Главная Обратная связь

Дисциплины:






Теоретичні відомості та методичні вказівки



Рівень механізації доїння корів і первинної обробки молока досягає нині 90—95%. До первинної обробки молока відносять його охолодження, пастеризацію та очищення. Механізація та електрифікація пронесу доїння значно полегшує працю доярок, при цьому підвищується продуктивність праці у 2—4 рази порівняно з ручним доїнням.

Первинну обробку молока здійснюють з метою збереження його харчової і технологічної цінності на тривалий проміжок часу.

Широкого розповсюдження набув доїльний агрегат АЦМ-8А з молокопроводом, призначений для машипного доїння корів у стійлах, транспортування молока у молочне приміщення, групового обліку видоєного молока, фільтрації, охолодження та подавання до резервуарів на зберігання. Доїльні апарати з'єднуються зі скляними вакуум- та молоко­проводами, які встановлено над стійками корівника, за допомогою суміщених молочно-вакуумних кранів. У приміщенні молочної змонтовані системи промивання і первинної обробки молока. І Іривід силової вакуумної установки електричний. Молоко з доїльного апарата надходить до пристрою зоотехнічного обліку (за умови контрольних доїнь) або безпосередньо до молокопроводу, а потім транспортується у молочне приміщення до дозаторів та молокоприймальника, відокремлюється від повітря молочним насосом, через фільтр і охолодник перекачується до резервуара-холодиль­ника для зберігання. Під час промивання миючий розчин відсмоктується з посудини через доїльні апарати, систему молочних трубопроводів і надходить до молокоприймальника. Розчин за допомогою насоса перека­чується назад до посудини для повторного використання або зливання у каналізацію.

Агрегат випускається у двох варіантах: АДМ8-А-І і АДМ-8А-2. Порівняно з агрегатом АДМ-8, продуктивність праці підвищується ва 14 %, надій молока за рахунок зниження захворюваності корів—на 18%. Завдяки використанню спрощеної схеми молочно-вакуумної лінії, точнішого вимірювання кількості видоєного молока за допомогою пристрою зоотехнічного обліку молока ПЗМ-1А, зменшуються затрати праці на монтаж і технічне обслуговування, а також виключаються втрати і забруд­нення молока під час наповнювання молокоприймальника.

Для малих ферм використовують доїльний агрегат з молокопроводом АДМ-8А-1 (виконання 05 та 06) замість ДАС-2В і АД-100Б. У цьому агрегаті відсутній пластинчастий охолодник, автоматичну систему обмивання вимені замінено на механічну, пристрій керування молочним насосом виробництва Німеччини - вітчизняним.

Для машинного доїння корів у доїльних станках з індивідуальним впусканням та випусканням, транспортуванням молока у молочне відді­лення, фільтрації* та охолодження використовується доїльна установка "Тандем-автомат" УДА-8А. Установка складається з комплекту станків (стійл) на 8 місць, технологічної лінії та лінії промивання, восьми маніпуляторів доїння. Порівняно з УДА-8 конструкція доїльних станків простіша.



Доїльна автоматизована установка "Ялинка-автомат" УДА-16А використовується для машинного доїння корів у групових доїльних станках та первинної обробки молока на молочних фермах. Установка складається з двох секцій (кожна на вісім корів). У кожній секції вісім дозаторів роздавання концентрованих кормів, які подаються транспортером. Молоко з доїльного автомата через індикатор обліку надходить до молокопроводу молочного відділення і молочним насосом крізь фільтр та пластинчастий охолодник подається в місткість для зберігання. Установка промивається автоматично згідно з заданою циклоітрамою. До установки додатково може постачатися кормороздавач УДА-102.000.

Доїльні автоматизовані установки "Ялинка" УДА-16А і "Тандем" УДА-8А із зніманням інформації та АСУТП призначені для машинного доїння корів у доїльному залі з автоматизацією доїння, збирання та обліку молока, автоматичного індивідуального нормованого годування корів концентрованими кормами залежно від їх фізіологічного стану (стадія лактації, продуктивність тощо), одержання, обробки, зберігання та передачі інформації для керування зооветеринарною обробкою, а також виділення тварин за низкою ознак для зооветеринарного обслуговування.

Для машинного доїння корів в індивідуальних доїльних станках у літніх таборах і пасовищних центрах використовують доїльні табірні установки УДЛ-Ф-12ІУДД-Ф-12-1.

2.6.1. Електропривід вакуум-насосів, молочних насосів, сепараторів

Електропривід вакуум-насосів. Для роботи доїльних апаратів необхідний вакуум, який одержують за допомогою вакуумних насосів. Сучасні доїльні установки комплектуються ротаційними вакуумними

насосами У ВУ-60/4 5.

Ротаційний лопатевий вакуум-насос (рис. 81) складається з ребристого чавунного корпуса 3, ротора 1 з текстолітовими лопатками 2, задньої та передньої ребристих кришок. Чотири текстолітові лопатки розміщені радіально в пазах ротора і при його обертанні під дією відцентрової сили притискаються до внутрішньої поверхні циліндричного корпуса. Внаслідок ексцентричного розміщення ротора об'єм простору між кожною парою лопаток змінюється. З одного боку, відбувається всмоктування повітря з трубопроводу, з іншого, стискання і викидання його в атмосферу.

Таким чином, вакуум-насос перетворює механічну енергію на потенціальну енергію тиску (з від'ємним знаком), яка потім перетворюегься на кінетичну енергію всмоктування молока з вимені і транспортування його до місця приймання та очищення.

До складу вакуумної установки входять також вакуум-регулятор 4, вакуумметр 5, вакуум-балон 6 тавакуум-нровід 7.

Вакуум-насос з'єднується з електродвигуном за допомогою клино-пасової пепепачі.

Рис. 81. Технолоіічна схема вакуумної установки:

- ротор вакуум-насоса; 2 - лопатки; 3 - корпус; 4 - вакуум-регулятор; 5 -вакумметр; 6 - вакуум-балон; 7 - вакуум-провід; 8 - вихлопний

пристрій

Механічна характеристика вакуум-насоса має слабковиражений вентиляторний характер, а навантажувальна діаграма - це залежний від часу роботи насоса графік, паралельний осі абсцис після пуску-. Оскільки доїння корів відбувається протягом 2 год, режим роботи тривалий. Потужність електродвигуна Р, Вт, для приводу ротаційного вакуум-насоса визначаєгься за формулою

де QH - подача насоса, м3/с;

11 н - вакуум який створює насос, Па;

hnкоефіцієнт корисної дії передачі;

h — коефіцієнт корисної дії вакуум-насоса, h ~ 0,2-0,25. Подача насоса має забезпечити необхідну витрату повітря, яка визначається як сума витрат повітря усіма доїльними апаратами і різних втрат повітря внаслідок нещільності у вакуум-проводі та молокопроводі, просмоктувань крізь доїльні стакани під час надівання їх на дійки, просмоктувань між дійками та сосковою гумою, а також внаслідок спадання шлангів з кранів.

Необхідна подача вакуум-насоса, м3/год, визначається Qn тг kqn,

де k-■ 2-3 -коефіцієнт, який враховує неповну герметиза q-витрати повітря одним доїльним апаратом при 60 з хвилину (q = і ,8 м3/ год);

п - кількість доїльних апаратів в установці.

Виходячи з потрібного вакууму і подачі, вибирають потрі вакуум-насосів з урахуванням резерву.

Під час роботи вакуумної установки необхідно підтрим;47-48 кГІа, необхідний для нормальної роботи доїльних стакани рекомендується підбирати діаметр вакуум-проводу та його к такими, щоб падіння у ньому вакууму не перевищувало 2,5 к

Під час вибору вакуум-насоса необхідно звертати уі основну характеристику, яка відображає залежність подаі величини вакууму, а також на забезпечення нормального вакуу проводі.

При машинному доїнні корів для створення вакуу: вакуумна уніфікована установка УВУ-60 45 А. На відміну від У Е має меншу масу, вищу продуктивність, забезпечує зручнісі технічного обслуговування. Для приводу вакуум-насоса вико] асинхронний короткозамкнений двигун із номінальною частоте 1430 об/хв потужністю 4 кВт. При цьому забезпечується пода Клиноласова передача дає змогу на шківах інших діаметр швидкість вакуум-насоса 1220 об/хв, при цьому потужність ел« становить 3 кВт, а подача насоса-45 м3 /год.

На комплексах і великих фермах використовуються це вакуумні установки ЦВУ-3, ЦВУ-6 іІЩУ-12зподачою 180,3( і відповідно ночужліетю електродвигуна 7,5; 17; 22 кВт.

Увага

Щоб зменшити небезпеку враження людей і тварин t струмом, на молочних фермах застосовують захисно-вимикаї а в місцях з'єднання вакуум-проводу з вакуум-насосом необхі лювати ізолюючу вставку довжиною не менше 0,25 м. Для ристовують гумовий шланг або поліетиленову трубу. Ізолк систематично, нерідше одного разу в рік, перевіряють на чисто-внутрішньої і зовнішньої поверхні. Відстань від внутрішньої трубопроводів повинна бути не менше 10 см.

Електропривід молочних насосів..Молочні насоси ир транспортування молока трубопроводами та по технологічн пеобладнаній власними напірними пристроями. Дтя цього використовують відцентрові та діафрагмові насоси. Для в 'язких рідин (вершків тощо) викори­стовують шестерінчасті насоси, їх встановлюють нижче рівня місткості, щоб виключити необхідність заповнення насоса рідниною перед пуском.

Потужність електродвигуна Р, кВт, для приводу насоса визначають за виразом

1^~> (2-6.1.3)

де Q- подача насоса, м3/с;

// - напір необхідний для подачі молока на певний рівень з урахуванням втрат, м;

Y- питома вага рідини, Н/м3;

hu - механічний ККД насоса, Ам =0,8 - 0,9 -для поршневих, // =; 0,1 —для відцентрових, h — 0,5 — для діафрагмових насосів.

Найширше використовують універсальний молочний насос 1ГМУ-6. Він найкраще задовольняє техніко-економічні та гігієнічні вимоги. Насос складається з корпуса із всмоктувальним і нагнітальним патрубками, електродвигуна закритого обдувного виконання потужністю 1,1 кВт і частотою обертання 2880 об/хв. Ротор електродвигуна передає обертання крильчатці насоса. Подача води з місткості під вакуумом 0,6 МПа становить від 2 до 6 м3/год за умов напору 1 та 0,6 МПа відповідно. Для вмикання та вимикання насоса молокозбірник доїльної установки оснащений автоматом пуску. Згідно з технологією насос забезпечує промивання всієї системи в технологічній лінії, після чого частково розбирають і вручну промивають детаяі насоса. Механічна характеристика насоса має вентиляторний характер, а навантажувальна діаграма- вигляд прямої, паралельної осі абсцис. При виборі поіужності електродвигуна враховують тривалий режим роботи молочного насоса.

1 Іодача відцентрового насоса залежить від напору та частоти обер­тання, тому, користуючись напірними характеристиками можна визначити інші характеристики насоса.

Ел ектропривщ сепараторів молока.Для виділення молочного жиру з молока використовують сепаратори. Принцип розділятися у полі дії відцентрових сил за рахунок різної густини сумішей, з яких вони склада­ються. Розподіл відбувається в середині сепараторного барабана, який обертається з великою частотою, причому щільніші частинки (молочний жир) пересуваються до периферії. Виходячи з технологічного процесу, до електропривода сепаратора висувають жорсткі вимоги відносно чистоти обертання барабана. За умови значних коливань швидкості порушується процес сепарування і стає можливим момент, коли вершки будуть відходити до молочних відвійок, а ті, навпаки, зможуть потрапляти до вершків. Тому для приводу сепараторів використовують трифазні асинхронні електродвигуни, які мають жорстку механічну характеристику.

Незважаючи па різноманітне технологічне призначення молочних сепараторів, конструктивно вони відрізняються тільки будовою барабана. Кінематичну схему електропривода сепаратора наведено на рис. 82.

Рис. 82. Кінематична схема електропривода сепаратора:

1 — барабан; 2 — черв'як; 3 — шестірня; 4 — клинопасова передача; 5—електрод виїу н; 6 — відцептрово-фрикційна муфта

л

Від електродвигуна 5 обертання через клинопасову передачу 4, відцентро­во-фрикційну муфту (або шків) 6, шестір­ні 3 та черв'як 2 передається барабаїгу 1.

Характерним для приводу бара­бана є те, що передаточне число менше за одиницю

Барабани сепараторів мають частоту обертання, яка у 2-4 рази перевищує найбільшу швидкість обертання ротора асинхронного електродвигуна, тому зведений момент інерції системи двигун — робоча машина досить великий. Виходячи з основного рівняння руху електропривода, час розгону сепаратора перебуває у прямій залежності від зведеного моменту інерції. Залежно від типу сепаратора і схеми ігуску розгін барабана триває 100-480 с

Механічна характеристика сепаратора має вентиляторний характер і
без урахування резонансних піків може бути виражена залежністю
Mc = M0 + bw2, ' (2.6.1.5)

де А/ - момент опору сепаратора, зведений до вала електродвигуна, Н • м;

Мдпочатковий момент опору, М0 = (0,2-1,0) Н • м; b - коефіцієнт пропорційності, який залежить від якості .обробки елементів кінематичної схеми приводу, маси барабана, ступеня шорсткості поверхні барабана, И • м/(рад/с)2;

w — кутова швидкість барабана, рад/с.

Для сепараторів продуктивністю 50-1000 л/год b -1,8 • 10"* Н • м/(рад/ с)2.

1 [отрібпа потужність електродвигуна Р, кВт, для приводу сепаратора у робочому режимі може бути визначена за виразом

Р = кМсщ (2.6.1.6)

де k — 1,2 - 2 — коефіцієнт, який враховує потужність, необхідну для надання кінетичної енергії рідині, що надходить до барабана, а також для подолання гідродинамічних втрат, втрат тертя у підшипниках, передавальному механізмі тощо,

Під час розгону сепаратора в його механічній характеристиці можливе виникнення резонансних піків. Особливо небезпечні вони па початковій стадії розгону, коли пік у механічній характеристиці сепаратора збігається при початковій швидкості з мінімальним моментом на механічній характе­ристиці асинхронного елекгродвигуна. Тому робоча частота обертання вала барабана сепаратора не повинна знаходитися у зоні резонансу коливань. Це основна умова нормальної роботи сепаратора. щ

Рис 83. Механічні характеристики двошвидкісного електродвигуна (1,2) і сепаратора (3)

Рис. 84. Відценірово-фрикцій на муфта сепаратора:

1 -диск; 2 - палець; 3 - колодки; 4 - ведений барабан; 5 - привідний вал сепаратора

 

 

При вмиканні сепаратора у роботу розрізняють такі три режими:

1- пуск у дію, коли потужність електродвигуна зменшується від пускової до потужності холостого ходу;

2— прикладання навантаження, коли потужність трохи збільшується, а потім спадає;

3- усталений режим при постійному навантаженні та частоті обертання.

В умовах перехідного режиму під час пуску момент, що створюється механічними коливаннями системи в період першого резонансу та биття, більший за сумарний статичний момент у 1,5-2 рази. Пускова потужність сепаратора в 1,3—2 рази більша за потрібну потужність у робочому режимі.

Якщо для приводу сепаратора встановити трифазний асинхронний короткозамкнений електродвигун згідно з потужністю сталого режиму сепарування, то кратність пускового моменту мас бути не менше за 1,8-2, кратність максимального моменту - 2,2-2,4, а кратність мінімального моменту - 1,0. Встановлювати для приводу сепаратора двигуни із завищеною потужністю недоцільно, оскільки під час пуску виникають додаткові динамічні зусилля, які можуть призвести до поломки черв'ячної пари. Тому для полегшення пуску використовують двошвидкісні двигуни або одношвидкісні з відцентрово-фрикційною муфтою.

Механічні характеристики двошвидкісиого двигуна та сепаратора, наведені на рис. 83, свідчать, ідо динамічний момент на першій швидкості майже у два рази більший, ніж на другій. Тому розгін здійснюється за умов великого моменту і меншої швидкості. Коли швидкість двигуна досягає певного значення, автоматично відбувається перемиканіїя обмотки статора двигуна на другу підвищену швидкість. З цією метою на валу електродвигуна встановлено тахогенератор, який підключено до обмотки проміжного реле. Оскільки розгін здійснюється при більшому моменті, то час пуску скорочується, зменшується і нагрівання двигуна. Загальні втрати у двигуні в цьому випадку у два рази менші, ніж при одноступінчастому пуску.

Відцентрово-фрикційну муфту наведено на рис. 84. При вмиканні електродвигуна диск, закріплений шпонкою на валу електродвигуна, починає обертатися. Пальці 2 починають тягти колодки 3, які ковзають по внутрішній циліндричній поверхні барабана 4, насадженого на горизон­тальний вал приводу сепаратора. Коли швидкість диска 1 дорівнює нулю або близька до нього, то зчеплення колодок із внутрішньою поверхнею барабана дорівнює, нулю, тому момент від вала двигуна до веденого привідного вала 5 не передається. При збільшенні частоти обертання відцентрова сила зростає, колодки притискаються до внутрішньої поверхні барабана і відповідно зростає сила тертя між колодками і барабаном. Розміри барабана, колодок і матеріали для їх виготовлення вибирають так, щоб механічні характеристики електродвигуна і відцентрово-фрикційної муфти перетинались на робочій ділянці механічної характеристики за умови значення моменту, близького до критичного (рис. 85). При цьому починається розгін електропривода при великому надлишковому моменті. Струм електродвигуна у початковий момент досягає пускового, а потім за частки секунди знижується до 1,5-2-кратного значення, при якому і відбувається розгін сепаратора. При вмиканні безвідцентрово-фршшійної муфти пусковий струм впливає на обмотки практично увесь час періоду розгону. Наїрівания електродвигуна під час пуску з відцеитрово-фрикційною муфтою знижується у кілька разів, при цьому зменшується час розгону електропривода внаслідок того, що надли-шковий момент є досить значним. У зв'язку з тим, що під час розгону сили тертя і ковзання також значні, відбувається посилене нагрівання муфти, тому рекомендується здійснювага не більше двох ігусків-розгонів підряд.

Рис.85. Привідні характеристики сепаратора:

а—механічні характеристики двигуна (1), сепаратора (2) та муфти (3); б -навантажувальна діаграма елекіро-двигуна па період розгону сепаратора

При вмиканні електродвигуна швидкість ротора майже миггєво досягає значення w ca, при цьому встановлюється момент М , за у мов якого починається розгін привідного вала сепаратора. Від моменту Марр М відцентрово-фрикційна муфта працює із значним ковзанням, при цьому швидкість привідного вала сепаратора зростає від 0 до w .

 

За час tp який триває частки секунди, момент електродвигуна змінюється від пускового значення Л/ до М ^ яке визначається моментом зчеплення між колодками муфти та веденим барабаном. За час /, відбу­вається розгін барабана від нерухомого стану до швидкості w , а на дільниці ц момент електродвигуна зменшується від значення Мп до сталого Му, який визначається точкою перетину механічних характеристик сепаратора та електрод виту на Тривалість періодів t( та ts становить 5—7% заг&иноїтривалості розгону.

Електропривід молочних сепараторів належить до нереіульованих приводів із запуском вхолосту і тривалим режимом роботи. Тривалість безперервної роботи сепаратора при відокремленні вершків досягає 2 год, очищенні молока 4 год, після чого необхідне розбирання та очищення барабана сепаратора.

Технічна характеристика сепараторів, які використовуються на молоч­них фермах, сепараторних пунктах і молокозаводах, наведена в табл. 42.

Таблиця 42 Технічна характеристика сепараторів

 

Показник Марка сепаратора
  СОМ-3-1000М СПМФ осп-зм ОМА-ЗМ
Маса барабана, кг 16,3
Подача,м /год
Частота обертання барабана, об/хв
Потужність електро-двигуна, кВт 0,6 3,0 4,0 5,5
Типелектро- І4АМ71А4У2 двигуна 4AM100S4Y2 .---------- 4АМІ001.4У2 4АМ112М4У2

2.6.2. Електропривід холодшіьних машин і пастеризаторів молока

Електропривід холодильних машин.Використання штучного холоду для технологічних цілей у виробництві молока - неодмінна умова забезпечення якості та зберігання продукту. Для великих ферм придатні компресорні установки. Принцип роботи холодцвдсї машини грунтується на властивостях деяких речовин перебувати у рідюму стані при підвищеному тиску, перетворюватись на пару зі зниженням паду та кипіти при низьких температурах. Робочий процес холодильної маюиии проходить за замкне­ним циклом. Як холодоагент для холодильних машин найчастіше використовують фреон.

Поршневий компресор у холодильній установці перетворює меха­нічну енергію на потенціальну енергію тиску газу, нагнітаючи його до конденсатора, який омивається ззовні холодною водою, і де газ перетво­рюється на рідину. Цей процес супроводжується перетворенням потен­ціальної енергії тиску газу на теплову, що відбирається водою, та кінетичну за рахунок якої рідина надходить через дроселюючий клапан до випарника. Тут внаслідок зниження тиску рідина випаровується. З випарника газ знову надходить до компресора і цикл повторюється.

Для визначення потрібної потужності двигуна та витрат на охолод­ження певного об'єкта треба, виходячи з технологічних умов і продуктивності молочної, знати необхідну холодоіфдуктивність Q, кДж/год, яка залежить від продуктивності компресора/,, м3/год, та об'ємної холодопродуктивності відсмоктуваних парів холодильної рідини q, кДж/м3, тобто Q=Lq. Подачу компресора L, м3/с, визначають за виразом

І=/Ш = У> (2.6.2.1)

де і~ кількість всмоктувальних сторін поршня; F- площа поршня, м2; 5і-хід поршня, м; п - число ходів поршня за секунду;

/-коефіцієнт подачі компресора (або об'ємний ККД, що дорівнює 0,85-0,95), який залежить від йещільностей, характеру рідини тощо; £.—питома продуктивність компресора, mVc. Потрібна потужність поршневого компресора складається з потуж­ності, яка витрачається всередині циліндрів на всмоктування, стиск і нагнітання газу, і потужності, яка витрачається на механічні втрати.

Потужність на валу компресора залежить від кута повороту криво­шипа і змінюється за синусоїдальним законом. У поршневих компресорів одинарної дії подача здійснюється тільки за умов руху поршня вперед, а у механізмах подвійної дії- при ході поршня в обидва боки.

Середню потужність для компресора подвійної дії визначають за виразом

Рч> = "■ \Pd(P = ~ ІРшх sinpcty = —^ . (2.6.2.2)

Я" „ Я й П

При роботі поршневого компресора на магістраль з постійним тиском підчас кожного ходу поршня долається постійне середнє зусилля незалежно від кутової лівидкості, тому двигун працює з постійним моментом, незалежним від кутової швидкості. Потужність Р, кВт, визначають за виразом

де Q — подача компресора, м3/с;

//—тиск, який розвиває компресор, Па; Р, - початковий тиск газу, Па;

.Р,- кінцевий тиск стисненого газу, Па; hK - ККД компресора;

hn - ККД передачі від двигуна до компресора. Режим роботи компресора може бути тривалим і повторно-коротко­часним з великою кількістю вмикань за годину залежно від обраної схеми та устаткування для керування роботою установки й двигуна.

З урахуванням режиму роботи після підрахунків вибирають електро­двигуни найближчої більшої потужності.

Електропривід в установках пастеризації молока. Основні режими пастеризації (теплової обробки молока) визначаються технологією його обробки. За умов дотримання технології зберігаються поживні властивості молока без зміни його якості. Недотримання за часом викликає збереження мікрофлори в молоці, перетримання веде до втрати вітамінної цінності молока, карамелізації молочного цукру, змін у білковому складі.

У сучасних пастеризаційних установках електропривід використо­вується для приводу молочних і водяних насосів, молокоочисників, які розглянуто у попередніх розділах.

Потрібна потужність Р, кВт, на обертання мішалки складається з потужності на подолання опору обертання Рс та потужності на надання кінетичної енергії рідинам Рк, які видаляються з пастеризатора, і дорівнює

„ _ _ epv3 mv1 2,45-10"5pSVJ

,= P. ♦ ,.=--- р—^—. (2.6.2.4)

де v—швидкість рідини на виході, м/с;

є -~ коефіцієнт опору (у середньому є == 0,2);

г - густина рідини, кг/м3;

hn ~ ККД передачі;

S - поверхня тертя, м2;

т ~ маса рідини, кг. Параметри приводу мішалки у молочному танку визначають як і для

пастеризатора

Для приводу хитної трубчастої мішалки у вершкодозрівальних ваннах потрібна потужність Р, кВт, пропорційна густині рідини, поверхні мішалки, що пронизує рідину, а також швидкості руху мішалки:

Р = \ldfikv]xl, • 1 (Ґ , (2.6.2.5)

де d—діаметр труби мішалки, м; г — густина вершків, кг/м3; /— довжина мішалки, м; k - кількість труб; v - середня швидкість середньої труби, м/с.

Режим роботи пастеризаційних установок тривалий, тому електро-двшуии працюють у тривалому режимі. Проте за наявності у технологічній лінії молокоочисних сепараторних барабанів безперервність роботи установки лімітується об'ємом грязьового простору сепаратора барабана і становить 2,5-3 год залежно від забрудненості молока механічними домішками.

Ф Питаннядля самоперевірки

1. Які ви знаете типи доїльних установок?

2. Яку механічну характеристику і навантажувальну діаграму мають вакуум-насоси?

3. Від яких параметрів залежить подача вакуум-насоса?

4. Як визначити потужність електродвигуна вакуум-насоса?

5. Які таїшвакуум-насосів і вакуумних установок ви знаєте?

6. Які ви знаєте типи сепараторів молока?

7. Поясніть принцип дії сепараторів молока?

8. Чому тривалість пуску сепараторів молока велика?

9. Яка основна умова нормальної роботи сепаратора?

10. Назвіть шляхи полегшення пуску сепараторів.

11. Як визначити потужність електродвигуна сепаратора?

12. Як визначиш потужність електродвигуна компресора?

 

Виконайте

Лабораторне заняття

Дослідження електропривода дошьної установки або машин первин­ної обробки молока.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...