Главная Обратная связь

Дисциплины:






Прогноз показників валових страхових премій на ІІ квартал 2013 року за договорами добровільного медичного страхування



Звітний період Страхові премії, тис. грн. Прогноз a = 0,3, тис.грн Прохибка прогнозу a = 0,3 Прогноз a = 0,7, тис.грн Прохибка прогнозу a = 0,7
І кв. 2011 р. 8674,9 7500,0 1174,9 7500,0 1174,9
ІІ кв. 2011 р. 4212,6 7852,5 -3639,9 8322,4 -4109,8
ІІІ кв. 2011 р. 5464,6 6760,7 -1296,1 5445,5 19,1
ІV кв. 2011 р. 5963,9 6371,8 -407,9 5458,9 505,0
І кв. 2012 р. 12527,1 6249,5 6277,6 5712,4 6814,7
ІІ кв. 2012 р. 5914,7 8162,8 -2248,1 10582,6 -4667,9
ІII кв. 2012 р. 10711,9 7488,3 3223,6 7315,1 3396,8
ІV кв. 2012 р. 6881,2 8455,4 -1574,2 9692,8 -2811,6
І кв. 2013 р. 10131,4 7983,2 2148,2 7724,6 2406,8
ІІ кв. 2013 р.   8627,6 - 9409,4 -
Всього 70482,3 66824,2 3658,1 67754,3 2728,0

 

З проведеного трендового аналізу надходжень валових страхових премій за договорами добровільного медичного страхування можна зробити висновок, що такі надходженя не є стабільними і не залежать на пряму від дій страховика. На це впливає безліч негативних чинників, які стримують розвиток даного виду страхування, зокрема впливає низький рівень доходів населення та практична відсутність страхової культурив учасників даного сектору страхування.

Зобразимо графічно похибку проведеного прогнозу на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Прогноз надходжень валових страхових премій на ІІ квартал 2013 року за договорами добровільного медичного страхування

 

Аналіз доводить, що цей метод не може дати достатньої точності прогнозу на тривалий період, тому що він базується на даних минулого і теперішнього часу, і похибка поступово збільшується в міру віддаленості прогнозу.

Враховуючи результати проведеного дослідження в галузі медичного страхування та охороні здоров’я, можна зробити наступні висновки:

- вдосконалення і сприяння розвитку системи добровільного медичного страхування в Україні є раціональним засобом подолання кризи в фінансування охорони здоров’я в країні;

- добровільне медичне страхування дасть змогу зміцнити фінансову та матеріально-технічну базу медичної галузі, поетапно трансформувати управління охороною здоров’я, а також сприятиме розвитку економічних методів управління;

- вдосконалення системи страхової медицини має здійснюватися на основі добровільної згоди всіх суб’єктів медичного страхування і відповідати їхнім фінансовим можливостям;



- сплата страхових внесків усіма фізичними і юридичними особами має частково компенсуватися зниженням податків та інших обов’язкових платежів до бюджету;

- ринок добровільного медичного страхування має бути доступним і відкритим для юридичних осіб усіх форм власності;

- платники страхових внесків повинні мати ефективні засоби контролю за цільовим використанням коштів;

- оплата медичної допомоги застрахованим особам має визначатися виключно обсягом і якістю наданих медичних послуг;

- застосування системи добровільного медичного страхування можна розпочати із запровадження у тих галузях та відомствах, які мають відповідні фінансові можливості та мережу медичних закладів;

- збільшення обсягів добровільного медичного страхування має стати одним з важливих чинників введення в медицину принципів ринкової економіки і виходу значних коштів з тіньового сектора обігу в медичних закладах України;

- лікувально-профілактичні заклади мають набути статусу юридичних осіб і отримати право на ведення господарської діяльності; їхні доходи, оплату медичного та обслуговуючого персоналу слід формувати залежно від обсягу і якості медичної допомоги (спрямовувати не менше половини прибутків, одержаних від страховиків, на підвищення оплати персоналу);

- потрібно внести зміни до законодавства щодо надання права юридичним особам-роботодавцям, включати витрати на оплату страхових послуг за договорами медичного страхування своїх працівників до складу витрат;

- зміцнити надійність страхових компаній, за допомогою підвищення вимог до їхнього ліцензування;

- створити й забезпечити систему єдиних стандартів надання застрахованим особам медичної допомоги усіма медичними установами, що співпрацюють з страховими компаніями, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості і форм власності;

- подолати у населення негативні стереотипи щодо системи добровільного медичного страхування, беручи до уваги позитивний досвід взаємин із страховими компаніями;

- організувати підготовку фахівців з економіки охорони здоров’я та з медичного страхування, зокрема ввести до номенклатури лікарських спеціальностей такі як «менеджер та організатор охорони здоров’я» і «лікар-координатор страхової компанії»;

- вивчати і поступово впроваджувати в Україні позитивний світовий досвід функціонування добровільного медичного страхування, а в подальшому і медичного страхування в обов’язковій формі.

Добровільне медичне страхування має стати першим кроком до подолання кризи у галузі охорони здоров’я, сприяти запровадженню економічних методів управління в медичній галузі, гармонійному розвитку закладів охорони здоров’я різних форм власності, їхньої господарської самостійності, економічної і юридичної відповідальності за результати їхньої діяльності: надання якісної медичної допомоги та медичних послуг, перенесення акцентів на інтенсивні методи лікування та амбулаторно-поліклінічну допомогу хворим.

Це стане можливим, якщо спільними зусиллями всіх зацікавлених сторін буде підготовлена принципово та творчо перепрацьована нова редакція законопроекту щодо впровадження соціальної страхової медицини.

Отже, період переходу до страхової медицини показав, що страхове фінансування охорони здоров'я більш обтяжливе та ресурсоємне, ніж бюджетне. Серед причин можна виділити: відсутність належного механізму державного регулювання діяльності страхових компаній; нестача адекватної інформаційної технології; брак технічних знань у галузі страхового менеджменту, недостатній розвиток організаційної структури.

Ситуація ускладнюється старінням української нації. Збільшення чисельності людей пенсійного віку призведе до зменшення грошових потоків, отриманих з доходів працюючої частини населення. Тому державі варто звернути увагу на розвиток додаткових джерел фінансування медичної галузі та сприяння їх розвитку.

Перелічені вище заходи дадуть можливість створити умови для поступового поліпшення якості медичної допомоги населенню, підвищення розмірів оплати праці медичних працівників та забезпечення дієвого державного і громадського контролю за витратами на охорону здоров’я та ефективністю їх використання. Тобто, з одного боку, вони сприятимуть вдосконаленню існуючої системи бюджетного фінансування охорони здоров’я, а з іншого – створять умови для наступного етапу реформи, що полягатиме у запровадженні обов’язкового медичного страхування населення.


ВИСНОВКИ

 

 

В результаті виконаної роботи можна зробити теоретичні та практичні висновки та пропозиції щодо забезпечення стабільного фінансування системи добровільного медичного страхування. Необхідно реалізувати комплекс взаємоузгоджених законодавчих, організаціних та методичних питань.

Ринок добровільного медичного страхування – це система соціально-економічних відносин, що виникають між страховиками, медичними закладами та страхувальниками, в якій у процесі обміну через механізм ринкових цін здійснюється погодження та реалізація їх економічних інтересів

Добровільне медичне страхування є частиною особистого страхування, виступає важливим ринковим компонентом та ефективним доповненням до системи соціальних гарантій держави. Економічне значення ДМС полягає у тому, що воно такий вид страхування виступає в ролі економічного механізму для зниження бюджетних видатків, оскільки є одним із джерел фінансування системи охорони здоров’я. Соціальне значення ДМС виражається через гарантії, надані в рамках соціального забезпечення, до максимально можливих у сучасних умовах стандартів.

Бюджетне фінансування системи охорони здоров'я за залишковим принципом, коли в лікувальні установи надходять кошти в обсязі 50-70% від реальної потреби, провокує виникнення в охороні здоров'я своєрідних процесів. Значне місце в медичному обслуговуванні населення України відіграють “тіньові” кошти. Людина, яка потрапила на лікарняне ліжко і прагне одержати якісне лікування, найчастіше змушена платити зі своєї кишені. При цьому в неї немає ніякої гарантії, що це принесе бажаний ефект. Страхові компанії в цій ситуації офіційно виступають як посередник між застрахованою особою та закладом охорони здоров’я і прагнуть змінити цю ситуацію, легалізувати існуючий у медицині тіньовий оборот коштів.

Страхова компанія повинна мати можливість контролювати процес лікування, кінцевий результат, але не впливати на саме лікування. За допомогою асистанського центру, лікарів-координаторів компанія повинна оперативно вирішити - сплачує вона додаткове обстеження або лікування, чи ні, відноситься надання медичної допомоги до страхової події або ні. Страхова компанія при цьому піклується насамперед, про застраховану особу, тому що легше та дешевше попередити захворювання, ніж потім його лікувати.

Концепція розвитку системи добровільного медичного страхування в Україні вимагає для своєї реалізації істотного вдосконалення нормативно-методичної бази. Робота в цьому напрямку може будуватися поетапно, поєднуючи зусилля всіх зацікавлених структур: органів державної влади, страхових організацій та медичних установ. Необхідним вважається також проведення ряду заходів організаційного характеру.

Враховуючи історичні, ментальні, економічні особливості нашої країни, маємо підставу наголошувати на доцільності побудови системи медичного страхування на основі моделі О. Бісмарка, яка модифікована із застосуванням засад моделі В. Беверіджа в частині фінансування пріоритетних державних програм, наукових досліджень тощо. Вивчення усього комплексу проблем, пов’язаних з організацією фінансового забезпечення охорони здоров’я на страхових засадах, дало підставу стверджувати, що в Україні доцільним є запровадження централізованої бюджетно-страхової моделі охорони здоров’я з опосередкованою формою організації. Зміст її полягає в диверсифікації надходження коштів за рахунок двох джерел – коштів бюджетної системи та страхових внесків. Доцільним є додаткове залучення коштів через механізм добровільного медичного страхування та приватний сектор медицини.

Таким чином, потрібна перебудова системи охорони здоров'я і вона повинна починатися з укріплення фінансової основи галузі, із зміни загальної схеми фінансування, що передбачає обов'язковий перехід від бюджетної системи фінансування до змішаної бюджетно-страхової системи, що фінансується при активній участі підприємств, установ, організацій різних форм власності з елементами добровільного медичного страхування населення.

Таким чином, державна політика розвитку медичного страхування як частина загальної соціальної та економічної політики України повинна визначати основні принципи, напрями і форми економічного впливу у сфері соціального захисту населення. Медичне страхування має бути підтримано:

- нормативно-правовою базою;

- удосконаленням податкової політики та державного нагляду;

- підвищенням фінансової надійності страховиків, страхової культури населення;

- підготовкою та перепідготовкою кадрів.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...