Найдавніша історія України

Історія України бере свій початок з появи перших людей на її території. Науково доведено, що первісні люди з'явилися в українських землях приблизно 1 мли. pp. тому - їх найдавніше поселення знайдено біля с. Королеве в Закарпатті. На думку сучасних українських істори­ків, розселення прадавніх людей на тери­торії України відбувалося південно-захід­ним та західним шляхами. З появою перших людей в історії України починається первісна доба, яка характери­зується наявністю колективної власності, колективного виробництва та споживання. Первісне суспільство не мало класів і держави. Існувало дві форми суспільно-економічних відносин - спочатку первісне людське стадо, а з часом — родова община і плем'я. Первісна організація життя людей існувала на півдні України до І тис. р. до н.е., на іншій її території - до поч. н. е. У розвитку первісного суспільства виділяють такі періоди: кам'яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт), брон­зовий і ранній залізний віки. Ця періодизація створена, виходячи із домінуючої ролі того чи іншого матеріалу при виготовленні зна­рядь праці.

Палеоліт (стародавній кам'яний вік). 1 млн. - Х тис. до н.е.

• В Україні відомо понад 1 тис. поселень палео­літу.

• На території України проживали люди кількох типів: пітекантроп (архантроп) - І млн.-150 тис. до н.е.; неандерталець (палеантроп) -150-35 тис. до н.е.; кроманьйонець (Ното Sapiens) - бл. 35 тис. до н.е.

• На зміну першій формі існування людського суспільства — первісному стаду — прийшла родова община, відбулася племінна організація суспіль­ства. Родинні зв'язки велися по материнській лінії (матріархат).

• Основними заняттями населення було збиральництво та полювання. Люди навчилися виготовляти знаряддя праці із каменю, одяг, споруджувати житла, добувати вогонь. Намітився поділ праці між чоловіком і жінкою. Чоловіки займалися переважно полюванням, а жінки - домашнім господарством. • Почало зароджуватися мистецтво, первісні релігії: фетишизм, тотемізм, магія, анімізм. Цей період в українській історії найдовший, на еволюцію людини, її занять, знарядь праці вплинуло велике обледеніння з різким похолоданням клімату.

Мезоліт (середній кам'яний вік). IX тис. - VII тис. до н.е.

• Мезолітичні пам'ятки знаходяться по всій території України.

• Відбулося танення льодовика і утворення сучасних природно-кліматичних умов.

•Винайдено лук і стріли, гарпуни, голки, кам'яні, сокири, гачки.

•Зроблено перші спроби приручити диких тварин - собаку, бика, свиню.

•Крім мисливства, одним із основних занять стає рибальство, починає розвиватися тваринництво й рослинництво.

Неоліт (новий кам'яний вік). VII тис. - IV тис. до н.е.

• Відбувся перехід від привласненого до від­творного, продуктивного господарювання - землеробства і скотарства. Цей процес отри­мав назву "неолітичної революції".

•Завершилося формування техніки обробки каменю: пиляння, шліфування, свердління.

•З'явилися перші штучні матеріали, створені людиною, - обпалена глина (кераміка) та тканина. Глиняний посуд швидко набував по­ширення, його форми та орнамент на різних територіях мали свої особливості. За такими знахідками археологи визначають кордони і час існування окремих археологічних культур. В Україні виділено понад 10 неолітичних архео­логічних культур. Їх можна поділити на мислив­сько-рибальські (існували в лісовій зоні) та земле­робсько-скотарські (на півдні, в степовій зоні), що свідчить про нерівномірність розвитку нео­літичного суспільства. •Виникають прядіння і ткацтво, з'явився ткаць­кий станок.

Енеоліт (мідно-кам'яний вік). IV тис. - III тис. до н.е. У IV тис. до н.е. люди освоїли перший метал - мідь. Відбувся подальший розвиток відтворного господарства. Намітився перехід від мотичного до орного землеробства.

Наймогутнішою культурою епохи енео­літу була Трипільська культура, яка існу­вала з IV тис. до III тис. до н.е., названа так через поселення поблизу с. Трипілля (Київщина), дослідженого чеським архео­логом В.Хвойкою. Трипільці були одним із найцивілізованіших етносів неолітичної доби: основне заняття — орне землеробство. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, майже всі садово-городні культури, відомі сьогодні в Україні. Трипільська культура - одна із перших земле­робських культур Європи; трипільці вперше ha території України почали виготовляти вироби із міді: на надзвичайно високому рівні розвитку зна­ходилось гончарство. Трипільці виробляли чудо­вий глиняний посуд білого, чорного, червоного і жовтого кольорів, з орнаментом і пласким дном. Орнамент глиняних виробів містить багату інформацію про духовний світ трипільців; будували протоміста площею до 400 га: квартальна забудова дво-триповерхові будин­ками, населення міст сягало 50 тис. чоловік, а площа - понад 50 га. На Уманщині існували по­селення-гіганти до 450 га; високого рівня досягла духовна культура: існу­вала писемність - буквенно-звуковий алфавіт, який є одним із найдавніших у світі! Трипільська культура поступово зникла. Стосовно такого раптового зникнення ви­словлюються різні гіпотези і, зокрема, екс­пансія кочовиків на територію трипільців, похолодання клімату. Долю трипільців остаточно не з'ясовано. Дискусійним залишається питання і про походження трипільців, про їх етнічність. Більшість дослідників відносять три­пільців до середньоземноморського антропологічного типу.

Бронзовий вік. II тис. - І тис. до н.е. Бронза - перший метал, штучно ство­рений людиною. Використання бронзи сприяло зростанню продуктивності праці. В епоху бронзи відбувся перший суспільний поділ праці - відокремлення скотарства від землеробства. Зоною розселення скотарсь­ких племен став південноукраїнський степ. Обмін набув постійного характеру. На зміну родовій общині прийшла сусідська (територіальна), почала прояв­лятися майнова диференціація. У суспіль­стві утвердилися патріархальні родинні відносини.

Залізний вік. З 1 тис. до н.е. Використання заліза призвело до різкого зро­стання продуктивності праці, вперше людина отримала можливість створювати додатковий продукт понад прожиткового мінімуму. Відбувся другий суспільний поділ праці: ремес­ло відокремилося від сільського господарства. Додатковий продукт став економічною передумовою зародження нових станово-класових відносин. На території України початок залізної доби пов'язаний з кіммерійською культурою (Північне Причорномор'я, поч. 1 тис. до н.е.) та з ранніми слов'янськими куль­турами (поч. н.е.).