Главная Обратная связь

Дисциплины:






Попередження професійної злочинності



Досліджуючи проблему попередження професійної злочинності, слід виділити насамперед заходи боротьби з кримінальним професіоналізмом. У цьому розділі розглянемо діяльність правоохоронних органів по запобіганню професійної злочинності на трьох основних рівнях: 1) управлінському; 2) організаційному; 3) організаційно-тактичному.

Управлінські заходи насамперед включають економіко-правові, метою яких є нейтралізація протиправного збагачення професійних злочинців, оскільки основою їхнього існування є відповідна матеріальна база, яка, з одного боку включає значні кошти самих кримінальних елементів, а з іншого боку — можливості її постійного поповнення. На сучасному етапі дуже важливо створити надійний еко-номіко-правовий захист, що виключає чи усуває будь-які спроби зазіхання на державну чи приватну власність. Складність завдання

Див : Разанкин В С Воры в законе и преступные кланы. — M., 1995. — С. 25.


полягає у запобіганні злочинів, вчинених з використанням ЕОМ і комп'ютерної техніки. Звідси очевидно, що заходи економіко-право-вого характеру потребують дослідження багатьох сфер економіки з урахуванням умов їхньої перебудови і наукового прогнозування можливих причин і умов вчинення злочинів у сфері економіки, нейтралізація яких є першим і, мабуть, основним фактором запобігання професійної злочинності. На наш погляд, до економіко-правових заходів запобігання професійної злочинності варто також віднести централізовану діяльність правоохоронних і фінансових органів по виявленню і вилученню накопичених злочинцями великих коштів, що становлять загальні злодійські та часткові каси.

Ідеологічний напрямок у профілактиці професійної злочинності включає роботу з розвінчання кримінальних традицій, підриву авторитету лідерів кримінального середовища, а також формування у громадян певного відношення до антигромадської субкультури з метою ослаблення механізму її впливу на неповнолітніх. Важливе значення при цьому надається планомірному використанню засобів масової інформації.

Якщо говорити про заходи організаційно-управлінського характеру, то з ними пов'язане безпосереднє удосконалення діяльності правоохоронних органів у боротьбі з професійною злочинністю. Підвищення результативності цієї роботи залежить від низки факторів:

1) діяльність правоохоронних органів має грунтуватися на об'єктивних даних розглянутого феномену, а також на науковому прогнозуванні можливих змін його кількісних і якісних показників;

2) підвищення самостійності низових ланок правоохоронної системи, особливо органів внутрішніх справ;

3) необхідною умовою удосконалення роботи є створення кадрового, професійно грамотного і відданого справі юстиції апарата суду, прокуратури й органів внутрішніх справ.



Слід переглянути і матеріальне стимулювання праці окремих категорій працівників правоохоронних органів. Для показовості можна привести такий приклад. Співробітники карного розшуку працюють у середньому 13—14 годин на добу, їхня робота пов'язана з оперативним ризиком, психологічними та фізичними навантаженнями, але оцінюється вона так само, як будь-якого співробітника органів внутрішніх справ.

Організаційні заходи припускають розробку і прийняття конкретних рішень з удосконалення боротьби з кримінальним професіоналізмом і тому грунтуються на розглянутих положеннях управлінського характеру. Організаційні заходи мають бути комплексними, а це значить, що вони рівною мірою стосуються всіх ланок право-


охоронних органів країни. Необхідно подивитися на процес боротьби зі злочинністю не з позицій вимоги швидкого зниження останньої, а з'ясування й усунення причин вчинення тих чи інших злочинів. Потрібно пам'ятати й інше — стан злочинності визначається не лише кількісними, але й якісними показниками, які відноситься до Поширеності професійної злочинності.

Слід зупинитися на організаційно-гактичних заходах щодо запобігання професійної злочинності, оскільки про це менше згадують в юридичній літературі. Можливо цьому сприяло те, що протягом тривалого часу профілактика злочинів, вчинених професійними злочинцями, частіше ототожнювалася з кримінальним покаранням. Дехто і досі дивиться на лаву підсудних як на ефективний засіб стримування девіантної поведінки. Звичайно, випадки добровільного відмовлення професійних злочинців від звичного їм заняття не часті. Це не може свідчити про неприйнятність профілактичних заходів, а швидше навпаки — про вкрай низьку якість їхнього застосування. Звідси випливає, що суспільство, яке прагне до правової держави, гуманізації кримінальної політики, має направити свої зусилля на реальну профілактику злочинності, створивши для цього надійну правову базу. На наш погляд, профілактика не тільки гуманніше покарання, але й дешевше економічно.

Організації профілактичної роботи має передувати оцінка стану професійної злочинності та особливості переростання її в організовані форми. На це можуть вказувати наступні обставини:

а) збільшення розбійних нападів, грабежів і крадіжок, вчинених із проникненням у житло громадян; вимагань, шахрайств при купів-лі-продажу автомашин, розміну грошей, ігорних шахрайств та інших видів професіоналізованих злочинів;

б) використання злочинцями при вчиненні злочинів міліцейського форменого одягу, спеціально виготовлених чи пристосованих знарядь злочину (автоматична зброя, радіостанція, вибухові чи отруйні речовини);

в) наявність даних про те, що потерпілими є особи, які живуть на нетрудові доходи;

г) виявлення фактів зрощування кримінально-злодійських елементів з окремими працівниками правоохоронних чи інших органів;

д) дані про проведення на території сходок кримінальних елементів, кримінальних розборок, розділ сфер впливу між злочинними групами;

е) інформація з виправно-трудових установ про надходження в установу з "волі" через нелегальні канали продуктів харчування,


наркотичних речовин, грошей зі злодійських фондів для "підігріву" лідерів, які знаходяться в місцях позбавлення волі1

Якщо говорити про технічні заходи запобігання, то при аналізі, наприклад, поширеності кишенькових крадіжок можна встановити, що вони тісно пов'язані з незадовільною роботою транспорту на певних маршрутах руху, скупченістю громадян у магазинах, відсутністю оперативних груп міліції в найбільш криміногенних місцях. Діяльність професійних квартирних злодіїв значно полегшується не лише слабкою укріпленістю дверей, примітивними конструкціями замків і невеликою поширеністю кодових замикаючих пристроїв у під'їздах, але й віктимологічними умовами (четверта частина таких крадіжок відбувається з використанням умов, які створюються самими мешканцями). Причому в різних містах ці обставини мають свої особливості, їхнє усунення — перша ступінь до запобігання діяльності професійних злочинців. Органи внутрішніх справ мають проводити рейди спецоперацій. Власне кажучи це цільові заходи щодо виявлення і вилучення з громадських місць певних категорій осіб, які вчиняють злочини. Як правило, в результаті блокування районів області чи міста затримується значна кількість бродяг, "гастролерів", осіб, що вчиняють крадіжки й шахрайство, збувальників наркотиків тощо.

Заходи індивідуальної профілактики,на відміну від загальної, спрямовані безпосередньо на особу професійних злочинців й обставини, що формують їх антигромадську позицію. Індивідуально-виховний вплив на особу правопорушника пов'язаний з запобіганням протиправної поведінки осіб, які ще не мають міцної антигромадської установки. І це цілком зрозуміло. Інша справа — злочинець—професіонал, який вже пройшов іспит кримінальним покаранням. Однак і тут заперечувати можливість вживання педагогічних заходів, мабуть, не можна. Говорячи про запобігання злочинів з боку професіоналів, варто враховувати неминучість примусових заходів, тому що багато осіб не піддаються вихованню і, власне кажучи, не виправні. Вони навіть самі цього не заперечують. Ось чому так важливо поряд з індивідуальною профілактикою вживати комплексні заходи для припинення злочинної діяльності на стадіях підготовки чи замаху на злочини.

Усе сказане вище дозволить знизити рівень професійної злочинності й створити умови, за яких особи, які вперше вчинили злочин,

Див.: Басецкий И И, Безлюдов O А , Легененко H А Организованная преступность. (Опыт теоретико-правового осмысления и поиски адекватных средств противодействия). — Минск, 1997. — С. 53.


не перетворюватимуться на злочинців—професіоналів. Проте, звичайно, вирішальна роль тут належить масдитабним загальносоціаль-ним заходам профілактики, які, до речі, стосуються не тільки професійної, а й тісно пов'язаних з нею економічної, корупційної, організованої та рецидивної злочинності. По суп, всі ці види злочинності обумовлюються майже одними й тими ж самими криміногенними [If факторами1.

Питання для самоконтролю

1. Які основні ознаки професійної злочинності?

2. Назвіть основні види професійної злочинної діяльності?

3. Що є обставинами, які сприяють формуванню злочинного професіоналізму?

4. Які характеристики особи професійного злочинця є визначальними?

5. Що є схожим і що відрізняє особу професійного злочинця, рецидивіста і учасника організованого угруповання?

6. Розкрийте особливості загальної та індивідуальної профілактики професійної злочинності.

Див.: Глави 1,3,4,5 цього підручника.

З І_з-





sdamzavas.net - 2022 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...