Главная Обратная связь

Дисциплины:






ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



ДЕНИСЕНКО Надія Валеріївна

 

 

УДК 811.111’255.4

 

ВІДТВОРЕННЯ ЕМФАЗИ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНІХ ПЕРЕКЛАДАХ

 

Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор КАРАБАН В’ячеслав Іванович, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови

 

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ДЕМЕЦЬКА Владислава Валентинівна,

Інститут іноземної філології Херсонського державного університету, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови

 

 

кандидат філологічних наук, професор

Гладуш Надія Федорівна,

українсько-американський

гуманітарний інститут

"Вісконсинський міжнародний

університет (США) в Україні",

проректор з наукової роботи

 

Захист відбудеться 27 жовтня 2011 року о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці ім. М. Максимовича за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал №12.

Автореферат розісланий « » вересня 2011 р.

 

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 к. філол. н. Л. В. Клименко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Одним із найважливіших питань сучасного перекладознавства є вирішення проблеми перекладної адекватності, співвідношення смислу вихідного та цільового текстів і мовленнєвих засобів, які виражають цей смисл. У межах цих проблем значної ваги набуває питання про відтворення значень емфатичних мовних елементів, які є невід’ємним складником авторської стилістики. Наша дисертація присвячена дослідженню способів відтворення емфатичності англійських художніх текстів в українському перекладі. Важливість такого дослідження зумовлена необхідністю вирішення як теоретичних, так і практичних проблем художнього перекладу.

На різних етапах формування перекладацької думки на проблему перекладу художнього тексту звертали свою увагу дослідники в галузі перекладознавства, серед яких слід зазначити Л. С. Бархударова, Є. В. Бреус, В. В. Виноградова, Г. Гачечиладзе, Д. І. Єрмоловича, Т.О. Казакову, В. І. Карабана, О. І. Клішина, В. М. Комісарова, Л. Л. Нелюбіна, Я. Й. Рецкера, О. В. Федорова, О. О. Фірсова, О. Д. Швейцера та ін. Надзвичайно вагомий внесок у теорію художнього перекладу зроблено українськими вченими Р.П. Зорівчак, М.О. Новиковою, Л.В. Коломієць, В.В. Коптиловим, І.В. Корунцем, О. М. Фінкелем, О.І. Чередниченком. Їхні дослідження разом із розвідками перекладознавців інших країн – С. Басснет, С. Влахова, І. Лєвого, А. Лефевра, А. Поповича, А. Федорова, С. Флоріна, К. Чуковського та ін. – є міцним фундаментом для подальшого розвитку цієї науки.



Новітні дослідження в цій галузі, незважаючи на свою актуальність, специфіку та глибину, все ще не повною мірою відображають усі аспекти розгляданого питання, зокрема, існує необхідність вивчення відтворення лексичних, синтаксичних, лексико-граматичних та інших емфатичних засобів у перекладі саме на матеріалі художньої літератури. Емфатичності тексту як перекладознавчій категорії, на жаль, приділяється мало уваги у дослідженнях останніх десятиліть.

Актуальність теми визначається зростаючим інтересом до вивчення комунікативного аспекту перекладу, до проблем відтворення виразно-зображальних, словотвірних і синтаксичних засобів тексту оригіналу у перекладі. Необхідно також враховувати недостатню вивченість стилістичного аспекту перекладу, зокрема, відтворення емфатичного навантаження комунікативного змісту художнього твору в перекладі. Актуальність цього дослідження полягає також у тому, що тут вперше здійснено спробу застосувати зіставний підхід у вивченні функціональних параметрів тексту з погляду відтворення емфатичного потенціалу в перекладі. Опис емфатичного потенціалу та художньо-зображальних функцій лексичних, граматичних і синтаксичних емфатичних засобів та прийомів їх відтворення в перекладі ще залишається недостатньо повним і вичерпаним. У перекладознавстві не завжди розмежовуються емфатичні, експресивні та емоційні засоби, не зазначаються особливості їх використання в оригіналі та, особливо, у перекладі. Вивчення цих засобів є важливим як для теорії, так і для практики художнього перекладу загалом, оскільки недостатнє знання прийомів відтворення емфази та особливостей перекладу різних засобів вираження емфатичності може призводити до неадекватного перекладу та спотворення задуму автора.

Метоюроботи є з’ясування особливостей відтворення емфатичних засобів англійської мови в українському художньому перекладі та їх цілісний аналіз.

Поставлена мета визначила необхідність виконання таких завдань:

1. Формування теоретичних засад відтворення емфази в перекладі.

2. Дослідження відтворення емфази як стратегії забезпечення стилістичної адекватності перекладу.

3. Аналіз подібностей та розбіжностей емфатичних засобів української та англійської мов.

4. Опис труднощів відтворення емфази в перекладі.

5. Виявлення прийомів перекладу англійських лексичних, граматичних та графічних емфатичних засобів українською мовою.

6. Встановлення особливостей перекладу різних видів англійських емфатичних засобів української мовою.

Вирішення цих завдань передбачає аналіз мовних елементів різних рівнів та лексичного, морфологічного, синтаксичного, семантичного, прагматичного та стилістичного аспектів речень і застосування окремих елементів літературознавчого аналізу, оскільки у разі розгляду перекладу художніх текстів не можна нехтувати літературознавчими аспектами перекладу.

Ілюстративний матеріал дослідження утворюють художні твори таких англомовних письменників, як: Браун Д., Бронте Ш., Голсуорсі Джон, Грін Г., Дал Роальд, Селінджер Д., Драйзер Т., Керрол Л., Коллінз У., Крісті А., Кларк А., Грін Г., Чалкер Дж., Гамільтон Л., Хейлі А., Моем С., Ролінг Дж., Твен М., Фіцджеральд Ф., Хемінгуей Е. та їх перекладів українською мовою, виконаних професійними перекладачами А. Кам’янець, П. Соколовським, О. Терех, П. Шарандак, В. Морозовим, О. Логвиненком, Е. Ржевуцькою, В. Корнієнком, О. Мокровольським, В. Хижняком, В. Хазаном, О. Жомнір, В. Морозовим, О. Тараненко, М. Пінчевським, В. Митрофановим та авторкою дисертації. Загальний обсяг матеріалів дослідження становить 9300 сторінок (4600 сторінок англійських оригіналів і 4700 сторінок їх українських перекладів).

Об’єктоманалізуєемфатичні засоби англійської мови, ужиті в художній літературі, та їх переклади українською мовою. Усього було досліджено 2153 англійські емфатичні засоби та 2134 відповідних українських засоби.

Предметом дослідження є особливості та прийоми перекладу українською мовою емфатичних засобів в англомовних прозових творах.

Мета і завдання дослідження визначили застосування у ньому таких основних методів: порівняльно-перекладознавчий аналіз, коли досліджувані об’єкти порівнювалися на основі оригіналів та їх перекладів, що дозволило виявити прийоми відтворення англійських емфатичних засобів українською мовою; метод опису – для систе­матизації й класифікації засобів вираження емфази та способів і прийомів їх відтворення; метод зіставлення – для встановлення взаємовідповідності між англійськими емфатичними засобами та їх українськими відпо­відниками. Також використовувалися елементи контрастивного та контекстуального аналізу і такі загальнонаукові методи аналізу, як спостереження, порівняння та узагальнення.

Наукова новизна результатів проведеного дослідження полягає в тому, що вперше в перекладознавстві вирішене актуальне завдання встановлення, опису та пояснення прийомів відтворення емфатичних засобів в англо-українському художньому перекладі.

Теоретична значущістьдослідження зумовлена його внеском у загальну теорію перекладу, теорію художнього перекладу, часткову теорію перекладу з англійської мови на українську та в дослідження стилістичних проблем англо-українського перекладу. Крім того, дослідження відтворення емфатичності в перекладі робить внесок у вирішення проблеми особливостей перекладу синтаксичних, лексичних і граматичних мовних елементів, що, у свою чергу, сприяє розв’язанню центральної проблеми теорії перекладу, якою є визначення поняття перекладної адекватності. Це також сприятиме виявленню закономірностей відтворення емфази в перекладі та їх систематизації.

Практична цінність результатів дослідженняполягає в тому, що їх можна використати у викладанні нормативних курсів вступу до перекладознавства та теорії і практики перекладу, спецкурсів з англо-українського художнього перекладу й стилістичних проблем перекладу, а також для написання відповідних підручників і посібників.

На захист виносяться такі теоретичні положення:

1.Функціональна подібність лексичних, синтаксичних і графічних засобів емфази в англійській та українській мовах сприяє досягненню емфатичної симетрії першоджерела в перекладі. Функціональна розбіжність емфатичних засобів у двох мовах стає причиною застосування в перекладі з англійської мови українською низки трансформацій, спрямованих на усунення мовнопрагматичної асиметрії засобів емфази.

2.Для правильного відтворення емфази в англо-українському художньому перекладі нерідко доводиться застосовувати заміну граматичних засобів емфази лексичними засобами. Алгоритм такого перекладу включає низку послідовних кроків, зокрема, визначення того, чи досліджувана одиниця перекладу (слово, словосполучення, речення) є справді емфатичною, з’ясування іллокутивної сили вихідного повідомлення та його перлокутивності, встановлення різновиду англійської емфази, виявлення наявності усталених українських відповідників, а за їх відсутності – створення контекстуальних емфатичних замінників, і, насамкінець, перевірку отриманого результату на динамічну еквівалентність оригіналу.

3. Найвищу частотність при відтворенні англійських синтаксичних засобів емфази українською мовою мають лексичні додавання та контекстуальні заміни. Синтаксична емфаза в українському перекладі також відтворюється формальною негативацією або позитивацією, контекстуальними замінами, цілісним перестворенням тощо.

4. Типовою трансформацією при відтворенні англійських лексичних засобів українською мовою є генералізація. Однак, інколи вона може призводити до надмірного стилістичного нівелювання цільового виразу і, як наслідок – до деемфатизації. Іншими прийомами перекладу емфатичних англійських слів та виразів є контекстуальні та граматичні заміни, міжрегістрові зсуви, додавання, вилучення, транспозиція, повтор, цілісне перестворення.

5. При відтворенні графічної емфази, попри найвищу серед усіх видів емфази частотність прийому перекладу за допомогою прямого симетричного відповідника (коли курсив передається курсивом, знак оклику знаком оклику тощо), значну вагу має асиметричне відтворення шрифтових і пунктуаційних підсилювачів як на графічному рівні (модифікація рельєфності оригіналу іншим графічним способом), так і на лексичному (зокрема, додавання емфатичних засобів у перекладі) та синтаксичному рівнях (парцеляція, транспозиція тощо).

6. Перекладацькі рішення щодо способу відтворення емфази оригіналу в цільовому тексті приймаються в межах чотирьох стратегій: a) відтворення емфатичних засобів оригіналу симетричними засобами цільової мови; б) відтворення емфатичного потенціалу засобів вербального та графічного підсилення, послуговуючись асиметричними засобами цільової мови (трансформаційний переклад); в) некомпенсоване вилучення емфази з тексту перекладу; г) додавання у текст перекладу емфатичних засобів, яким немає паралелі в оригіналі.

7. Для відтворення англійської синтаксичної емфази в українському перекладі найчастіше вживаються лексичні додавання, тоді як прямий відповідник вживається лише у 10% досліджених прикладів. Для відтворення у перекладі лексичної емфази найбільш поширеним прийомом її відтворення є контекстуальний замінник. Прямий відповідник зустрічається лише у 2% випадків. Найчастіше прямий відповідник застосовується для відтворення графічної емфази – 45%, і лише у 3% перекладів застосовується транспозиція.

Апробація роботи. Теоретичні положення та практичні результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні положення дисертації були виголошені в доповідях на наступних наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція „Семіотика культури/тексту в етнонаціональних картинах світу” (14 квітня, 2004р., м. Київ), Міжнародна наукова конференція „Філологія в Київському університеті: історія та сучасність”, присвячена 200-річчю від дня народження М. О. Максимовича (12 жовтня, 2004р., м. Київ), Міжнародна наукова конференція, присвячена 70-річчю з дня народження проф. Д. І. Квеселевича „Слов’янська та германська лексикологія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи”.(20-21 травня, 2005р., м. Житомир), ХІV Міжнародна наукова конференція ім. проф. Сергія Бураго (20-24 червня, 2005р., м. Київ).

Основний зміст дослідження відображено у семи статтях у фахових збірниках, затверджених ВАК України.

Структура дисертації.Дисертація складається зі Вступу, чотирьох розділів, які присвячені характеристиці труднощів відтворення емфази в перекладі, способам відтворення різних видів синтаксичної, лексичної та графічної емфази українською мовою, висновків, списку використаних наукових і лексикографічних джерел (349 позицій, з них 318 – науково-критичні праці та 31 – довідкова література) та переліку матеріалів дослідження (63 позиції). Загальний обсяг дисертації становить 206 сторінок машинописного тексту, з них 168 сторінок основного тексту.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та його актуальність, визначено мету та завдання роботи, розкрито її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі було здійснено огляд теоретичних джерел. Розглянуто різницю між поняттями емфатичність та експресивність, засоби вираження емфази в англійській та українській мовах та розроблено алгоритм перекладу емфатичних засобів.

У другому розділі розглядається відтворення синтаксичної емфази в англо-українському перекладі, зокрема, переклад емфатичної інверсії, конструкцій логічної емфази, переклад підрядних підметових речень, відтворення емфатичного повторення, відтворення емфатичної заперечу вальної конструкції, конструкції з as…as, відтворення риторичного запитання.

У третьому розділі досліджено засоби відтворення англійської лексичної емфази в українському художньому перекладі. Класифіковано підсилювачі та визначено прийому перекладу емфатичного do, емфатичних словосполучень та слів –підсилювачів.

У четвертому розділі розглядаються засоби відтворення англійської графічної емфази в українських перекладах. Визначено засоби відтворення курсивного виділення, курсивного виділення повторення, виділення окликами та відтворення парцеляції українською мовою.

У загальних висновках систематизовано результати дослідження, надано практичні рекомендації перекладачам щодо адекватного відтворення дискусотворчих факторів у перекладі художньої прози.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...