Правила інтонування інтервалів

Чистіінтервали – інтонуються стійко.

Великіінтервали – інтонуються способом однобічного розширення.

Маліінтервали – інтонуються способом однобічного звуження.

Збільшеніінтервали – інтонуються способом двобічного розширення.

Зменшеніінтервали – інтонуються способом двобічного звуження.

Хроматичніінтервали – інтонуються в бік зміни знака.

СопраноI- мелодична лінія у С1 досить гнучка, виразна, звучить у зручній теситурі.

1 фраза твору починається з терцового тону та завершується підвищеною V‌‌II

ступеню.

Звук «g» - це III ступінь e-moll, яка потребує низької подачі, тому що вона визначає вид ладу. Наступний потім інтервал «В3» співається високо, по правилу інтонування великих інтервалів. Низький інтервал «В2» - низько, висхідну в2 - гостро, «Ч4»- стійко з підтягуванням, так як вона побудована на стійкій V та

I ступенях. Звук , dis повинні співати високо він визначає гармонічний вид мінору (VII)ст.

Більш складний матеріал в середній частині (9т.):

Тут зустрічається висхідна м6, яка за правилами інтонується так: h¹-співати стійко з підтягуванням, g²-низько, fis²- гостро.

Декілька інший матеріал зустрічається в 11 такті.

В цьому прикладі звук в¹ в тональності Es-dur співається стійко висхідна в6 широко, тобто звук д² - високо, звук f² - низько.

В третій частині у С1 повторюється теж небезпечні місця, які слід контролювати інтонаційно.

Сопрано II-партія викладена у зручній теситурі, досить мелодична та гнучка. В I частині складність представляє в тому, що багато звуків повторюється. Тому кожен послідуючий звук співається з підтягуванням

З цього прикладу зрозуміло, що в партії СII з’являється divisi.

Розглянемо його з точки зору, інтонування інтервалів.

Звук g¹ інтонується низько як III ступінь мінору, а звук h¹ - V ступінь – стійко з підтягуванням. Для того щоб не занизити інтонацію, звук g¹ при повторенні слід підтягувати.

Але в 11 такті в зв’язку з відхиленням в Es-dur, інтонація змінюється.

Звук g¹ інтонується високо, як ступінь в мажорі звук в¹ - стійко з підтягуванням, звук as¹- низько (в2).

Найважчим являється інтонування у 23-24 такти:

У зв’язку з тим, що 24 такті виникає відхилення в F-dur, створюється інтервал зм.3 з тоновою величиною, він рівний в.2 та інтонується так: звук dis¹- високо, f¹ - стійко.

АльтI-мелодика основної теми відбувається у всіх партіях, що являється ознакою підголоскової або інтонаційної поліфонії. В партії АI ми бачимо це з 1-ого такту. Він починається із звуку е¹ ( 1 т.), а далі – висхідна м.3.

Звук е¹ слід співати з підтягуванням, а звук g¹, як III ступінь мінорного ладу, - низько, f¹ - високо.

Складність виявляється у 5 такті, після стрибка вниз на м.6 мелодія поступово піднімається вгору:

Звук h потрібно співати стійко з підтягуванням, як V ступінь в мінорі, висхідні м.6 співається низько; fis - високо, так як це II ступінь мінора, е¹ - стійко з підтягуванням, d¹ - низько, с¹ - низько, (VI ступінь), d¹ - високо.

В I частині складність представляє 7 такт, де в цій партії з’являється VII підвищена ступінь, признак гармонічного мінору.

В 9 такті АI переводить всі останні партії в тональність Es-dur. Це також являється одною зі складностей даної партії. В мажорній тональності звук «es¹», як основний тон, проїнтонувати стійко, терцовий тон g¹ - високо, f¹ - низько ( тупо), es¹ - тупо, d¹ - високо.

АльтII

Ця партія має велике значення, в творі є фундаментом усього хору. Звучання альта насичує та збагачує весь музичний матеріал. З перших же тактів АII імітує СI :

Звук а¹, як IV ступінь, інтонується з підтягуванням, також і звук h¹, так як це V ступінь мінора. Звук а¹ в низькому русі слід проїнтонувати низько, а звук f¹ - високо ( II ст.).

Схожий матеріал зустрічається в 7-8 тактах, де АII виконує сольну партію.

В партії АII також є повторювані звуки, які потребують інтонаційного підтягування 9, 10, 11, 19 такти.

В 20-21 тактах в партіі АII зустрічаються divisi :

Звук h інтонується з підтягуванням, звук с¹- низько, а – низько, д-низько, h – з підтягуванням.

В 26 такті для партії складним є звук е, який для полегшення складності можна заспівати на октаву вище, чи заспівати можливо інший варіант який є зазначеним у партитурі - це звук h.