автомобіль оснащений малогабаритними передавачами перешкод, ні в якому випадку їх не вимикати; якщо передавачі не були увімкнуті, - увімкнути їх.

Будь-який підрозділ миротворчих сил повинен мати інструкцію про порядок поводження з мінами і боєприпасами, що не розірвалися, а також пам’ятки зі змістом: “Самостійне знешкодження мін категорично заборонено”,Не торкайтесь підозрілих предметів”.

435.Під час переговорів із представниками конфліктуючих сторін і місцевими органами влади не можна передбачити всі можливі ситуації, які можуть виникнути під час виконання миротворчих завдань, тому в залежності від ситуації при веденні переговорів, може залучатися група охорони (військовий наряд) у складі трьох і більше військовослужбовців. Його загальне призначення – охорона командного складу, спостерігачів й інших осіб під час виконання ними службових завдань.

436.Послідовність, прийоми і способи проведення Р та ІНЗ залежать від характеру руйнування будівель і споруд, аварій комунальних, енергетичних і технологічних мереж, від ступеня радіоактивного та хімічного зараження території об’єкта, пожеж тощо.

У першу чергу проводяться роботи з влаштування проїздів і проходів до зруйнованих захисних споруд, пошкоджених і зруйнованих будинків, де можуть знаходитись люди, а також у місцях аварій, які перешкоджають або утрудняють проведення рятувальних робіт. Проїзди встановлюються шириною 3-3,5 м для одно- бічного та 6-6,5 мдля двобічного руху. При однобічному русі через кожні 150-200 м передбачаються роз’їзди довжиною 15-20 м.

Для влаштування проїздів, проходів використовуються інженерні підрозділи, які мають автокрани і бульдозери. Протипожежні формування висуваються до об’єктів робіт, починають локалізацію та гасіння пожеж там, де знаходяться люди.

Для пошуку і рятування людей призначаються рятувальні групи на базі механізованих підрозділів миротворчого контингенту. Пошук і рятування людей розпочинається відразу після введення рятувальних груп на об’єкт. Особовий склад розшуковує сховища та укриття, встановлює зв’язок із тими, хто переховується в захисних спорудах із використанням засобів зв’язку, що збереглися, через повітряно-забірні отвори, а також шляхом перестукування крізь двері, стіни, труби водопостачання та опалення. В першу чергу в сховище подається повітря, для чого розчищають повітряно-забірні канали, роблять отвори у стінах і перекриттях.

При розчищенні сховища використовуються різні способи залежно від його конструкції та характеру завалу: розбирання завалу над основним входом з наступним відкриванням дверей чи вирізанням у них отворів; відкопування лазу чи аварійного виходу; влаштування отворів у стіні сховища із суміжного приміщення; розбирання завалу над перекриттям сховища з наступним пробиванням у ньому отвору для виведення людей тощо. Поряд з цим під час пошуку людей в осередках ураження обстежують підвальні приміщення, які не пристосовані для переховування, дорожні споруди (труби, кювети), зовнішні віконні та сходові приямки.

Основний спосіб локалізації аварій та пошкоджень на комунально-енергетичних і технологічних мережах – відключення зруйнованих ділянок у будинках:

відключення мережі теплопостачання;

знеструмлення;

вимикання каналізаційних мереж і відведення стічних вод;

вимикання насосів.

При гасінні пожеж використовуються запасні та водонапірні резервуари.

При селевих потоках зсувах основний спосіб боротьби – закріплення та стимулювання розвитку ґрунтового ірослинного покриву на гірських схилах і особливо в місцях зародження селів; а також зменшення надходження поверхневих вод, спуск танучої води, перекачування води за допомогою насосів, правильне розташування на схилах гір гідротехнічних споруд. Ефективний спосіб боротьби з селями – вловлювання їх спеціальними котловинами, а також штучне розрідження селевого потоку водою.

Після буревіїв, ураганів зведені формування разом з усім працездатним населенням проводять рятівні та аварійно-відновлювальні роботи, рятують людей із завалених захисних та інших споруд, надають їм допомогу, відновлюють пошкоджені будівлі, лінії електропередач і зв’язку, газо та водогону, проводять інші аварійно-відновлювальні роботи.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...