Главная Обратная связь

Дисциплины:






Попередження економічної злочинності



Попередження злочинності у сфері економічної діяль­ності залежить, перш за все, від реалізації економічної по­літики держави, її стратегічних напрямків і тактичних за­ходів. Як один з найбільш важливих напрямів соціального управління ця діяльність, зокрема, потребує здійснення за­ходів, спрямованих на нейтралізацію, зниження, перетинан­ня, пересічення злочинів у сфері економічної діяльності.

З урахуванням цих обставин найважливіше значення для попередження цього виду злочинної поведінки мають загальносоціальні заходи. Вони повинні бути спрямовані на чітке визначення функцій держави в регулюванні економі­чних відносин, формування її економіко-правової політики, розподіл повноважень між центральними і місцевими орга­нами в регулюванні економічних процесів, створення відпо­відних умов для належної правової поведінки суб'єктів економічної діяльності, забезпечення рівного правового за­хисту державного і недержавного секторів економіки, ство­рення такої ринкової інфраструктури, яка забезпечила б рівні можливості для реалізації творчого потенціалу різно­манітних суб'єктів підприємницької діяльності, налагоджен­ня демократичних принципів контролю за діяльністю підприємницьких структур.

Для попередження економічної злочинності необхідна реалізація комплексу заходів: політичних, економічних, організаційних, технічних, правових, виховних.

Політичні заходи повинні бути спрямовані на чітке виз­начення пріоритетів по захисту економічних інтересів дер­жави, окремих соціальних груп і громадян. Виходячи з того, що економічна діяльність громадян є основою економічно­го існування держави, пріоритет економічної політики може бути визначений як створення відповідних умов для реалі­зації трудової потенції громадян. Принципи економічної політики повинні бути узгодженими з Конституцією Украї­ни і відповідати їй.

Економічна політика держави, спрямована проти люди­ни, нічого іншого не може породити, окрім протистояння державі і всім напрямкам її діяльності. Наявність свідомої, а не декларативної політичної волі владних структур держа­ви для реалізації послідовних і дійових економічних законів, стратегій і програм — це зараз найголовніше. Без твердої політичної волі всі заяви і заклики про наміри посилити бо­ротьбу зі злочинністю не можуть дати бажаного результату.

Сутність поняття політичної волі лежить у площині створення такого правового поля для економічної діяль­ності, яке б давало реальні можливості законослухняної поведінки у сфері економічних відносин, робило б абсолют­но недоцільним вчинення таких злочинів. А це можливо лише через створення відповідних економічних стимулів для всіх суб'єктів економічної діяльності і встановлення жорсткої відповідальності за правопорушення.



Економічні заходи тісно пов'язані з політичними і обу­мовлюють їх. У загальній концепції боротьби з економічною злочинністю, в умовах переходу до ринкових відносин вони визначають економічну політику держави. Державні програ­ми по окремих напрямках економічної політики повинні створювати необхідні умови для реалізації творчих можли­востей громадян України у сфері підприємницької діяль­ності. Але, на жаль, і реформи, і програми розвитку підприє­мницької діяльності, і програми приватизації, і реформи банківської системи не створюють належних умов для доб­рочесної діяльності у сфері підприємництва.

Першорядне значення у структурі економічних заходів має розроблення:

— загальної Концепції боротьби з економічною злочин­ ністю в Україні, яка б чітко визначила завдання, цілі рефор­ мування економіки України та фінансові можливості цього процесу;

— спеціальних програм по окремих напрямках державної політики стосовно різних галузей народного господарства;

— програм розвитку підприємницького сектора;

— програм приватизації державного майна;

— програм обмеження монопольної діяльності;

— програм реформування банківської системи і систе­ ми оподаткування;

— програм упорядкування торговельно-посередницької діяльності;

— програм упорядкування діяльності місцевих органів влади і управління стосовно регулювання підприємницької діяльності на місцях.

Розроблення Концепції боротьби зі злочинністю у сфері економіки, без сумніву, має пріоритетне значення. Сьогодні такої Концепції в Україні немає. Окремі фрагментарні по­ложення, які містяться в Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю в Україні на 1996-2000 роки, не в змозі виправити становище в цій сфері і не містять деталь­ного викладу всіх напрямків цієї боротьби. Адже стан бо­ротьби з економічною злочинністю визначає і стан бороть­би з усіма іншими видами злочинів. Концепція повинна ста­ти програмно-зобов'язуючим нормативно-правовим актом, настановам якого мають відповідати всі інші нормативно-правові акти, а також містити правові норми попереджен­ня і протидії економічній злочинності.

Важливе значення у групі запобіжних економічних за­ходів має гарантоване державою невтручання різноманітних контролюючих органів без належних для цього підстав в безпосередню оперативно-господарську діяльність. А якщо таке втручання відбувається без підстави, то відповідні дер­жавні органи мають відшкодувати завдані збитки.

В умовах розширення сфери фінансових зловживань, різного роду правопорушень у кредитно-банківській сис­темі, ухилення від сплати податків особливе значення ма­ють заходи, спрямовані на вдосконалення фінансового і податкового законодавства, реалізацію жорсткої податкової політики, вдосконалення всієї фіскальної системи з тим, щоб її діяльність сприяла підвищенню ефективності сус­пільного виробництва, а не його занепаду. Створення в Україні податкової міліції ставить і важливе завдання підви­щення ефективності її роботи.

Приватизація, що триває в Україні понад шість років, не виконала тих завдань, які ставилися перед нею: підвищен-

ня соціально-економічної ефективності виробництва та за­лучення коштів на структурну перебудову економіки Украї­ни, створення належних умов для залучення інвестицій. За статистичними даними у 1998 році від приватизації держа­ва отримала лише 25 % коштів від запланованих. Тому важ­ливе значення має розробка чіткої програми приватизації державного майна, вдосконалення методик оцінки держав­ного майна, умов використання іноземних інвестицій, роз­робка заходів для попередження зловживань і методик за­побігання правопорушенням у цій сфері.

Для попередження міжнародної економічної злочин­ності важливе значення має поєднання зусиль України та інших держав у боротьбі з економічною злочинністю, між­народне співробітництво, використання досвіду безпосеред­ньої правоохоронної діяльності, спрямованої на викриття, розслідування і судовий розгляд справ про економічні зло­чини, вчинені міжнародними злочинними угрупованнями. Для нашої країни з її прозорими кордонами ця проблема має особливу актуальність у зв'язку з економічними відносина­ми між країнами СНД. Особливість правового статусу цієї структури потребує створення відповідних координуючих органів, інформаційного обміну, проведення спільних за­ходів, а також укладання відповідних угод по боротьбі з економічною злочинністю.

Надійне наукове забезпечення боротьби зі злочинністю у сфері економіки передбачає налагодження системи фунда­ментальних і прикладних досліджень з проблем запобігання і протидії злочинності у сфері економіки, розробку сучасних наукових методик з цих питань, раціональне впровадження результатів досліджень і методик у практику боротьби зі зло­чинністю у сфері економіки, а також науковий аналіз заходів, що здійснюються, та прогнозування їх результатів.

Усі чинники, що обумовлюють існування і прояви еко­номічної злочинності, достатньо відомі кримінологічній науці. Однак рівень пізнання цих чинників тільки за допо­могою соціологічного аналізу в сучасних умовах мало що дає практиці боротьби з цим явищем. Тому зараз необхідна розробка відповідних комп'ютерних технологій аналізу їх

взаємодії на основі математичного моделювання кримшо-' генних процесів.

Організаційні заходи попередження економічних зло­чинів спрямовані на вдосконалення діяльності управлінсь­кого персоналу на засадах раціональної економічної діяль­ності, підвищення ефективності діяльності контрольно-ре­візійних органів, вдосконалення систем обліку і звітності. Сюди ж входять заходи з підбору і професійної підготовки кадрів для всіх сфер господарства, кредитно-банківської си­стеми, органів податкової інспекції для роботи в органах бо­ротьби з економічною злочинністю.

Вивчення кримінальних справ про господарські злочи­ни показує, що професійна підготовка слідчих і працівників дізнання з цієї категорії справ вкрай низька. Тому необхід­на розробка та впровадження методики професійного відбо­ру фахівців для роботи у цих органах, організація постійно­го навчання з основ бухгалтерського обліку, з вивчення за­конодавства про підприємницьку діяльність, створення необхідних умов та гарантій для нормальної посадової діяльності. Цілям профілактики мають слугувати і заходи щодо вдосконалення методів обліку і контролю за рухом то­варно-матеріальних цінностей, які б відповідали -світовим стандартам ведення господарського обліку і давали змогу проаналізувати та вивчити по кожній галузі господарства, на кожному етапі виробництва дії, операції, рішення, при здійс­ненні яких можливе вчинення економічних злочинів, розро­бити певні умови та процедури, що включали б такі факти, детально регламентували правила та стандарти прийняття розпорядчих, дозвільних, управлінських рішень, видання ліцензій, вирішення інших питань управління економікою.

Інформаційно-аналітичне забезпечення боротьби зі зло­чинністю у сфері економіки також є необхідною умовою підвищення ефективності діяльності правоохоронних орга­нів. Це передбачає створення системи інформування про стан, динаміку, структуру злочинів у сфері економіки в Ук­раїні, необхідної і достатньої для ефективної діяльності суб'єктів профілактики і для прийняття відповідних управ­лінських рішень щодо запобігання цим злочинам.

Організаційні заходи включають також: створення уз­годженої системи показників, що відбивають реальний стан боротьби зі злочинністю в економічній сфері в Україні; ство­рення єдиної Міжвідомчої системи інформування про такі злочини, причини та умови їх вчинення; створення банку нормативної, управлінської, аналітичної, науково-методич­ної, довідкової та іншої інформації, у тому числі із закордон­них джерел, і розробку системи користування цією інфор­мацією заінтересованими відомствами і науковцями; ство­рення методичних рекомендацій по використанню методів статистичного аналізу динаміки окремих видів економічних злочинів, методик організації статистичних спостережень за збитками від економічних злочинів. Необхідно створити на­дійний механізм збирання і використання відповідних даних не тільки на республіканському, але і на регіональному рівні.

Технічні заходи попередження злочинної поведінки у сфері економічної діяльності в умовах комп'ютерного управління рухом фінансових ресурсів і товарно-матеріальних цінностей повинні забезпечити надійну охорону, облік, своєчасне визна­чення кількісних і якісних показників цього процесу через розробку сучасних комп'ютерних систем на основі математич­ного моделювання умов виробничих процесів, систем охоро­ни об'єктів, запровадження технічних приладів, контролюю­чих кількісні і якісні показники сировини, комплектуючих еле­ментів на кожному етапі технологічного процесу. Надійні системи контролю повинні бути розроблені по всій лінії тех­нологічного процесу: постачання сировини — її оплата і сис­тема розрахунків — виробництво — виготовлення готової про­дукції — транспортування вантажів — захист документації та цінних паперів, аналіз фінансових документів — умови одер­жання продукції — її реалізація. До технічних заходів про­філактики економічних злочинів слід віднести також створення більш досконалих засобів охорони при транспортуванні сиро­вини (особливо по трубопроводах), які б виключали мож­ливість втручання в технологічний процес, розробку методів виявлення фальсифікованих продуктів і товарів.

Але головне — це забезпечення правоохоронних і кон­тролюючих органів сучасними приладами і методиками

виявлення правопорушень і злочинів, що здійснюються у процесі економічної діяльності.

Правові заходи у сукупності з іншими відіграють важ­ливу роль у попередженні злочинної поведінки у сфері еко­номіки. Особливе значення вони мають у сучасний період зміни форм власності і побудови на цій основі ринкової еко­номіки. Правозабезпечувальний механізм цього процесу не в достатній мірі відтворює і регулює реальні економічні зміни в суспільстві і господарській практиці.

Вдосконалення законодавства з урахуванням цих обста­вин має бути спрямоване на:

а) забезпечення прав людини і громадянина;

б) встановлення загальнообов'язкових правил поведінки на ринку для всіх господарських і управлінських структур;

в) встановлення реальної системи санкцій для органів державного управління, юридичних та фізичних осіб за порушення законодавства стосовно споживачів;

г) введення адміністративної та кримінальної відпові­ дальності посадових осіб за дії, що призводять до дестабі­ лізації функціонування господарського механізму і спричи­ няють шкоду суспільним інтересам;

ґ) приведення різних галузей законодавства до сучасних потреб суспільства;

д) законодавче упорядкування підстав для надання відповідних пільг окремим суб'єктам підприємницької діяльності і встановлення кримінальної відповідальності за незаконне надання таких пільг;

е) встановлення підвищеної кримінальної відповідальності за найбільш суспільне небезпечні форми економічної поведін­ ки, що призводять до підриву економічної безпеки країни;

є) реформування законодавчого процесу шляхом скоро­чення його строків, впровадження незалежної експертизи, розробки проектів законодавчих актів колективами юристів, економістів, психологів і практичних працівників;

ж) вдосконалення правозастосовної політики, підви­ щення ефективності її діяльності з метою реалізації прин­ ципу невідворотності покарання незалежно від політично­ го і соціального статусу особи.

Сукупність правових заходів повинна створити таке правове поле, при якому будь-яке правопорушення або зло­чин у сфері економічної діяльності були б своєчасно вияв­лені, а також зробили б вчинення їх недоцільним як з боку державних службовців, так і окремих громадян.

Виховні заходи мають важливе значення у формуванні економіко-правової свідомості людини. Вони повинні забез­печити її законослухняну поведінку в існуючій системі еко­номічних відносин на всіх рівнях суспільного життя. Цей напрямок найскладніший у системі профілактики економі­чної злочинності. Адже завжди існують протиріччя між потребами особи у досягненні матеріальних благ і можли­востями держави їх забезпечити. Це протиріччя обумовле­но ненадійністю і неповнотою програм соціального захисту громадян з боку управлінського апарату і підприємницьких структур. Ось чому важливе виховне значення в сучасних умовах має:

— виховання нетерпимості у громадян до порушення їх законних прав та інтересів як з боку державних службовців, так і підприємницьких структур;

— використання різноманітних форм протесту з метою наведення у державі елементарних форм порядку в еконо­ мічному житті;

— своєчасне звернення до відповідних правоохоронних і контролюючих економічну діяльність органів про факти вчинення злочинів;

— активна участь у діяльності організацій по захисту прав споживачів;

— виховання через засоби масової інформації стійкої громадянської позиції для захисту своїх прав, подолання стереотипів урівняльного мислення, ефективного протисто­ яння злочинним проявам у сфері економіки.

А найважливіше значення має виховання в суспільній свідомості ідеї побудови високоефективної економіки, здат­ної створити людям надійні умови життя. І на цьому повин­на бути зосереджена діяльність ідеологічного апарату дер­жави і засобів масової інформації. Ідеологічні, виховні захо­ди мають бути спрямовані на посилення стимулів і мотивацій

членів суспільства до створення гідних умов економічного існування та активної протидії порушенням соціально-еко­номічних підвалин такого існування.

лгл

Економіко-правові заходи боротьби з економічною злочинні­стю. К, 1996.

Кальман О. Г. Господарсько-правова статистика і проблеми попередження економічних правопорушень // Право України. 1995. №1.

Преступность в Украине. 1994. № 2.

Попович В. М. Тіньова економіка: теоретичні основи дослід­ження. К., 1996.

Турчинов О. Тіньова економіка. К., 1998.

РОЗДШ6

ЗЛОЧИННІСТЬ У МІСЦЯХ

)п О

І ПОПЕРЕДЖЕННЯ





sdamzavas.net - 2022 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...