Главная Обратная связь

Дисциплины:






СТРУКТУРА ВИКЛАДЕННЯ РОЗДІЛУ “ОХОРОНА ПРАЦІ” У ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ



 

 

1.1 Характеристика об'єкта, що проектується, та місця його розташування

 

У цьому підрозділі слід навести відомості щодо просторового розміщення проектованого або реконструйованого об’єкта (наявність виробничих майданчиків, будівель нових або існуючих), а також підприємства, на території якого планується розмістити зазначений об’єкт (визначити характер виробничих процесів діючого підприємства, клас шкідливості, ширину санітарно-захисної зони та їх відповідність нормам із урахуванням відстані та розташування підприємства відносно населеного пункту).

Розташування підприємства відносно населеного пункту, переважаючий напрямок вітрів для даної місцевості, регіону. Передбачувані розриви між будівлями, спорудами (санітарні, протипожежні).

Рельєф місцевості, наявність та рівень залягання ґрунтових вод.

Джерела водопостачання підприємства.

Тип і ширина автомобільних доріг.

Зонування території підприємства (при наявності генплану).

1.2 Характеристика негативних факторів проектованого об'єкта

 

Навести перелік всіх груп факторів, властивих даному виробничому підрозділу.

Наявність хімічно небезпечних та шкідливих виробничих факторів (навести перелік та характеристику хімічних сполук, які входять до складу сировини, реактивів, напівпродуктів, та отриманих речовин, що застосовуються у виробництві); токсичність, характер дії на організм, гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони, клас небезпеки.

Наявність та характеристика біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів: макро- та мікроорганізмів, продуктів їх життєдіяльності, вплив їх на організм людини стосовно конкретних умов виробництва.

Наявність фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів: їх інтенсивність та можливі наслідки впливу на організм людини (їх повний перелік, з якого необхідно вибрати можливі фізичні фактори на даному виробництві, дивись у додатку 1).

1.3 Заходи зі створення безпечних та здорових умов праці, передбачені проектом

 

У цьому підрозділі повинні бути наведені основні технічні заходи, розроблені студентом-дипломником зі створення безпечних та здорових умов праці, та висвітлюватись такі питання:

– ступінь автоматизації об'єкта та його вплив на стан охорони праці;

– механізація важких та трудомістких процесів, заміна ручної праці механізованою;

– дистанційне керування;

– вимоги до апаратів, трубопроводів та комунікацій, наявність теплоізоляції, розпізнавальне забарвлення комунікацій;

– застосування запобіжних та блокувальних пристроїв (рукоусувач, вимикач, клапани, мембрани, сигналізатори небезпеки та ін.);



– огородження небезпечних зон, рухомих частин апаратів, машин та механізмів, майданчиків, “етажерок” та ін.;

– захист від шкідливої дії шуму, вібрації;

– класифікація приміщень за ступенем електронебезпеки;

– електробезпека: заземлення електрообладнання, технологічного обладнання, металоконструкцій та інші заходи з захисту від електротравм; навести розрахунок і схему захисного заземлення;

– боротьба зі статичною електрикою;

– освітлення: природне освітлення, його види (бокове, верхнє, комбіноване); нормоване значення коефіцієнта природної освітленості з урахуванням характеру зорової роботи; штучне освітлення: система освітлення (загальна, комбінована), норми освітленості в залежності від характеру роботи, вибір джерела світла; типу світильника, розрахунок необхідної кількості світильників та їх розміщення; аварійне освітлення;

– вентиляція, види вентиляції: природна і штучна; розрахунок повітрообміну за одним з визначальних факторів (за виділенням шкідливих речовин, за надлишковим теплом та ін.); розрахунок кратності повітрообміну; розрахунок необхідної кількості вентиляторів, підбір вентиляторів і двигунів, їх типи і основні характеристики; аварійна вентиляція;

– безпека розташування обладнання, допустима відстань між ним і стінами будівель і споруд та ін.;

– безпека внутрішньозаводського і цехового транспорту;

– опалення, водопостачання і каналізація;

– допоміжні і санітарно-побутові приміщення;

– засоби індивідуального захисту, спецодяг;

– раціональна організація праці і відпочинку працівників.

 

1.4 Характеристика об'єкта, що проектується, за пожежо- і вибухонебезпекою

 

Класифікація застосовуваних речовин з пожежонебезпеки, перелік горючих речовин та їх основні показники пожежонебезпечності. Особливості технологічного процесу, що впливають на його пожежонебезпечність.

Основні причини займань, вибухів і пожеж.

Категорія приміщень і будівель з вибухо- і пожежонебезпеки.

Клас приміщень, зон або установок з вибухо- і пожежонебезпеки.

 

 

1.5 Протипожежні заходи

 

Пожежна безпека повинна створюватись системою заходів попередження пожеж і пожежного захисту. В цьому розділі слід навести:

– характеристику будівель і споруд за ступенем вогнестійкості (межа вогнестійкості, група горючості);

– поверховість споруд, ширина сходових маршів, дверей, проходів, кількість евакуаційних виходів, пожежних драбин та ін.;

– протипожежні перепони, розриви;

– способи пожежо- і вибухобезпечного проведення технологічного процесу;

– вибір виконання електроустаткування, що створює пожежо- і вибухобезпеку;

– категорія і схема блискавкозахисту, розрахунок розміру блискавкозахисного пристрою;

– засоби пожежного зв’язку і сигналізації.

 

1.6 Засоби гасіння пожеж

 

Вогнегасні агенти, які передбачено застосовувати у проектованому об'єкті.

Забезпечення об'єкта первинними засобами пожежогасіння у відповідності з нормами.

Система протипожежного водопостачання, зовнішній і внутрішній водопроводи.

Види і розташування автоматичних стаціонарних систем пожежогасіння.

Визначення витрати води на зовнішнє і внутрішнє пожежогасіння у залежності від вогнестійкості і категорії за вибухопожежною і пожежною небезпекою приміщень і споруд.

 

 

2 ГРАФІЧНА ЧАСТИНА

 

 

В графічній частині повинно бути передбачене наступне:

2.1 На кресленнях генерального плану підприємства необхідно вказати:

– розташування будівель, споруд і складів на території проектованого виробництва по зонах у відповідності з виробничими ознаками, характером небезпеки і режимом робіт;

– розташування виробничих, адміністративних, допоміжних будівель і складів з урахуванням переважаючого напрямку вітру, максимальної аерації і інсоляції (опромінення сонячним світлом);

– позначення прийнятих нормативних відстаней між виробничими і допоміжними будівлями;

– позначення проїздів і транспортних шляхів на території підприємства;

– упорядкування і озеленення території.

2.2 На кресленнях плану компоновки обладнання в цеху чи на відкритому майданчику необхідно вказати:

– склад і розміщення виробничих, побутових і підсобних приміщень;

– ширину світлових прорізів, що забезпечують нормальну освітленість робочих місць;

– шляхи евакуації, виходу людей в залежності від категорії виробництва з пожежної небезпеки та поверховості споруди;

– прорізи для монтажу та демонтажу обладнання (монтажні прорізи);

– тамбур-шлюзи у випадку необхідності ізоляції вибухонебезпечних приміщень від інших виробничих чи побутових приміщень;

– розташування обладнання на відкритому майданчику, “етажерці”, в компресорній, насосній та інших приміщеннях у відповідності з нормами;

– склад побутових приміщень в залежності від санітарної характеристики виробничих процесів, розміщення гардеробних, душових, туалетів та ін.

2.3 На кресленнях поперечних та повздовжніх розрізів цеху, установки, “етажерки” повинні бути вказані:

– позначення висоти приміщень, поверховість, розміри віконних прорізів, висота обладнання, типи світлових ліхтарів, драбини, розташування майданчиків, огороджень;

– розташування допоміжних, під’ємно-транспортних механізмів.

 

 

3 СТРУКТУРА ВИКЛАДЕННЯ РОЗДІЛУ “ОХОРОНА ПРАЦІ”

В ДИПЛОМНИХ РОБОТАХ

 

 

3.1 Оцінка умов, в яких виконується дослідницька робота

 

Характер виконуваних робіт за їх шкідливістю і небезпечністю: наявність та характеристика фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних факторів.

Характеристика застосовуваних речовин, реактивів, напівпродуктів і отримуваних речовин: токсичність, характер дії на організм, гранично допустимі концентрації, клас небезпеки, можливі причини виділення шкідливих речовин в повітря робочої зони.

Характеристика шкідливих викидів та їх кількість.

 

3.2 Заходи зі створення безпечних і здорових умов праці

 

Порядок зберігання, поводження і роботи зі шкідливими речовинами та біологічними препаратами.

Електробезпека: вид, частота і напруга використовуваного електричного струму. Класифікація приміщень лабораторії за небезпечністю ураження людей електричним струмом. Заходи безпеки при використанні електроенергії: застосування огороджень, автоблокіровок, запобіжних пристроїв. Заземлення, занулення, захисне відключення. Розрахунок захисного заземлення.

Вентиляція. Потрібні види вентиляції: природна, штучна, змішана. Припливна, витяжна, місцева, загальнообмінна вентиляція. Технічна характеристика витяжної шафи, зонта. Розрахунок кількості повітря, що виводиться через витяжну шафу, зонт. Вибір вентилятора.

Освітлення. Природне освітлення: бокове, верхнє, комбіноване; розряд виконуваної роботи; коефіцієнт природної освітленості. Штучне освітлення: загальне, місцеве, комбіноване. Норми освітленості в залежності від характеру роботи. Вибір джерела світла та типу світильників. Розрахунок кількості світильників та їх розміщення.

Метеорологічні умови в приміщенні лабораторії і відповідність їх нормам.

Опалення, водопостачання, каналізація.

Індивідуальні засоби захисту в лабораторному приміщенні.

Збір, регенерація, нейтралізація або знищення відходів, агресивних чи отруйних речовин і матеріалів, дезінфекція приміщень, спецодягу.

 

3.3 Характеристика приміщення з пожеж- і вибухонебезпеки

 

Перелік застосовуваних горючих речовин та їх показники пожежонебезпечності.

Категорія приміщення за вибухопожежною і пожежною небезпекою.

Клас приміщення з пожежо- і вибухонебезпеки.

Ступінь вогнестійкості будівлі, в якій розміщено лабораторію.

Поверховість будівлі, наявність евакуаційних виходів.

 

3.4 Протипожежні заходи

 

Заходи безпеки при роботі з горючими і вибухонебезпечними речовинами:

– порядок зберігання, поводження і роботи з горючими речовинами, лужними металами, металоорганічними сполуками, вибухонебезпечними речовинами та ін.;

– використання безпечних методів нагрівання горючих речовин, що виключають можливість їх займання.

Заходи пожежобезпеки при роботі машин, механізмів, приладів, апаратів, установок.

Заходи безпеки при використанні балонів і посудин, що працюють під тиском: дотримання порядку зберігання, транспортування, а також відбору газів із балонів.

Засоби гасіння пожеж і займань: вогнегасники, їх тип і кількість, щити з протипожежним інвентарем, ящики з піском, азбестові ковдри та ін.; пожежний водопровід.

Пожежна сигналізація та телефонний зв’язок.


ДОДАТОК 1

 

ГОСТ 12.0.003–74. Система стандартов безопасности труда.

ОПАСНЫЕ И ВРЕДНЫЕ ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ ФАКТОРЫ. Классификация. Введен с 01.01 1976 г.

 

1 КЛАСИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ І ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ЧИННИКІВ

 

1.1 Небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються за природою дії на наступні групи:

– фізичні;

– хімічні;

– біологічні;

– психофізіологічні.

1.1.1 Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються на наступні:

– рухомі машини і механізми; рухомі частини виробничого устаткування; вироби, що пересуваються, заготовки, матеріали; конструкції, що руйнуються; гірські породи, що обрушуються;

– підвищена запилена і загазованість повітря робочої зони;

– підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

– підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

– підвищений рівень шуму на робочому місці;

– підвищений рівень вібрації;

– підвищений рівень інфразвукових коливань;

– підвищений рівень ультразвуку;

– підвищений або знижений барометричний тиск в робочій зоні і його різка зміна;

– підвищена або знижена вологість повітря;

– підвищена або знижена рухливість повітря;

– підвищена або знижена іонізація повітря;

– підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні;

– підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

– підвищений рівень статичної електрики;

– підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

– підвищена напруженість електричного поля;

– підвищена напруженість магнітного поля;

– відсутність або нестача природного світла;

– недостатня освітленість робочої зони;

– підвищена яскравість світла;

– знижена контрастність;

– пряма і відбита блискість;

– підвищена пульсація світлового потоку;

– підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

– підвищений рівень інфрачервоної радіації;

– гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і устаткування;

– розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (підлоги);

– невагомість.

1.1.2 Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються:

за характером дії на організм людини на:

– токсичні;

– подразливі;

– сенсибілізуючі;

– канцерогенні;

– мутагенні;

– такі, що впливають на репродуктивну функцію;

за шляхом проникнення в організм людини через:

– органи дихання;

– шлунково-кишковий тракт;

– шкірні покриви і слизисті оболонки.

1.1.3 Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники включають наступні біологічні об'єкти:

– патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, прості) і продукти їх життєдіяльності.

– мікроорганізми (рослини і тварини).

1.1.4 Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники за характером дії підрозділяються на наступні:

а) фізичні перевантаження;

б) нервово-психічні перевантаження.

1.1.4.1 Фізичні перевантаження підрозділяються на:

– статичні;

– динамічні.

1.1.4.2 Нервово-психічні перевантаження підрозділяються на:

– розумове перенапруження;

– перенапруження аналізаторів;

– монотонність праці;

– емоційні перевантаження.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. ДНАОП 0.03–3.01–71. Санітарні норми проектування промислових підприємств.

2. СНиП ІІ–89–80. Генеральные планы промышленных предприятий.

3. СниП 2.09.03–85. Сооружения промышленных предприятий.

4. СниП 2.01.02–85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.

5. СниП 2.04.02–84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения.

6. СниП 2.04.03–85. Канализация. Наружные сети и сооружения.

7. СниП 2.05.02–85. Автомобильные дороги.

8. ДНАОП 0.00–8.05–94. Єдина державна система показників обліку умов та безпеки праці.

9. ГОСТ 12.0.003–74. Опасные и вредные производственные факторы.

10. Вредные вещества в промышленности. Справ. в 3-х томах. / Под ред. Лазарева Н. В. – Л.: Химия, 1976.

11. ГОСТ 12.1.005–88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

12. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці – Львів: Афіша, 2000. – 348 с.

13. ДСТУ 3237–95. Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги.

14. ГОСТ 12.2.003–91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.

15. ГОСТ 12.3.002–75. ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности.

16. Ткачук К. Н., Иванчук Д. Р., Сабарно Р. В., Степанов А. Г. Справочник по охране труда на промышленном предприятии – К.: Техніка, 1991. – 285 с.

17. Бектобеков Г. В., Борисова Н. Н., Коротков В. М. и др. Справочная книга по охране труда в машиностроении – М.: Машиностроение, 1989. – 541 с.

18. Лесенко Г. Г., Паньковский Ю. С., Петров В. Н. Инженерно-технические средства безопасности труда – К.: Техніка, 1983. – 126 с.

19. ДНАОП 0.00–1.03–93. Правила будови і безпечної експлуатації важкопідйомних кранів.

20. Ушаков П. Н., Бродский М. Г. Краны и лифты промышленных предприятий. Справочник. – М.: Металлургия, 1974. – 352 с.

21. Белов С. В., Козьяков А. Ф., Партолин О. Ф. Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектирование. Справочник. – М.: Машиностроение, 1989. – 368 с.

22. Карпов Ю. В., Дворянцева Л. А. Защита от шума и вибрации на предприятиях химической промышленности. – М.: Химия, 1991. – 120 с.

23. ДНАОП 0.00–1.07–94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

24. ДНАОП 0.00–1.15–71. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів для горючих, токсичних та зріджених газів.

25. ДНАОП 1.1.10–1.01–97. Правила безпечної експлуатації електроустановок.

26. Кораблев В. П. Электробезопасность на предприятиях химической промышленности. – М.: Химия, 1991. – 240 с.

27. ДНАОП 0.00–1.29–97. Правила захисту від статичної електрики.

28. ДБН В.2.5–28–2006. Природне і штучне освітлення.

29. Справочная книга по светотехнике / Под ред. Ю. Б. Айзенберга. – М.: Энергоатотмиздат, 1983. – 472 с.

30. СниП 2.04.05–91. Отопление, вентиляция и кондиционирование.

31. CниП 2.04.01–85. Внутренний водопровод и канализация зданий.

32. Щекин Р. В., Кореневский С. М., Бем Г. Е. и др. Справочник по теплоснабжению и вентиляции. Вентиляция и кондиционирование воздуха. – К.: Техніка, 1968. – 286 с.

33. СниП 2.09.02–85. Производственные здания промышленных предприятий.

34. СниП 2.09.04–87. Административные и бытовые здания и сооружения.

35. ДНАОП 0.03–1.07–73 Санітарні правила організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого обладнання.

36. Каминский С. Л., Смирнов К. М., Жуков В. Ч., Краснощеков Н. А. Средства индивидуальной защиты. Справ. изд. – Л.: Химия, 1989. – 400 с.

37. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. У 4-х томах. К.: Основа, 1997–1998.

38. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения. Справ. изд. В 2 кн. – М.: Химия, 1990.

39. НАПБ Б.07.005–86. Определение категорий помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной опасности.

40. ГОСТ 12.1.004–91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

41. ГОСТ 12.1.010–76. ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования.

42. Бесчастнов М. В. Взрывобезопасность и противоаварийная защита химико-технологических процессов. – М.: Химия, 1983. – 471 с.

43. Баратов А. Н., Иванов Е. Н., Корольченко А. Я. и др. Пожарная безопасность. Взрывобезопасность. Справ. изд. М.: Химия, 1987. – 272 с.

44. СН 305–77. Инструкция по проектированию и устройству молниезащиты зданий и сооружений.

45. ГОСТ 12.4.009–83. ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание.

46. СНиП 2.04.09–84. Пожарная автоматика зданий и сооружений.

47. Рожков А.П. Пожежна безпека. – К.: Пожінформтехніка, 1999. – 256 с.

48. Захаров Л. Н. Техника безопасности в химической лаборатории. – Л.: Химия, 1991. – 336 с.

49. ГОСТ 12.2.062–81. ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные.

50. ГОСТ 12.1.007–76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...